13.10.2025 Справа № 908/2111/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, розглянувши матеріали заяви (вх. № 20412/08-08/25 від 08.10.2025) про забезпечення позову у справі № 908/2111/25
за позовом Приватного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00186536)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» (69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 35А, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40919982)
про стягнення 2441292, 21грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Білик О.В. дов. №120 від 12.12.2024, свідоцтво адвоката № ЗП002053 від 12.03.2019
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області за вх. № 2298/08-07/25 від 09.07.2025) Приватного акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь» ім.А.М. Кузьмина» (надалі - ПАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьмина») до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» (надалі - “ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ») про стягнення 2 441 292,21 грн заборгованості за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 1290 від 01.04.2021, яка складається з 1490000,00 грн суми основного боргу, 532 362,74грн пені, 302 579, 20 грн інфляційних втрат, 11 350, 27 грн 3% річних.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.07.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2111/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
У системі «Електронний суд» позивачем сформовано заяву про забезпечення шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю “ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ», код ЄДРПОУ 40919982, а саме будиночок для спортсменів літ. А інв. №13323, загальної площею 132,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, бульвар Примаченко Марії (стара назва: проспект Маяковського), будинок 30 (тридцять), що розташоване на земельній ділянці площею 4,8122 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:002:0435.
В обґрунтування поданої заяви позивач вказує на те, що, як свідчать обставини справи, відповідач з 02.04.2023 і по цей час не виконує взяті на себе зобов'язання за Договором купівлі-продажу нерухомого майна - оплати вартості в повному обсязі придбаного нерухомого майна. Таким чином, як на дату звернення ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» із позовними вимогами, так і на цей час з боку ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»/ПОКУПЦЯ/ ВІДПОВІДАЧА перед ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ»/ПРОДАВЦЕМ/ ПОЗИВАЧЕМ є невиконаними зобов'язання з оплати в повному обсязі за Договором за придбане нерухоме майно, а саме є заборгованість зо Договором в загальному розмірі 1 490 000,00грн. з ПДВ.
Численне листування з боку ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ»/ПОКУПЦЯ/ ВІДПОВІДАЧА свідчить про те, що, останній не приймає заходів щодо погашення заборгованості за вказаним Договором купівлі-продажу нерухомого майна, заявляє пропозиції лише про відкладення строків оплати за вищевказаним Договором, посилається на скрутне фінансове становище через наявність воєнного стану та інші обставини…
Крім того, будиночок для спортсменів літ. А інв. №13323, що є предметом Договору купівлі-продажу нерухомого майна може бути відчужено на користь третіх осіб, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Це дає підстави позивачу вважати про брак коштів у відповідача, а відтак, у разі задоволення позовних вимог, у позивача будуть складнощі з виконанням рішення суду, а саме: відсутність коштів та майна Відповідача, на яке може буте звернуте стягнення для виконання рішення суду - стягнення заборгованості - недоплаченої вартості за вищевказаний Будиночок та стягнення «штрафних санкцій» за несвоєчасну оплату цієї вартості Будиночку в загальному розмірі 2 441 292,21грн. (1 490 000,00грн. з ПДВ(заборгованість) + 532 362,74грн.(пеня) + 302 579,20грн. (інфляційні витрати) + 116 350,27грн.(3% річних) + 36 619,38грн.(судовий збір)).
Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист прав та інтересів позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Предметом розгляду суду у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача боргу з урахуванням штрафних санкції в сумі 2 441 292, 21грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Із наведених у заяві про забезпечення позову обставин та наданих доказів убачається, що відповідачем тривалий час не виконуються взяті на себе договірні зобов'язання зі сплати боргу за придбане майно відповідно до умов договору купівлі-продажу нерухомого майна, що і стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав позивача.
З метою перешкоджання та запобігання подальшому перепродажу та іншим чином відчуженню нерухомого майна третім особам, позивач звернувся із заявою про вжиття заходів забезпечення позову передбачених статтею 137 ГПК України, а саме: накласти арешт на нерухоме майно, що зареєстроване за ТОВ «ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ», (будиночок для спортсменів літ. А інв. №13323, загальної площею 132,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, бульвар Примаченко Марії (стара назва: проспект Маяковського), будинок 30 (тридцять), що розташоване на земельній ділянці площею 4,8122 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:002:0435).
Ураховуючи викладене, накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно буде співмірним заходом забезпечення позову про стягнення з відповідача грошових коштів.
Ненакладення арешту на нерухоме майно відповідача у подальшому може утруднити або унеможливити виконання судового рішення у разі відчуження останнім належного йому нерухомого майна, що, у свою чергу, призведе до порушення принципу обов'язковості судових рішень, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 вказала про те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, ст. 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у постановах Верховного Суду (від 10.10.2019 у справі №904/1478/19, від 16.12.2019 у справі №904/3459/19 та від 28.05.2021 у справі №10/5026/290/2011(925/1502/20).
Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року).
Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.
Зважаючи на викладене, дослідивши викладені позивачем доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв'язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову і предметом спору, суд дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову відповідно до заяви позивача.
У зв'язку з цим суд ухвалив задовольнити заяву позивача про накладення арешту на належне відповідачеві нерухоме майно.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює серед іншого обґрунтованість і адекватність вимог заявника щодо забезпечення позову; наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Згідно з ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч. ч. 7-10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Питання щодо стягнення судового збору за даною заявою буде розглянуто за результатами вирішення спору.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00186536) про забезпечення позову, задовольнити.
Накласти арешт на нерухоме майно, що зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю “ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ», код ЄДРПОУ 40919982, а саме: будиночок для спортсменів літ. А інв. №13323, загальної площею 132,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, бульвар Примаченко Марії (стара назва: проспект Маяковського), будинок 30 (тридцять), що розташоване на земельній ділянці площею 4,8122 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:05:002:0435.
Опис нерухомого майна згідно останньої технічної інвентаризації станом на 26.03.2021року: оглядова яма, козирок, вбиральня літ. Д інв. № 103001983, зливна яма № 3, тенісний корт № 4 інв. 112026009, тенісний корт № 5 інв. 112026010, тенісний корт № 6 інв. 112026011, тенісний корт № 7 інв. 112026012, паркан № 10, паркан № 11, паркан № 12, бігові доріжки № 13 інв. 103001944, футбольне поле з трав'яним покриттям № 14 інв. 103001943, футбольне поле для міні-футболу № 15 інв. 103001943, спортивний майданчик № 16 інв. 103001944.
Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1683340023101.
Стягувач: Приватне акціонерне товариство “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 81, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00186536).
Боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕФЕСТ-ПРЕМІУМ» (69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 35А, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 40919982)
Оригінал даної ухвали з підписом судді та гербовою печаткою суду надіслати стягувачу.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст.144 ГПК України). Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи (ч. 8 ст. 140 ГПК України).
Строк пред'явлення ухвали до виконання (відповідно до ч. ч. 1, 2. ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження») - три роки з наступного дня після її прийняття.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Центрального апеляційного господарського суду.
У зв'язку із погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю, безпеці суддів, працівників апарату суду, в умовах збройної агресії проти України, ухвалу підписано 13.10.2025.
Суддя Ірина Євгенівна Лєскіна