13.10.2025 Справа № 908/3114/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянувши матеріали
за позовом: ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ (просп. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» (вул. Соборна, 99, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400; ідентифікаційний код юридичної особи 44604267)
про стягнення коштів,
08.10.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ», про стягнення коштів за непоставлений товар в розмірі 448 718,50 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2025 справу №908/3114/25 передано на розгляд судді Педорича С.І.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про направлення позовної заяви на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
У параграфі 3 глави 2 розділу І Господарського процесуального кодексу України сформульовані правила територіальної юрисдикції (підсудності).
У вказаному параграфі ГПК України встановлені вимоги щодо визначення загальної підсудності (стаття 27), особливості визначення підсудності справи, у якій однією зі сторін є суд або суддя (стаття 28), правила альтернативної підсудності (стаття 29) та правила виключної підсудності (стаття 30).
Відповідно до частин першої, другої статті 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною 4 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі повинні міститься відомості щодо місцезнаходження юридичної особи (адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у даному позові визначено Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ».
Судом встановлено, що на час подачі даного позову відповідач за ідентифікаційним кодом юридичної особи 44604267 має зареєстроване місцезнаходження: вул. Соборна, 99, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400.
Предметом позову є вимога позивача про коштів за непоставлений товар в розмірі 448 718,50 грн.
Позивач посилаючись на приписи ч. 5 ст. 29 ГПК України та умови договору про закупівлю №02107/2024 від 02.07.2024, звернуся до Господарського суду Запорізької області за місцем виконання договору.
Так, позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів (ч. 5 ст. 29 ГПК України).
Правило територіальної підсудності, закріплене у частині п'ятій статті 29 ГПК України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред'явити позов не лише в судах за місцем проживання/місцезнаходження відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.
Визначена частиною п'ятою статті 29 ГПК України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання/місцезнаходження, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.
Правила цієї статті застосовуються до зобов'язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.
Правила визначення місця виконання зобов'язання передбачені статтею 532 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання; 4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Суд вважає, що виконання зобов'язання повинне оцінюватися у комплексі прав та обов'язків обох сторін, а сам предмет спору повинен бути пов'язаним із відповідним виконанням договору безпосередньо відповідачем у певному місці.
Як вбачається із змісту договору про закупівлю товарів №02107/2024 від 02.07.2024, укладеного між Державною податковою службою України Головного управління ДПС у Запорізькій області (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» (Постачальник), останній прийняв на себе зобов'язання передати Замовнику у власність нафтопродукти (ДК 021:2015:09130000-9 «Нафта і дистиляти) надалі Товар, а Покупець зобов'язався сплатити і прийняти вказаний Товар.
Поставка товару здійснюється шляхом передачі Покупцю талонів та/або паливних карток (п.3.1 Договору).
Позивач у позові зазначає, що згідно з п. 3.2 п. 3 Договору поставки місцем поставки є м. Запоріжжя, проспект Соборний, 166.
Разом з тим, за умовами п. 3.2 п. 3 Договору місце поставки (місце фактичної заправки автотранспорту Покупця) - АЗС, зазначені у Додатку №2 до Договору та/або додатково будь-які інші АЗС по території України за умовами цього договору.
Згідно із Додатком №2 до Договору місцезнаходження (адреса) АЗС Постачальника АВІАС/ANP - м. Запоріжжя, м. Вінниця, м. Луцьк, м. Дніпро, м. Житомир, м. Ужгород, тощо.
Отже, перевіривши умови договору про закупівлю товарів №02107/2024 від 02.07.2024, судом встановлено, що сторонами в договорі чітко не визначено місце поставки (передачі) пального. Крім того, в договорі відсутня така умова як місце виконання (поставки) саме м. Запоріжжя.
Заправка автотранспортних засобів позивача можлива на АЗС постачальника по всій території України.
Отже, даний спір безпосередньо не пов'язаний з місцем виконання договору.
Зобов'язання, про порушення яких стверджує позивач, не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці, зокрема у м. Запоріжжі.
Крім того, також слід зазначити, що предметом позову у даній справі не є зобов'язання відповідача виконати умови договору в натурі (поставити товар), а стягнення коштів за неотриманий товар, що можливе фактично шляхом перерахування у безготівковій формі грошових коштів з одного банківського ранку на інший банківський рахунок та не пов'язано з певним місцем виконання.
Отже, сплата коштів, зокрема, повернення передоплати, не містить прив'язки до певного конкретного місця, в тому числі і до місця виконання договору (в даному випадку місця поставки), оскільки такі кошти, за наявності достатніх правових підстав для їх стягнення, будуть оплачені відповідачем в добровільному порядку шляхом переказу коштів на рахунок позивача, або стягнуті виконавцем (державним чи приватним) у примусовому порядку.
Таким чином, спірні правовідносини не мають особливостей щодо сплати грошових коштів у чітко визначеному місці.
З урахуванням визначеного позивачем предмету та підстав позову, підсудність даної справи повинна визначатись з урахуванням частин першої і другої ст. 27 ГПК України, якою передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Як зазначалось вище, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, 99.
За таких обставин, дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Дніпропетровської області.
Пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України визначено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки з огляду на положення ст. 27 ГПК України вказана справа непідсудна Господарському суду Запорізької області, суд постановляє передати матеріали позовної заяви у справі №908/3114/25 за підсудністю на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.
Згідно з ч. 3 ст. 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись статтями 27, 31, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Передати матеріали позовної заяви у справі №908/3114/25 за позовом ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ (просп. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44118663) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ» (вул. Соборна, 99, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400; ідентифікаційний код юридичної особи 44604267) про стягнення коштів за територіальною підсудністю Господарському суду Дніпропетровської області.
2. Матеріали позовної заяви у справі №908/3114/25 за позовом ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ м. Запоріжжя до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕНЕГІЯ», м. Павлоград Дніпропетровської області про стягнення коштів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення, направити за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
3. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання - 13.10.2025, та може бути оскаржена протягом десяти днів до Центрального апеляційного господарського суду.
4. Направити ухвалу суду учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси в електронній формі із застосуванням ЄСІТС.
Суддя С.І. Педорич