06 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 905/211/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Тихий П.В.,
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю представників:
від позивача за первісним позовом - Шипенко М.С. - на підставі ордеру серії АН №1593156 від 06.01.2025;
від відповідача за первісним позовом - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 11380) з розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз», м. Краматорськ, Донецька область, (вх.№1847 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2025 у справі №905/211/25 (суддя Кротінова О.В., постановлене в м. Харків, дата складення повного тексту - 04.08.2025) та на додаткове рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2025 у справі №905/211/25 (суддя Кротінова О.В., постановлене в м. Харків, дата складення повного тексту - 05.08.2025)
за позовом: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз», м. Краматорськ, Донецька область,
до відповідача: фізичної особи-підприємця Вінкерт Світлани Сергіївни, м. Краматорськ Донецька область,
про стягнення 199667,69грн.,
та зустрічним позовом: фізичної особи-підприємця Вінкерт Світлани Сергіївни, м. Краматорськ, Донецька область,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз», м. Краматорськ, Донецька область,
про скасування рішення комісії з розгляду акту про порушення вимог Кодексу ГРМ №ХХІІ 336 від 22.10.2024, оформлене протоколом №360 від 30.10.2024, та акту розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу №404/10 від 31.10.2024, -
28.02.2025 Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Вінкерт Світлани Сергіївни про стягнення 199667,69грн. вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
01.04.2025 фізична особа-підприємець Вінкерт Світлана Сергіївна звернулась до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз», в якій просила суд:
- визнати недійсним і скасувати рішення Комісії по розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 30.10.2024 АТ “Донецькоблгаз», Краматорське управління по газопостачанню та газифікації (Протокол №360), винесеного за результатами розгляду акту про порушення №ХХІІ 336 від 22.10.2024 складеного за результатами перевірки проведеної в фізичної особи-підприємця Вінкерт Світлани Сергіївни по об'єкту, що знаходиться за адресою: місто Краматорськ, вулиця Михайла Петренка,
- скасувати акт розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу 404/10 від 31.10.2024, складений Краматорським УГГ АТ “Донецькоблгаз» за результатами прийнятого Комісією про розгляд актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС від 30.10.2024 рішення, винесено за результатами розгляду акту про порушення №ХХІІ 336 від 22.10.2024 складеного за результатами перевірки проведеної в фізичної особи-підприємця Вінкерт Світлани Сергіївни по об'єкту, що знаходиться за адресою: місто Краматорськ, вулиця Михайла Петренка, 3; врахувати, що відповідач бажає скористатись правом подачі доказів судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.07.2025 у справі №905/211/25 зустрічний позов задоволено частково; визнано незаконним та скасовано рішення комісії Краматорського управління по газопостачанню та газифікації Акціонерного товариства “Донецькоблгаз» з розгляду акту про порушення вимог Кодексу ГРМ, оформлене протоколом №360 від 30.10.2024 засідання комісії з розгляду акту №ХХІІ 336 від 22.10.2024 про порушення вимог Кодексу ГРМ, разом із актом розрахунком необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу №404/10 від 31.10.2024; відмовлено в задоволенні решти зустрічних позовних вимог; відмовлено в задоволенні первісних позовних вимог; стягнуто з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» на користь фізичної особи-підприємця Вінкерт Світлани Сергіївни відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2422,40грн.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 задоволено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз»; скасовано рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2025 у справі №905/211/25 та прийнято нове рішення, яким первісний позов задоволено; стягнуто з фізичної особи-підприємця Вінкерт Світлани Сергіївни на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу в сумі 199667,69грн. та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2422,40грн.; в задоволенні зустрічного позову відмовлено; скасовано додаткове рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2025 у справі №905/211/25; відмовлено в задоволенні заяви представника фізичної особи-підприємця Вінкерт Світлани Сергіївни адвоката Трофімчука Віталія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення (вх.№4884 від 28.07.2025); стягнуто з фізичної особи - підприємця Вінкерт Світлани Сергіївни на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 7267,20грн.
Під час апеляційного перегляду даної справи, в апеляційній скарзі позивачем за первісним позовом було повідомлено суду апеляційної інстанції, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи №905/211/25 в суді апеляційної інстанції, складає 13215,00грн.
Крім того, у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду, яке відбулось 24.09.2025 представник позивача за первісним позовом також просив суд в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, надати йому можливість протягом п'яти днів після ухвалення Східним апеляційним господарським судом постанови за результатами розгляду справи №905/211/25 надати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
25.09.2025 представником позивача за первісним позовом - Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» подано до апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№11380), в якій просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Вінкерт Світлани Сергіївни на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи № 905/211/25 у суді апеляційної інстанції в сумі 13215,00грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2025 розгляд заяви призначено на 06.10.2025 об 11:00год.; визначено, що участь представників учасників справи не є обов'язковою та попереджено учасників справи, що у разі неявки їх представників у судове засідання, заява буде розглянута без їх участі; запропоновано відповідачу до дати судового засідання надати до Східного апеляційного господарського суду письмові пояснення/заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення з розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
06.10.2025 відповідачем за зустрічним позовом подано до апеляційного господарського суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх.№11759), в якому просить суд зменшити розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 905/211/25, що підлягають стягненню на користь ПрАТ «Донецькоблгаз» з Вінкерт С.С., з 13215,00 грн до 5000 грн.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 06.10.2025 представник позивача за первісним позовом підтримав подану заяву про ухвалення додаткового рішення, просив її задовольнити, стягнути з фізичної особи-підприємця Вінкерт Світлани Сергіївни на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи № 905/211/25 у суді апеляційної інстанції в сумі 13215,00грн.
Розглянувши заяву - Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» про ухвалення додаткового рішення судова колегія зазначає наступне.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):
- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи;
- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що під час апеляційного перегляду даної справи, в апеляційній скарзі позивачем за первісним позовом було повідомлено суду апеляційної інстанції, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи №905/211/25 в суді апеляційної інстанції, складає 13215,00грн .
Також, у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду, яке відбулось 24.09.2025 представник позивача за первісним позовом просив суд в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, надати йому можливість протягом п'яти днів після ухвалення Східним апеляційним господарським судом постанови за результатами розгляду справи №905/211/25 надати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, 25.09.2025 представником позивача за первісним позовом - Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» подано до апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№11380), в якій просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця Вінкерт Світлани Сергіївни на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи № 905/211/25 у суді апеляційної інстанції в сумі 13215,00грн
Таким чином, з заявою про покладення на відповідача за первісним позовом - фізичну особу-підприємця Вінкерт Світлану Сергіївну судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та доказами їх понесення позивач звернувся в межах процесуального строку встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні засади регулювання та принципи будь-якого договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена, виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21 зробив висновок про те, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 07.09.2020 у справі №910/4201/19.
Так як до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Зазначені висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем за первісним позовом - Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» (надалі - клієнт) та Адвокатським бюро "Максима Шипенка" (надалі- бюро) укладено договір №118-П/24 від 30.12.2024 (т.2 а.с. 196-198) відповідно до умов якого клієнт доручає, а бюро відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов'язання надавати клієнту наступні послуги: "Послуги з адвокатської діяльності (правова допомога адвоката: Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва) за відповідним кодом ДК021:201579110000-8 "Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва)", (надалі - послуги), в обсязі, умовах та порядку, визначеному цим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити наданні послуги (надалі - договір №118-П/24) (пункт 1.1. договору).
Пунктом 2.1. договору №118-П/24 у редакції додаткової угоди №1 від 15.01.2025 (т.2 а.с. 199-200) до договору №118-П/24 від 30.12.2024 сторони погодили, що на виконання доручення клієнта бюро забезпечує надання клієнту правничої допомоги на умовах абонентського обслуговування у вигляді представництва клієнта у кримінальному провадженні (на стадії досудового і судового провадження), а також в цивільному, господарському та адміністративному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, як потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Пунктом 2.2. договору №118-П/24 (в редакції додаткової угоди №1 від 15.01.2025) визначено, що обсяг послуги визначається бюро на основі письмового чи усного звернення клієнта, під яким сторони в тому числі розуміють факт направлення клієнтом в адресу (у т.ч. електронну) бюро процесуальних та інших документів у паперовому або електронному вигляді.
Робочі години, витрачені бюро (адвокатами бюро, та іншими залученими бюро адвокатами) на надання правничої допомоги у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного судочинства (представництва інтересів клієнта) в окремо визначених судових спорах/справах/провадженнях (обсяг послуги) можуть визначатися бюро окремо та відображатися в окремих актах про надання послуги в межах заброньованого щомісячного обсягу робочого часу, визначеного пункті 2.1. цього договору.
Відповідно до пункту 4.1. договору №118-П/24 (в редакції додаткової угоди №1 від 15.01.2025) розмір гонорару за надання правничої допомоги, передбаченої п.2.1.,2.2. цього договору, встановлюється на умовах абонентсько-погодинної винагороди бюро (у т.ч. за роботу адвокатами бюро, та іншими залученими бюро адвокатами) за кожний місяць (гонорар) в межах заброньованого щомісячного обсягу робочого часу, яка становить 459882грн, щомісячно, та обраховується як вартість 174 робочих годин бюро на місяць з розрахунку 2643грн за 1 (одну) робочу годину бюро.
Абзацом 2 пункту 4.3. договору №118-П/24 (в редакції додаткової угоди №1 від 15.01.2025) сторонами визначено, що суми гонорару, фактичний обсяг та витрачений час (робочі години, витрачені бюро (адвокатами бюро, та іншими залученими Бюро адвокатами) в межах заброньованого щомісячного обсягу робочого часу, визначеного підпунктами 2.1, 4.1. цього договору, які безпосередньо стосуються надання правничої допомоги Клієнту в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного судочинства (представництва інтересів клієнта) в окремо визначених судових спорах/справах/провадженнях (обсяг послуги) можуть зазначатися бюро в окремих актах про надання послуги, які формуються в міру необхідності та направляються разом із рахунком на оплату послуг на адресу клієнта у порядку, визначеному цим пунктом договору. Гонорар у такому випадку сплачується клієнтом протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання рахунка на оплату.
Пунктом 4.4. договору №118-П/24 (в редакції додаткової угоди №1 від 15.01.2025) визначено, що акти про надання послуги повинні бути розглянуті, підписані, скріплені печаткою (або із накладанням електронного підпису або кваліфікованого електронного уповноваженої особи) та повернуті клієнтом бюро протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання у спосіб, визначений пунктом 4.3. цього договору.
Згідно з пунктом 6.1. договору №118-П/24 цей договір набуває чинності з 01.01.2025 та діє до 31.12.2025, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання зобов'язань.
Відповідно до пункту 6.8. договору №118-П/24 сторони допускають можливість вчинення, підписання, укладання в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису даного договору, додатків до нього, додаткових угод, актів наданих послуг, актів звірки взаєморозрахунків та інших документів, пов'язаних із виконанням договору, у т.ч. рахунків на оплату.
Сторони домовилися про те, що при виконанні умов цього договору будуть здійснювати документообіг в формі електронних документів за допомогою офіційних електронних адрес сторін, які зазначені у цьому договорі, що одночасно не позбавляє права сторін обмінюватися документами у паперовому вигляді.
На виконання умов договору №118-П/24 від 30.12.2024 (в редакції додаткової угоди №1 від 15.01.2025) між Адвокатським бюро "Максима Шипенка" та Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» було складено та підписано акти наданих послуг №8/5 від 29.08.2025 та №9/2 від 24.09.2025, а також подано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом із зазначенням витрат часу по кожному виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги у межах апеляційного розгляду справи №905/211/25 (т.2 а.с.201- 202, 207- 208, 213- 214).
Згідно з наведеними документами, адвокатським бюро в період з 22.08.2025 - 25.08.2025 здійснено ознайомлення з рішенням господарського суду Донецької області від 23.07.2025 та додатковим рішенням господарського суду Донецької області від 05.08.2025 у справі №905/211/25, вивчення мотивів суду щодо його ухвалення, формування правової позиції відносно того, у чому полягає незаконність та необґрунтованість означених рішень суду першої інстанції, підготовка, складання та подання 25.08.2025 до Східного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на означені рішення суду; загальний обсяг - 4 години, вартість - 10572,00грн.
24.09.2025 було здійснено підготовку до судового засідання, очікування та участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 24.09.2025, надання пояснень і підтримання позиції клієнта за апеляційною скаргою; загальний обсяг - 1 година, вартість - 2643,00 грн.
Загальний обсяг виконаних робіт становить 5 годин, а загальна вартість наданих послуг - 13215,00грн.
Колегією суддів встановлено, що позивачем за первісним позовом здійснено оплату:
- в сумі 10572,00грн. згідно платіжної інструкції №9839807532 від 03.09.2025 з призначенням платежу: "Правнича допомога за договором №118-П/24 вiд 30.12.2024 надана протягом червня 2025 в межах заброньованого щомісячного обсягу робочого часу згiдно акту 8/5 вiд 29.08.2025, без ПДВ" (т.2 а.с. 206);
- в сумі 2643,00грн. згідно платіжної інструкції №9839807675 від 25.09.2025 з призначенням платежу: "Правнича допомога за договором №118-П/24 вiд 30.12.2024 надана протягом вересня 2025 в межах заброньованого щомісячного обсягу робочого часу згідно акту 9/2 вiд 24.09.2025 без ПДВ".
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідні послуги та їх обсяг прийняті та затверджені клієнтом без зауважень.
До матеріалів справи також додано ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АН №1593156 від 06.01.2025, відповідно до якого Шипенко Максим Сергійович уповноважений на підставі договору №118-П/24 від 30.12.2024 про надання правової представляти інтереси Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» у господарському суді Донецької області Східному апеляційному господарському суді та Верховному Суді.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» адвокатом Шипенком Максимом Сергійовичем в обсязі, що визначений в детальному описі робіт (наданих послуг) (т.2 а.с. 213-214), виконаних адвокатом та здійснених витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги в межах апеляційного розгляду справи №905/211/25. Вказане також узгоджується з актами наданих послуг №8/5 від 29.08.2025 та №9/2 від 24.09.2025 (т.2 а.с. 201-202, 207-208).
Крім того, колегія суддів враховує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до частин 4, 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
В цілому нормами процесуального законодавства (частиною 4 статті 126 та частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
В постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.08.23 у справі № 911/3586/21 викладено висновок про те, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Верховний Суд в постанові від 15.06.2021 у справі №159/5837/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Разом з цим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України (зокрема - чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору), може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2025 представником відповідача за зустрічним позовом подано до апеляційного господарського суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх.№11759).
В обґрунтування поданого клопотання посилається на неспівмірність витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг. Також звертає увагу суду на те, що в контексті складної гуманітарної та економічної ситуації в місті Краматорськ, де Вінкерт С.С. постійно проживає та здійснює господарську діяльність, з урахуванням зменшення обсягів її підприємницької діяльності, стягнення такої суми є несправедливим і по суті може розцінюватись як спосіб надмірного збагачення.
Розглянувши зазначені доводи відповідача за зустрічним позовом, судова колегія вважає їх необґрунтованими з огляду на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Дослідивши матеріали, надані представником позивача за первісним позовом на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції, колегія суддів, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовленої і поданої до суду апеляційної скарги, її значення для вирішення спору, а також керуючись критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності) та розумності їх розміру, дійшла висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу позивача за первісним позовом є обґрунтованим, співмірним, відповідає предмету спірних правовідносин і підлягає стягненню.
У даній справі предметом оскарження були як основне рішення господарського суду Донецької області від 23.07.2025, так і додаткове рішення господарського суду Донецької області від 05.08.2025 у справі 905/211/25.
Крім того, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку із несанкціонованим втручанням у роботу лічильника природного газу, що призвело до спотворення показників обліку спожитого газу.
З огляду на характер правовідносин, обсяг доказів, що підлягали дослідженню, а також процесуальні дії, пов'язані з підготовкою правової позиції в апеляційній інстанції, справа не може вважатися такою, що є простою або технічною за своїм змістом.
Таким чином, апеляційна скарга, підготовлена представником позивача за первісним позовом, мала достатній рівень складності, обсяг підготовлених процесуальних документів відповідав змісту спору, а участь у судовому засіданні апеляційної інстанції свідчить про надану в повному обсязі правничу допомогу з огляду на критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат.
Враховуючи вищевикладене, заява Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню, з покладенням на відповідача за первісним позовом витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 13215,00грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
1.Заяву Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» про ухвалення додаткового рішення (вх.№ 11380 від 25.09.2025) задовольнити.
2.Стягнути з фізичної особи - підприємця Вінкерт Світлани Сергіївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» (84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Південна, буд.1, код ЄДРПОУ 03361075) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 13215,00грн.
Повний текст постанови складено 07.10.2025.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом десяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя П.В. Тихий