вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.10.2025м. ДніпроСправа № 904/4332/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, с. Талалаївка, Ніжинський район, Чернігівська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", м. Дніпро
про стягнення вартості недоотриманого товару
Без виклику (повідомлення) учасників справи
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Талалаївська сільська рада Ніжинського району Чернігівської області (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (далі - відповідач) заборгованість за договором про закупівлю товарів № СК4/345-Т від 07.05.2024 у загальному розмірі 101 372,50 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- сума основного боргу в розмірі 88 150,00 грн;
- штраф в розмірі 13 222,50 грн.
Ухвалою від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
13.10.2025 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів № СК4/345-Т від 07.05.2024 в частині відпуску пального за талонами.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Згідно положень ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Так, згідно даних підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», Товариство з обмеженою відповідальністю "Тенегія" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 20.02.2024 16:26.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвалу від 11.08.2025 було доставлено до електронного кабінету відповідача 11.08.2025 (а.с.77).
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних із встановленням факту недопоставки відповідачем палива за скетч-картками за договором про закупівлю товарів № СК4/345-Т від 07.05.2024.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тенегія" (далі - Постачальник) та Талалаївською сільською радою Ніжинського району Чернігівської області (далі - Замовник) було укладено Договір про закупівлю товарів № СК4/345-Т від 07.05.2024 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставляти замовникові Дизельне паливо (Євро 5), бензин А-92 (Євро 5) за кодом ДК 021:2015-09130000-9 -Нафта і дистиляти, надалі -Товар, а Замовник зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар, який зазначено в специфікації, яка додається до цього договору і є його невід'ємною частиною Додаток 1.
Постачальник зобов'язується організувати та забезпечувати цілодобову передачу товару замовнику шляхом заправки автотранспорту замовника з використанням скретч-картки/ або талони/ або паливні картки у мережі автозаправних станцій (далі -АЗС).
Скретч-картки/ або талони/ або паливні картки - спеціальний документ, що має встановлену постачальником форму, зміст, ступінь захисту, серійний/порядковий номери, тощо, який містить інформацію про найменування, марку та кількість товару. Скретч-картки/ або талони/ або паливні картки видається постачальником на умовах та за ціною згідно цього договору. Скретч-картки/ або талони/ або паливні картки призначені виключно для підтвердження повноважень представників замовника на отримання отвару за цим договором та можуть бути замінені на нові за умов не використання до закінчення строку їх дії. Термін їх дії необмежений та не залежить від терміну дії цього договору. Картки діють до повного їх використання.
Згідно п. 3.1. договору, ціна договору становить 245750,00 грн., з ПДВ.
Ціна за одиницю товару наведена у Специфікації до договору (п. 3.2. договору).
Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі ст.. 49 Бюджетного кодексу України за фактом постачання протягом 5 робочих днів з моменту отримання товару на підставі рахунку та видаткової накладної. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 5-ти банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.
Постачальник здійснює поставку товару в строк до 31.05.2024. (п. 5.1. договору).
Відпуск товару здійснюється постачальником замовнику цілодобово через автозаправні станції постачальника, за умови пред'явлення та передачі представником замовника оператору АЗС талонів в робочий час, встановлений на АЗС.(п. 5.2. договору).
Згідно п. 7.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
В разі відмови постачальника (відповідної АЗС) від відпуску товару по скретч-картки/ або талони/ або паливні картки постачальник повертає замовнику вартість товару по зазначених скретч-картки/ або талони/ або паливні картки та додатково сплачує штраф в розмірі 15% від вартості товару, зазначеного в скретч-картки/ або талони/ або паливні картки (п. 7.4. договору).
В п. 10.1. договору сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір вважається укладеним з дати підписання його обома сторонами.
Сторони також уклали специфікацію, яка є додатком №1 до договору, в якій погодили найменування товарів, кількість, ціну за одиницю та вартість товару.
Позивач зазначає, що за видатковими накладними №0004/000874 та №0004/0000875 від 08.05.2024 отримав скетч-картки,оплату товару здійснив 09.05.2025 за платіжними інструкціями №73 на суму 51 000,00 грн. та № 725 на суму 194 750,00 грн. на загальну суму 245 750,00 грн.
Позивач вказує, що з 23.12.2024 не може отримати паливо по отриманим скетч-карткам через його відсутність на АЗС відповідача, а з 10.01.2024 АЗС взагалі перестало працювати.
Всього недоотриманого пального становить 1720 дизельного палива (Євро5) на суму 88 150,00 грн. (а.с. 55-59).
Позивач направляв відповідачу повідомлення від 10.06.2025 від 02-26/873, в якому вимагав повернути 88 150,00 грн. оплати за товар та штраф у розмірі 13 222,50 грн. (а.с. 60-65).
Відповіді на претензію відповідач не надав, заборгованість не сплатив.
Вказане стало причиною звернення позивача до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Доказів поставки товару в обумовлений сторонами строк Товариство з обмеженою відповідальністю "Тенегія" до суду не надало.
Стаття 693 Цивільного кодексу України регулює питання "попередньої оплати" товару, з якої вбачається, що "попередньою оплатою" визначається встановлений договором обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.
Відповідно до частин другої та третьої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки, законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №922/2131/19, від 27.11.2019 у справі №924/277/19, від 20.02.2019 у справі № 912/2275/17, від 30.07.2019 у справі № 904/4899/18.
Таким чином, строк повернення попередньої оплати є таким, що настав.
Доказів повернення попередньої оплати відповідач не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував.
За викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача 88 150,00 грн. попередньої оплати.
Правомірність нарахування штрафу.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В разі відмови постачальника (відповідної АЗС) від відпуску товару по скретч-картки/ або талони/ або паливні картки постачальник повертає замовнику вартість товару по зазначених скретч-картки/ або талони/ або паливні картки та додатково сплачує штраф в розмірі 15% від вартості товару, зазначеного в скретч-картки/ або талони/ або паливні картки (п. 7.4. договору).
Позивач нарахував та просить стягнути на підставі п. 7.4. договору штраф у розмірі 13 222,50 грн.
Суд перевірив розрахунок позивача, вважає його вірним, тому позов в цій частині підлягає задоволенню в розмірі 13 22,50 грн.
Таким чином позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача попередньої оплати в розмірі 88 150,00 грн. та 13 222,50 грн. штрафу.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Відповідно до приписів п.п. 2,4,5 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Суд зазначає, що відповідач, всупереч вимогам ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, будучи обізнаним про наявність в суді справи, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с.77), не надав суду жодних заперечень, пояснень у справі або доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови в позові.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" про стягнення вартості недоотриманого товару - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул.Соборна, б. 99, код ЄДРПОУ 44604267) на користь Талалаївської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області (16651, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Талалаївка, вул. Незалежності, буд. 8, код ЄДРПОУ 04415258) основний борг у розмірі 88 150,00 грн., штраф у розмірі 13 222,50 грн, судовий збір у розмірі 3028,00 грн., про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 13.10.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко