номер провадження справи 4/90/25
06.10.2025 Справа № 908/2061/25
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Приватного підприємства «СТАЛЬ МН», (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 61)
до відповідача Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)», (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Металістів, буд. 1)
про стягнення 2 284 878,24 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
при секретарі судового засідання Батрак М.В.
За участю представників сторін:
від позивача - Дмитрашко С.В., на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1255289 від 01.07.2025;
від відповідача - не з'явився;
03.07.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна вих. № 148 від 03.07.2025, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 03.07.2025, (вх. № 2243/08-07/25 від 04.07.2025) Приватного підприємства «СТАЛЬ МН», м. Запоріжжя до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)», м. Вільнянськ Запорізької області про стягнення 2 284 878,24 грн. основного боргу за поставлений товар за договором купівлі-продажу № Г4/148-25 від 17.02.2025.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2025 справу № 908/2061/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2061/25 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/90/25, підготовче засідання призначено на 06.08.2025.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/2061/25 та відкладено підготовче засідання на 09.09.2025.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.09.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/2061/25 та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 06.10.2025.
В судове засідання 06.10.2025 з'явився представник позивача, фіксація судового процесу здійснювалася з використанням системи відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд завчасно не повідомив.
Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 09.07.2025, ухвалою суду від 06.08.2025 та від 09.09.2025, які направлялись йому на електронну адресу.
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до «Електронного кабінету» в розділі «Мої справи».
Передбачена частиною 10 розділу 1. Підсистема «Електронний кабінет» Положення, наявне в матеріалах справи підтвердження доставлення заявнику електронної копії оскаржуваної ухвали на його електронну пошту свідчить про належність повідомлення сторони.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2061/25 та подальший розгляд справи.
Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 06.10.2025 за відсутністю відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.
В судовому засіданні 06.10.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст. ст. 691, 692 Цивільного кодексу України,договорікупівлі-продажу № Г4/148-25 від 17.02.2025, на підставі яких позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідача 2 284 878,24 грн. основного боргу за поставлений товар.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2025 про відкриття провадження у справі № 908/2061/25 суд пропонував відповідачу у строк до 25.07.2025, але не пізніше 15-ти днів з дня отримання даної ухвали суду подати відзив на позовну заяву із його документальним обґрунтуванням, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, у разі незгоди з нарахованою до стягнення сумою навести свій контррозрахунок.
Відзив на позовну заяву на адресу суду від відповідача не надходив, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У зв'язку із не поданням відповідачем відзиву на позовну заяву відповідь на відзив на позовну заяву від позивача не надходила.
Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
17.02.2025 між Приватним підприємством «СТАЛЬ МН» (продавець, позивач у справі) та Державним підприємством «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» (покупець, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу №Г4/148-25 (далі Договір).
Згідно із розділом 1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар дріт СВ, загальною вартістю 2 284 878,24 грн.з ПДВ.
Відповідно до п.п. 3.1.-3.2. Договору покупець здійснює постачання протягом 14 днів з дня отримання заявки від покупця власним автотранспортом. Датою поставки є дата, коли товар був переданий у власність покупця, що підтверджується відповідними документами (накладними).
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що відвантаження продукції здійснюється на умовах стовідсоткової попередньої оплати.
Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2025 (п. 11.1 Договору).
Матеріали справи свідчать, що 17.02.2025 продавець здійснив передачу товару покупцю, що підтверджується видатковою накладною № 13 від 17.02.2025 на суму 2 284 878,24 грн.
Видаткова накладна підписана та скріплена печатками з боку Продавця і Покупця.
Отже, факт поставки позивачем відповідачу товару на суму 2 284 878,24грн. доведений видатковою накладною, яка узгоджена сторонами та підтверджую факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.
Відповідачем факт отримання від позивача товару на суму 2 284 878,24грн. згідно договору, належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.
Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що на момент його звернення до суду з позовом у даній справі відповідачем товар, поставлений згідно Договору, не сплачений.
Оскільки відповідачем повністю оплата за поставлений товар не здійснена, зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 2 284 878,24 грн. основного боргу за поставлений товар.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно ж до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець після прийняття товару зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, якщо інший строк оплати не встановлений договором.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата товару, у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена.
Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі заборгованість відповідача за отриманий товар за Договором купівлі-продажу № Г4/148-25 від 17.02.2025 становить 2 284 878,24грн.
Відповідачем факт порушення взятих на себе зобов'язань за умовами Договору в частині своєчасної і повної оплати за отриманий товар належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Також судом приймається до уваги наявний в матеріалах справи Акт звірки за період 1 квартал 2025 року, яким сторони зафіксували заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 16819256,40 грн, в тому числі на суму 2 284 878,24 грн.
При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та, в окремих випадках, - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 284 878,24 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № Г4/148-25 від 17.02.2025 документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного підприємства «СТАЛЬ МН», м. Запоріжжя до Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)», м. Вільнянськ Запорізької області про стягнення 2 284 878,24 грн. основного боргу за поставлений товар за договором купівлі-продажу № Г4/148-25 від 17.02.2025 задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)», (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Металістів, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 08680075) на користь Приватного підприємства «СТАЛЬ МН», (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 61, ідентифікаційний код юридичної особи 45745924) 2 284 878 (два мільйони двісті вісімдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 24 коп. основного боргу та 27 418 (двадцять сім тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 53 коп. судових витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 13» жовтня 2025 р.
Суддя Н.Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.