Рішення від 13.10.2025 по справі 910/9306/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

м. Київ

13.10.2025Справа № 910/9306/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справу №910/9306/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення грошових коштів,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.08.2024 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Audi Q3» номерний знак НОМЕР_1 , здійснила зіткнення з автомобілем «LADA XRAY GAB1101010» номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. У зв'язку з настанням страхового випадку позивач сплатив потерпілій особі страхове відшкодування в загальній сумі 23 150,00 грн.

1.2. Відповідач частково сплатив суму страхового відшкодування, а тому позивачем пред'явлено позов про стягнення 8 531,06 грн основного боргу, 153,53 грн 3% річних, 551,53 грн інфляційного збільшення та 1 271,47 грн пені.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. Між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ) - поліс №ЕР-21825139, яким забезпечено транспортний засіб: LADA XRAY GAB1101010 номерний знак НОМЕР_2 .

2.2. Між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного комплексного страхування транспортних засобів AZEP-218251391, дія якого поширюється на забезпечений транспортний засіб по ОСЦПВ - поліс №ЕР-21825139.

2.3. 12.08.2024 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «LADA XRAY GAB1101010» номерний знак НОМЕР_2 , керованого ОСОБА_2 , та автомобіля «Audi Q3» номерний знак НОМЕР_1 , керованого ОСОБА_1 . Вказана дорожньо-транспортна пригода зафіксована в електронному європротоколі №953АС5F9656B від 12.08.2024.

2.4. 15.08.2024 ОСОБА_2 звернулась до ПрАТ «Страхова група «ТАС» із заявою про настання події, яка має ознаки страхового випадку.

2.5. 19.08.2024 ОСОБА_2 звернулась до ПрАТ «Страхова група «ТАС» із заявою на виплату страхового відшкодування у розмірі 16 234,73 грн за страховим випадком від 12.08.2024.

2.6. 20.08.2024 ПрАТ «Страхова група «ТАС» складено Страховий акт №19353/34/924 щодо здійснення страхової виплати ОСОБА_2 у розмірі 16 234,73 грн, яка була здійснена відповідно до платіжної інструкції №433601 від 21.08.2024 на суму 16 234,73 грн.

2.7. Фізичною особою-підприємцем Дем'янко Інною Петрівною виставлено ОСОБА_2 рахунок на оплату замовлення №1305 від 30.08.2024 на суму 23 150,00 грн (ціна матеріалів та робіт щодо ремонту автомобіля).

2.8. 04.09.2024 ОСОБА_2 звернулась до ПрАТ «Страхова група «ТАС» із заявою на виплату страхового відшкодування у розмірі 23 150,00 грн за страховим випадком від 12.08.2024.

2.9. 05.09.2024 ПрАТ «Страхова група «ТАС» складено Страховий акт №20724/34/924 щодо здійснення страхової виплати ОСОБА_2 у розмірі 6 915,27 грн, яка була здійснена відповідно до платіжної інструкції №436502 від 06.09.2024 на суму 6 915,27 грн.

2.10. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспорту водія автомобіля «Audi Q3» номерний знак НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за договором ОСЦПВВНТЗ №ЕР/222317203, ліміт за шкоду майну - 160 000,00 грн, франшиза - 00,00 грн.

2.11. ПрАТ «Страхова група «ТАС» звернулося до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» із Заявою №05092/9224 від 06.09.2024 про виплату страхового відшкодування на суму 16 234,73 грн.

2.12. У відповідь на заяву про виплату страхового відшкодування ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» здійснила відшкодування ПрАТ «Страхова група «ТАС» у розмірі 14 618,94 грн відповідно до платіжної інструкції №00126921 від 25.09.2024.

2.13. ПрАТ «Страхова група «ТАС» звернулося до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» із Заявою №02260/9225 від 11.04.2025 про виплату страхового відшкодування на суму 6 915,27 грн.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1 Предметом даного позову є стягнення з відповідача суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 8 531,06 грн та 153,53 грн 3% річних, 551,53 грн інфляційного збільшення, 1 271,47 грн пені.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 22, 512, 514, 526, 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статті 5, 22, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 2, 27 Закону України "Про страхування".

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині невиконання покладеного на нього обов'язку щодо відшкодування шкоди, яка була заподіяна в результаті ДТП.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач відзив на позов не подав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - 15 днів з дня вручення ухвали.

5.2. Відповідно до повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвалу суду про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 07.08.2025 о 17 год. 06 хв. Дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС сторони: 07.08.2025 о 17 год. 17 хв.

5.3. Отже, у строк до 25.08.2025 включно відповідач мав подати до суду відзив на позовну заяву/клопотання про продовження строку на подання відзиву.

5.4. Суд зазначає, що станом на день прийняття рішення судом, ні відзив, ні відповідне клопотання від відповідача до суду не надходили.

5.5. Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

5.6. Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

5.7. За наведених обставин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

5.8. 02.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли пояснення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи набув позивач прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраного позивачем?

- Чи правильно виконані розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше питання, а відповідач протилежне.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАБУТТЯ ПОЗИВАЧЕМ ПРАВ КРЕДИТОРА.

7.1. Відповідно до пункту 59 частини 1 статті 1 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, ризик виникнення якої застрахований, з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування або відповідно до законодавства.

7.2. Відповідно до частини 3 статті 102 Закону України «Про страхування» у разі настання події, що має ознаки страхового випадку, страховик зобов'язаний встановити факт, причини та обставини такої події та прийняти з урахуванням умов договору страхування рішення про визнання або невизнання випадку страховим.

Здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

7.3. У разі визнання випадку страховим страховик здійснює страхову виплату страхувальнику (іншій особі, визначеній договором страхування або законодавством) відповідно до умов договору страхування або законодавства (частина 4 статті 102 Закону України «Про страхування»).

7.4. Згідно з статтею 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

7.5. Відповідно до статті 108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

7.6. Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку винної особи (боржника) перед особою, якій завдано збитки (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому зобов'язання не припиняються, а відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора): замість особи, якій завдано збитки, прав кредитора набуває страховик.

7.7. Отже, позивач отримав право кредитора в межах страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ СТРАХОВОГО ВІДШКОДУВАННЯ.

8.1. Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

8.2. Частиною 1 статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

8.3. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

8.4. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

8.5. Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

8.6. Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (Закон України від 01.07.2024, в редакції від 01.01.2024; чинний на час спірних правовідносин; далі ЗУ «1961-IV») Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

8.7. Згідно з статтею 5 ЗУ « 1961-IV» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

8.8. Відповідно до статті 22.1 ЗУ « 1961-IV» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

8.9. Статтею 29 ЗУ « 1961-IV» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

8.10. У разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання (частина 33.2 статті 33 ЗУ « 1961-IV»).

8.11. Згідно з частиною 36.2 статті 36 ЗУ « 1961-IV» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

8.12. Оскільки цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспорту водія автомобіля «Audi Q3» номерний знак НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, то ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» має зобов'язання на умовах договору та відповідно до закону здійснити виплату збитків, отриманих за пошкодження автомобіля «LADA XRAY GAB1101010» номерний знак НОМЕР_2 .

8.13. Оскільки виплата страхового відшкодування була здійснена на користь потерпілої особи, то оцінена страховиком сума шкоди у розмірі 23 150,00 грн та відображена у страховому акті №19353/34/924 від 20.08.2024 та №20724/34/924 від 05.09.2024 підлягає зменшенню на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

8.14. Відповідно до статті 193 Податкового кодексу України основна ставка податку на додану вартість становить 20% від бази оподаткування.

8.15. Отже, у відповідача було наявне зобов'язання щодо здійснення страхової виплати у розмірі 18 520,00 грн, яке було частково виконане шляхом перерахуванням позивачу 14 618,94 грн, а тому стягненню з відповідача підлягає різниця зазначених сум - 3 901,06 грн.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ, ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ ТА 3% РІЧНИХ.

9.1. Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

9.2. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

9.3. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

9.4. Враховуючи приписи 36 ЗУ « 1961-IV», отримання відповідачем 11.04.2025 Заяви про виплату страхового відшкодування №02260/9225 від 11.04.2025 (вимога про відшкодування шкоди у розмірі 6 915,27 грн) та часткову виплату відповідачем 25.09.2024 страхового відшкодування у розмірі 14 618,94, суд дійшов висновку про те, що 10.07.2025 закінчився строк на виконання зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування у розмірі 3 901,06 грн.

9.5. 7.15. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

9.6. Частинами 1-2 статті 549 ЦК України встановлено, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

9.7. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

9.8. Відповідно до частини 36.5 статті 36 ЗУ « 1961-IV» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

9.9. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

9.10. Відповідно до частини 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

9.11. Враховуючи наведене та визначення позивачем періоду нарахування пені з 18.12.2024 по 18.06.2025, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення пені у розмірі 1 271,47 грн не підлягає задоволенню.

9.12. Згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

9.13. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення саме грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

9.14. Позивачем визначено період нарахування інфляційних втрат з 18.12.2024 по 24.07.2025, однак, враховуючи початок прострочення зобов'язання відповідача з 11.07.2025 та від'ємний показник інфляції за липень 2025 року (дефляція), суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 551,53 грн не підлягає задоволенню.

9.15. Позивачем визначено період нарахування 3% річних з 18.12.2024 по 24.07.2025, однак, враховуючи початок прострочення зобов'язання відповідача з 11.07.2025, суд дійшов висновку про задоволення вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 4,49 грн.

10. СУДОВІ ВИТРАТИ.

10.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 40; код ЄДРПОУ 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (03062, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 65; ЄДРПОУ 30115243) 3 901,06 грн страхового відшкодування за завдані збитки, 4,49 грн 3% річних та витрати зі сплати судового збору в розмірі 900,38 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.10.2025.

Суддя Ігор Курдельчук

Попередній документ
130921517
Наступний документ
130921519
Інформація про рішення:
№ рішення: 130921518
№ справи: 910/9306/25
Дата рішення: 13.10.2025
Дата публікації: 14.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; страхування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.10.2025)
Дата надходження: 28.07.2025
Предмет позову: стягнення 10 507,59 грн