09 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 922/319/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Скрипка А.А. - ордер серія АХ №1192982 від 14.06.2024
від відповідача: Харченко К.С. - ордер серія АХ №1219545 від 19.11.2024
від третьої особи: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент", м. Харків (вх.1642Х)
на рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 (повний текст складено 30.06.2025) у справі №922/319/25 (суддя Шатерніков М.І.)
за позовом Іноземного підприємства "Малахіт", м. Харків
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент", м. Харків
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Харківського квартирно-експлуатаційного управління, м. Харків
про стягнення 445134,78 грн
Іноземне підприємство "Малахіт" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСВЕ Девелопмент» про стягнення грошових коштів витрачених позивачем на оплату комунальних послуг за вересень 2022 за договором про постачання електричної енергії № 5-405К від 23.03.2022 у розмірі 445134,78 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 у справі №922/319/25:
- позов задоволено повністю;
- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" на користь Іноземного підприємства "Малахіт" 445134,78 грн витрачених на оплату комунальних послуг у вересні 2022 та 5341,68 грн судового збору сплаченого при подачі позову.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 у справі №922/319/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено, що матеріали справи не містять, а Позивачем не надано будь-яких доказів того, що на виконання п. 3.2. Договору №08-01/01, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова погодив, а Військова частина НОМЕР_1 в свою чергу сплатила компенсацію на користь Відповідача за всі спожиті ними комунальні послуги, тобто факт набуття Відповідачем коштів у розмірі 445 134,78 грн. відсутній, які суд першої інстанції стягнув, виходячи положень ст.1212 ЦК України. Також зазначив про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст.1212 ЦК України.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2025: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" на рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 у справі №922/319/25 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
У зв'язку із усуненням недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2025, зокрема: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" на рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 у справі №922/319/25 та призначено справу до розгляду на "09" жовтня 2025 р. о 11:00 годині.
На адресу Східного апеляційного господарського суду від Іноземного підприємства "Малахіт" 22.09.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін з підстав, викладених у відзиві.
Позивач в судовому засіданні 09.10.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Відповідач в судовому засіданні 09.10.2025 наполягав на задоволенні апеляційної скарги, вважає рішення місцевого господарського суду незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Третя особа в судове засідання 09.10.2025 не з'явилась.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів та було встановлено місцевим господарським судом, Іноземне підприємство "Малахіт" є орендарем нежитлових будівель та приміщень за адресою м. Харків, вул. Мала Панасівська,1 на підставі наступних правочинів, укладених з орендодавцем ВАТ "Харківський завод "Гідропривід":
- договір оренди (найму) нежитлової будівлі Літ. "М-1" загальною площею 16,8 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Бінус О.О. 13.03.2009 за реєстр. № 723. Термін дії договору до 13.03.2029;
- договір оренди (найму) нежитлової будівлі Літ. "Л-3" загальною площею 526,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Бінус О.О. 13.03.2009 за реєстр. № 716. Термін дії договору до 13.03.2029;
- договір оренди (найму) нежитлової будівлі Літ. "К-1" загальною площею 477,1 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Бінус О.О. 13.03.2009 за реєстр. № 725. Термін дії договору до 13.03.2029;
- договір оренди (найму) нежитлової будівлі Літ "Е-5", загальною площею 13920,3 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Бінус О.О. 17.03.2009 за реєстр. № 745. Термін дії договору до 17.03.2029;
- договір оренди № 02/15-2 від 01.05.2015 нежитлової будівлі Літ "Ж-5", загальною площею 17700 кв.м, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1. Термін дії договору з моменту підписання сторонами акту приймання передачі орендованих приміщень до 30.11.2023.
Також позивач зазначає, що останній також є орендодавцем нежитлової будівлі Літ. “П-5» загальною площею 31 679,5 кв.м., що розташована за адресою: м.Харків, вул. Мала Панасівська, 1, яка була створена та зареєстрована внаслідок об'єднання нежитлових будівель Літ. “Е-5» та Літ. “Ж-5». Вказане об'єднання було зареєстровано на підставі Висновку щодо технічної можливості поєднання об'єкта нерухомого майна виданого 14.03.2019 Фізичною особою-підприємцем Колембет С.А.
Згідно п. 8.10. договорів про внесення змін та доповнень до вищевказаниї договорів оренди: "У випадку зміни власника приміщення даний договір зберігає свою силу, а до нового власника переходять усі права й обов'язки Орендодавця за цим договором".
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.02.2025, власниками вищевказаного нерухомого майна, що перебуває в оренді у позивача, є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" (1/2 частки) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Теріас» (1/2 частки).
Як зазначено позивачем, для забезпечення використання нежитлових будівель та приміщень за цільовим призначенням Іноземним підприємством "Малахіт" було укладено: з АТ "Харківобленерго" договір про постачання електричної енергії № 5-405 К від 01.11.2011, а у подальшому, шляхом підписання відповідної заявки-приєднання, договір про надання послуги з розподілу електричної енергії № 5-405 К від 01.01.2019; крім того, шляхом підписання відповідної заявки-приєднання від 23.03.2022 було укладено з ПрАТ "Харківенергозбут" Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
АТ "Харківобленерго" було складено Акт про обсяги розподіленої електричної енергії за вересень 2022 р. за адресою м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, згідно якого за вказаною адресою у вересні 2022 р. було спожито електричну енергію у обсязі 112 522 кВт*год.
В свою чергу, ПрАТ "Харківенергозбут" було виставлено позивачу рахунок за електричну енергію нараховану у вересні 2022 року на суму 691791,72 грн.
Також Іноземне підприємство "Малахіт" зазначає, що останнім було здійснено сплату на користь ПрАТ "Харківенергозбут" вартості спожитої електричної енергії наступним чином:
- відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 10274 від 12.09.2022р.
- 2 000 (двадцять тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 10279 від 14.09.2022р.
- 50 000 (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 10280 від 15.09.2022р.
- 50 000 (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 10286 від 16.09.2022р.
- 50 000 (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 10296 від 22.09.2022р.
- 15 000 (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 10299 від 26.09.2022р.
- 70 000 (сімдесят тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 10303 від 27.09.2022р.
- 70 000 (сімдесят тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 10311 від 29.09.2022р.
- 70 000 (сімдесят тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 10314 від 30.09.2022р.
- 30 000 (тридцять тисяч грн. 00 коп.) грн.;
- відповідно до платіжної інструкції в національній валюті № 10346 від 07.10.2022р.
- 50 000 (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) грн.;
На думку Іноземного підприємства "Малахіт", зважаючи на те, що останнє оплатило на користь ПрАТ "Харківенергозбут" вартість спожитої електричної енергії у вересні 2025, у Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" виник обов'язок компенсувати позивачу грошові кошти в сумі 445134,78 грн., оскільки 01.08.2022 між ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" (сторона 1), Військовою частиною НОМЕР_1 (сторона 2) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків (сторона 3) було укладено договір №08-01/01 на спільне безкоштовне користування нерухомим майном, за умовами якого ТОВ "ЕСВЕ Девелопмент" надало Військовій частині НОМЕР_1 можливість на спільне безкоштовне використання нерухомим майном, частиною будівель Сторони 1, а саме: Нежитлові будівлі загальною площею 4388,3 кв.м., Літ. “К-1», “Л-3», “П-5» (частково), “М-1» (далі - Майно), що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: “К-1» загальною площею 477,1 кв.м., “Л-3» загальною площею 526,2 кв.м., “П-5» (частково) загальною площею 3368,2 кв.м. частково, а саме: приміщення першого поверху № 93-118 кв.м., загальною площею 2177,3 кв.м.; приміщення другого поверху № 68-96 кв.м., загальною площею 646 кв.м.; приміщення третього поверху № 69-88 кв.м., загальною площею 554,9 кв.м., “М-1» загальною площею 16,8 кв.м.
Відповідно до Акту приймання-передачі нерухомого майна згідно договору безоплатного використання нерухомого майна від 01.08.2022 р. майно, що є предметом Договору передано в користування Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 3.2. зазначеного договору встановлений обов'язок сторони 2 відшкодувати стороні 1 всі витрати за комунальні послуги які були отримані стороною 2 за час дії цього договору.
У п.п. 3.3.-3.4. договору передбачено, що всі відшкодування за отримані послуги сторони 2 за цим Договором сплачуються Стороною 3, але виключно за погодженням із нею. Підставою для відшкодування Стороною 3 комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями які надають комунальні послуги Стороні 1. З метою відшкодування комунальних послуг Сторона 1 зобов'язана виставляти рахунки Стороні 3 та надати копії рахунків, що виставлені Стороні 1 постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.
З огляду на наведені обставини, позивач стверджує про виникнення у відповідача обов'язку компенсувати йому витрати, які були понесені останнім у зв'язку зі сплатою комунальних платежів наданих за адресою м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення Іноземного підприємства "Малахіт" із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСВЕ Девелопмент» про стягнення грошових коштів витрачених позивачем на оплату комунальних послуг за вересень 2022 за договором про постачання електричної енергії №5-405К від 23.03.2022 у розмірі 445134,78 грн.
Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 у справі №922/319/25 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" на користь Іноземного підприємства "Малахіт" 445134,78 грн витрачених на оплату комунальних послуг у вересні 2022 та 5341,68 грн судового збору сплаченого при подачі позову.
При перегляді рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 у справі №922/319/25 судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога позивача щодо стягнення вартості електроенергії в сумі 445134,78 грн з відповідача як особи (співвласника нерухомого майна), яка фактично передала у безкоштовне користування зазначене майно Військовій частині НОМЕР_1 , та яка, на думку позивача, фактично використовувала електроенергію, тому відповідач має відшкодувати позивачу вартість електроенергії.
Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на ст.ст. 11, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, самостійно кваліфікував спірні правовідносини та дійшов висновку, що у відповідача на підставі положень ст. 1212 ЦК України виник обов'язок компенсувати позивачу витрати, які були понесені останнім у зв'язку із сплатою комунальних платежів наданих за адресою: м.Харків, вул. Мала Панасівська, 1 за вересень 2022 року.
Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Згідно статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова ч.1 ст.1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi ст.1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у відповідних правовідносинах позивач при зверненні до суду з позовом має довести належними, допустимими та достовірними доказами, по-перше, що саме відповідач споживав певну кількість та об'єм електроенергії (тобто, що саме він є особою, яка безпідставно набула майно позивача у розумінні приписів ст.1212 ЦК України), по-друге, обґрунтувати об'єм споживання відповідачем електроенергії та її вартість.
Так, в обґрунтування позовних вимог Іноземне підприємство "Малахіт" зазначає, що останнє є орендарем нежитлових будівель та приміщень за адресою м. Харків, вул. Мала Панасівська,1.
Для забезпечення використання зазначених нежитлових приміщень за призначенням позивачем було укладено з енергопостачальною організацією - АТ "Харківобленерго" договір про постачання електричної енергії №5-405К від 01.11.2011 з у рахуванням змін від 23.03.2022, внесених на підставі заяви-приєднання до надавача універсальних послуг, укладених з ПрАТ "Харквенергозбут" від 23.03.2022.
Відповідно до п. 5 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
За приписами ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач зобов'язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Отже п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.
Згідно із зазначеними нормами закону, позивач як особа, яка уклала договір на споживання електроенергії, зобов'язаний оплачувати комунальні послуги, якщо саме він фактично користувався ними.
Як зазначає позивач, за вереснь 2022 року на об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, які перебувають в користуванні ІП "Малахіт" на підставі договорів оренди, ПрАТ "Харківенергозбут" було поставлено електричну енергію на суму 445134,78 грн., яка була сплачені позивачем.
Разом з цим, оскільки 01.08.2022 між ТОВ "Есве Девелопмент", Військовою частиною НОМЕР_1 та КЕВ м. Харків було укладено договір на спільне безкоштовне використання нерухомого майна, до якого входять об'єкти, зокрема, нежитлові будівлі загальною площею 4388,3 кв.м, що перебували у користуванні (оренді) у ІП "Малахіт", позивач вважає, що саме у відповідача виник обов'язок компенсувати йому витрати, які були понесені останнім у зв'язку із сплатою комунальних платежів наданих за адресою: м.Харків, вул. Мала Панасівська, 1, з огляду на те, що відповідач отримує компенсацію таких витрат від КЕВ м.Харкова.
Як вже зазначалось, в силу положень ст.ст. 1212, 1213 ЦК України обов'язок з повернення безпідставно набутого майна покладено саме на набувача такого майна, і така особа (безпідставний набувач) зобов'язана його повернути потерпілому, а у разі неможливості - відшкодувати вартість такого майна.
З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що в матеріалах справи відсутні жодні належні та допустимі докази в розумінні ст.ст.76-77 ГПК України, які би свідчили про споживання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" (як одним із співвласників майна) електричної енергії у орендованих позивачем приміщеннях.
В свою чергу, згідно пунктів 3.2.7. договорів оренди від 13.03.2009 та 17.03.2009, укладених між ВАТ "Харківський завод "Гідропривід" (орендодавець) та Іноземним підприємством "Малахіт" (орендар) саме на орендаря покладено обов'язок компенсувати орендодавцю витрати, пов'язані з утриманням об'єкту оренди (витрати по сплаті платежів за електроенергію, каналізацію, воду, теплопостачання та інше), що буде підтверджено виставленими рахунками-фактури протягом 5-ти банківських днів з дня отримання або в інший погоджений сторонами строк.
Судовою колегією також враховується, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження обставин виникнення та існування у відповідача будь-яких зобов'язань перед позивачем на підставі договорів оренди, укладених між ІП "Малахіт" та ВАТ "Харківський завод "Гідропривід", зокрема, з відшкодування вартості електроенергії, спожитої третіми особами.
Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач фактично просить компенсувати йому частину вартості сплачених коштів за електроенергію, яка, на його думку, була спожита саме третьою особою, а не відповідачем.
Тобто, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти внаслідок безпідставного набуття майна третьою особою (використання електроенергії без укладення окремого договору).
Колегія суддів зазначає, що у самого відповідача, як співвласника об'єктів нерухомого майна, які знаходяться в оренді у позивача, відсутній будь-який обов'язок компенсувати вартість електричної енергії, яка ним не споживалась.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що саме відповідач споживав електричну енергію, вартість якої просить компенсувати позивач.
Матеріали справи також не містять будь-яких доказів того, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова погодив, а Військова частина НОМЕР_1 сплатила відповідачу компенсацію за спожиті комунальні послуги на виконання п.3.2. договору на спільне безкоштовне використання нерухомого майна №08-01/01 від 01.08.2022.
Отже, із наявних в матеріалах справи документів не вбачається набуття відповідачем фактичної компенсації за електроенергію, вартість якої позивач вважає безпідставно набутим майном.
Крім того, з наданих до матеріалів справи доказів взагалі не вбачається за можливе встановити, що відповідач або третя особа користувались будь-якими комунальними послугами, у тому числі споживали електричну енергію у нежитлових приміщеннях, які знаходяться в оренді у позивача.
За таких обставин колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України, оскільки, як встановлено апеляційним господарським судом, відповідач не був ані користувачем цього нерухомого майна, ані фактичним споживачем електроенергії - тобто не набував майна позивача та компенсації за таке майно.
Враховуючи, що з досліджених апеляційним господарським судом матеріалів справи не вбачається, що відповідач фактично споживавав електроенергію в приміщеннях, які орендувались позивачем, а відтак, ТОВ "Есве Девелопмент" не може вважатись таким, що набуло без достатніх правових підстав майно (електроенергію), за яку розрахувався позивач, або набуло грошові кошти від КЕВ м.Харкова, а отже, у відповідача відсутній обов'язок відшкодувати позивачу її вартість.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує про відсутність зазначення позивачем в позовній заяві жодної умови договору або норми діючого законодавства, яка б слугувала достатньою правовою підставою для задоволення позову в даній справі.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування
З урахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, в задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" підлягає задоволенню а рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 у справі №922/319/25 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" на рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 у справі №922/319/25 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 09.06.2025 у справі №922/319/25 - скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Іноземного підприємства "Малахіт" (61054, м. Харків, вул. Ак. Павлова, 120; ЄДРПОУ 34756572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВЕ Девелопмент" (69063, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 47; ЄДРПОУ 41832410) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 8012,42 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Е.В. Сгара
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук
Повний текст постанови складено та підписано 09.10.2025 року