номер провадження справи 15/133/25
13.10.2025 Справа № 908/2407/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства “Акцент - Банк», 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11,
до відповідача Фізичної особи - підприємця Безуглого Ростіслава Костянтиновича, АДРЕСА_1 ,
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) учасників справи
установив
05.08.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Акцент - Банк» до відповідача Фізичної особи - підприємця Безуглого Ростіслава Костянтиновича стягнення заборгованість за кредитним договором № N20.61.0000000168 від 27.12.2024 у розмірі 113 690,56 грн, з яких: заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) - 99 670,19 грн, заборгованість по процентам - 3177,86 грн, заборгованість по винагороді - 2592,51 грн, штраф (фіксована складова) - 1 000,00 грн, штраф (змінена складова) - 7250,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.08.2025 здійснено автоматизований розподіл зазначеної позовної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/2407/25 та визначено до розгляду судді Горохову І.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2407/25. Присвоєно справі номер провадження 15/133/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання (виклику представників учасників).
Запропоновано відповідачу у строк до 11.09.2025 подати відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі не надані позивачем; позивачу запропоновано у строк до 26.09.2025 у разі отримання відзиву на позов - надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем; також запропоновано відповідачу у строк до 13.10.2025 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.
Відповідач заяви по суті справи та докази в обґрунтування заперечень щодо позову не надав.
За офіційним даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-підприємців та громадських формувань (відповідь на запит суду № 1642847 від 06.08.2025) місцезнаходженням відповідача є адреса: 69000, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 60-А.
Поштове відправлення (копія ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025 у справі № 908/2407/25), надіслане на вказану адресу відповідача, повернулось до суду 02.09.2025 не врученим відповідачеві з позначкою підприємства зв'язку “за закінченням терміну зберігання». Електронний кабінет у відповідача відсутній, що підтверджується відповіддю № 13060602 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС.
Ухвалу суду від 12.08.2025 про відкриття провадження у справі було опубліковано на офіційному сайті суду 02.09.2025.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням обставин справи та наявних матеріалів справи, суд щодо спору зазначає наступне.
27.12.2024 між Акціонерним товариством “Акцент-Банк» (Банком за договором) та Фізичною особою - підприємцем Безугловим Ростіславом Костянтиновичем (Позичальник за договором) було укладено кредитний договір № 20.61.0000000168 (надалі - кредитний договір).
У пунктах А1, А2, А3 розділу А “Істотні умови кредитування» кредитного договору сторонами погоджено такі істотні умови кредитування: вид кредиту - строковий кредит; ліміт цього договору - 145 000,00 грн. (сто сорок п'ять тисяч гривень 00 копійок) на фінансування поточної діяльності. Термін повернення кредиту - 25 грудня 2025 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та строки згідно з Графіком платежів (додаток №1 цього договору). Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою:
сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором * ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)* процентна ставка за місяць)/1((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) -1);
сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом* річна процентна ставка/кількість днів поточного року)* кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу;
сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту - сума щомісячного платежу за %.
Згідно зі ст. ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомлені, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості в період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 25.12.2025.
В п. А 6 кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 18,90 % річних.
За умовами п. А 8 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів “факт/360»).
Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
За умовами п. 1.1 кредитного договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеному в третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди в обумовлені цим договором терміни.
Строковий кредит (далі - кредит) надається банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Згідно з п. п. 1.2, 1.3 договору термін повернення кредиту зазначений у п. А3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п. п. А12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору. Усі істотні умови кредитування наведені в розділі А цього договору - “Істотні умови кредитування».
За умовами п. п. 2.2.2, 2.2.3 договору позичальник зобов'язався сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.
У п. 4.1 кредитного договору встановлено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору позичальник сплачує проценти в розмірі, визначеному у п. А.6 цього договору.
Згідно з п. 4.3 кредитного договору, сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно до п. А8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Пунктом 4.5 кредитного договору передбачено, що позичальник сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування згідно з п. А10 цього договору.
Відповідно до п. А10 розділу А “Істотні умови кредитування» кредитного договору позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування в розмірі 0,90% від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Пунктом 5.1 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 грн +5% від суми встановленого у п. А2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Згідно з п. п. 6.1, 6.2 кредитного договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами шляхом накладання електронного підпису усіма сторонами і порядку, передбаченому Законами України “Про електронні документи та електронний документообіг» та “Про електронні довірчі послуги». Цей договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.
Кредитний договір був підписаний сторонами з використанням електронних кваліфікованих підписів 27.12.2024, про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
До кредитного договору сторонами був погоджений графік погашення (додаток № 1 до кредитного договору), згідно з яким відповідач мав сплачувати тіло кредиту, проценти та комісійні винагороди в період з 27.01.2025 по 27.11.2025 в загальній сумі 14 676,44 грн щомісячно до 27-го числа відповідного місяця, а до 27.12.2025 - сплатити суму в розмірі 14 676,50 грн.
Відповідач мав здійснити одинадцять щомісячних платежів на суму 14 676,44 грн кожний та один платіж в сумі 14 676,50 грн, що разом становить суму 176 117,34 грн. З них сума кредиту до оплати становила 145 000,00 грн. (сума наданого кредиту), сума процентів - 14 457,34 грн, сума комісії - 15 660,00 грн. (12 платежів по 1 305 грн).
На виконання умов кредитного договору позивач перерахував на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 145 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером № TR.43228497.53896.70198 від 27.12.2024.
Недотримання відповідачем погодженого графіку погашення за кредитним договором слугувало підставою для звернення позивача до відповідача з вимогою (вих. б/н від 14.07.2025) про погашення у термін до 21.07.2025 поточної заборгованості, яка станом на 14.07.2025 складала 105 440,56 грн. також позивач повідомляв, що у разі невиконання відповідачем зазначених зобов'язань, позивач буде вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості, і в такому разі відповідачу додатково прийдеться відшкодувати понесені позивачем судові витрати.
Вимоги була надіслана позивачу на адресу відповідача засобом поштового зв'язку 15.07.2025.
Відповідач відповіді на вимогу позивачу не надав, заборгованість не сплатив.
Станом на 26.07.2025 у позивача обліковується заборгованість відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 99 670,19 грн, нарахованими процентами в сумі 3177,86 грн, винагородою (комісією) в сумі 2592,51 грн.
За порушення відповідачем термінів сплати погоджених у графіку погашення платежів, позивачем нараховані відповідачу штраф у сумі 1000,00 грн (фіксована складова) та штраф в сумі 7250,00 грн (змінна складова).
Стягнення вказаної суми з відповідача стало предметом позовних вимог позивача у даній справі.
З приводу судового спору суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані кредитним договором.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За умовами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, вінвважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ч. ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 18 Закону України “Про електронні довірчі послуги», електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Положеннями ст. 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно ст. 6 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Положення ст. 7 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
З урахуванням вказаних норм права та обставин справи, враховуючи, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису, суд дійшов висновку, що подані до суду паперові копії електронних доказів (про які зазначено вище) свідчать, що між АТ “Акцент-Банк» та ФОП Безугловим Р.К. шляхом накладення КЕП та електронної печатки банку укладено в письмовій формі кредитний договір № 20.61.0000000168 від 27.12.2024, і сторонами договору досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для даного виду договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (“Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як свідчать матеріли справи, сторонами було укладено кредитний договір, за яким позивач надав відповідачу кредитні коти в сумі 145 000,00 грн на фінансування поточної діяльності, на умовах повернення кредиту у термін - 25.12.2025, сплати процентів у розмірі 18,90 %, комісії, винагороди у розмірі 0,90% від суми ліміту у поточну дату сплати процентів.
Порядок та строки сплати тіла кредиту, процентів та комісії сторони узгодили у графіку погашення, що є невід'ємною частиною договору, та передбачає щомісячну сплату відповідачем на користь позивача вказаних вище сум.
Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав, перевівши на рахунок відповідача обумовлені умовами договору грошові кошти.
Відповідач порушував умови договору щодо сплати кредиту, процентів та комісійної винагороди у погоджених розмірах та в погоджений строк, про що свідчить банківська виписка по рахунку відповідача.
Зокрема, 27.01.2024 відповідачем сплачено суму 14 676,44 грн, з якої позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту - 11 011,56 грн, в рахунок погашення заборгованості за комісією - 1305,00 грн, в рахунок погашення заборгованості за відсотками - 2359,88 грн.
28.01.2024 позивачем з рахунку відповідача автоматично списано коштів в розмірі 0,01 грн в рахунок погашення простроченої заборгованості за договором.
27.02.2025 відповідачем сплачено суму 14 676,44 грн, з якої позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту - 11 190,78 грн, в рахунок погашення заборгованості за комісією - 1305,00 грн, в рахунок погашення заборгованості за відсотками - 2180,66 грн.
31.03.2025 відповідачем сплачено суму 14 676,44 грн, з якої позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту - 11 566,31 грн, в рахунок погашення заборгованості за комісією - 1305,00 грн, в рахунок погашення заборгованості за відсотками - 1805,13 грн.
29.04.2025 відповідачем сплачено суму 14 700,00 грн, з якої позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту - 11 561,15 грн, в рахунок погашення заборгованості за комісією - 1305,00 грн, в рахунок погашення заборгованості за відсотками - 1816,36 грн.
27.05.2025 відповідачем в рахунок погашення заборгованості за комісією було сплачено 17,49 грн.
Інших оплат не надходило від відповідача не надходило доказів протилежного суду не надано.
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено право позикодавець вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, у випадку прострочення позичальником повернення чергової частини, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням).
Матеріали справи свідчать, що відповідач допустив порушення взятих на себе зобов'язань за кредитним договором в частині своєчасності сплати поточних платежів з погашення заборгованості по тілу кредиту, сплати процентів та комісійної винагороди в сумах та строки, погоджені сторонами у додатку № 1 до кредитного договору (графіку погашення).
Позивач скористався визначеним положеннями ЦК України правом на дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором, яка станом на 26.07.2025 становить 99 670,19 грн - заборгованість по тілу кредиту, 3177,86 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2592,51 грн - заборгованість за винагородою.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем кредитних коштів та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасного погашення сум кредиту, сплати процентів за користування кредитом та винагороди за кредитне обслуговування підтверджений матеріалами справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 99 670,19 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 3177,86 грн та заборгованості за винагородою в сумі 2592,51 грн.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача сум штрафу, то суд зазначає наступне.
Пунктом 5.8 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00 грн. +5% від суми встановленого у п. А.2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
На підставі п. 5.8 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 1000,00 грн - штраф (фіксована складова), 7250,00 грн - штраф (змінна складова).
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому воєнний стан неодноразово було продовжено, і який наразі триває.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
З огляду на викладене, штрафні санкції нараховані та пред'явлені позивачем до стягнення з відповідача безпідставно.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням наведеного та наданих доказів, позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Безуглова Ростіслава Костянтиновича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства “Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код юридичної особи 14360080) заборгованість за кредитним договором № 20.61.0000000168 від 27.12.2024 по тілу кредиту в сумі 99 670,19 грн (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот сімдесят гривень 19 коп.), заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 3 177,86 грн (три тисячі сто сімдесят сім гривень 86 коп.), заборгованість за винагородою в сумі 2 592,51 грн (дві тисячі п'ятсот дев'яносто дві гривні 51 коп). Видати наказ.
В частині стягнення штрафу в сумі 1000,00 грн (фіксована складова) та штрафу в сумі 7250,00 грн (змінна складова) відмовити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Безуглова Ростіслава Костянтиновича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства “Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; ідентифікаційний код юридичної особи 14360080) судовий збір в сумі 2 808,27 грн (дві тисячі вісімсот вісім гривень 27 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13.10.2025.
Суддя І. С. Горохов