61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
про залишення позову без розгляду
06.10.2025 м. Харків Справа №905/1445/24
Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,
при помічнику судді Ворошиловій Г.І. (за дорученням),
розглянувши справу № 905/1445/24
за позовом Фермерського господарства «Вендемія» (84441, Донецька обл., Краматорський р-н, с. Колодязі, вул. Шевченко, буд. 6),
до відповідача Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (119991, м. Москва, вул. Житна, буд. 14),
про стягнення 16 730 422 грн,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Фермерське господарство «Вендемія» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації 16 730 422 грн, з яких 11 730 422 грн (що є еквівалентом 3 816 750,29 дол. США) - матеріальні збитки, 5 000 000 грн (що є еквівалентом 120 895 дол. США) - моральна шкода.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 01.05.2022 по 31.08.2022 Російська Федерація здійснювала обстріл мирного населення с. Колодязі Краматорського району Донецької області та артилерійським снарядом знищено комбайн зернозбиральний NEW Holand CX 8.80, 2021 р.в., який належить позивачу на праві приватної власності, чим завдано йому матеріальні збитки та моральну шкоду.
07.07.2025 господарським судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №905/1445/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.08.2025.
В підготовче засідання 07.08.2025 позивач не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив і заяви/клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав.
07.08.2025 господарським судом відкладено підготовче засідання на 03.09.2025.
В підготовче засідання 03.09.2025 позивач не з'явився, але 02.09.2025 за вх. № 01-41/8329/25 господарський суд одержав заяву позивача, в якій він просив провести підготовче засідання, призначене на 03.09.2025, без його участі.
03.09.2025 господарським судом продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.10.2025.
Щодо повідомлення позивача про підготовче засідання, призначене на 06.10.2025.
Згідно з відомостями ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та позову місцезнаходженням (юридичною адресою) позивача є: 84441, Донецька обл., Краматорський р-н, с. Колодязі, вул. Шевченко, буд. 6.
За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення поштового зв'язку №84441 тимчасово не функціонує (послуги надаються у СВ 85010).
Зважаючи на неможливість відправлення ухвали від 03.09.2025 на юридичну адресу позивача, що також підтверджується актом суду про неможливість відправки в умовах воєнного стану (наявний у матеріалах справи), цей процесуальний документ (поштове відправлення 0601190275535) направлений позивачу на СВ 85010, а/с і повернутий до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.
Одночасно, ухвала від 03.09.2025 направлена позивачу до електронного кабінету та на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зазначена у позові та в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з довідками про доставку електронного листа ухвала від 03.09.2025 доставлена позивачу до його електронного кабінету та за адресою електронної пошти 05.09.2025.
Крім цього, ухвала від 03.09.2025 (поштове відправлення 0601190264045) направлена представнику позивача, адвокату Нестеченку Д.С. на адресу, зазначену ним в заяві від 02.09.2025 вх. №01-41/8329/25: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненко (колишня вул. В. Жуковського), буд. 5, та повернута до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою.
Також ухвала від 03.09.2025 направлена до електронного кабінету представника позивача, адвоката Нестеченка Д.С. та на адресу його електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена в позові. Згідно з квитанцією №4422074 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС та повідомленням від 09.09.2025 з відомостями про доставку електронного листа ухвала від 03.09.2025 доставлена представнику позивача, адвокату Нестеченко Д.С. до його електронного кабінету та за адресою електронної пошти 08.09.2025 та 09.09.2025 відповідно.
Додатково, ухвала від 03.09.2025 розміщена 09.09.2025 на офіційному веб-порталі судової влади України на сторінці суду за посиланням https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/gromadyanam/povidomlenniz_dlia_ychasnukiv/1874818/ .
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.ч.1, 5 ст. 242 ГПК України).
Згідно з ч. 5 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України). Аналогічне положення міститься в п. 17 гл. 1 розд. III Положення про ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої Ради Правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.
Особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду (абз. 5 п. 37 гл. 2 розд. III Положення про ЄСІТС).
Тобто, ГПК України фактично передбачає два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через Електронний кабінет, в т. ч. шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС в випадках, передбачених п. 37 гл. 2 розд. III Положення про ЄСІТС. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Приписами ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У відповідності до правових висновків Верховного Суду:
- якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом рекомендованим листом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (постанови Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 10.11.2022 у справі № 908/100/21);
- направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу (юридична адреса, адреса для листування, повідомлена учасником справи) є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
- якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19).
Додатково суд вважає за необхідне зазначити про те, що ухвала від 03.09.2025 розміщена в ЄДРСР (за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/129992463), який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст. 4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та позивач (його представник) мав право та дійсну можливість ознайомитись з процесуальним документом у цьому реєстрі.
Приймаючи до уваги викладене, про підготовче засідання, яке призначене на 06.10.2025, позивач (його представник) був повідомлений належним чином. Між тим, позивач (його представник) у підготовче засідання не з'явився, про причини свого нез'явлення суд не повідомив, заяву/клопотання про розгляд справи у підготовчому засіданні 06.10.2025 за його відсутністю до суду не надав.
При цьому, заява за вх. № 01-41/8329/25 від 02.09.2025 стосується виключно підготовчого засідання, призначеного на 03.09.2025, про проведення всіх інших підготовчих засідань без участі позивача (його представника) в ній не заявлено.
У п. 2 ч.1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Одночасно, за змістом ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Тобто учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
Норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 та у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
При цьому зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою. Аналогічні висновки щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, від 17.03.2023 у справі №910/17906/21 викладено правові висновки, згідно з якими положення ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачають подання позивачем до суду заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема, й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.
Отже, відповідно до ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
Якщо нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов'язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, незважаючи на це клопотання, зобов'язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов'язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливим та визнати його явку обов'язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез'явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду.
Необхідно також вказати, що норми ст. 226 ГПК України не пов'язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06.11.2019 у справі № 904/2423/18).
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 42, ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, з огляду на те, що про дату, час та місце підготовчого засідання, призначеного на 06.10.2025, позивач (його представник) повідомлений належним чином, однак у підготовче засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив і заяви/клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав, господарський суд дійшов висновку про залишення позову Фермерського господарства «Вендемія» без розгляду.
Окремо слід звернути увагу позивача (його представника) на наступне.
24.02.2025 господарським судом було постановлено ухвалу, якою позовну заяву Фермерського господарства «Вендемія» залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом зазначення/надання: правового обґрунтування визначення заявленого розміру матеріальних збитків та моральної шкоди в еквіваленті іноземної валюти, а також пояснення/обґрунтування визначення розміру матеріальних збитків в іноземній валюті на рівні 3 816 750,29 дол. США з урахуванням розміру матеріальних збитків в національній валюті 11 730 422 грн; правового обґрунтування вимог щодо стягнення моральної шкоди (норм права, якими регулюються такі відносини), обставин, з яких позивач виходив при визначенні розміру моральної шкоди, розрахунку розміру моральної шкоди та посилання на докази, що підтверджують такий розрахунок; доказів, які підтверджують посилання позивача щодо знаходження комбайну зернозбирального NEW Holand CX 8.80, 2021 р.в. за адресою: Донецька обл., Краматорський р-н, с. Колодязі, вул. Шевченко, буд. 6 в період з 01.05.2022 по 31.08.2022; акта від 30.09.2021 про ведення техніки в експлуатацію, про який вказано в додатках до позову (додаток 6) (та про відсутність якого канцелярією суду складено відповідний акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання) від 12.11.2024); доказів направлення позову з додатками в нотаріально посвідченому перекладі на російську мову на адресу посольства відповідача в іншій державі (на вибір позивача) та/або офіційну електронну адресу відповідача (з можливістю ідентифікувати адресу отримувача та відправника та додані до листа матеріали) та/або (за можливості) із-за кордону, з країни, яка має пряме поштове сполучення з Російською Федерацією.
07.03.2025 за вх. №1450/25 господарський суд одержав заяву позивача про усунення недоліків, якою недоліки, які виявлені судом та зазначені в ухвалі від 24.02.2025 позивачем усунуто не у повному обсязі, а саме: не наведено правове обґрунтування визначення заявленого розміру матеріальних збитків та моральної шкоди в еквіваленті іноземної валюти (зазначення позивачем про те, що у позові містяться посилання на норми ЦК України та практику Верховного Суду з цього приводу не відповідають дійсності); не надано пояснення/обґрунтування визначення розміру матеріальних збитків в іноземній валюті на рівні 3 816 750,29 дол. США з урахуванням розміру матеріальних збитків в національній валюті 11 730 422 грн (зокрема, не зазначено за яким курсом розраховано еквівалент в іноземній валюті, оскільки курс долару по відношенню до гривні, для прикладу станом на дату подання позову, становив 1 дол. США/41,2982 грн, відповідно, 11 730 422 грн становить 284 041,97 дол. США, а не 3 816 750,29 дол. США); надано роздруківку з електронної пошти про надсилання відповідачу позову з додатками, з якої неможливо ідентифікувати електронну адресу отримувача та додані до електронного листа матеріали.
При цьому, не виконавши вимоги суду в цій частині, у заяві про усунення недоліків позивач зазначив про відповідність позовної заяви вимогам ГПК України з посиланням на принцип «jura novit curia» (суд знає право, суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін, суд самостійно застосовує право до фактичних обставин справи), на те, що визначення судом обставин справи, які підлягають встановленню, та збирання відповідних доказів здійснюється на стадії підготовчого провадження, а не під час вирішення питання про відкриття провадження, на те, що суд може повідомити відповідача про розгляд справи шляхом розміщення на сайті суду відповідних оголошень.
З метою уникнення надмірного формалізму та забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, 07.07.2025 господарським судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №905/1445/24 з наданням позивачу додаткової можливості для подання до суду відповідних пояснень/доказів під час розгляду справи у підготовчому провадженні.
Крім того, ухвалою від 07.07.2025 позивачу запропоновано надати до суду примірник позовної заяви і доданих до неї документів у перекладі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності, які направлено на електронну пошту Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на виконання ухвали від 24.02.2025; здійснити переклад цієї ухвали на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності, надіслати його на адресу посольства відповідача в іншій державі (на вибір позивача) та/або офіційну електронну адресу відповідача (з можливістю ідентифікувати адресу отримувача та відправника та додані до листа матеріали) та/або (за можливості) із-за кордону, з країни, яка має пряме поштове сполучення з Російською Федерацією, з наданням відповідних доказів надіслання та примірника надісланих документів.
Проте, пояснення/документи, про які зазначено в ухвалах від 24.02.2025 та 07.07.2025, по теперішній час до суду не надійшли, будь-які пояснення щодо неможливості їх надання також не представлено.
Слід зазначити, що надання суду роз'яснень щодо його повноважень, а саме щодо можливості визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та збирання відповідних доказів на стадії підготовчого провадження, а не під час вирішення питання про відкриття провадження, може свідчити про прояв неповаги до суду.
Так само про прояв неповаги до суду може свідчити і фактичне перебирання позивачем на себе прав і обов'язків суду шляхом зазначення про відповідність позовної заяви нормам ГПК України, зважаючи на те, що за приписом ч.1 ст.174 ГПК України факт додержання позивачем під час подання позову вимог ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу (зокрема, щодо наявності/відсутності доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги) встановлює суддя.
Одночасно, обов'язок суду щодо повідомлення відповідача про розгляд справи (у т.ч. шляхом розміщення на сайті суду відповідних оголошень) жодним чином не звільняє позивача від його обов'язку, визначеного п.1 ч.1 ст.164 ГПК України, щодо відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (у цьому випадку, у будь-який спосіб, який визначено судом та який є доступним для позивача - з урахуванням того, що відповідачем є Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації) та надання відповідних доказів до суду.
Завданням господарського судочинства, яким зобов'язані керуватися суд та учасники судового процесу та яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК України), а тому учасникам справи слід утримуватися від вчинення будь-яких дій, які не спрямовані на його виконання, та не допускати бездіяльність, що перешкоджає його виконанню.
Вираження неповаги до суду у будь-який спосіб, неподання пояснень/доказів у т.ч. на вимогу суду поряд з нез'явленням у підготовче засідання та неповідомленням про причини такої неявки жодним чином не сприяє здійсненню правосуддя та може свідчити про недобросовісне здійснення/виконання позивачем (його представником), який є ініціатором позову, своїх процесуальних прав/обов'язків.
Керуючись ст. ст. 202, 226, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Фермерського господарства «Вендемія» до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення 16 730 422 грн залишити без розгляду.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повна ухвала складена 13.10.2025.
Суддя Л.В. Ніколаєва