ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.10.2025Справа № 910/12280/25
Господарський суд міста Києва, у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ВКП «Прилуки-Агропереробка» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бойко Олени Анатоліївни заборгованості у розмірі 74 007,80 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю ВКП «Прилуки-Агропереробка» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бойко Олени Анатоліївни заборгованості у розмірі 74 007,80 грн.
Відповідно до частини 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
У статті 150 Господарського процесуального кодексу України унормовано вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу.
До заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору (пункт 1 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 151 Господарського процесуального кодексу України, за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
Відповідно до підпункту 21 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу встановлюється у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання заяви про видачу судового наказу має бути сплачений судовий збір у розмірі 302,80 грн.
Водночас, за приписами частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу в електронній формі через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору за подання даної заяви становить 242,24 грн.
На підтвердження здійснення оплати судового збору заявником долучено до матеріалів заяви платіжні інструкції від 19.09.2025 № 1923 на суму 151,40 грн. та від 29.09.2025 № 1984 на суму 90,84 грн.
Здійснюючи перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за платіжною інструкцією від 19.09.2025 № 1923 на суму 151,40 грн. встановлено використання даної платіжної інструкції заявником за іншою заявою про видачу судового наказу у справі № 910/11776/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2025 у справі № 910/11776/25 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю ВКП «Прилуки-Агропереробка» у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бойко Олени Анатоліївни 74 007,80 грн.
Відповідно до частини 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Таким чином, законодавцем виключено можливість повторного використання платіжного документу у наказному провадженні.
При цьому, заявник має право використати повторно даний платіжний документ під час звернення із позовною заявою шляхом зарахування до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Отже, платіжна інструкція від 19.09.2025 № 1923 на суму 151,40 грн. не є належним доказом сплати судового збору, оскільки грошові кошти, сплачені на підставі неї, зараховано за розгляд іншої заяви про видачу судового наказу.
Наведені обставини свідчать про невиконання заявником вимог пункту 1 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
З огляду на наведене порушення, Господарський суд міста Києва відмовляє заявнику у видачі судового наказу.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що відповідно до статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктів 1, 2, 21, 8, 9 частини 1статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись статтями 150, 152, 153, 154, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю ВКП «Прилуки-Агропереробка» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бойко Олени Анатоліївни 74 007,80 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.Ю.Кирилюк