07 жовтня 2025 року м. Харків Справа №917/1214/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О.
за участі секретаря судового засідання Лутаєвій К.В.
за участю представників сторін:
позивача - Тесля В.В. (поза межами приміщення суду), керівник, наказ №1 від 27.01.2020, статут від 27.12.2019, паспорт серія НОМЕР_1 від 10.10.1980, Замковенко О.М. (поза межами приміщення суду) - представник ОСОБА_1 (відмовився брати участь в судовому засіданні, у зв'язку з одночасною участю в іншому судовому засіданні)
1-го відповідача ( ОСОБА_2 ) - Пасюк В.В. (поза межами приміщення суду) ордер серія ВІ №1256173 від 08.11.2024,
2-го відповідача ( ОСОБА_3 ) - Пасюк В.В. (поза межами приміщення суду) ордер серія ВІ №1256174 від 08.11.2024, свідоцтво серія ПТ №1420 від 25.06.2014,
3-го відповідача (Департаменту) - Панкова Ю.В. (поза межами приміщення суду) - через технічні збої не була чутна/видима, участь у засіданні фактично не відбулася
представника ЗМІ - Булашев Олег Олександрович (поза межами приміщення суду) - головний редактор "Кременчуцької газети" (через технічні збої не був чутним/видимим, участь у засіданні фактично не відбулася)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконфернції апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№1826П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.07.2025
у справі №917/1214/24 (суддя С.В. Погрібна, повний текст рішення складено та підписано 30.07.2025)
за позовом ОСОБА_1 , м. Київ,
до відповідачів:
1. ОСОБА_2 , м. Кременчук, Полтавська область,
2. ОСОБА_3 , м. Кременчук, Полтавська область,
3.Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, м. Кременчук, Полтавська область,
про визнання рішень неприйнятими, протоколу недійсним, зобов'язання скасувати запис
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в якій (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 10536), просив суд:
1) визнати рішення, викладені у протоколі загальних зборів ОСББ “Київська 14» від 17.06.2024, не прийнятими згідно Статуту ОСББ “Київська 14» у зв'язку із недостатньою кількістю голосів;
2) визнати протокол загальних зборів ОСББ “Київська 14» від 17.06.2024 недійсним;
3) зобов'язати Департамент державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області для внесення змін по ОСББ “Київська 14» скасувати в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України запис про припинення ОСББ “Київська 14».
Обгрунтовуючи позовну заяву, ОСОБА_1 зазначає, що 17.06.2024 відбулися загальні збори ОСББ «Київська 14», оформлені протоколом, під час яких, на його думку, допущено істотні порушення порядку проведення: не вели реєстрацію присутніх, не перевіряли повноважень співвласників, рішення по питаннях порядку денного фактично не приймалися. Окремо позивач стверджує про недостовірність підсумкового підрахунку голосів та ознаки підроблення протоколу, зокрема через внесення відомостей про померлих осіб, у зв'язку з чим кількість голосів «за» нібито є недостатньою для прийняття рішень.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 08.07.2025 у задоволені позовних вимог відмовлено.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Полтавської області від 08.07.2025 у справі №917/1214/24, в якій просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилається на те, що рішення першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, та прийняте судом внаслідок неповного з'ясування обставин та доказів по справі.
Так, за твердженням апелянта, суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, неповно дослідив надані докази, не встановив усіх обставин, що мають значення для справи, і зробив помилкові висновки щодо дотримання порядку проведення зборів ОСББ «Київська 14» та визначення кількості голосів співвласників. Зокрема, на думку скаржника, суд не дослідив наданий відеозапис зборів, не перевірив достовірність листків опитування, не врахував факт підписання документів третіми особами без належних повноважень і за померлих власників, а також безпідставно спирався на неактуальну довідку КП «ЖЕП Автозаводське» від 2020 року замість фактичних площ, зазначених у реєстрі прав та протоколі установчих зборів. Апелянт також стверджує, що рішення про ліквідацію ОСББ мало прийматися не просто більшістю, а двома третинами голосів співвласників, а суд цього питання не дослідив. Крім того, позивач вважає, що державний реєстратор порушив вимоги Закону при внесенні запису про припинення ОСББ, а суд безпідставно не перевірив обґрунтованість дій реєстратора та не дослідив витребувані оригінали документів.
Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В., суддя Попков Д.О.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ; встановлено строк до 22.09.2025 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України; запропоновано учасникам справи до 22.09.2025 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України; призначено справу до розгляду на 07.10.2025. Явку сторін в судове засідання визнано не обов'язковою.
08.09.2025 на виконання вимог ухвали суду з Господарського суду Полтавської області до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/1214/24.
17.09.2025 через підсистему “Електроний суд» до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу другого відповідача по справі ОСОБА_3 . Аргументуючи свою позицію по справі, відповідач-2 зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим: порушень матеріального чи процесуального права не допущено, сторонам забезпечено умови для доведення позицій, а суд всебічно дослідив обставини. Суд правильно визначив загальну площу будинку за довідкою КП ЖЕП «Автозаводське» та даними протоколу, встановив 53,26% голосів «за», що перевищує передбачений Статутом поріг «більше половини», тоді як вимога про « 2/3» не ґрунтується на Законі чи Статуті. Посилання апелянта на упередженість, недослідження доказів, неактуальність довідки, підробку документів та відсутність повноважень окремих осіб є недоведеними й спростовуються матеріалами справи та підходом Верховного Суду щодо ОСББ (не кожна процедурна вада веде до недійсності; необхідний баланс інтересів співвласників і доведення індивідуального порушеного права). Апелянт не конкретизував і не довів порушення своїх особистих прав співвласника, ОСББ «Київська 14» не ліквідоване і могло б скликати нові збори, тоді як саме ОСББ навіть не залучено відповідачем у справі. З огляду на це, відповідач-2 просить відмовити в апеляційній скарзі повністю та стягнути з апелянта витрати на правничу допомогу.
22.09.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання листа відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у м.Кременчуці вих. №797/30.1-34 від 12.09.2025, яким підтверджено дати смерті власників квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , для співвіднесення з фактичною датою проведення загальних зборів ОСББ «Київська 14» - 17.06.2024 (актовий запис №1302 від 23.05.2019 щодо смерті ОСОБА_4 ; актовий запис №367 від 27.03.2024 щодо смерті ОСОБА_5 ; актовий запис №309 від 17.02.2023 щодо смерті ОСОБА_6 ); додано копію адвокатського запиту та докази надсилання клопотання сторонам. Обґрунтовуючи подання цього доказу лише на стадії апеляційного провадження, позивач зазначає, що відповідний адвокатський запит було скеровано ще до подання апеляційної скарги, однак відповідь ДРАЦС отримано лише 16.09.2025, тому подати її разом із апеляційною скаргою не було можливості.
Розглянувши надане позивачем клопотання про подання апеляційному суду нових доказів, колегія суддів вважає доцільним відмовити в його прийнятті з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ГПК України нові докази можуть бути прийняті апеляційним судом лише у виняткових випадках - коли учасник довів неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно від нього не залежали.
За правилами ст. 80 ГПК України докази подаються у строки, встановлені судом першої інстанції; учасник, який не може подати доказ у визначений строк, зобов'язаний повідомити суд, зазначивши причинy та вжиті дії для його одержання.
Наведена апелянтом підстава - те, що відповідь на адвокатський запит надійшла лише у вересні 2025 року не може в даному випадку вважатись поважною, оскільки з копії адвокатського запиту №512/1 вбачається, що сам запит ініційовано лише 04.08.2025, тобто вже після ухвалення рішення судом першої інстанції 08.07.2025 (майже через місяць), і апелянт не довів об'єктивних перешкод для своєчасного звернення для отримання цих відомостей на стадії розгляду справи в суді першої інстанції. Така процесуальна пасивність суперечить принципу змагальності та концентрації доказів (статті 13, 14, 80 ГПК України) і не може вважатись винятковим випадком у розумінні ч.2 ст. 269 ГПК України.
Крім того, позивач надав заперечення на відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_7 , в якому ОСОБА_1 не погоджується із доводами другого відповідача. Так, у запереченнях апелянт зазначає, що довідка КП «ЖЕП Автозаводське» 2020 року є неактуальною та не може слугувати базою для підрахунку голосів: наведені ним приклади по низці квартир/приміщень свідчать про розбіжності між фактичними площами та даними, внесеними до протоколу від 17.06.2024. Посилання відповідача-2 на практику Верховного Суду щодо «незначних процедурних помилок» апелянт відкидає, наголошуючи, що питання правильної загальної площі напряму визначає відсоток проголосованих голосів і не є технічною вадою. За реєстром голосування у протоколі участь мешканців квартир становить менш як 30%, тоді як істотну частку голосів подано від нежитлових/муніципальних приміщень, що, на думку апелянта, спотворює волевиявлення співвласників. Рішення про “скасування форми управління через ОСББ» ухвалено без визначення подальшого управителя будинку, що створює правову невизначеність і порушує його право на належне управління спільним майном. Апелянт також вказує, що ініціаторами зборів були саме ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які мали отримати коректні дані (зокрема у реєстратора) та належно оформити протокол; незалучення ОСББ як сторони, на його переконання, не вплинуло на хід і результат розгляду. Додатково повідомляє про звернення через адвокатський запит та отримання відповіді ДРАЦС щодо фактів смерті окремих співвласників і просить долучити ці листи до матеріалів справи.
23.09.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду від третього відповідача - Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Департамент просить залишити рішення Господарського суду Полтавської області від 08.07.2025 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини та правильно застосував норми права; державний реєстратор діяв у межах компетенції й не перевіряє по суті легітимність зборів; для рішень ОСББ достатньо більшості голосів (тобто більше 50%), що й досягнуто (6 643,15 м.кв. - 53,26%), тоді як вимога про 2/3 до цього питання не застосовується; доводи апелянта щодо неактуальності довідки про площі, підробки протоколу та повноважень окремих осіб не доведені; заявлені 30.000,00 грн витрат на правничу допомогу - завищені, документально не підтверджені та без належного попереднього розрахунку.
08.09.2025 засобами електронного зв'язку до Східного апеляційного господарського суду від головного редактора «Кременчуцької газети» ОСОБА_8 надійшло клопотання. Заявник просить забезпечити присутність журналіста та відеооператора у судовому засіданні у справі № 917/1214/24, призначеному на 07.10.2025 о 12:00, а також у наступних засіданнях, шляхом організації відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та із застосуванням системи ВКЗ. На обґрунтування звернення зазначає, що ознайомлений із Порядком роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку та відеозапису процесуальних дій, зареєстрований у системі «Електронний суд» із використанням кваліфікованого електронного підпису, а також що саме його видання - редакція «Кременчуцької газети" - здійснювало відеозйомку загальних зборів, яка є доказом у цій справі, та висвітлює у місті Кременчуці події, пов'язані з предметом даного спору. Також просить надати дозвіл на здійснення фото- та відеозйомки, а також аудіозапису судового засідання.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 задоволено клопотання головного редактора "Кременчуцької газети" Олега Булашева про дозвіл на відеозйомку. Визначено судові засідання у справі №917/1214/24 провести за участі головного редактора "Кременчуцької газети" Олега Булашева у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua/).
В судове засідання 07.10.2025 з'явилися апелянт - ОСОБА_1 який підтримав вимоги і доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити та скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції; представник 1-го та 2-го відповідачів - ОСОБА_9 , який підтримав позицію, наведену у відзиві на апеляційну скаргу, рішення суду просить залишити без змін як законне та обгрунтоване. Також в судове засіданні в режимі відеоконференції з'явилися представниця 3-го відповідача - ОСОБА_10 та головний редактор "Кременчуцької газети" Булашев О.О., проте вони не змогли повноцінно приєднатися до засідання через технічні неполадки.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, представників присутніх сторін, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, в 2020 році співвласниками будинку по вул. Київська, 14 у місті Кременчуці створено Об'єднання співвласників багатоквартирного буднику «Київська 14» (ЄДРПОУ 43469073) (далі - ОСББ «Київська 14»).
Відповідно до п. 8 Розділу ІІІ Статуту ОСББ «Київська 14» рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
17.06.2024 відбулись загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 14» ЄДРПОУ 43469073, проведені за ініціативою трьох співвласників - ОСОБА_2 власниці квартири АДРЕСА_4 , ОСОБА_3 власниці квартири АДРЕСА_5 , ОСОБА_11 власниці квартири АДРЕСА_6 та оформлені протоколом, з порядком денним згідно тексту протоколу.
Згідно даних Протоколу від 17.06.2024 за усі питання порядку денного у тому числі і ліквідацію юридичної особи, проголосували «ЗА» - 179 (сто сімдесят дев'ять) співвласників, що складає - 6643,15 м.кв та становить 53,26% голосів співвласників, тобто, більше ніж 50% від загальної кількості співвласників та загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку.
За твердженням позивача, зазначені загальні збори ОСББ «Київська 14» відбулися зі значними порушеннями. Так, позивач стверджує, що всупереч Статуту та загальним правилам проведення зборів 17.06.2024 не велися реєстрація присутніх і перевірка їхніх повноважень (чи є вони співвласниками та мають право голосу). Зі слів позивача, зібрання фактично перетворилося на хаотичні запитання до голови правління (позивача - ОСОБА_1 ), тривало близько 2,5 годин, питання порядку денного по суті не розглядалися й рішень не ухвалювалося. На підтвердження такого перебігу подій він посилається на відеозйомку журналістів (ТРК «Візит» та «Кременчуцька газета»), подану на електронному носії.
Також позивач вказує на підроблення протоколу зборів від 17.06.2024: на його думку, у документ внесено недостовірні дані щодо кількості присутніх (зокрема враховано осіб, які померли), а підсумковий підрахунок голосів не забезпечує необхідної кількості для прийняття рішення про ліквідацію ОСББ. У зв'язку з цим позивач просить: 1) визнати рішення, викладені у протоколі від 17.06.2024, такими, що не були прийняті відповідно до Статуту через недостатність голосів; 2) визнати сам протокол недійсним; 3) зобов'язати Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради скасувати в ЄДР запис про припинення ОСББ «Київська 14». Вищевказані обставини стали підставою для звернення до господарського суду із даним позовом.
В свою чергу, відповідачі проти позову заперечують, вказуючи, що твердження про “підробку» протоколу від 17.06.2024 є голослівними та нічим не підтверджені; посилання позивача на сумнівні голоси та померлих співвласників ґрунтуються на неперевірених матеріалах і не доводять недійсність рішень зборів. Наголошують, що Статут ОСББ передбачає ухвалення рішень більшістю - понад 50% голосів співвласників (відкрите поіменне голосування з урахуванням як голосів на зборах, так і письмового опитування), тому вимога про 2/3 не застосовується. За протоколом «за» проголосували 179 співвласників із сукупною площею 6 643,15 м.кв. (53,26%), що перевищує встановлений поріг. Дані про загальну площу будинку взяті з офіційної довідки та протоколів і є належними; жодних маніпуляцій при підрахунку не було, доказів зворотного позивач не надав.
Окремо зазначається, що вимоги до Департаменту держреєстрації про “скасування запису» виходять за межі його повноважень: реєстратор діє за заявницьким принципом, не перевіряє легітимність зборів по суті та не уповноважений здійснювати втручання у внутрішні рішення ОСББ. Зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень вчинити конкретні реєстраційні дії в цій ситуації було б недопустимим втручанням у дискрецію. Визнання недійсними спірних рішень, на думку відповідачів, не відновить жодного конкретного права позивача, натомість спричинить правову невизначеність у діяльності ОСББ.
Господарський суд, відмовляючи в задоволенні позову, мотивував рішення тим, що предметом доказування у справі є дотримання порядку проведення зборів і наявність достатньої кількості голосів; досліджені докази підтверджують прийняття рішень більшістю, передбаченою Статутом (більш ніж 50%), а не 2/3 голосів, як помилково стверджував позивач; посилання на підробку протоколу та участь осіб без повноважень/померлих не підтверджені належними доказами й не спростовують результатів голосування; водночас вимога зобов'язати державного реєстратора - скасувати запис - виходить за межі його перевірки по суті рішень зборів і не є належним способом захисту. Суд також виходив із підходу, що не кожне процедурне порушення само по собі тягне недійсність рішень ОСББ, а втручання має враховувати баланс інтересів співвласників
Колегія суддів погоджується з наведеними вище висновками місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити наступне.
Предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання рішень, прийнятих на загальних зборах ОСББ «Київська 14» 17.06.2024, такими, що не були прийняті через недостатність голосів, визнання протоколу цих зборів недійсним, а також зобов'язання Департаменту державної реєстрації Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області скасувати запис у Єдиному державному реєстрі про припинення ОСББ «Київська 14».
У межах апеляційного перегляду суд має перевірити правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи, повноту дослідження доказів, відповідність висновків суду встановленим фактам та правильність застосування норм матеріального й процесуального права при вирішенні питання щодо дійсності рішень загальних зборів ОСББ, оформлених протоколом від 17.06.2024, і правомірності дій державного реєстратора при внесенні відповідного запису до ЄДР.
Позивач як особа, яка подала позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від установленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.
Регулювання спірних правовідносин у цій справі здійснюється Цивільним кодексом України (у частині здійснення і захисту цивільних прав, представництва та участі у правовідносинах юридичних осіб), Законом України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-III (правила скликання й проведення загальних зборів, порядок і пороги голосування, повноваження органів ОСББ), Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» №755-IV (перелік і перевірка документів, межі повноважень державного реєстратора), Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» №417-VIII, положеннями Статуту ОСББ “Київська 142 як локального акту, що конкретизує порядок кворуму, голосування й оформлення рішень, а також релевантною практикою Верховного Суду щодо наслідків процедурних порушень, належного способу захисту та балансу інтересів співвласників.
Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту (ст. 385 ЦК України).
Відносини, що виникають у діяльності об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, регулюються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у редакції, чинній на момент проведення спірних зборів (далі - Закон).
Відповідно до цього Закону, об'єднання співвласників є юридичною особою, створеною власниками квартир та/або нежитлових приміщень з метою спільного управління, утримання та використання спільного майна багатоквартирного будинку. Створення такого об'єднання є правом власників, а не їхнім обов'язком, і здійснюється у порядку, визначеному законом.
Згідно зі ст. 4 Закону, основною метою діяльності ОСББ є захист і забезпечення прав співвласників, належне утримання спільного майна, виконання обов'язків співвласників та своєчасне здійснення необхідних платежів.
Відповідно до ст. 6 Закону, об'єднання може бути утворене лише власниками квартир або нежитлових приміщень у конкретному багатоквартирному будинку.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори співвласників (ст. 10 Закону). Вони скликаються правлінням або ініціативною групою з не менше трьох співвласників і проводяться у порядку, визначеному законом та статутом. Рішення загальних зборів, ухвалені відповідно до статуту, є обов'язковими для всіх співвласників. До виключної компетенції зборів належать, зокрема, питання обрання органів управління, затвердження кошторису, річного звіту, порядку використання спільного майна та інші ключові питання діяльності ОСББ.
Порядок скликання, підрахунку голосів і прийняття рішень визначається законом і статутом. Кожен співвласник має кількість голосів, пропорційну частці площі належного йому приміщення у загальній площі будинку. Якщо ж одна особа володіє понад 50% площі, усі співвласники мають по одному голосу незалежно від площі володіння. Статут може передбачати інший порядок визначення кількості голосів.
Якщо після проведення зборів не набрано необхідної кількості голосів “за» або “проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не брали участі у голосуванні. Таке опитування триває 15 календарних днів із дати зборів. Якщо за цей період рішення не набирає необхідної кількості голосів “за», воно вважається неприйнятим. Під час підрахунку враховуються всі голоси - як подані безпосередньо на зборах, так і під час письмового опитування. Результати голосування фіксуються шляхом особистого підпису кожного, хто голосував, із зазначенням варіанту вибору (“за» чи “проти»).
Закон також визначає імперативний порядок повідомлення співвласників про проведення зборів. Згідно з ч. 4- 5 ст. 6 Закону, ініціативна група повинна повідомити кожного співвласника не пізніше ніж за 14 днів до зборів. Повідомлення здійснюється виключно у письмовій формі, шляхом вручення під розписку або надсилання рекомендованого листа. У ньому має бути зазначено ініціаторів зборів, час, місце проведення та проект порядку денного. Отже, Законом передбачено лише два допустимі способи повідомлення - вручення особисто під підпис або направлення рекомендованим поштовим відправленням.
Разом із тим, наявність окремих процедурних недоліків під час скликання чи проведення загальних зборів не є автоматичною підставою для визнання прийнятих рішень недійсними. Така правова позиція послідовно підтримується Верховним Судом, який наголошує, що порушення порядку повідомлення або оформлення документів мають оцінюватися з точки зору їх впливу на реальні результати голосування та дотримання прав співвласників.
Так, у постанові від 06.09.2021 у справі №916/3074/20 Верховний Суд зазначив, що навіть за відсутності доказів повідомлення окремих учасників про збори, сам факт їхньої участі у зібранні виключає підстави для визнання рішень недійсними. Аналогічний підхід підтверджено у постанові від 10.07.2025 у справі №924/1225/21, де Суд підкреслив, що сам факт допущення порушень при скликанні або проведенні зборів не завжди свідчить про неправомірність ухвалених рішень - визначальним є їхній вплив на результат волевиявлення більшості співвласників.
Верховний Суд у постановах від 30.11.2022 у справі №908/2085/21 та від 18.10.2023 у справі №924/1225/21 звернув увагу, що Закон України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» не встановлює поняття “кворуму» для визнання зборів правомочними, а визначає лише необхідну кількість голосів співвласників для прийняття рішення. Отже, для визначення дійсності рішень суд повинен встановити загальну кількість співвласників будинку, загальну площу квартир і нежитлових приміщень, а також частку голосів, відданих “за» відповідні рішення.
Крім того, у постанові від 16.08.2023 у справі № 904/1711/22 Верховний Суд звернув увагу на особливості діяльності ОСББ, зокрема на те, що об'єднання є неприбутковими організаціями, у яких управління здійснюється переважно самими співвласниками без залучення фахових юристів. Тому можливі технічні або організаційні неточності в процесі скликання та проведення зборів не можуть автоматично нівелювати рішення, ухвалені більшістю співвласників, якщо такі рішення не порушують прав інших учасників і спрямовані на належне управління спільним майном.
Суд також виходить із того, що безумовною підставою для визнання рішень недійсними є лише відсутність необхідної кількості голосів, встановленої законом або статутом. Натомість формальні порушення, які не вплинули на волевиявлення більшості, не можуть бути підставою для втручання суду в діяльність ОСББ.
Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема, у справах №904/1711/22, №924/1225/21, №910/10400/22), що суди мають утримуватися від надмірного втручання у внутрішню діяльність ОСББ, особливо коли оспорювані рішення підтримані більшістю співвласників і не мають ознак дискримінації чи порушення прав конкретного учасника. Скасування таких рішень призводить до дестабілізації роботи об'єднання, створює правову невизначеність і перешкоджає належному управлінню спільним майном.
Таким чином, навіть за умови встановлення окремих процедурних порушень під час скликання або проведення зборів, такі недоліки не є підставою для скасування їхніх рішень, якщо судом не встановлено порушення прав позивача або істотного впливу таких порушень на кінцеві результати голосування.
За змістом статті 110 Цивільного кодексу України ліквідація юридичної особи можлива: (1) за рішенням її учасників або органу, якому це прямо надано установчими документами (у тому числі у зв'язку із закінченням строку діяльності, досягненням мети створення чи з інших підстав, визначених статутом); (2) за рішенням суду - якщо при створенні допущено порушення, що не підлягають усуненню, за позовом учасника або компетентного державного органу; (3) в інших випадках, встановлених законом, також за рішенням суду за позовом відповідного органу державної влади.
Спеціальна норма статті 28 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачає, що ОСББ припиняється з дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Підставами для ліквідації ОСББ є: набуття однією особою права власності на всі приміщення в будинку; прийняття співвласниками рішення про ліквідацію об'єднання; ухвалення судом рішення про ліквідацію.
Отже, ліквідація ОСББ може відбутися як шляхом волевиявлення співвласників у межах компетенції загальних зборів, так і на підставі судового рішення, а факт припинення набуває юридичного значення з моменту державної реєстрації такого припинення.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.06.2024 відбулися загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 14» (ЄДРПОУ 43469073), проведені за ініціативою трьох співвласниць - ОСОБА_2 (кв. АДРЕСА_4 ), ОСОБА_3 (кв. АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_11 (кв. АДРЕСА_6 ). Збори оформлені протоколом із визначеним порядком денним, що включав, зокрема, питання обрання голови та секретаря зборів, припинення ОСББ шляхом ліквідації, утворення ліквідаційної комісії, визначення строків проведення ліквідаційної процедури та порядку виконання прийнятих рішень.
Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою КП ЖЕП «Автозаводське» від 22.06.2020 №01-12/329 (том 2, аркуш справи 239) наданою за даними інвентаризаційної справи, загальна площа будинку по АДРЕСА_7 становить 14.217,43 кв.м, у тому числі: площа квартир - 10.475,70 кв.м, нежитлових приміщень - 1.995,30 кв.м, а площа спільних частин (сходові клітини, тамбури) - 1.746,43 кв.м. Ці самі показники відображені й у протоколі загальних зборів від 17.06.2024, що підтверджує достовірність джерела даних про площу, яке використовувалося під час підрахунку голосів.
За протоколом, за всі питання порядку денного, у тому числі за рішення про ліквідацію ОСББ, проголосували 179 співвласників, яким належить сукупна площа 6.643,15 кв.м, що становить 53,26% від загальної площі квартир і нежитлових приміщень будинку. Таким чином, рішення ухвалено більшістю голосів співвласників - понад 50%, як того прямо вимагає Статут об'єднання.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Київська 14», рішення загальних зборів приймаються відкритим поіменним голосуванням і вважаються такими, що ухвалені, якщо за них проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів. Будь-які положення щодо необхідності 2/3 голосів для рішень про ліквідацію відсутні. Навпаки, пунктами 1 та 2 розділу VIII Статуту прямо визначено, що об'єднання може бути ліквідовано у разі придбання всієї будівлі однією особою, за рішенням співвласників або за судовим рішенням, а ліквідація за рішенням загальних зборів здійснюється створеною ними ліквідаційною комісією.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час підрахунку голосів дотримано статутних вимог, а надані позивачем твердження про “підробку протоколу» не підтверджені жодним належним і допустимим доказом. Зазначення позивача про врахування голосів померлих осіб спростовується тим, що навіть за виключенням таких співвласників частка голосів “за» не знижується нижче більшості - 50%. Водночас фото чи копії невідомого походження, подані позивачем, не можуть вважатися належними доказами у розумінні ст. 77 ГПК України.
Посилання апелянта на нібито неактуальність довідки КП ЖЕП “Автозаводське» також є безпідставними, оскільки саме ця довідка є офіційним документом, що підтверджує дані інвентарної справи, і на час проведення зборів не існувало інших достовірних джерел, які б свідчили про зміну загальної площі будинку. Позивач не надав жодного документа, який би спростовував наведені у ній відомості.
Аргументи апеляційної скарги про те, що рішення про ліквідацію ОСББ мало б прийматися не просто більшістю, а 2/3 голосів співвласників, суперечать як Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», так і Статуту ОСББ, які визначають для більшості питань загальний поріг голосування - понад половину голосів співвласників.
Апеляційний суд не приймає доводи скаржника щодо істотних порушень порядку скликання та проведення загальних зборів ОСББ. Навіть припускаючи окремі технічні недоліки у способі повідомлення співвласників, апелянт не довів, що вони вплинули на результат голосування чи позбавили когось можливості взяти участь у зборах. У матеріалах справи наявні докази того, що збори фактично відбулися, у них брала участь значна кількість співвласників, а підсумки голосування належно зафіксовані у протоколі. Відсутність підпису окремих осіб або відхилення від форми повідомлення саме по собі не свідчить про недійсність рішень, якщо переважна більшість співвласників мала змогу реалізувати своє право голосу.
Посилання апелянта на відсутність реєстрації присутніх та перевірки їхніх повноважень також не можуть бути підставою для скасування рішення. Позивач не навів жодного прикладу, коли на зборах голосували сторонні особи, або коли справжніх співвласників було позбавлено участі. Поіменні листки голосування та письмове опитування містять відомості, достатні для ідентифікації кожного голосу, а отже, спростовують доводи про “хаотичність» чи безконтрольність процесу. Відеозапис, на який посилається апелянт, лише фіксує окремі епізоди зборів і не є належним доказом порушення процедури чи підроблення документів.
Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що збори проведено у межах компетенції та з дотриманням суттєвих вимог закону і статуту, а наведені в апеляційній скарзі доводи щодо їхніх вад є необґрунтованими й не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статей 15 і 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на судовий захист лише у разі порушення, невизнання чи оспорювання її особистого або майнового права чи охоронюваного законом інтересу. Саме позивач зобов'язаний визначити, яке саме право порушене, у чому полягає таке порушення та яким способом воно може бути відновлене. Суд же перевіряє наведені обставини й залежно від установленого вирішує питання про наявність або відсутність підстав для захисту (постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18, від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
Разом з тим, саме по собі незгода позивача з рішенням більшості співвласників не свідчить про порушення його суб'єктивного права. У матеріалах справи відсутні докази того, що ухвалені рішення загальних зборів позбавили позивача можливості реалізовувати права співвласника, брати участь в управлінні будинком або іншим чином порушили його законні інтереси. Позовні вимоги спрямовані виключно на оспорювання волевиявлення інших співвласників, без наведення факту індивідуального порушення. З їхнього змісту вбачається, що позивач фактично захищає не особисте право співвласника, а свій управлінський статус голови правління ОСББ, прагнучи його зберегти. Така мета не може підміняти собою критерій наявності порушеного суб'єктивного права та не є підставою для втручання суду у рішення, підтримані більшістю співвласників (статті 15, 16 ЦК України; статті 2, 13 ГПК України.
Крім того, позов заявлено до неналежних відповідачів. ОСББ «Київська 14» як юридична особа - суб'єкт, рішення органу якого оскаржується, - не було належним чином визначене відповідачем у справі. Водночас Департамент державної реєстрації, до якого заявлено окремі вимоги, не є органом, що приймав спірні рішення, та не наділений повноваженнями перевіряти їхню законність чи дійсність. Таким чином, позов у цій частині подано до особи, яка не є належним відповідачем, а обраний спосіб захисту не відповідає природі спірних правовідносин.
Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що позивач не довів факту порушення свого права або охоронюваного законом інтересу, не обґрунтував належного способу його захисту та не довів наявності підстав для втручання суду у рішення загальних зборів ОСББ.
Згідно з ч. 3 ст. 2 та ст. 13 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, і несе ризик наслідків невчинення процесуальних дій. Докази подають сторони (ст. 73, 74 ГПК), а суд бере до уваги лише належні докази, що стосуються предмета доказування (ст. 76 ГПК). Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням суду на підставі всебічного, повного й безпосереднього дослідження, без наперед установленої сили будь-яких доказів, із урахуванням їх допустимості, достовірності та взаємного зв'язку (ст. 86 ГПК).
Рівність сторін і стандарт справедливого розгляду. Принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК) та змагальності відповідає стандартам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ): кожній стороні має бути надано реальну й розумну можливість представити свою позицію за умов, що не ставлять її у гірше становище порівняно з опонентом. Отже, заявлені вимоги та заперечення мають підтверджуватися належними, допустимими й достовірними доказами; недоведені твердження не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Колегія суддів констатує, що в даному випадку доводи апеляційної скарги носять припущення і не підтверджуються доказами. Позивач не надав переконливих даних, які б свідчили про те, що допущені при проведенні зборів процедурні недоліки вплинули на результати голосування або порушили його особисті права як співвласника.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а висновки суду першої інстанції - законними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам законодавства, в зв'язку з чим рішення підлягає залишенню без змін.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 129, 240, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 08.07.2025 у справі №917/1214/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України
Повна постанова складена 13.10.2025.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя О.В. Стойка
Суддя Д.О. Попков