пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
13 жовтня 2025 року Справа № 903/807/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі
за позовом: Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до відповідача: Товариства з обмежено відповідальністю “Восток-Інвест-Плюс»
про стягнення 68000,00 грн,
за участю представників-учасників справи:
від позивача: Запара А. В., в порядку самопредставництва;
від відповідача: н/з.
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: 11.08.2025 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмежено відповідальністю “Восток-Інвест-Плюс» про стягнення 68000,00 грн пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що Адміністративною колегією Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за розглядом матеріалів справи №35/60/39-рп/к.20 було прийнято рішення від 19.09.2024 №60/149-р/к, яким за дії відповідача у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів процедури закупівель, накладено штраф у розмірі 68000,00 грн. Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу нараховують пеню у сумі 68000,00 грн.
Ухвалою суду від 13.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.09.2025; запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив; позивачу - відповідь на відзив.
Ухвалу суду від 13.08.2025 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул.Євгена Сверстюка,3, м.Луцьк, Волинська область, 43021.
26.08.2025 поштовий конверт за ідентифікатором № 0610274388458 повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв'язку ф.20 “адресат відсутній за вказаною адресою».
Представник позивача в судовому засіданні 09.09.2025 не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
У судовому засіданні 09.09.2025 суд, на виконання вимог ст. 195 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), враховуючи строки розгляду справи, ухвалив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 13.10.2025.
Ухвалою суду від 09.09.2025 повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 13.10.2025 в режимі відеоконференції з представником позивача.
У судовому засіданні 13.10.2025 представник позивача позов підтримала, просила задовольнити його повністю.
Ухвалу суду від 09.09.2025 надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, яка відповідає відомостям із ЄДРПОУ: вул.Євгена Сверстюка,3, м.Луцьк, Волинська область, 43021.
23.09.2025 поштовий конверт за ідентифікатором № 0610279001870 повернувся до суду із довідкою відділення поштового зв'язку ф.20 “адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 3 ст. 242 ГПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За визначенням п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З огляду на викладене суд розглядає справу за відсутності відзиву відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Застосовуючи згідно з ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989р.).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (п.29) суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить до висновків про відсутність підстав до відкладення розгляду справи та можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
установив:
рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/149-р/к від 19.09.2024 у справі № 35/60/39-рп/к.20 “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», постановлено, що ТзОВ “Восток-Інвест-Плюс» вчинило порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спорворення результатів торгів на закупівлю (а.с.30-39).
За вчинене порушення, відповідно до п.1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції» на ТзОВ “Восток-Інвест-Плюс» було накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Згідно з ч.1 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Копія рішення № 60/149-р/к від 19.09.2024 було надіслано відповідачу із супровідним листом від 20.09.2024 № 60-02/5445е на адресу, яка відповідає відомостям з ЄДРПОУ, а саме: вул.Євгена Сверстюка,3, м.Луцьк, Волинська область, 43021 (а.с.8,21), однак дані було повернуто без вручення адресату.
Враховуючи наведене, керуючись ч.1 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», в офіційному друкованому виданні Кабінету міністрів України (газеті «Урядовий кур'єр») від 08.11.2024 № 227 (7887) було опубліковано повідомлення щодо прийнятого Рішення ПМТВ, відповідно рішення вважається належно врученим 18.11.2024 (а.с.22-28).
Враховуючи викладене, строк сплати штрафу, накладеного рішенням Комітету № 60/149-р/к від 19.09.2024 закінчився 20.01.2025.
Відповідно до ч.13 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу, пені.
Відповідачем рішення Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/149-р/к від 19.09.2024 в судовому порядку не оскаржувалось, а тому є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України», є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.8-9 ст. 56 Закону № 2210 у разі якщо протягом строку, встановленого абзацом першим частини третьої цієї статті, рішення органу Антимонопольного комітету України не виконується, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України видає наказ про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу. Наказ голови територіального відділення Антимонопольного комітету України про примусове виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про стягнення штрафу, є виконавчим документом, який пред'являється до органів державної виконавчої служби для примусового виконання в порядку, визначеному законом.
27.01.2025 головою Відділення було видано наказ № 60/84-Ю-60/149-р/к-2, який був пред'явлений до органів державної виконавчої служби (а.с.29).
Станом на день подання позовної заяви позивачем не отримувано від відповідача та/або від органів державної виконавчої служби документів, що підтверджують сплату/стягнення накладеного штрафу, накладеного Рішенням ПМТВ.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до розрахунку позивача період прострочення сплати штрафу становить 120 днів, розмір пені за один день прострочення сплати штрафів - 68000,00 х 1,5 % = 1020,00 грн, де 68000,00 грн - розмір штрафу, накладеного рішенням № 60/149-р/к від 19.09.2024, 1,5 % - відсоток від суми штрафів відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», 120 - кількість днів прострочення сплати штрафу. Отже сума пені становить 122400,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету. Отже, розмір пені становить 68000,00 грн.
Згідно з ч. 7, 14 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», у разі несплати пені органи Антимонопольного комітету України стягують пеню в судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Відповідно до ст. 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України», з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет, територіальні відділення Комітету у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку пені.
Отже, беручи до уваги прострочення відповідачем сплати штрафу, обмеження в розмірі пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції», вимога позивача про стягнення із відповідача 68000,00 грн пені є підставною та підлягає до задоволення в повному обсязі.
В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме з відповідача слід стягнути в дохід загального фонду Державного бюджету України 68000,00 грн пені.
Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені ст.129 ГПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути 2422,40 грн судового збору за результатами розгляду позовної заяви.
Керуючись ст.73-79, 86, 123, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю “Восток-Інвест-Плюс» (вул.Євгена Сверстюка,3, м.Луцьк, Волинська область, 43021, код ЄДРПОУ 39238779) в дохід загального фонду Державного бюджету України (на р/р (ІВАN): UA428999980313010106000003550, код ЄДРПОУ 38009371, отримувач: ГУК у Волин.обл/м.Луцьк/21081100, код класифікації доходів бюджету: 21081100) 68000,00 грн (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) пені.
3. Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю “Восток-Інвест-Плюс» (вул.Євгена Сверстюка,3, м.Луцьк, Волинська область, 43021, код ЄДРПОУ 39238779) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського,45, м.Київ, 03035, код ЄДРПОУ 21602826, банк отримувача УДКС у м. Києві, р/р UA488201720343190001000016268) 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Дата складення повного судового рішення 13.10.2025.
Суддя А. С. Вороняк