майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"07" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1014/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.
секретар судового засідання: Фісунов І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Євгеюк О.Є. (в режимі відеоконференції) - довіреність від 03.03.2025;
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВИСПАН ЛІМІТЕД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинський деревопереробний комплекс»
про стягнення 93400,20 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СВИСПАН ЛІМІТЕД" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський деревопереробний комплекс" 93400,20 грн. збитків.
Ухвалою суду від 11.08.2025 відкрито провадження у справі №906/1014/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09.09.2025.
Ухвалою від 09.09.2025 суд продовжив строк розгляду справи по суті та відклав розгляд справи на 02.10.2025.
29.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення строків для подачі відзиву на позовну заяву та його долучення до матеріалів справи.
Ухвалою від 02.10.2025 суд клопотання представника відповідача про поновлення строків для подачі відзиву на позовну заяву задовольнив та оголосив перерву у судовому засіданні до 07.10.2025 о 15:00.
07.10.2025 від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.
Представник позивача у судовому засіданні 07.10.2025 позовні вимоги підтримав. підтвердив часткове погашення відповідачем суми збитків у розмірі 30 000,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що на виконання умов договору №МДПК/ТР-21 від 26.05.2021 сплатив відповідачу за поставлений товар 560401,20 грн, однак, відповідач не зареєстрував на вказану суму податкові накладні, у зв'язку з чим позивач втратив право на податковий кредит на суму 93400,20 грн, що стало підставою для звернення з цим позовом до суду про стягнення збитків з відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав та надав докази часткового погашення суми збитків у розмірі 30000,00грн.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, в період з 01.10.2021 по 15.10.2021 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 560401,20 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними (а.с.17-24).
Позивач здійснив оплату за отриманий товар у розмірі 560401,20грн, що підтверджується платіжними інструкціями (а.с.25-29).
Водночас, відповідач не склав та не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні щодо здійснення господарських операцій по зазначеним видатковим накладним.
Позивач направив відповідачу претензію №353/1-13 від 05.06.2024, у якій зазначив, що не отримав від відповідача складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на суму ПДВ 93400,20грн., які пропонував відшкодувати у добровільному порядку (а.с. 32-35).
Однак, відповідач відповіді не надав, податкові накладні не зареєстрував.
Відповідно до пункту 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом п.п."а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
За змістом пункту 201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Отже, згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, саме на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В укладеному між сторонами договорі у п.4.9 сторони передбачили, що продавець зобов'язаний скласти в електронному вигляді покупцю за першою подією (отримання грошових коштів чи відвантаження товару) податкову накладну, оформлену відповідно до правил, установлених п.201.1 ст.211 Податкового кодексу України. Оформлена продавцем податкова накладна, відповідно до п.201.1 ст.211 Податкового кодексу України, має бути зареєстрована продавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно чинного законодавства (п.4.10 договору). Відповідно до п.4.11 договору, у разі порушення продавцем п.4.10., п.4.11 цього договору, він сплачує покупцю штраф у розмірі суми нарахованого ПДВ.
Тобто, передбачена пунктом 4.11 договору, відповідальність відповідача не пов'язана із виконанням ним своїх зобов'язань щодо поставки товару, оскільки виникає у разі невиконання продавцем вимог податкового законодавства.
Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду у справах від 02.05.2018 у справі №908/3565/16, від 10.05.2018 у справі №917/799/17, від 07.02.2019 у справі №913/272/18.
Зазначення сторонами у договорі про обов'язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної, протягом передбаченого законодавством строку не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у виді штрафної санкції.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду у справах №913/272/18, №908/3565/16, №917/799/17.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно зі статтею 16 ЦК України, є відшкодування збитків.
Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
В силу приписів частини 1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст.224 Господарського кодексу України.
Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
У даному випадку протиправна бездіяльність відповідача полягає у невиконанні вимог статті 201 Податкового кодексу України щодо обов'язку зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв'язку з цим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 93400,20грн.
Причинно-наслідковий зв'язок між поведінкою відповідача і збитками, тобто сумою, на яку могло бути зменшено податкове зобов'язання, є прямими збитками позивача, які з'явились внаслідок нездійснення реєстрації податкових накладних. Вина відповідача полягає у порушенні податкових зобов'язань.
При цьому, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Враховуючи наведене, має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10 січня 2022 року по справі № 910/3338/21, від 31 січня 2023 року по справі №904/72/22.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.
За таких обставин, позивач обґрунтовано заявив про стягнення з відповідача 93400,20 грн.
Водночас, під час розгляду справи позовні вимоги визнав та надав платіжну інструкцію про часткову сплати збитків у розмірі 30 000,00 грн. Зазначену суму оплати представник позивача підтвердив у судовому засіданні 07.10.2025.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За вказаних обставин, провадження у справі в частині стягнення 30000,00 грн боргу необхідно закрити за відсутністю предмета спору відповідно до п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський деревопереробний комплекс" 63400,20 грн збитків підлягають задоволенню.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивачем при зверненні з позовом сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Враховуючи наведені норми законодавства та визнання відповідачем позову в частині основного боргу у повному обсязі, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору в розмірі 1514,00 грн, про що після набрання рішенням законної сили постановити відповідну ухвалу.
Решта судового збору, сплаченого при поданні позову, зважаючи на задоволення позовних вимог, відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Закрити провадження у справі №906/1014/25 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський деревопереробний комплекс" 30 000,00 грн боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинський деревопереробний комплекс" (11602, Житомирська обл., місто Малин, вул. Неманихіна, буд. 2, ід. код 40379878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВИСПАН ЛІМІТЕД" (35000, Рівненська обл., Костопільський р-н, місто Костопіль, вул. Степанська, будинок 9, ід. код 32358806):
- 63400,20 грн збитків;
- 1514,00 грн судового збору.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СВИСПАН ЛІМІТЕД" (35000, Рівненська обл., Костопільський р-н, місто Костопіль, вул. Степанська, будинок 9, ід. код 32358806) з Державного бюджету України 50% судового збору в розмірі 1514,00 грн, про що після набрання рішенням законної сили постановити відповідну ухвалу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 13.10.25
Суддя Давидюк В.К.
1 - в справу
Відправити сторонам через "Електронний суд".