ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про зміну способу та порядку виконання судового рішення
м. Київ
23.09.2025 Справа № 910/19522/21
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс"
про зміну способу та порядку виконання рішення
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" (Княжий затон, буд. 9-а, офіс 369, м. Київ, 02095)
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермет Україна" (вул. Михайлівська, буд. 24 - А, м. Київ, 01001)
про зобов'язання вчинити дії та стягнення 112 048, 00 грн
Суддя Бондаренко-Легких Г.П.
Секретар судового засідання Боровик В. В.
За участі представників сторін:
Представник позивача (заявник): Чирський Ю. В. - адвокат, ордер серії АІ №1535036 від 25.01.2024;
Представник відповідача: не прибув;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермет Україна" (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити дії та стягнення 112 048, 00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача замінити на користь позивача листи металу із фактичними характеристиками AISI304: лист металу параметрами 5х1250х2500 в кількості 2 шт. на лист з аналогічними параметрами марки сталі AISI316L: лист металу параметрами 18х1500х1000 в кількості 1 шт. на лист із аналогічними параметрами марки сталі AISI316L; лист металу параметрами 25х1500х2000 в кількості 1 шт. на лист із аналогічними параметрами марки сталі AISI316L; лист металу параметрами 4х1000х2000 в кількості 1 шт. на лист із аналогічними параметрами марки сталі AISI316L. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 135, 00 грн.
20.02.2025 на виконання рішення від 17.01.2025 Господарський суд міста Києва видав відповідні накази.
22.08.2025 від позивача надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 17.01.2025.
Суд призначив заяву позивача про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 17.01.2025 до розгляду в судовому засіданні на 23.09.2025.
У судове засідання 23.09.2025 прибув представник позивача (заявника), представник відповідача (боржника) не прибув, про причини неявки суд не повідомляв, проте неявка боржника у судове засідання не є перешкодою для розгляду поданої заяви.
В обґрунтування поданої заяви стягувач зазначав, що майно, яке боржник зобов'язаний був замінити, а саме листи металу з характеристиками сталі, що відповідають умовам договору, укладеного між сторонами, відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 17 січняя 2025 року на даний час не замінено, а обставини, зазначені виконавчою службою у виконавчих документах свідчать про те, що рішення суду не може бути виконано без участі боржника, однак боржник рішення суду не виконав, в зв'язку з чим постановою від 13.05.2025 року було закінчено виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 910/19522/21, а також накладено на боржника штрафи та надіслано приватним виконавцем повідомлення до органу досудового розслідування про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Боржник заперечень на заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
I. Висновки суду
Суд, розглянувши в судовому засіданні подану заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, дослідивши та оцінивши додані до неї докази за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, задовольняє заяву від 22.08.2025 року про зміну способу виконання рішення суду, виходячи з наступного.
1.1. Правове обґрунтування зміни способу виконання рішення суду
Положенням ст. 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Судом враховано, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18 - рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11 -рп/2012).
Згідно зі ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У ч. І ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі Шмалько проти України зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.
У рішенні від 17 травня 2005 року по справі Чіжов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити ст. 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (рішення від 19.03.1997 зі справи Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи Шмалько проти України).
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 07 червня 2005 року у справі Фуклев проти України).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.
Відповідно до частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-ІХ ( набрав чинності 19.12.2024), було внесені зміни, зокрема і до статті 331 ГПК України, а саме частину третю статті 331 ГПК України доповнено абзацом другим та третім: "Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до вимог частин 1 статті 331 ГПК України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання рішення. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом (схожі за змістом усталені висновки викладено в постановах Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №456/953/15-а, від 17.07.2019 у справі №748/2827/16-а, від 16.07.2020 у справі №130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15, від 17.02.2021 у справі №295/16238/14-а, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 та в постановах Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №179/1341/15-ц, від 01.08.2019 у справі №759/10301/15-ц, від 09.12.2020 у справі №464/6966/16-ц).
Задоволення позову про повернення майна, у випадку встановлення його фактичної відсутності або невиконання відповідачем обов'язку з повернення, надає право змінити спосіб виконання судового рішення.
1.2. Обставини, встановлені судом щодо неможливості виконання рішення суду у даній справі у спосіб, встановлений судом у рішенні суду.
Судом встановлено, що 13.05.2025 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Жаботинським Іваном Володимировичем на підставі пункту 11 частини 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» відповідною постановою закінчено виконавче провадження №77620775 з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у справі №910/19522/21, яке набрало законної сили 07.02.2025 та на виконання якого видано наказ від 20.02.2025.
Згідно пункту 11 частини 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Згідно частини 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно частини 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно частини 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно частини 3 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Зі змісту постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського І. В. від 13.05.2024 про закінчення виконавчого провадження №77620775 вбачається, що 23.05.2025 приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у справі №910/19522/21, яке набрало законної сили 07.02.2025 та на виконання якого видано наказ від 20.02.2025.
Пунктом 2 резолютивної частини постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2025 №77620775 боржника - ТОВ «Фермет Україна» було зобов'язано виконати рішення суду протягом 10-ти робочих днів.
10.04.2025 від стягувача надійшов лист, яким він повідомив приватного виконавця, що рішення боржником виконано не було.
11.04.2025 приватним виконавцем була винесена постанова про накладення штрафу ВП №77620775, якою знову боржника було зобов'язано виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.
05.05.2025 від стягувача надійшов лист, яким він повідомив приватного виконавця, що рішення боржником виконано не було.
09.05.2025 приватним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу ВП №77620775.
12.05.2025 приватним виконавцем до Головного слідчого управління Національної поліції України була направлена заява про кримінальне правопорушення.
Отже, суд вважає, що обставини не виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у справі №910/19522/21 боржником - ТОВ «Фермет Україна» є доведеними.
1.3. Висновки щодо вартості майна, яке підлягало передачі позивачеві, та відповідності визначеної суми з додатковим нарахуванням ПДВ.
Позивачем надано до матеріалів справи Звіт про незалежну оцінку товару, проведений ТОВ "Волинь-Експерт" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 1007/20 від 13.11.2020), а саме листів металу, які ТОВ "Фермет Україна" зобов'язана замінити за наказом № 910/19522/21 від 20.02.2025, відповідно до якої ринкова вартість листів металу зі сталі відповідної марки станом на момент проведення оцінки (27.05.2025 ) становить 308357,00 грн. (без ПДВ) та 370 028, 40 грн з ПДВ (як визначає стягувач в заяві про зміну способу та порядку виконання).
Суд констатує, що ринкова вартість об'єкта оцінки визначена за порівняльним підходом, а наданий суду звіт оцінювача складений у відповідності до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та чітко визначив ринкову вартість майна, яке підлягало передачі позивачеві у розмірі 308357,00 грн. (без ПДВ).
Стягувач (заявник) в заяві про зміну способу виконання помилково зазначив суму стягнення з ПДВ, а саме у розмірі 370028, 40 грн., оскільки ПДВ підлягає сплаті при товарній операції саме продавцем, тобто відповідачем у справі, і ринкова вартість оцінки рухомого майна без ПДВ становить 308357,00 грн. (п. 5 сторінка 31 Звіту), нарахування ПДВ позивачем (стягувачем) на операцію щодо зміни способу виконання рішення суду є помилковим та не узгоджується з нормами податкового законодавства.
Зміна способу виконання рішення не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права.
Тобто, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу, і нею не встановлюються нові зобов'язання в рамках договірних зобов'язань, а отже нарахування суми ПДВ на суму стягнуту судом в порядку нагляду за реальним виконанням рішення суду, було б помилковим.
Боржником будь-яких заперечень щодо визначеної вартості майна суду не надано. Враховуючи принцип змагальності сторін, встановлений статтею 13 ГПК України, суд не зобов'язаний самостійно шукати аргументи для спростування обставин, якими сторона обґрунтовує свої вимоги.
Разом з тим, суд зазначає, що з огляду на задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірас Солюшнс» про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/19522/21 залишається не вирішеним питання щодо повернення боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фермет Україна" п'ять листів металу із фактичними характеристиками AISI304, а отже стягувач зобов'язаний повернути, а відповідач забрати вказані листи сталі у кількості 5 штук.
З урахуванням наведеного суд вважає, що з метою захисту прав стягувача та подальшого реального виконання рішення суду у даній справі, слід стягнути з боржника на користь стягувача 308357,00 грн., замість заміни відповідачем листів металу зі сталі зазначеної конфігурації та характеристик.
Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірас Солюшнс» про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/19522/21 - задовольнити.
2. Змінити спосіб та порядок виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 у справі №910/19522/21, а саме змінити зобов'язальний характер щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермет Україна" замінити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" листи металу із фактичними характеристиками AISI304 на листи з аналогічними параметрами марки сталі AISI316L, на грошове зобов'язання.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фермет Україна" (вул. Михайлівська, буд. 24 - А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код: 42112759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" (Княжий затон, буд. 9-а, офіс 369, м. Київ, 02095; ідентифікаційний код: 40777258) вартість листів металу із характеристиками AISI316L (а саме лист металу параметрами 5x1250x2500 в кількості 2 шт.; лист металу параметрами 18x1500x1000 в кількості 1 шт.; лист металу параметрами 25x1500x2000 в кількості 1 шт.; лист металу параметрами 4x1000x2000 в кількості 1 шт.) у розмір 308 357 (триста вісім тисяч триста п'ятдесят сім) грн 00 коп.
4. Дана ухвала є виконавчим документом, набрала законної сили 23.09.2025 та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом 3 (трьох) років, тобто до 24.09.2028.
5. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірас Солюшнс" (Княжий затон, буд. 9-а, офіс 369, м. Київ, 02095; ідентифікаційний код: 40777258).
6. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фермет Україна" (вул. Михайлівська, буд. 24 - А, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код: 42112759).
7. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.10.2025.
Суддя Г.П. Бондаренко - Легких