ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.10.2025Справа № 910/6310/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" від 22 вересня 2025 року про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/6310/25 за позовом фізичної особи - підприємця Рудька Юрія Миколайовича до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" про стягнення 200 805,65 грн та розірвання договору; за зустрічним позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" до фізичної особи - підприємця Рудька Юрія Миколайовича про розірвання договору,
за участю представників:
Підприємця: Вербицького Я.В.;
ОСББ: Гузенок В.І.;
У травні 2025 року фізична особа - підприємець Рудько Юрій Миколайович (далі - Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" (далі - ОСББ) про стягнення з відповідача 195 671,17 грн, з яких: 192 000,00 грн - основна заборгованість за укладеним між сторонами договором про надання послуг від 1 липня 2022 року № 04/2022, 820,60 грн - три проценти річних, 2 850,57 грн - інфляційні втрати. Крім того, позивач просив розірвати в судовому порядку укладений між сторонами договір про надання послуг від 1 липня 2022 року № 04/2022 з 1 червня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 травня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19 червня 2025 року.
9 червня 2025 року на адресу суду від ОСББ надійшов відзив від 3 червня 2025 року та зустрічна позовна заява до Підприємця про розірвання в судовому порядку укладеного між сторонами договору про надання послуг від 1 липня 2022 року № 04/2022 з 17 квітня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 червня 2025 року зустрічний позов ОСББ до Підприємця прийнято до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом та призначено проведення підготовчого засідання за зустрічним позовом разом із первісним позовом на 14 серпня 2025 року.
14 серпня 2025 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від Підприємця надійшла заява від 13 серпня 2025 року про збільшення розміру позовних вимог, у якому останній просив стягнути на його користь з відповідача 200 805,65 грн, з яких: 192 000,00 грн - основна заборгованість, 2 240,88 грн - три проценти річних, 6 564,77 грн - інфляційні втрати. Крім того, позивач просив розірвати в судовому порядку укладений між сторонами договір про надання послуг від 1 липня 2022 року № 04/2022 з 1 червня 2025 року.
У підготовчому засіданні цього ж дня суд постановив протокольні ухвали: про відмову в задоволенні усного клопотання представника ОСББ про відкладення засідання; про прийняття до розгляду заяви Підприємця від 13 серпня 2025 року про збільшення розміру позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14 серпня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її розгляд по суті.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 вересня 2025 року в задоволенні позову Підприємця та зустрічного позову ОСББ відмовлено.
23 вересня 2025 року через систему "Електронний суд" від ОСББ надійшла заява від 22 вересня 2025 року, у якій останнє просило суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з Підприємця 108 500,00 грн витрат, понесених ОСББ на професійну правничу допомогу в зв'язку з розглядом даної справи в межах первісного позову Підприємця.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24 вересня 2025 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 9 жовтня 2025 року.
9 жовтня 2025 року (до початку призначеного засідання) через підсистему "Електронний суд" від Підприємця надійшли заперечення від цієї ж дати на вищевказану заяву ОСББ, у яких останній вказав на відсутність правових підстав для стягнення з нього 108 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру. Ці витрати, на думку позивача, не є співрозмірними з виконаною роботою у суді першої інстанції. Крім того, представник ОСББ, - адвокат Красненко Ю.В., взагалі не здійснював представництво інтересів ОСББ у даній справі, не подавав до суду процесуальних документів та не брав участі в жодному засіданні. При цьому, до заяви ОСББ не додано належних доказів оплати наданих адвокатом Красненком Ю.В. послуг. У зв'язку з цим Підприємець просив залишити вказану заяву ОСББ без розгляду та відмовити в її задоволенні.
У судовому засіданні цього ж дня представник ОСББ підтримав подану заяву від 22 вересня 2025 року про стягнення з Підприємця судових витрат в повному обсязі, просив суд її задовольнити.
Представник Підприємця заперечив проти вказаної заяви, просив відмовити в її задоволенні.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Статтею 30 цього Закону встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами 1-3 статті 124 ГПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
За частиною 2 статті 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Судом встановлено, що у своєму відзиві на позовну заяву Підприємця від 3 червня 2025 року ОСББ, у порушення приписів статті 124 ГПК України, взагалі не вказало попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які відповідач за первісним позовом поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи. При цьому, вподальшому ОСББ у своїх інших заявах та клопотаннях, поданих до початку судових дебатів, жодного разу не зазначало розрахунку суми витрат на правову допомогу за первісним позовом Підприємця. Розрахунок витрат на правову допомогу також відсутній і в зустрічному позові ОСББ від 3 червня 2025 року.
Суд звертає увагу відповідача на те, що передбачене статтею 124 ГПК України положення процесуального законодавства щодо подання стороною справи до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи, забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених ГПК України.
Зокрема, подання такого попереднього (орієнтовного) розрахунку забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а також вирішувати питання про вчинення/не вчинення інших процесуальних дій в межах розгляду справи, у тому числі щодо реалізації відповідних процесуальних прав такого учасника справи.
Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 14 грудня 2021 року в справі № 922/676/21.
З огляду на те, що під час розгляду справи в суді першої інстанції сторона разом з першою заявою по суті спору не подала суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на правову допомогу, які вона очікує понести у зв'язку з розглядом справи, суд дійшов висновку про відмову у відшкодуванні таких судових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року в справі № 904/4494/18 та постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 2 грудня 2021 року № 761/28356/20-ц.
Оскільки ОСББ у своїй заявах по суті спору, як і в інших заявах та клопотаннях, поданих ним до закінчення судових дебатів у даній справі, у порушення приписів статті 124 ГПК України, не вказало попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, у суду відповідно до приписів частини 2 вказаної статті Кодексу виникає право відмовити у відшкодуванні таких витрат.
Разом із цим, за частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Положеннями статті 221 ГПК України чітко визначено, якщо сторона саме з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 та частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судом встановлено, що копію договору про надання професійної правничої допомоги від 25 травня 2025 року, яким безпосередньо визначені вартість та порядок сплати ОСББ наданих йому адвокатських послуг, не було подано останнім до суду ні разом із відзивом на позовну заяву Підприємця (хоча вказаний документ існував на момент подачі зазначеної заяви по суті спору), ні до закінчення судових дебатів у справі (18 вересня 2025 року), як це прямо передбачено приписами статті 221 ГПК України. Також ОСББ, у порушення приписів статті 221 ГПК України, не було наведено жодних поважних причин неможливості подання вказаного правочину до закінчення судових дебатів.
Крім того, згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами частин 5 та 6 статті 126 ГПК України в разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Заперечуючи проти задоволення заяви ОСББ представник Підприємця в судовому засіданні вказував, що заявлені до стягнення з останнього витрати не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Підприємець також вказував на відсутність належних доказів оплати спірних послуг, а також заявив клопотання про залишення заяви ОСББ без розгляду (без зазначення правової підстави для вчинення судом такої процесуальної дії).
Разом із цим, заперечення Підприємця в частині відсутності належних доказів оплати спірних послуг до уваги судом не приймаються, оскільки витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від факту їх оплати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19.
Правові підстави для залишення заяви ОСББ без розгляду судом не встановлені, у зв'язку з чим відповідне клопотання Підприємця є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Однак, судом враховано, що всі подані під час розгляду даної справи від імені ОСББ заяви та клопотання подавалися представником останнього Гузенок В.І., яка, зокрема, також здійснювала представництво інтересів ОСББ в засіданнях по справі разом із іншим представником ОСББ - адвокатом Степаненком Р.О.
У свою чергу, у підпунктах 3, 5 пункту 2 розділу 3 підписаного між ОСББ та адвокатом Красненком Ю.В. договору про надання професійної правничої допомоги від 25 травня 2025 року прямо визначено, що останній зобов'язаний у межах виконання умов вказаного правочину: складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку; бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях та давати пояснення щодо суті скарг і клопотань.
У зв'язку з цим у суду наявні обґрунтовані сумніви щодо належного та повного виконання адвокатом Красненком Ю.В. своїх зобов'язань за вищевказаним правочином та достовірності зазначених в акті приймання-передачі послуг від 22 вересня 2025 року відомостей щодо якісного та повного надання вказаним адвокатом обумовлених послуг.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу також не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України.
Беручи до уваги те, що ОСББ, у порушення приписів статті 124 ГПК України, ні у відзиві на позовну заяву Підприємця, ні в інших своїх заявах, взагалі не подало до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи встановлену судом невідповідність вказаних витрат критеріям, визначених частиною 4 статті 126 ГПК України, наявність вмотивованих заперечень Підприємця щодо обґрунтованості заявлених до стягнення з нього сум, а також наявність обґрунтованих сумнівів щодо належного та повного виконання адвокатом Красненком Ю.В. своїх зобов'язань за вищевказаним правочином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСББ про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Підприємця витрат на професійну правничу допомогу, в зв'язку з її необґрунтованістю.
Керуючись статтями 80, 123, 124, 126, 129, 165, 221, 233, 234, 244 ГПК України, суд
У задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Моторний 9 та 9А" від 22 вересня 2025 року про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/6310/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання повного тексту ухвали 13 жовтня 2025 року.
СуддяЄ.В. Павленко