ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.10.2025Справа № 759/17263/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наші діти ХХІ";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛВ-Комфорт'';
ОСОБА_1 ;
про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації права власності, -
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 28.08.2024 у справі № 759/17263/24 відкрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наші Діти ХХІ" до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛВ-Бізнес" про визнання правочину недійсним та скасування державної реєстрації права власності.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 31.10.2024 цивільну справу № 759/17263/24 постановлено передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Постановою Київського апеляційного суду від 03.09.2025 апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 31.10.2024 залишено без змін.
29.09.2025 матеріали справи № 759/17263/24 надійшли на адресу Господарського суду міста Києва, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2025 справу було передано на розгляд судді Мандриченка О.В.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає про наступне.
Згідно частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до частини 1 статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Дана ухвала містить посилання на те, що позовні вимоги пов'язані з визнанням недійсним акту приймання передачі, який є похідним від прийнятого ОСОБА_1 рішення №1 про передачу до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛВ-Бізнес" належного їй на праві власності приміщення №110, за рахунок якого було сформовано статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛВ-Бізнес", мають ознаки корпоративного спору, тому дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 03.09.2025, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розгляд спору та ухвалення судового рішення буде перевищенням Святошинським районним судом міста Києва повноважень, визначених ЦПК України, та прямим порушенням права відповідача на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У своїй постанові Київський апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо передачі справи на розгляд Господарського суду м. Києва за встановленою підсудністю.
Разом з тим, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Статтею 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом. місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.
В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).
Згідно частини другої статті 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В свою чергу підсудність, відповідно до норм Цивільного та Господарського процесуальних кодексів визначається, як територіальна юрисдикція, а саме відношення справи до розгляду того чи іншого суду за місцезнаходженням, а не характером та предметом спору.
У матеріалах справи №759/17263/24 міститься клопотання про закриття провадження у справі №759/17263/24, яке надійшло до Святошинського районного суду міста Києва 02.10.20254 від відповідача 1 у справі.
Як встановлено пунктом 1 частиною 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Разом з тим, згідно з частиною 1 статті 256 Цивільного процесуального кодексу України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанцій повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Господарський суд міста Києва зазначає, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 31.10.2024 передача справи №759/17263/24 за підсудністю є не вмотивованою та прийнятою в супереч процесуального закону, оскільки передача справи загальним судом здійснюється лише за територіальною юрисдикцією (підсудністю), а в разі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд загальної юрисдикції своєю ухвалою закриває провадження у справі у порядку статтей 255, 256 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на розгляд його справи судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах "Верітас проти
України" та "Сокуренко та Стригун проти України", суд не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх
повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження
суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Таким чином, Господарський суд міста Києва, враховуючи вищезазначені положення, не може вважатися "судом, встановленим законом", оскільки Святошинським районним судом міста Києва передана справа за підсудністю, а не закрито в ній провадження як того вимагають норми Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, Господарський суд міста Києва прийшов до висновку повернути справу № 759/17263/24 до Святошинського районного суду міста Києва.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 27, 234, 235 ГПК України, суд-
Матеріали справи № 759/17263/24 повернути до Святошинського районного суду міста Києва.
Згідно з частиною другою статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Олександр Мандриченко