08.10.2025 року м. Дніпро Справа № 904/991/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання Медведєва К.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Киричок І.М. (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 (повне рішення складено 30.09.2024, суддя Мельниченко І.Ф.) у справі № 904/991/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро", смт Царичанка, Дніпропетровська область
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, м. Дніпро
про стягнення збитків в сумі 349 983,33 грн.,
1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків збитків в сумі 349 983,33 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок протиправної поведінки Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке зупинило реєстрацію оформленої позивачем податкової накладної від 20.12.2023 № 697, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" допустило порушення умов укладеного з Приватним підприємством "Харт-Трейд" договору поставки від 01.12.2023 № 0112, у зв'язку із чим було змушене сплатити на користь цього контрагента 349 983,33 грн. штрафних санкцій, які постачальник вважає своїми збитками.
2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024, у даній справі, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки контролюючим органом не приймалось рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, а її реєстрація була лише зупинена відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, позивач мав можливість подати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, проте, останній таким правом не скористався (доказів зворотнього матеріали справи не містять).
На переконання господарського суду, ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" не здійснило всіх можливих та передбачених законом дій для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а тому саме позивач (постачальник) є відповідальною особою перед своїм контрагентом-покупцем (Павлоградською філією ПП "Харт-Трейд") у господарській операції за наслідками невчинення таких дій.
Також, суд першої інстанції у своєму рішенні вказав, що залучені позивачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справах № 160/19014/23 від 29.09.2023, № 160/24752/23 від 16.11.2023, № 160/31483/23 від 21.12.2023 та № 160/33364/23 від 24.01.2024, якими визнано протиправними та скасовано рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 12754 від 21.07.2023, № 16270 від 25.09.2023, № 18875 від 08.11.2023, № 20041 від 19.12.2023, не є належними доказами неправомірності дій відповідача, на які посилається заявник. Так, зазначені рішення були прийняті податковим органом за результатами господарської діяльності позивача з іншими контрагентами, на підставі інших господарських операцій, тобто не стосуються спірної податкової накладної (№ 697 від 20.12.2023), яка складена та відправлена на реєстрацію за результатами поставки товару за договором № 0112 від 01.12.2023 на суму 2 099 900,00 грн.
З огляду на викладене, місцевий суд дійшов висновку, що позивач не надав господарському суду належних доказів та відповідно не обґрунтував наявності всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 30.09.2024 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Скаржник в обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо неправомірності дій відповідача зазначив, зокрема, таке:
- за фактом поставки Товару, 20.12.2023 позивачем була виписана та відправлена на реєстрацію податкова накладна № 697. У квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2023 сформованої о 16:44 год в ЄРПН зареєстрованої за номером 9347157550 зазначено: «Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 20.12.2023 року № 697 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку»;
- пунктом 6.5. Договору поставки передбачена відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, які передбачені Договором поставки, а саме в такому випадку Постачальник сплачує Покупцеві неустойку в розмірі суми податку на додану вартість за податковою накладною;
- 21.12.2023 позивач від Покупця отримав претензію на суму 349 983,33грн. Відповідно до претензії Покупець вимагав сплатити суму неустойки в зв'язку з відсутністю реєстрації останнім податкової накладної в ЄРПН в строк, який передбачений п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України;
- 21.12.2023 позивач сплатив Покупцю неустойку в сумі 349 983,33грн. на виконання п.6.5. Договору поставки та претензії від 21.12.2023, що підтверджує платіжна інструкція № 9458 від 21.12.2023;
- на момент зупинення реєстрації податкової накладної від 20.12.2023 № 697 відповідачем було прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 20041 від 19.12.2024. Згідно з цим рішенням та у відповідності до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН позивача віднесено до критеріїв ризиковості. Дане рішення, яке було прийнято відповідачем, і стало підставою для зупинення реєстрації податкової накладної від 20.12.2023 № 697 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- відповідно до рішення від 24.01.2024 по справі № 160/33364/23, предметом якої було визнання протиправним та скасування рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.12.2023 № 20041 суд прийшов до висновку: «у рішенні не наведено доказів, що підтверджують ознаки здійснення ризикових операцій позивачем з посиланням на відповідні документи. Також у рядку «Податкова інформація» рішень не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Таким чином, оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку»;
- факт протиправності рішення відповідача, згідно якого була зупинена реєстрація податкової накладної № 697 від 20.12.2023, встановлений рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.24 по справі № 160/33364/23. Дане рішення було залишено в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024. Факти встановлені даним рішенням є преюдиційними та такими, що не підлягають доказуванню в іншій справі.
Стосовно наявності збитків у позивача в результаті неправомірних дій відповідача, апелянт стверджує, що сплата неустойки позивачем в розумінні Цивільного кодексу України є збитками (реальними). Причиною неналежного виконання зобов'язань ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» перед Павлоградською філією Приватного підприємства «Харт Трейд» стали протиправні дії відповідача з блокування реєстрації податкових накладних позивача всупереч прийнятих судових рішень. А тому, такі витрати позивача є збитками, які має відшкодувати саме відповідач.
В апеляційній скарзі заявник посилається на частину першу статті 1166 ЦК України, якою унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Також скаржник посилається на статті 1173, 1174 ЦК України, які є спеціальними й передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою.
Апелянт звертає увагу, що необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
В даному випадку, як вважає позивач, він поніс збитки в сумі 349 983,33 грн. в результаті сплати штрафу Приватному підприємству «Харт-трейд» за договором поставки від 01.12.2023 № 0112. Даний штраф був сплачений позивачем в зв'язку з відмовою податкового органу зареєструвати податкову накладну від 20.12.2023 року № 697 в Єдиному реєстрі податкових накладних з причини віднесення позивача до «ризикових».
Окрім цього, щодо протиправності дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної апелянт вказав:
- відповідно до п. 6 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/ розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється;
- після внесення позивача до переліку ризикових платників податків на підставі оскаржуваного рішення підприємством були подані на реєстрацію податкові накладні. Однак, реєстрацію поданих податкових накладних не було проведено з причин, не залежних від позивача. По податковим накладним підприємством було отримано квитанцію про прийняття документа, але реєстрацію їх зупинено (відповідний реєстр додається);
- у якості підстав зупинення реєстрації зазначено: «ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Тобто, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є наявність оскаржуваного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків. На переконання позивача, в протилежному випадку у разі відсутності такого рішення подані на реєстрацію податкові накладні могли бути зареєстровані;
- Постановою Кабінету міністрів України від 02.06.2023 №574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» доповнено Порядок пунктом 6-1 відповідно до якого, у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих платником податку для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування, якщо одночасно виконуються такі умови:
- реєстрацію таких податкових накладних/розрахунків коригування зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника податку в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
- дата подання для реєстрації в Реєстрі таких податкових накладних/розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, операції в таких податкових накладних/розрахунках коригування не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3 та стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520;
- у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 або 200-1.9 статті 200-1 Кодексу;
- з аналізу наведених положень Порядку №1165, у разі скасування рішення про ризиковість платника податку податкові накладні підлягають автоматичній реєстрації за умови виконання вимог п. 6-1 Порядку №1165;
- у зв'язку з визнання судом протиправним рішення про включення позивача до «ризикових», то і зупинення реєстрації податкових накладних є протиправною збоку відповідача.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків через систему "Електронний суд" подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/991/24 відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що пунктом 6.5. Договору поставки, передбачена відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, які передбачені Договором поставки, в такому випадку Постачальник сплачує Покупцеві неустойку в розмірі суми податку на додану вартість за податковою накладною.
Відповідач вказує, що абзацом 13 пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу визначено, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування. Таким чином, з урахуванням чинного законодавства штрафні санкції не застосовуються на період зупинення податкової накладної до прийняття відповідного рішення.
Відповідач доводить, що позивач сплатив неустойку за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, які передбачені умовами Договору поставки, а не чинним законодавством.
Далі відповідач зазначив, що відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб. У даному випадку відсутнє рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 та від 01.03.2023 у справі №925/556/21, в яких розглядалося питання про умови цивільної відповідальності держави за шкоду, завдану протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу, які є предметом позову у цій справі.
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок № 1165) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165, у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
При цьому, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Так, пунктом 5 Порядку № 520 встановлено, що платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Єдиним джерелом прийняття рішення комісією регіонального рівня щодо реєстрації/ відмови в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН є письмові пояснення та документи, що подаються до комісії регіонального рівня згідно пп. 5-7 Порядку № 520. Підстави прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН визначені п. 10 Порядку № 520.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 520, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Згідно з п. 12 Порядку № 520, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
У даному випадку, за твердженнями відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро", не подавав на розгляд комісії Східного міжрегіонального управління ДПС Повідомлення про надання пояснень та копій документів, щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за встановленою формою відповідно до Порядку № 1165 (зі змінами). На теперішній час податкова накладна № 697 від 20.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних має статус «зупинена». Рішення про відмову в реєстрації податкової накладної відсутнє.
На думку відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" не здійснило всіх можливих та передбачених законом дій для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а тому саме позивач є відповідальною особою перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідками не вчинення таких дій. Таким чином, саме протиправна бездіяльність ТОВ «АБК ДНІПРО» призвели до сплати неустойки на адресу Павлоградській філії Приватного підприємства «Харт Трейд» встановлені Договором поставки, який був підписаний позивачем.
6. Рух справи в суді апеляційної інстанції
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.10.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/991/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/991/24.
30.10.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/991/24; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 09.04.2025 о 10 год. 20 хв.
15.11.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про пришвидшення розгляду справи № 904/991/24, в якому позивач звернув увагу суду на той факт, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків системно, цілеспрямовано, протизаконно включає товариство до категорії ризикових платників податків (як наслідок, зупинення реєстрації поданих податкових накладних та неможливість реєстрації нових, зменшення товарообігу, доходу та розміру податків тощо). За 7 місяців 2024 року товарообіг Товариства складав 133 108 498,73 грн. з ПДВ, а за аналогічний період попереднього року (7 місяців 2023 року) - 408 563 173,02 грн. з ПДВ, тобто зменшився майже втричі.
Позивач зазначив, що відповідачем, починаючи з липня 2023 року, прийнято дев'ять рішень про відповідність підприємства критеріям ризиковості, які в подальшому визнані Дніпропетровським окружним адміністративним судом протиправними та скасовані. Тому, на думку позивача, розгляд справи № 904/991/24 за позовом ТОВ «АБК Дніпро» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про стягнення збитків в сумі 349 983,33грн. в найкоротші строки допоможе вирішити питання в захисті прав позивача, та відновлення його економічного становища.
13.12.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду вдруге надійшло клопотання про пришвидшення розгляду справи № 904/991/24, в обґрунтування якого він зазначає, що від результатів розгляду справи судом залежить можливість здійснення ТОВ «АБК ДНІПРО» господарської діяльності, вирішення конфліктних питань з відповідачем, зростання конкурентоспроможності економіки України, та її відновлення від наслідків військової агресії Російської Федерації проти України.
09.04.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді-члена колегії Дарміна М.О.
У зв'язку з усуненням зазначених обставин, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/991/24 призначено на 02.07.2025 о 12:00 годині.
26.06.2025 від позивача через систему "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення, в яких скаржник зазначив, що сплата неустойки позивачем в розумінні Цивільного кодексу України є збитками (реальними), але позивач поніс і збитки у вигляді неодержаного доходу. Такий неодержаний дохід також виник в результаті неправомірних дій відповідача, які полягають в прийнятті протиправних рішень про включення позивача до «ризикових», та і зупинення реєстрації податкових накладних.
Як вказує позивач у додаткових поясненнях, даний факт підтверджується аудиторським висновком, проведеним незалежною аудиторською фірмою «АУДИТ-КОМП» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, складеного 15.01.2025.
Перед аудитором були поставлені наступні питання:
1) Провести розрахунок зменшення реалізації та упущеної вигоди у зв'язку з падінням продаж за період з 01.01.2022р. по 30.06.2024р. у ТОВ «АБК ДНІПРО» по наступним покупцям: ТОВ «АТБ МАРКЕТ», ТОВ «ОМЕГА», ТОВ «ФОРА», ТОВ «ОВАЦІЯ», а також провести розрахунок зменшення реалізації на дані підприємства у 2024 році в порівнянні з 2023 роком.
Виходячи з проведеного аналізу на підставі всіх первинних документів, даних бухгалтерського обліку, аудитор прийшов до наступних висновків:
1) у ТОВ «АБК ДНІПРО» за 1 півріччя 2024 року у порівнянні з 1 півріччям 2022року по обраним підприємствам продажи впали на суму 31 908 605,72 грн.
2) у ТОВ «АБК ДНІПРО» за 1 півріччя 2024 року у порівнянні з 1 півріччям 2023року по обраним підприємствам продажи впали на суму 49 806 969,70 грн.
3) у ТОВ «АБК ДНІПРО» за 2024 рік у порівнянні з 2023 роком по обраним підприємствам падіння продаж на загальну суму 123 093 260,64 грн.
4) упущена вигода ТОВ «АБК ДНІПРО» за 1 півріччя 2024 року у порівнянні з 1 півріччям 2022року по обраним склала суму 3 927 572,00 грн.
5) упущена вигода ТОВ «АБК ДНІПРО» у 1 півріччі 2024 року у порівнянні з 1 півріччям 2023року по обраним склала суму 6 094 818,42 грн.
6) таким чином, при стійкому збільшенні об'ємів продажу у півріччі 2023 порівняно з 1 півріччям 2022 року, недоотримана вигода від зниження об'ємів продажу по вищезазначеним підприємствам у 1 півріччі 2024 року склала 6 094 818,42 грн.
Результати аудиторського висновку, проведеного незалежною аудиторською фірмою «АУДИТ-КОМП» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, складеного 15.01.2025, були підтверджені Запорізьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром, а саме висновок експертного дослідження від 14.05.2025 № ЕД-19/108-25/8574-ЕК.
Відповідно до експертного дослідження були зроблені наступні висновки:
1) Підтверджуються аудиторські висновки встановлені ТОВ «Аудиторська Фірма АУДИТ-КОМП» по ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» щодо падіння продаж за І півріччя 2024 року у порівнянні з 1 півріччям 2022 року на загальну суму 31 908 605,72 грн (тридцять один мільйон дев'ятсот вісім тисяч шістсот п'ять гривень 72 копійки) в тому числі: по ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» падіння продаж на загальну суму 24 588 707,00 грн (двадцять чотири мільйона п'ятсот вісімдесят вісім тисяч сімсот сім гривень 00 копійок) з ПДВ; по ТОВ «Омега» падіння продаж на загальну суму 3 871 307,40 грн (три мільйона вісімсот сімдесят одна тисяча триста сім гривень 40 копійок) з ПДВ; по ТОВ «Фора» падіння продаж на загальну суму 3 587 550,24 грн (три мільйона п'ятсот вісімдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят гривень 24 копійки) з ПДВ; по ТОВ «Овація» продажі виросли на загальну суму 138958,92 грн (сто тридцять вісім тисяч дев'ятої п'ятдесят вісім гривень 92 копійки) з ПДВ.
2) Підтверджуються аудиторські висновки встановлені ТОВ «Аудиторська Фірма АУДИТ-КОМП» по ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» щодо падіння продаж за 1 півріччя 2024 року у порівнянні з 1 півріччям 2023 року на загальну суму 49 806 969,70 грн., в тому числі: по ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» падіння продаж на загальну суму 43 505 085,52 грн (сорок три мільйона п'ятсот п'ять тисяч вісімдесят п'ять гривень 52 копійки) з ПДВ; по ТОВ «Омега» падіння продаж на загальну суму 4 818 629,52 грн (чотири мільйона вісімсот вісімнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень 52 копійки) з ПДВ; по ТОВ «Фора» падіння продаж на загальну суму 740 975,52 грн (сімсот сорок тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 52 копійки) з ПДВ; по ТОВ «Овація» падіння продаж на загальну суму 742 279,14 грн (сімсот сорок дві тисячі двісті сімдесят дев'ять гривень 14 копійок) з ПДВ.
3) Підтверджуються аудиторські висновки встановлені ТОВ «Аудиторська Фірма АУДИТ-КОМП» по ТОВ «Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро» щодо падіння продаж за 2024 рік у порівнянні з 2023 роком на загальну суму 123 093 260,64 грн (сто двадцять три мільйона дев'яносто три тисячі двісті шістдесят гривень 64 копійки) в тому числі: по ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» падіння продаж на загальну суму 106 975 537,68 грн (сто шість мільйонів дев'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот тридцять сім гривень 68копійок) з ПДВ; по ТОВ «Омега» падіння продаж на загальну суму 9 632 758,74 грн (дев'ять мільйонів шістсот тридцять дві тисячі сімсот п'ятдесят вісім гривень 74 копійки) з ПДВ; по ТОВ «Фора» падіння продаж на загальну суму 2 069 674,56 грн (два мільйона шістдесят дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 56 копійок) з ПДВ; по ТОВ «Овація» падіння продаж на загальну суму 4 415 289,66 грн (чотири мільйона чотириста п'ятнадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять гривень 66 копійок) з ПДВ.
Виходячи з аудиторського висновку, проведеного незалежною аудиторською фірмою «АУДИТ-КОМП» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, складеного 15.01.2025 та експертного дослідження від 14.05.2025 № ЕД-19/108-25/8574-ЕК, позивач приходить до висновку щодо наявності збитків у вигляді упущеної вигоди у ТОВ «АБК ДНІПРО» в результаті неправомірних дій відповідача.
Приймаючи до уваги вищезазначене, позивач просить прийняти суд апеляційної інстанції дані додаткові пояснення у справі № 904/991/24 та врахувати їх при винесенні рішення, а саме при розгляді апеляційної скарги ТОВ «АБК Дніпро» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 року по справі № 904/991/24.
01.07.2025 Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків надало через систему "Електронний суд" до Центрального апеляційного господарського суду заперечення на додаткові пояснення скаржника, в яких просило апеляційний суд визнати неналежними доказами наданими ТОВ «АБК ДНІПРО» додатковими пояснення від 26.06.2025 у справі №904/991/24, а саме: аудиторський висновок ТОВ «Аудиторська Фірма АУДИТ-КОМП» від 15.01.2025 та висновок експертного дослідження від 14.05.2025 № ЕД-19/108-25/8574-ЕК.
Східне міжрегіональне управління ДПС вважає додаткові пояснення необґрунтованими з наступних підстав:
- відповідно до вимог ч.1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;
- у даному випадку позивачем надано аудиторський висновок, який стосується виключно господарської діяльності ТОВ «АБК ДНІПРО» і жодним чином зазначений аудиторський висновок не є доказом, який підтверджував чи спростовував заявлені позовні вимоги;
- за приписами ч.8 ст.80 ГПК України докази не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Позивач не вказував про дії, які останній вчиняв для отримання відповідних доказів. Крім того, будучі обізнаним про стан розгляду справи, дату та час призначеного судового засідання не заявляв клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів;
- позивач не подавав відповіді на відзив, додаткових пояснень щодо звернення останнього за аудиторським висновком, який на думку ТОВ «АБК ДНІПРО» входить до предмету доказування. Не заявлено позивачем і клопотання про поновлення строку для подачі доказів. Більше того, 13.12.2024 року позивачем подано до суду клопотання про пришвидшення розгляду справи №904/991/24. Однак і в ньому позивач не зазначає про звернення 18.11.2024 до ТОВ «Аудиторської фірми АУДИТ-КОМП»;
- зв'язку з цим та з урахуванням невідповідності заявлених додаткових пояснень ТОВ «АБК ДНІПРО» в розумінні положень статей 76-79 ГПК України у справі №904/991/24 відсутня одна із двох обов'язкових умов, а саме умова, передбачена п.1 ч.1 ст.99 ГПК України, оскільки позивачем не було заявлено клопотань щодо отримання відповідних доказів, які підтверджували чи спростовували, що для обставин викладених у позовній заяві, позивачу потрібні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо (міститься лише узагальнене посилання на фінансову-господарську діяльність підприємства);
- як і попередньо подана позовна заява, так і додаткові пояснення позивача від 26.06.2025 містять лише цитування норм статті 224 ГПК України та жодним чином не вказують на об'єктивну неможливість подальшого розгляду справи №904/991/24 без врахування аудиторського висновку ТОВ «Аудиторська Фірма АУДИТ КОМП» від 15.01.2025 та висновку експертного дослідження від 14.05.2025 № ЕД-19/108-25/8574-ЕК.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.07.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/991/24 відкладено на 08.10.2025 о 10:40 годині.
07.10.2025 від представника позивача до ЦАГС надійшло клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи № 904/991/24 за апеляційною скаргою ТОВ "АБК ДНІПРО" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024. Зазначене клопотання мотивовано тим, що єдиним уповноваженим представником апелянта по даній справі є адвокат Зінченко Ганна Вікторівна, яка в період з 08.10.2025 по 10.10.2025 буде знаходитися у відрядженні в м. Києві для участі в судовому засіданні в Шевченківському районному суді міста Києва (справа № 761/40466/25), де буде розглядатися клопотання адвоката Зінченко Г.В., подане в інтересах апелянта, про скасування арешту майна.
У судове засідання 08.10.2025 з'явився представник відповідача. Позивач явку повноважного представника не забезпечив.
Головуюча суддя оголосила клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи ;904/991/24, у зв'язку з перебуванням адвоката Зінченко Г.В. у відрядженні до м. Києва 8-10 жовтня 2025 року для участі в іншому судовому засіданні у справі №761/40466/25, призначеному на 09.10.2025 о 09:50 год.
Колегія суддів, з'ясувавши думку представника відповідача щодо заявленого клопотання про відкладення розгляду справи, вирішила відмовити у його задоволенні, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Отже, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.
Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін цього спору, в яких останні висловили свою позицію щодо оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, адвокат Зінченко Г.В. не зверталася до суду для реалізації свого права на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а позивач не був позбавлений права і можливості за потреби забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, , необхідність дотримання розумного строку розгляду справи, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника позивача, одночасно відмовляючи у задоволенні клопотання останнього про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні.
У судовому засіданні 08.10.2025 колегією суддів оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
7. Встановлені судом обставини справи
01.12.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" (далі - постачальник) та Павлоградською філією Приватного підприємства "Харт-Трейд" (далі - покупець) укладено договір поставки № 0112 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити постачальнику товар, асортимент, кількість і ціна якого вказані в накладних.
Згідно з пунктом 4.3. договору оплата за кожну партію товару здійснюється протягом 1 календарного дня з моменту поставки товару.
Підпунктом 2.1.5. пункту 2.1. договору встановлено, що постачальник зобов'язаний упродовж 1 робочого дня з моменту поставки кожної партії товару/отримання передоплати (в залежності від того, яка з подій настане раніше) зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних та направити її покупцю за допомогою програмного забезпечення «М.Е.Doc». Якщо після поставки партії товарів здійснюється збільшення суми компенсації їх вартості на користь постачальника, останній протягом 1 календарного дня з моменту перегляду кількісних та/або вартісних показників поставленої партії товарів зобов?язаний зареєструвати розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та направити його покупцеві за допомогою програмного забезпечення «M.E.Doc». Сторони дійшли згоди, що не є поважною причиною порушення постачальником строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, які передбачені даним договором, у разі оформлення постачальником податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з порушенням норм чинного законодавства України, у т.ч. щодо повноти та відповідності коду УКТ ЗЕД, а також у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в порядку, передбаченому чинним законодавством.
У пункті 6.5. договору сторонами передбачена відповідальність постачальника за порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у вигляді неустойки у розмірі суми податку на додану вартість за податковою накладною/розрахунком коригування до податкової накладної, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені договором строки.
У випадку порушення постачальником зобов'язань, передбачених даним договором, та/або завдання покупцю збитків, покупець повідомляє постачальника про суми неустойки/штрафних санкцій та/або завданих збитків, які нараховані/завдані останньому, шляхом направлення йому претензії. Постачальник зобов'язаний сплатити неустойку/штрафні санкції та/або компенсації завданих збитків в день отримання претензії.
Відповідно до пункту 9.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх зобов'язань.
У матеріалах справи наявна підписана та скріплена печатками підприємств сторін специфікація № 1 та заявка Павлоградської філії Приватного підприємства "Харт-Трейд" від 09.12.2023 на поставку товару - горілки "Класична", ТМ Колос, 0,5 л 40о в кількості 22 000 пляшок за ціною 79,54 грн. без ПДВ, ціною 95,45 грн. з ПДВ, на загальну суму 2 099 900,00 грн. з ПДВ. Дата поставки товару: 20.12.2023.
Виконуючи умови спірного договору 20.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" поставило Павлоградській філії Приватного підприємства "Харт-Трейд" товар - горілку "Класична", ТМ Колос, 0,5 л 40о в кількості 22 000 пляшок на загальну суму 2 099 900,00 грн. (у т.ч. 349 983,33 грн. ПДВ), що підтверджується залученою до матеріалів справи видатковою накладною № 1543, яка підписана та скріплена печатками підприємств сторін без заперечень та зауважень.
Як вбачається з матеріалів справи, Павлоградською філією Приватного підприємства "Харт-Трейд" 20.12.2023 сплачено грошові кошти на підставі платіжної інструкції № 1619 за отриманий від Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" товар згідно видаткової накладної № 1543 від 20.12.2023 суму 2 099 900,00 грн. (у т.ч. 349 983,33 грн. ПДВ).
За результатами вказаної господарської операції позивачем 20.12.2023 виписана та відправлена на реєстрацію податкова накладна № 697.
У квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2023, сформованої о 16:44:07, зареєстрованої за номером 9347157550, зазначено: "Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 20.12.2023 № 697 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D" = 10.6213%, "Рпоточ" = 1627176.76. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних...".
Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" вказує про те, що його підприємство 21.12.2023 отримало від покупця (Павлоградської філії Приватного підприємства "Харт-Трейд") претензію, в якій останній вимагав сплатити неустойку у зв'язку з відсутністю реєстрації податкової накладної № 697 від 20.12.2023 в строки, передбачені в договорі поставки.
В день отримання претензії - 21.12.2023, позивач її задовольнив, сплативши на користь контрагента за договором поставки неустойку, в сумі 349 983,33 грн.
Таким чином, як вказує позивач, внаслідок протиправної поведінки Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке зупинило реєстрацію оформленої позивачем податкової накладної від 20.12.2023 № 697, у нього виникли збитки у вигляді сплати неустойки, які підлягають до стягнення з відповідача.
Вказані обставини і стали причиною для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційні скарги позивача та відповідача задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Предметом позову у даній справі є стягнення збитків зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків у сумі 349 983,33 грн, які на думку апелянта були завдані протиправною поведінкою податкового органу у зв'язку з зупиненням оформленої позивачем податкової накладної № 697 від 20.12.2023.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною першою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статті 1173, 1174 ЦК України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Утім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконане боржником.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до пункту 114.1 статті 114 ПК України особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
Аналогічна правова позиція, наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 березня 2023 року в справі №925/556/21, в якій розглядалося питання про умови цивільної відповідальності держави за шкоду, завдану протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючого органу, які є застосовними також у цій справі.
За доводами апеляційної скарги, позивач поніс збитки в сумі 349 983,33 грн. в результаті сплати штрафних санкцій Приватному підприємству «Харт-трейд» за договором поставки від 01.12.2023 № 0112. Даний штраф був сплачений позивачем в зв'язку з відмовою податкового органу зареєструвати податкову накладну від 20.12.2023 № 697 в Єдиному реєстрі податкових накладних з причини віднесення Позивача до «ризикових».
Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Чинним законодавством України визначений чіткий порядок прийняття відповідною комісією рішення про реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Дійсно, пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів “б» і “в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Кодексу).
Водночас, підпункт 3 пункту 11 Порядку №1165 передбачає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520 (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
В свою чергу, абзацами восьмим-дев'ятим пункту 9 Порядку №520 встановлено, що за результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 11 Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Положеннями пункту 12 Порядку № 520 передбачено, шо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Отже, відсутні законодавчі підстави вважати, що зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є безумовною підставою для відмови в реєстрації цих документів податкової звітності.
В силу пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Проаналізувавши положення Податкового кодексу України та Порядку №1165, колегія суддів зазначає, що перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється при реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю. При цьому, за платником податку залишається право надати пояснення та відповідні документи, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
А тому, апеляційний суд вважає обґрунтований висновок суду першої інстанції, що позивач мав можливість подати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 697 від 20.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 4 Порядку № 520, проте, останній таким правом не скористався (доказів зворотнього матеріали справи не містять).
Таким чином, апеляційним судом відхиляються доводи апеляційної скарги, що реєстрацію поданої податкової накладної не було проведено з причин не залежних від позивача, як необґрунтовані та помилкові.
Щодо твердженнями апелянта, що за наявності законного та чинного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі №160/33364/23, яке встановило протиправність рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 19.12.2023 № 20041, податкова накладна № 697 від 20.12.2023 підлягала автоматичній реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних за умови виконання вимог п. 6-1 Порядку №1165, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з абзацами 29-37 пункту 6 Порядку № 1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
За приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. Вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Пунктом 6-1 Порядку №1165 передбачено, що у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих платником податку для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування, якщо одночасно виконуються такі умови:
реєстрацію таких податкових накладних/розрахунків коригування зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника податку в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
дата подання для реєстрації в Реєстрі таких податкових накладних/розрахунків коригування припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, операції в таких податкових накладних/розрахунках коригування не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3 та стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520;
у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 або 200-1.9 статті 200-1 Кодексу.
Отже, враховуючи викладене вище, колегія суддів наголошує, що автоматична реєстрація податкових накладних відповідно до пункту 6-1 Порядку №1165 можлива виключно у випадках, коли рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості приймається комісією регіонального або центрального рівня, а також у разі задоволення скарги платника контролюючим органом.
Натомість судове рішення, яким скасовано рішення податкового органу про віднесення платника до категорії ризикових, не може вважатися підставою для автоматичної реєстрації податкових накладних. Таке рішення суду лише покладає на контролюючий орган обов'язок виключити платника з переліку ризикових.
Відтак, твердження апелянта про автоматичну реєстрацію відповідачем податкової накладної № 697 від 20.12.2023 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних відповідно пункту 6-1 Порядку №1165 у даному випадку є безпідставним.
Крім цього, встановлюючи у п. 6.5. договору відповідальність постачальника у вигляді неустойки/штрафних санкцій в розмірі ПДВ, сторони у такий спосіб фактично передбачили компенсацію покупцю негативних наслідків, яких він може зазнати у разі невиконання постачальником передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складання та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання покупцем у зв'язку із цим податкового кредиту.
Тобто, передбачена пунктом 6.5 договору відповідальність постачальника не пов'язана із виконанням ним своїх зобов'язань щодо поставки і передачі товару, вказаного у специфікації до договору, оскільки виникає у разі невиконання постачальником вимог податкового законодавства.
349 983,33грн. - сума ПДВ за операцію за договором, які постачальник сплатив на користь покупця ПП «Харт-Трейд» у складі штрафних санкцій відповідно до пункту 6.5. Договору, є саме збитками покупця.
При цьому, вони не були б необхідними витратами, які постачальник мусив зробити для відновлення порушеного майнового інтересу покупця, у разі здійснення ним необхідних дій з реєстрації накладної № 697 від 20.12.2023: подання пояснень контролюючому органу та відповідних документів для прийняття ним рішення про реєстрацію податкової накладної № 697 від 20.12.2023, або оскарження позивачем рішення податкового органу про відмову у реєстрації цієї податкової накладної, у разі прийняття такого рішення за результатами розгляду наданих позивачем пояснень.
Саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 березня 2023 року в справі №925/556/21).
Таким чином, у даній справі суд попередньої інстанції дійшов до правильного висновку, що ТОВ "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" не здійснило всіх можливих та передбачених законом дій для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а тому саме позивач (постачальник) є відповідальною особою перед своїм контрагентом-покупцем (Павлоградською філією ПП "Харт-Трейд") у господарській операції за наслідками невчинення таких дій.
Апеляційний суд зазначає, що відсутні підстави для висновку про існування причинно-наслідкового зв'язку між витратами, яких зазнав позивач у вигляді сплати штрафних санкцій за договором поставки, та поведінкою податкового органу у зв'язку з зупиненням реєстрації податкової накладної № 697 від 20.12.2023.
Відсутність належних доказів протиправності дій відповідача та неможливість встановлення всіх елементів складу правопорушення, що є необхідною умовою для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування шкоди, виключають можливість задоволення позову.
Інші аргументи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі також не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Щодо додаткових доказів, поданих скаржникам до додаткових пояснень у справі (аудиторського висновку, проведеного незалежною аудиторською фірмою «АУДИТ-КОМП» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, складеного 15.01.2025, та експертного дослідження від 14.05.2025) колегія суддів зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 1, 3 статті 80 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 ГПК України).
Відповідно до статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Разом з тим, відповідно до статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на позивача).
Водночас, та обставина, як відсутність існування доказів на момент постановлення рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Апеляційним судом встановлено, що нові докази, які надає скаржник датовані 14.01.2025 та 15.01.2025, тобто, після ухвалення оскаржуваного судового рішення у цій справі від 30.09.2024.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що надані позивачем додаткові докази не можуть бути прийняті до розгляду судом апеляційної інстанції, оскільки ці докази створені після постановлення рішення господарського суду у справі, тобто, не існували на момент вирішення відповідного спору між учасниками справи у суді першої інстанції.
Разом з тим, подаючи одночасно з додатковими поясненнями додаткові докази, скаржником взагалі не заявлено клопотання про прийняття їх до розгляду судом апеляційної інстанції з обґрунтуванням об'єктивності та поважності причин, які унеможливили їх подання до суду першої інстанції.
Відсутність вказаного клопотання сторони сама по собі виключає можливість вирішення питання та прийняття судом апеляційної інстанції до розгляду додаткових доказів, у порядку статті 269 ГПК України.
Також, колегія суддів зазначає, що представник скаржника не просив дозволу подати додаткові пояснення у справі, а апеляційний суд не визнавав необхідним їх одержання від учасників справи та не призначав строк для їх подання.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" у даній справі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні ст. 277 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
10. Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно з вимогами ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат Дніпро" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/991/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 у справі № 904/991/24 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 13.10.2025
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя М.О. Дармін
Суддя І.М. Кощеєв