номер провадження справи 21/48/23
08.10.2025 Справа № 908/3874/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3874/23
Кредитори:
1 (заявник) Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вул. Грушевського, буд. 1Д, Київ, 01001, адреса для листування - вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570, ел. пошта: sud@privatbank.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС, представник - адвокат Сергач А.В., адреса для листування - вул. Луговська, буд. 248, оф. 77, м. Дніпро, 49081, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
2 Головне управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44118663, ел. пошта: zp.official@tax.gov.ua; має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Банкрут - Товариство з обмеженою відповідальністю "Страйк Інтерпрайз" (вул. Каховська, буд. 11а, м. Запоріжжя, 69096, код ЄДРПОУ 39743387, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
банк, здійснюючий розрахунково-касове обслуговування боржника - АТ КБ "ПриватБанк", м. Дніпро
Ліквідатор - Глеваський Віталій Васильович (поштова адреса: Торгова площа, 10, м. Біла Церква, Київська область, 09117, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
Учасник справи - уповноважена особа учасників боржника - Маміч Яна Сергіївна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)
про банкрутство
За участю представників сторін:
представник уповноваженої особи учасників боржника ТОВ "Страйк Інтерпрайз" - Маміч Яна Сергіївна (в режимі відеоконференції)
представник АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (заявника) - Сергач Артем Владиславович (в режимі відеоконференції);
ліквідатор - Глеваський Віталій Васильович (в режимі відеоконференції)
Ухвалою від 26.08.2025 скаргу уповноваженої особи заявника боржника Маміч Я.С. (вх. № 14222/08-08/25 від 11.07.2025) залишено без задоволення.
Ухвалою від 16.06.2025 зокрема, зобов'язано ліквідатора надати суду звіт ліквідатора відповідно до вимог ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства до 01.01.2026.
01.09.2025 до системи "Електронний суд" від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" надійшла заява від 01.09.2025 (вх. № 17644/08-08/25 від 02.09.2025) з додатковими грошовими вимогами до боржника.
Ухвалою від 08.09.2025 заяву АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (вх. № 17644/08-08/25 від 02.09.25) з додатковими грошовими вимогами до боржника прийнято до розгляду та призначено судове засідання для її розгляду на 08.10.2025, 11 - 00.
До системи "Електронний суд" надійшли:
- від ліквідатора - заява - повідомлення від 16.09.2025 (вх. № 18786/08-08/25 від 16.09.2025) про результати розгляду додаткових вимог; проміжний звіт від 19.09.2025 (вх. № 19091/08-08/25 від 22.09.2025) з додатками до нього
- від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" - уточнена заява від 17.09.2025 (вх. № 18867/08-08/25 від 17.09.2025) з додатковими вимогами до боржника;
- від уповноваженої особи учасників боржника ТОВ "Страйк Інтерпрайз" - заперечення від 07.10.2025 (вх. № 20263/08-08/25 від 07.10.2025) на заяву АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 01.09.2025.
У засіданні додаткові докази приєднано до матеріалів справи, проміжний звіт - до відома, уточнена заява АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 17.09.2025 (вх. № 18867/08-08/25 від 17.09.2025) до розгляду.
Судове засідання 08.10.2025 здійснювалось у режимі відеоконференції із застосування підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІКС.
Розглянувши у засіданні матеріали справи, заяву АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (вх. № 17644/08-08/25 від 02.09.25) з урахуванням уточнень від 17.09.2025 (вх. № 18867/08-08/25 від 17.09.2025), заслухавши учасників провадження, суд зазначає наступне.
Постановою від 21.05.2024 зокрема, визнано ТОВ "Страйк Інтерпрайз" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТОВ "Страйк Інтерпрайз" призначено арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича. Оприлюднено на офіційному веб-сайті Верховного Суду на веб - порталі "Судова влада України" повідомлення про визнання ТОВ "Страйк Інтерпрайз" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
АТ КБ "ПриватБанк" подано заяву з додатковими грошовими вимогами до боржника в розмірі 767 974 421, 09 грн, з яких 219 533 754, 36 грн. пеня.
Ухвалою від 24.04.2024 визнано вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до боржника у розмірі 548 440 666 грн. 73 коп. основного боргу, 218 180 184 грн. 97 коп. пені.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021 у справі № 908/828/19, яке набрало законної сили 03.07.2023 на підставі постанови Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у справі № 908/828/19 на користь АТ КБ "ПриватБанк" стягнуто з ТОВ "Страйк Інтерпрайз": прострочену заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна у розмірі 196 500 159, 57 грн.; прострочену заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном у розмірі 181 570 865, 04 грн.; пеню за порушення грошового зобов'язання у розмірі 82 689 600, 13 грн.
АТ КБ "ПРИВАТБАНК" додатково заявлено вимоги до боржника у розмірі 48 775 278, 89 грн. зазначаючи наступне.
Прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна у розмірі 196 500 159, 57 грн. з урахуванням донарахувань за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України складає: 15 842 884, 00 грн. - інфляційні витрати; 4 958 264, 30 грн - 3 % річних.
Період прострочення грошового зобов'язання: 307 днів. 196 500 159, 57 (сума боргу) + 15 842 884, 00 (інфляційне збільшення) + 4 958 264, 30 (штрафні санкції) = 217 301 307, 87 грн.
Таким чином, заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна у розмірі 196 500 159, 57 грн. з урахуванням ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України складає 217 301 307, 87 грн.
Додатковими вимогами за простроченою заборгованістю по сплаті лізингових платежів є сума у розмірі 20 801 148, 30 грн.
Прострочена заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном у розмірі 181 570 865, 04 грн. з урахуванням донарахувань за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України складає: 14 639 205, 17 грн. - інфляційні витрати; 4 581 555, 25 грн. - 3 % річних.
Період прострочення грошового зобов'язання: 307 днів. 181 570 865, 04 (сума боргу) + 14 639 205, 17 (інфляційне збільшення) + 4 581 555, 25 (штрафні санкції) = 200 791 625, 46 грн.
Таким чином, заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном у розмірі 181 570 865, 04 грн., з урахуванням ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України складає 200 791 625, 46 грн.
Додатковими вимогами за простроченою заборгованістю за відсотковою винагородою є сума у розмірі 19 220 760, 42 грн.
Прострочена заборгованість по сплаті пені, стягнутої рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021 у справі № 908/828/19 за порушення грошового зобов'язання у розмірі 82 689 600,13 грн. з урахуванням донарахувань за ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України складають: 6 666 873, 68 грн - інфляційні витрати; 2 086 496, 49 грн - 3% річних.
Період прострочення грошового зобов'язання: 307 днів. 82 689 600, 13 (сума боргу) + 6 666 873, 68 (інфляційне збільшення) + 2 086 496, 49 (штрафні санкції) = 91 442 970, 30 грн.
Таким чином, заборгованість по сплаті пені, стягнутої рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021 у справі № 908/828/19 за порушення грошового зобов'язання у розмірі 82 689 600, 13 грн., з урахуванням ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України складає 91 442 970, 30 грн.
Додатковими вимогами за простроченою заборгованістю по сплаті пені, стягнутої рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021 у справі № 908/828/19 є сума у розмірі 8 753 370, 17 грн.
Загальний розмір додаткових вимог АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "Страйк Інтерпрайз" складають 48 775 278, 89 грн.
Заявником заявлено вимогу за простроченою заборгованістю по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна у розмірі 196 500 159, 57 грн. та вимогу за простроченою заборгованістю по сплаті пені, стягнутої рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021 у справі № 908/828/19 за порушення грошового зобов'язання у розмірі 82 689 600, 13 грн.
Заявлена сума 196 500 159, 57 грн. яка визначена рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021 у справі № 908/828/19 є такою, яка не підлягає стягненню, через зміну фактичних обставин.
Під час ухвалення Господарським судом Запорізької області вищенаведеного рішення, обставини, викладені в рішенні відповідали умовам договору фінансового лізингу. Також рішенням були враховані фактичні обставини, що існували між сторонами чинного договору фінансового лізингу, в т.ч. прагнення сторін досягти мети цього договору - передати один одному у власність предмет лізингу, нерухоме майно, згідно умов цього договору.
Натомість, на теперішній час фактичні обставини, які існували на час прийняття рішення суттєво змінилися, що призводить до необхідності перегляду заборгованості за даним рішенням суду.
АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 06.12.2023 в односторонньому порядку (за повідомлення № 1/3-231101/41030 від 01.11.2023) розірвав Договір лізингу.
Об'єкти лізингу ТОВ "СТРАЙК ІНТЕРПРАЙЗ" повернуло АТ КБ "Приватбанк", що підтверджується Актами прийому-передачі майна від 28.06.2024, листами ТОВ "СТРАЙК ІНТЕРПРАЙЗ" від 05.07.2024 та від 27.09.2024 з доказами їх направлення ОСОБА_1 та АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.
Згідно з приписами статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг" відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Згідно з частинами першою-другою статті 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором.
Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Таким чином, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до положень частин першої-другої статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За суттю договору лізингу, на підставі Закону України "Про фінансовий лізинг" та самих умов цього договору, лізингові платежі, як відшкодування вартості предмету лізингу, є попередньою оплатою за договором купівлі-продажу, як складової частини договору лізингу.
Лізингові платежі, які стягнуті рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021 по справі 908/828/19 на суму 196 500 159, 57 грн. та оскаржуваною ухвалою від 24.04.2024, як частина відшкодування вартості предмету лізингу за Договором лізингу, за своєю суттю є оплатою предмету купівлі-продажу (попередня оплата), який в подальшому лізингодавець зобов'язувався передати лізингоодержувачу у власність.
Згідно ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється.
Враховуючи те, що Договір лізингу є змішаним договором, то у разі розірвання договору лізингу одночасно відбувається розірвання договору купівлі-продажу, як складової частини цього договору лізингу. Зобов'язання сторін за договором купівлі-продажу, як складової частини договору лізингу, припиняються, а саме: у лізингодавця (продавця) - з поставки об'єкту лізингу (товару), у лізингоодержувача (покупця) - з оплати її вартості, тобто з внесенням попередньої оплати вартості об'єкту лізингу.
Розірвання Договору лізингу та повернення об'єктів лізингу, відповідно, призводить до припинення зобов'язання ТОВ "СТРАЙК ІНТЕРПРАЙЗ" зі сплати лізингових платежів в рахунок сплати вартості об'єкту лізингу, як попередньої оплати, стягнутої рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021 та ухвалою від 24.04.2024 в сумі 402 318 823, 24грн.
Розірвання договору та повернення об'єктів лізингу змінює зобов'язання сторін.
Такого ж висновку (а саме, щодо правової природи договору лізингу та щодо припинення зобов'язань зі сплати лізингових платежів), дійшов і Верховний суд за конкретною справою, викладеного у Постанові від 15.01.2021 по справі № 904/2357/20.
Так у п. 8.4. цієї Постанови зазначено: "Лізингові платежі, сплачені позивачем як частина відшкодування вартості предметів лізингу, за своєю суттю є оплата предмету купівлі-продажу (попередня оплата), який в подальшому лізингодавець зобов'язувався передати лізингоодержувачу у власність. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з розірванням договорів та вилученням предметів лізингу на користь лізингодавця, такий обов'язок у відповідача відсутній".
Подібний висновок викладений і у Постанові Верховного суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19.
Так у цій Постанові зазначено: "6.25. Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж. 6.26. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Оскільки в силу особливостей регулювання правовідносин лізингу договором та законом право власності на передане в лізинг майно залишається за лізингодавцем, то наслідком припинення договору лізингу внаслідок відмови лізингодавця за приписами частини другої статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" є відсутність у ТОВ "Порше Лізинг Україна" обов'язку надати предмет лізингу в майбутньому у власність відповідачці і, відповідно, відсутність права вимагати оплати вартості предмета лізингу".
Слід також зазначити, що умовами цього договору також не передбачається трансформація цих видів лізингових платежів у інші види платежів за договором при настанні якихось подій (у тому числі таких, як розірвання договору), або перетворення їх у вид відповідальності за порушення лізингоодержувачем умов договору, що надавало б лізингодавцю додаткове право за договором лізингу на отримання (тримання) цих лізингових платежів при настанні таких подій (зазначені правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, постанові Верховного Суду від 15.01.2021 у справі № 904/2357/20).
Керуючись вищенаведеними нормами права, практикою Верховного Суду та умовами Договору лізингу, на дату розірвання договору фінансового лізингу законними та обґрунтованими є лише лізингові платежі, що є винагородою лізингодавця за отримане у лізинг майно, які за свою правовою суттю є елементом договору найму (оренди) (як складової частини змішаного договору фінансового лізингу) як орендна плата за користування (оренду) об'єктом лізингу.
У свою чергу, зобов'язання лізингоодержувача щодо сплати лізингових платежів у вигляді суми, яка відшкодовує вартість предмету лізингу, з моменту розірвання договору лізингу та повернення об'єктів лізингу припиняється.
Щодо припинення зобов'язання лізингоодержувача зі сплати заборгованості за лізинговими платежами після повернення об'єктів лізингу та розірвання договору також зазначається у висновках Верховного Суду, викладених при розгляді справ з аналогічними правовідносинами, а саме: у Постановах Верховного Суду від 20.06.2024 у справі № 904/4871/22 (904/2141/23), від 10.09.2024 у cправі № 920/692/23 (910/8611/23), від 01.09.2024 у cправі № 927/896/23 (910/7583/23), від 11.09.2024 у cправі № 908/2212/23 (908/3143/23), від 24.09.2024 у cправі № 916/803/23 (916/2849/23), від 16.10.2024 у cправі № 917/822/23 (917/1768/23), від 14.01.2025 у cправі № 905/532/23 (904/5009/23), від 04.02.2025 у cправі № 905/221/23 (905/917/23), від 25.02.2025 у cправі № 907/257/23 (907/929/23), від 08.04.2025 у cправі № 904/2990/23 (910/7677/23), від 13.05.2025 у справі № 924/113/23 (908/2907/23), від 15.05.2025 у cправі № 904/3472/23 (910/9239/23), від 19.06.2025 у cправі № 917/822/23 (917/1961/24), від 25.06.2025 у справі № 917/1100/23 (910/8920/23); від 04.09.2025 по справі № 927/896/23 (927/1193/24); від 11.09.2025 по справі № 925/313/23 (925/898/23); від 16.09.2025 по справі № 925/1387/22 (925/852/23) та інші.
У постановах Верховного суду від 15.01.2021 у справі № 904/2357/20, від 20.06.2024 у cправі № 904/4871/22 (904/2141/23), від 10.09.2024 у cправі № 920/692/23 (910/8611/23), від 01.09.2024 у cправі № 927/896/23 (910/7583/23), від 11.09.2024 у cправі № 908/2212/23 (908/3143/23), від 24.09.2024 у cправі № 916/803/23 (916/2849/23), від 16.10.2024 у cправі № 917/822/23 (917/1768/23), від 14.01.2025 у cправі № 905/532/23 (904/5009/23), від 04.02.2025 у cправі № 905/221/23 (905/917/23), від 25.02.2025 у cправі № 907/257/23 (907/929/23), від 08.04.2025 у cправі № 904/2990/23 (910/7677/23), від 13.05.2025 у справі № 924/113/23 (908/2907/23), від 15.05.2025 у cправі № 904/3472/23 (910/9239/23), від 19.06.2025 у cправі № 917/822/23 (917/1961/24), від 25.06.2025 у справі № 917/1100/23 (910/8920/23); від 04.09.2025 по справі № 927/896/23 (927/1193/24); від 11.09.2025 по справі № 925/313/23 (925/898/23); від 16.09.2025 по справі № 925/1387/22 (925/852/23) зазначається наступне: "Відповідно до положень частин другої, четвертої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. - Отже, у разі розірвання договору лізингу для обох сторін припиняється виконання зобов'язання, а саме припиняється обов'язок лізингодавця з передачі об'єкта лізингу у власність лізингоодержувача, а у лізингоодержувача із відшкодування вартості такого об'єкту, що свідчить про відсутність підстав для отримання та збереження лізингодавцем коштів, сплачених йому лізингоодержувачем у рахунок відшкодування вартості такого об'єкта лізингу (якщо інше не передбачено законом чи договором).
Верховний Суд у постанові від 15.01.2021 у справі № 904/2357/20 зазначив, що договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.
Лізингові платежі, сплачені позивачем як частина відшкодування вартості предметів лізингу, за своєю суттю є оплата предмета купівлі-продажу (попередня оплата), який в подальшому лізингодавець зобов'язувався передати лізингоодержувачу у власність.
У зв'язку з розірванням договорів та вилученням предметів лізингу на користь лізингодавця, такий обов'язок у відповідача відсутній.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.06.2021 по справі № 904/5726/19 також зауважила, що лізингодавець не може вимагати і повернення об'єкта лізингу, і відшкодування вартості об'єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів".
Отже, з моменту розірвання договору лізингу та повернення об'єктів лізингу, Лізингодавець не має права вимагати відшкодування заборгованості зі сплати лізингових платежів в рахунок вартості майна.
У висновках постанови Верховного Суду від 21.08.2025 по справі № 920/692/23, яким було переглянуто рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо аналогічних додаткових вимог АТ КБ "ПРИВАТБАНК" у справі з подібними правовідносинами зазначено: "60. При цьому господарські суди попередніх інстанцій, зокрема, врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 10.09.2024 у справі № 920/692/23 (910/8611/23) за позовом Боржника до Банку про стягнення лізингових платежів, сплачених у рахунок сплати вартості об'єкта лізингу за Договором лізингу.
Тобто предметом спору в зазначеній справі було повернення Боржнику таких самих платежів, що й визначені Банком грошовими вимогами до Боржника в цій справі, але в тій їх частині, що була сплачена до розірвання Договору лізингу. 63. Виходячи з наведеного, господарські суди першої та апеляційної інстанцій у цій справі слушно зазначили, що з момент розірвання Договору лізингу та повернення об'єктів лізингу Банк має право вимагати лише сплату тих лізингових платежів, що є винагородою лізингодавця за отримане в лізинг майно, які за своєю правовою суттю є елементом договору найму (оренди) як складової частини змішаного договору фінансового лізингу, тобто орендною платою за користування (оренду) об'єктом лізингу. 64. Натомість зобов'язання щодо сплати лізингових платежів у вигляду суми, яка відшкодовує вартість предмету лізингу, з моменту розірвання Договору лізингу та повернення об'єктів лізингу припиняється. 65. Отже, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання заявлених Банком грошових вимог у сумі 53 878 933, 16 грн. через припинення зобов'язань Боржника зі сплати лізингових платежів у рахунок сплати вартості об'єкта лізингу внаслідок розірвання Договору лізингу та повернення об'єкта лізингу. 66. Оскільки з огляду на викладене у Боржника відсутня заборгованість перед Банком у зазначеній сумі та відповідне зобов'язання не може вважатися таким, що було прострочено, є правильним висновок господарських судів про помилкове включення його до загальної суми заборгованості при розрахунку інфляційних і 3 % річних відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України. 67. У зв'язку з цим є нерелевантними щодо правовідносин у цій справі доводи Банку про неврахування під час розгляду цієї справи висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15, про те, що нарахування інфляційних втрат і 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання як спосіб захисту грошового інтересу".
АТ КБ "ПРИВАТБАНК" нараховує 3 % річних та інфляційне збільшення на всю суму боргу за рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.04.2021 у справі № 908/828/19 включаючи й суму заборгованості щодо лізингових платежів в рахунок вартості майна.
Але, як було зазначено вище, наведеної заборгованості за лізинговими платежами на даний момент не існує, через зміну фактичних обставин, тому нарахування на зазначену суму заборгованості 3 % річних та інфляційних витрат є безпідставним.
Згідно з ст. ст. 546, 549 ЦК України неустойка (пеня) є видом забезпечення виконання зобов'язання, тобто є зобов'язанням додатковим і похідним від основного зобов'язання, яке може існувати лише при існуванні основного зобов'язання.
Судом перевірено розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції. Правомірно нараховано 3 % річних у розмірі 4 581 555, 25 грн. та інфляційні витрати у розмірі 14 639 205, 17 грн., які нараховані на прострочену заборгованість за відсотковою винагородою за користування майном у розмірі 181 570 865, 04 грн.
Оскільки, пеня нарахована банком на суму, яка включає і заборгованість по сплаті лізингових платежів у рахунок вартості майна, яка фактично є відсутньою у зв'язку із розірванням договору фінансового лізингу, заявлені у додаткових вимогах інфляційні витрати у розмірі 196 500 159, 57 грн. та 3 % річних на суму пені у розмірі 82 689 600, 13 грн. є необґрунтованими.
За таких обставин, заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вх. № 17644/08-08/25 від 02.09.25) з урахуванням уточнень від 17.09.2025 (вх. № 18867/08-08/25 від 17.09.2025) слід задовольнити частково та визнати вимоги АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до боржника у розмірі 4 581 555, 25 грн. - 3 % річних; 14 639 205, 17 грн. - інфляційних витрат. Слід зобов'язати ліквідатора включити вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Також, слід зобов'язати ліквідатора включити витрати заявника по сплаті судового збору у розмірі 4 844 грн. 80 коп. за подання заяви з кредиторськими вимогами до реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. В іншій частині заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вх. № 17644/08-08/25 від 02.09.25) з урахуванням уточнень від 17.09.2025 (вх. № 18867/08-08/25 від 17.09.2025) слід відмовити.
Технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Керуючись ст. ст. 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 197, 232-235, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вх. № 17644/08-08/25 від 02.09.25) з урахуванням уточнень від 17.09.2025 (вх. № 18867/08-08/25 від 17.09.2025) задовольнити частково.
Визнати вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до боржника у розмірі 4 581 555, 25 грн. - 3 % річних; 14 639 205, 17 грн. - інфляційних витрат.
Зобов'язати ліквідатора включити вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
Зобов'язати ліквідатора включити витрати заявника по сплаті судового збору у розмірі 4 844 грн. 80 коп. за подання заяви з кредиторськими вимогами до реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.
В іншій частині заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вх. № 17644/08-08/25 від 02.09.25) з урахуванням уточнень від 17.09.2025 (вх. № 18867/08-08/25 від 17.09.2025) відмовити.
Копію ухвали надіслати учаснику справи, кредиторам, ліквідатору (до електронного кабінету).
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України складено 13.10.2025.
Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ