ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 жовтня 2025 року Справа № 906/773/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Новак С.Я.
за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: не з'явився
відповідача 3: не з'явився
відповідача 4: не з'явився
відповідача 5: Костецька П.О.
прокурора: Ковальчук І Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника Керівника Житомирської обласної прокуратури та Фермерського господарства "Лебединський О.В." на рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.25р. у справі №906/773/24, ухвалене суддею Тимошенко О.М., повне рішення складено 03.06.25р.
за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради
до відповідача 1 ОСОБА_1 ,
до відповідача 2 ОСОБА_2 ,
до відповідача 3 ОСОБА_3 ,
до відповідача 4 ОСОБА_4 ,
до відповідача 5 Фермерського господарства "Лебединський О.В."
про витребування земельних ділянок
До Господарського суду Житомирської області надійшла позовна заява прокурора, у якій прокурор просив:
- витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради (код ЄДРПОУ 04344788) з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Фермерського господарства "Лебединський О.В." (код ЄДРПОУ 43417507) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0134, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів;
- витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради (код ЄДРПОУ 04344788) з незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Фермерського господарства "Лебединський О.В." (код ЄДРПОУ 43417507) земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0135, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів;
- витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та Фермерського господарства "Лебединський О.В." земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0136, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів;
- витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та Фермерського господарства "Лебединський О.В." земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0133, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.06.2025р позов задоволено частково. Витребувано на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0134, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів. Витребувано на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0135, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів. Витребувано на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0136, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів. Витребувано на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0133, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів.
Відмовлено в позові в частині позовних вимог до Фермерського господарства "Лебединський О.В." Стягнуто з Вчорайшенської сільської ради на користь Житомирської обласної прокуратури 14707,45 грн судового збору.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Житомирської області від 03.06.2025р., Заступник Керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі №906/773/24. Рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2025 у справі №906/773/24 в частині відмови у задоволенні позову керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради до Фермерського “Лебединський О.В.» про витребування земельних ділянок незаконного володіння скасувати і ухвалити нове - про задоволення позову. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради з чужого незаконного володіння Фермерського господарства “Лебединський О.В.» земельну ділянку площею 6,5853 га з кадастровим номером 182528400:08:000:0134, земельну ділянку площею 6,5853 га з кадастровим номером 1825284400:08:000:0135, земельну ділянку площею 6,5853 га з кадастровим номером 1825284400:08:000:0136, з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку площею 6,5853 га з кадастровим номером 1825284400:08:000:0133, які знаходяться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради. Стягнути з відповідачів на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір за подання апеляційної скарги. Про дату і час розгляду справи поінформувати Житомирську обласну прокуратуру та Рівненську обласну прокуратуру, яка буде брати участь у її розгляді.
Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував матеріали справи у Господарського суду Житомирської області.
03.07.2025 матеріали справи надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника Керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення господарського суду Житомирської області від 03.06.25р. у справі №906/773/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 30.07.2025 р. о 15:00 год.
Фермерське господарство "Лебединський О.В.", також не погоджуючись із рішенням Господарського суду Житомирської області, звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження. Рішення господарського суду Житомирської області від 03 червня 2025 року у справі №906/773/24 в частині: “1. Позов задовольнити частково. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0134, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0135, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0136, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів. Витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га, кадастровий номер 1825284400:08:000:0133, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів» - скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у справі №906/773/24 за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Фермерського господарства “Лебединський О.В» про витребування земельної ділянки - в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Судовий збір стягнути з Бердичівської окружної прокуратури на користь фермерського господарства “Лебединський О.В.».
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.07.2025р. апеляційну скаргу Фермерського господарства "Лебединський О.В." на рішення господарського суду Житомирської області від 03.06.25р. у справі №906/773/24 - залишено без руху. Запропоновано Фермерському господарству "Лебединський О.В." протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги подати опис вкладення у цінний лист, як доказ надсилання апеляційної скарги Бердичівській окружній прокуратурі Житомирської області або доказ надсилання апеляційної скарги до його електронного кабінету.
10.07.2025р. від представника Фермерського господарства "Лебединський О.В." надійшло клопотання про усунення недоліків .
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Лебединський О.В." на рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2025р. у справі №906/773/24. Об'єднано в одне апеляційне провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "Лебединський О.В." та апеляційну скаргу Заступника Керівника Житомирської обласної прокуратури, які подані на рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.25р. у справі №906/773/24 для спільного розгляду. Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.07.2025 р. об 15:00 год.
23.07.2025 р. представник Фермерського господарства "Лебединський О.В." через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив в задоволенні апеляційної скарги заступника керівника Житомирської обласної прокуратури у справі №906/773/24 - відмовити в повному обсязі.
Також, представник Фермерського господарства "Лебединський О.В.", 23.07.2025р., в системі "Електронний суд" сформував заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2025 р. заяву представника Фермерського господарства "Лебединський О.В." - ОСОБА_5 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/773/24 - задоволено.
25.07.2025 р. Керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу Фермерського господарства "Лебединський О.В." в якому просить залишити апеляційну скаргу представника відповідача без задоволення, та прийняти рішення про задоволення апеляційної скарги заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, оскільки витребування спірних земельних ділянок лише у власників не призведуть до припинення незаконного володіння вказаними земельними ділянками ФГ «Лебединський О.В.» та їх повернення у фактичне володіння територіальної громади.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 р. розгляд апеляційних скарг відкладено на "25" вересня 2025 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2(ВКЗ).
03.09.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Фермерського господарства "Лебединський О.В." про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 р. заяву представника Фермерського господарства "Лебединський О.В." - ОСОБА_5 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/773/24 - задоволено.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до "02" жовтня 2025 р. о 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 2(ВКЗ).
26.09.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Фермерського господарства "Лебединський О.В." про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2025 р. заяву представника Фермерського господарства "Лебединський О.В." - ОСОБА_5 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/773/24 - задоволено.
01.10.2025 р. до суду апеляційної інстанції від Житомирської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення по справі.
Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги та надав додаткові пояснення по суті апеляційної скарги, вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2025 у справі №906/773/24 в частині відмови у задоволенні позову керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради до Фермерського господарства “Лебединський О.В.» про витребування земельних ділянок незаконного володіння прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак в цій частині просить скасувати і ухвалити нове - про задоволення позову.
В свою чергу представник Фермерського господарства “Лебединський О.В.» заперечив проти доводів апеляційної скарги прокурора, та підтримав доводи власної апеляційної скарги, вважає що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати в частині якою задоволені позовні вимоги, та відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора у повному обсязі.
Представники Вчорайшенської сільської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не прибули хоча про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг були повідомленні належним чином.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність порушень законодавства під час винесення рішення Вчорайшенською сільською радою від 24.10.2019 №370 про передачу безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку з кадастровим номером 1825284400:08:000:0083 для ведення фермерського господарства, а тому вважав обґрунтованими заявлені позовні вимоги прокурора та витребував від відповідачів 1-4 на користь Вчорайшенської сільської ради спірні земельні ділянки на підставі ст.387, 388 ЦК України. Стосовно позовних вимог про витребування земельних ділянок у відповідача фермерського господарства, то суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки суд встановив неправомірність володіння ділянками у відповідачів-фізичних осіб, тоді як не встановленого такої обставини щодо фермерського господарства. Водночас, наголосив на тому, що майно не може бути витребуване одночасно у двох осіб.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи.
В апеляційній скарзі Заступник Керівника Житомирської обласної прокуратури акцентує свою увагу на тому, що господарський суд обґрунтовуючи прийняте рішення зазначив, що ним не встановлено неправомірності володіння земельними ділянками з боку Фермерського господарства «Лебединський О.В.», а земельна ділянка не може бути витребувана одночасно у двох осіб.
Прокурор вважає, що вказане судове рішення у відповідній частині є незаконним та необґрунтованим, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, положенням чинного законодавства та висновкам щодо застосування норм права, які викладено у постановах Верховного Суду, при ухваленні судового рішення, істотно порушено норми матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню.
Так, при винесенні оскаржуваного рішення, судом порушено вимоги ст. ст. 2, 86, 236, 237 ГПК України, не враховано вимоги ст.ст.13-14,50 Конституції України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 5,15-16,29, 387-388 Цивільного кодексу України, ст.ст.7, 12 Закону України «Про фермерське господарство», висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18.
Вважає безпідставними та необґрунтованими є висновки суду першої інстанції щодо не встановлення неправомірності володіння спірними ділянками з боку Фермерського господарства «Лебединський Ц.B.» та неможливості їх витребування одночасно у двох осіб, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що члени фермерського господарства «Лебединський О.В.» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 незаконно заволоділи земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які отримали безоплатно у спільну сумісну власність за рішенням Вчорайшенської сільської ради.
Суд першої інстанції, встановивши, що спірні земельні ділянки перебувають у користуванні Фермерського господарства «Лебединський О.В.», дійшов помилкового висновку, що неправомірності володіння фермерським господарством спірними земельними ділянками не встановлено.
З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» можна зробити висновок, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку, і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.
Крім того, матеріали справи містять статут Фермерського господарства «Лебединський О.В», згідно якого спірні земельні ділянки є майном фермерського господарства та використовуються для товарного сільськогосподарського виробництва.
Отже, для досягнення мети позову та відновлення володіння спірними земельними ділянками територіальною громадою, їх необхідно витребували не тільки в фізичних осіб, які отримали землю безоплатно для ведення фермерського господарства, а і безпосередньо у фермерського господарства, яке фактично володіє і користується землею.
Ураховуючи викладене, прокурор стверджує, що рішення суду першої інстанції ухвалено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає встановленим законом критеріям обґрунтованості та законності, у зв'язку із чим підлягає скасуванню.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги прокурора, представник Фермерського господарства "Лебединський О.В." у відзиві вказує на те, що доводи апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними, а рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ФГ «Лебединський О.В.» законним та таким, що підлягає залишенню в силі, виходячи з наступного.
Звертає увагу суду, що в рішенні відсутні посилання саме на «незаконне заволодіння земельною ділянкою» зі сторони відповідачів - фізичних осіб, натомість, йдеться про незаконну передачу спірної земельної ділянки у приватну власність, тобто про незаконність дій саме Позивача - Вчорайшенської сільської ради.
Як вбачається з матеріалів справи, Вчорайшенська сільська рада заперечує неправомірність своїх дій, про що суду було подано відповідну заяву, та, відповідно, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Те, що прокуратура вважає саме Вчорайшенську сільську раду особою, що порушила інтереси Держави, вбачається з усіх поданих прокуратурою заяв по суті спору, та це ж відображено в рішенні суду першої інстанції. відповідно, Вчорайшенська сільська рада не може виступати в даній справі позивачем, проте судом першої інстанції ця обставина була проігнорована.
З обставин справи вбачається, що у діях фізичних осіб-відповідачів відсутні будь-які ознаки правопорушення «самовільне зайняття земельної ділянки», оскільки спірна земельна ділянка була набута у приватну власність на законних підставах - рішення Вчорайшенської сільської ради, яка мала необхідний обсяг повноважень здійснювати розпорядження спірною земельною ділянкою відповідно до норм п. «а» ч.1 ст.12, ст.121, 122 Земельного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», і докази у справі не дозволяють дійти висновку про порушення ч.1, 2 ст. 89, ч. 6, 7 ст. 118, п. «а» ч.1 ст.121 ЗК України.
Окремо, відповідач звертає увагу суду на те, що Фермерське господарство «Лебединський О.В.» є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1825284400:08:000:0083 площею 26,3453 га, оскільки не вчинило жодних незаконних дій, спрямованих на набуття у володіння та користування зазначеною земельною ділянкою, а набуло такого права виключно внаслідок створення ФГ «Лебединський О.В.»
Також, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Фермерське господарство "Лебединський О.В." звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на те, що суд першої інстанції повністю проігнорував доводи відповідачів та обставини справи, що вказують на добросовісність набуття спірної земельної ділянки у приватну власність, та не навів жодного мотиву ігнорування цих обставин.
Зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки доводам та доказам, які свідчать про очевидне втручання у мирне володіння майном та порушення суспільного інтересу, що відбувається саме внаслідок витребування спірних земельних ділянок у добросовісних набувачів та у ФГ “Лебединський О. В.», яке використовує спірні земельні ділянки в господарській діяльності, забезпечує місцеву громаду робочими місцями та сплачує податки в бюджет.
Зауважує, що правомірність оскаржуваного рішення, зокрема і з мотивів, наведених прокурором, повинна перевірятись за позовом належного позивача та доводить, що прокуратурою не доведено, а судом першої інстанції не встановлено порушення інтересів держави.
Доводить, що позивач Вчорайшенська сільська рада у спірних правовідносинах при реалізації свого права власника земельної ділянки здійснювати розпорядження спірною земельною ділянкою діяла не як суб'єкт владних повноважень, а як суб'єкт цивільних правовідносин. Держава, в свою чергу, взагалі не є суб'єктом спірних правовідносин, оскільки не є та не була станом на момент їх виникнення ні власником, ні розпорядником спірної земельної ділянки. Відповідно, у спірних правовідносинах у справі №906/773/24 відсутній суб'єкт владних повноважень, що в свою чергу виключає підстави для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в особі Вчорайшенської сільської ради в даному спорі.
Представник Фермерського господарства "Лебединський О.В." також наголошує на тому, що судом першої інстанції не була досліджена така обставина як добросовісність/ недобросовісність відповідачів-1-4 при набутті права власності на спірну земельну ділянку.
В Рішенні суд першої інстанції не відобразив жодним чином питання добросовісності/ недобросовісності відповідачів-1-4, хоча апелянтом у відзиві на позовну заяву та в запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву наголошувалось на тому, що відповідачі-1-4 діяли добросовісно та згідно вимог закону при набутті права власності на спірну земельну ділянку, жодних незаконних не вчиняли для досягнення цієї мети і прокурором ця обставина не заперечувалась та зворотне не доводилось.
Відтак, позивач в силу приписів закону мав необхідний обсяг повноважень для розпорядження спірною земельною ділянкою, право власності на спірну земельну ділянку було зареєстровано за Вчорайшенською територіальною громадою (від імені якої діє позивач - Вчорайшенська сільська рада), а відповідачами 1-4 було подано повний пакет документів для отримання у приватну власність спірної земельної ділянки. Законних підстав для відмови у передачі спірної земельної ділянки станом на момент виникнення спірних правовідносин не існувало.
Відтак, є очевидним, що відповідачі 1-4 є добросовісними набувачами спірної земельної ділянки.
Також, апелянт стверджує, що висновок суду першої інстанції щодо особистого характеру права на приватизацію земельної ділянки є помилковим і таким, що не відповідає нормам матеріального права.
Посилання ж суду на положення п. 5 ч. 1 ст. 57 СК України є повністю безпідставним та необґрунтованим, оскільки, як вбачається зі змісту положень глави 7 СК України (ст. 57-59), ці положення стосуються порядку розпорядження та визначення правового режиму предметів особистої власності подружжя.
Отже, якщо земельна ділянка може перебувати у спільній сумісній власності подружжя та членів фермерського господарства, то може і набуватись у спільну сумісну власність. При цьому, жодною нормою законодавства не встановлено будь-яких обмежень в частині виду права власності (спільна сумісна, спільна часткова чи особиста) чи привілеїв для такого порядку набуття права приватної власності як безоплатна приватизація.
Апелянт наполягає на тому, що питання набуття земельної ділянки для ведення фермерського господарства у спільну сумісну власність подружжя шляхом безоплатної приватизації наразі законодавчо неврегульоване, що вбачається з наведеного вище.
Також, апелянт наголошує, що положеннями статті 370 ЦК України встановлено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Тобто, вказаною нормою закону презюмується рівність часток кожного із співвласників у праві власності на спірну земельну ділянку. Спірна земельна ділянка була поділена між Відповідачами-1-4 в рівних частках, що, власне, додатково підтверджує, що частки у праві спільної сумісної власності на спірну земельну ділянку є рівними.
Проте суд першої інстанції не врахував дану обставину при ухваленні рішення, що призвело до ухвалення передчасного та необґрунтованого рішення.
Також судом першої інстанції жодним чином не враховано, що строк позовної давності в даному спорі минув, а прокурор не звертався до суду з заявою про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги, Фермерського господарства "Лебединський О.В.", прокурор Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області подав відзив на апеляційну скаргу в якому наголошує, що в поданій позовній заяві прокурор належним чином обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, необхідністю їх захисту, а також підстави для звернення до суду в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради. Спірні земельні ділянки до реєстрації права власності на них за відповідачами (фізичними особами) знаходились у власності територіальної громади і будь-які дії з розпорядження нею мали вчинятися розпорядником - сільською радою виключно на підставі та в порядку, визначеному законодавством, і лише в інтересах територіальної громади, чого дотримано не було.
Також прокурор стверджує, що оскільки спірні земельні ділянки вибули з володіння власника поза його волею, наявні правові підстави для витребування вказаних земельних ділянок від набувачів, тому прокурор стверджує, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки призведуть до поновлення порушених прав власника такої земельної ділянки, а саме територіальної громади.
Водночас, реалізація права на приватизацію земельної ділянки передбачає набуття права приватної власності кожного окремого громадянина у межах норм установлених ЗК України для окремого громадянина.
Земельний кодекс України не передбачає можливість одержання громадянами у спільну сумісну власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства шляхом їх безоплатної приватизації.
З урахуванням викладеного, прокурор вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що земельна ділянка із земель комунальної власності Вчорайшенської сільської ради могла бути передана відповідачам для ведення фермерського господарства в межах норм безоплатної приватизації лише в особисту приватну власність.
На цих підставах прокурор просить залишити апеляційну скаргу представника відповідача без задоволення, та прийняти рішення про задоволення апеляційної скарги заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, оскільки витребування спірних земельних ділянок лише у власників не призведе до припинення незаконного володіння вказаними земельними ділянками ФГ «Лебединський О.В.» та до їх повернення у фактичне володіння територіальної громади.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Рішенням 11 позачергової сесії Вчорайшенської сільської ради №370 від 24.10.2019 передано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку кадастровий номер 1825284400:08:000:0083 площею 26,3453 та, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів, для ведення фермерського господарства (а.с.196 т.1).
14.11.2019 державним реєстратором Вільської сільської ради Черняхівського району Житомирської області на підставі вказаного рішення сесії Вчорайшенської сільської ради проведено державну реєстрацію права спільної сумісної власності за вищевказаними особами на земельну ділянку кадастровий номер 1825284400:08:000:0083 площею 26,3453 га (запис про право власності №34187104).
19.12.2019 зареєстровано Фермерське господарство "Лебединський О.В." (код ЄДРПОУ 43417507, юридична адреса: 13622, Житомирська область, Ружинський район, с.Першотравневе, вул. Центральна, 1 кв.1), одним із засновників якого є відповідач ОСОБА_1 . Інші вищевказані фізичні особи (відповідачі) є членами вказаного фермерського господарства.
15 червня 2020 року протоколом зборів засновників Фермерського господарства «Лебединський О.В.» затверджено в новій редакції статут ФГ «Лебединський О.В.».
Згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 04 березня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 уклали нотаріально посвідчений договір про поділ вищевказаної земельної ділянки за кадастровим номером 1825284400:08:000:0083 (а.с.222 т.1).
Відповідно до умов укладеного договору у власність ОСОБА_1 переходить земельна ділянка площею 6,5853 га за кадастровим номером 1825284400:08:000:0134, ОСОБА_2 - 6,5853 га за кадастровим номером 1825284400:08:000:0135, ОСОБА_3 - 6,5853 га за кадастровим номером 1825284400:0.8:000:0136, ОСОБА_4 - 6,5853 га за кадастровим номером 1825284400:08:000:0133.
Укладенням цього договору припиняється право спільної сумісної власності вищевказаних фізичних осіб на земельну ділянку за кадастровим номером 1825284400:08:000:0083.
На підставі указаного договору, 04.03.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Білецькою Н.С. проведено державну реєстрацію права власності відповідно ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 1825284400:08:000:0134 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2304863818252, номер відомостей про речове право: 40836043), ОСОБА_2 на земельну ділянку за кадастровим номером 1825284400:08:000:0135 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2304874018252, номер відомостей про речове право: 40836241), ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 1825284400:08:000:0136 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2304885018252, номер відомостей про речове право: 40836445), ОСОБА_4 на земельну ділянку за кадастровим номером 1825284400:08:000:0133 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2304895418252, номер відомостей про речове право: 40836643) (а.с.224 т.1).
Вказані відповідачі отримали Державні Акти на право власності на вказані земельні ділянки (а.с.242,243 т.1).
Земельні ділянки за кадастровими номерами 1825284400:08:000:0134, 1825284400:08:000:0135, 1825284400:08:000:0136, 1825284400:08:000:0133 перебувають в користуванні ФГ "Лебединський О.В.".
Прокурор вважає, що рішення сесії Вчорайшенської сільської ради про відведення у спільну сумісну власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства є незаконним, прийнятим в порушення вимог земельного законодавства, а спірні земельні ділянки (1825284400:08:000:0134, 1825284400:08:000:0135, 1825284400:08:000:0136, 1825284400:08:000:0133), які утворенні в результаті поділу земельної ділянки за кадастровим номером 1825284400:08:000:0083, підлягають витребуванню на користь Вчорайшенської сільської ради, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 1825284400:08:000:0083 вибула з власності Вчорайшенської об'єднаної територіальної громади поза її волею та з порушенням норм земельного законодавства.
4.Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Норми ч.1 ст.116 Земельного кодексу України визначають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.
Нормами ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 89 Земельного кодексу України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки подружжя, членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними, співвласників жилого будинку, співвласників багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. а ч.1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство; якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах, а у разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в даній справі, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Прокурор в даній справі доводить, що підставою реалізації прокурором представницьких функцій згідно зі ст. 23 Закону "Про прокуратуру" є усвідомлена пасивна поведінка позивача.
Так, суду наданий лист Бердичівської окружної прокуратури від 05.06.2024 р. № 50-90-2940вих-24 до Вчорайшенської сільської ради, яким прокурор повідомив орган місцевого самоврядування про факти порушення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вимог земельного законодавства при отриманні земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Також прокурор просив повідомити про вжиті Вчорайшенською сільською радою заходи із вказаного питання. Також прокурор зазначив, що у разі невжиття відповідних заходів до усунення вищезазначених порушень окружна прокуратура з метою захисту порушених інтересів держави звертатиметься до суду із відповідною позовною заявою.
Листом від 17.06.2024 р. №619 Вчорайшенська сільська рада у відповідь на лист прокурора повідомила, що орган місцевого самоврядування не визнає наявність будь-яких порушень при прийняті радою рішення № 370 від 24.10.2019 р. та не вбачає законних підстав для витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..
Листом від 03.07.2024 р. №50-90-3458вих-24 Бердичівська окружна прокуратура повідомила орган місцевого самоврядування про намір звернутись до суду з позовом в інтересах держави в особі Вчорайшенської сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування спірних земельних ділянок. Вчорайшенська сільська рада на такий лист не відреагувала.
Позивач є органом місцевого самоврядування, до компетенції якого у відповідності до ст. 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» віднесені повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Одночасно відповідно до п. а ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад.
Отже, Вчорайшенська сільрада є органом, уповноваженим представляти інтереси відповідної територіальної громади у спірних правовідносинах, та має повноваження щодо захисту її інтересів у суді, проте належного захисту таких прав та інтересів, за доводами прокурора, не здійснювала.
Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи. Така правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 13 лютого 2019 року у справі №914/225/18, від 08 лютого 2019 року у справі №915/20/18, і враховується колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.
Таким чином, прокурор відповідно до норм ч.4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» обґрунтував необхідність представництва інтересів держави, зазначивши, що компетентний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не відреагував на стверджуване порушення законності у сфері земельних відносин.
Обрання прокурором ради як органу, уповноваженого представляти інтереси відповідної територіальної громади у спірних правовідносинах, є обґрунтованим і відповідає вимогам процесуального законодавства щодо реалізації повноважень на представництво інтересів держави та судовій практиці. Звертаючись до Вчорайшенської сільської ради до подання позову, прокурор надав їй можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після повідомлення прокурора про стверджуване порушення, кваліфікується як бездіяльність відповідного органу та є достатньою підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді.
Колегія суддів враховує, що після подання прокурором позову у даній справі, Вчорайшенська сільська рада подала до суду першої інстанції клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки вважає позов прокурора безпідставним.
Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про необхідність звернення до суду з позовом компетентний орган може діяти в умовах конфлікту інтересів - коли порушення інтересів держави, про яке стверджує прокурор, може бути пов'язане з раніше вчиненими протиправними діями чи бездіяльністю саме цього органу.
Для врахування таких обставин стаття 55 ГПК України передбачає такі правила: якщо особа, яка має процесуальну дієздатність і в інтересах якої подана заява, не підтримує заявлених позовних вимог, суд залишає заяву без розгляду, крім позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, поданого власником (учасником, акціонером) цієї юридичної особи в її інтересах, а також позову прокурора в інтересах держави; відмова компетентного органу від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.
Враховуючи, що прокурор подав позов в інтересах держави і підтримав заявлені позовні вимоги після відмови Вчорайшенської сільської ради від позову, суд першої інстанції правомірно відповідно до наведених процесуальних норм розглянув справу по суті.
Задоволивши позов частково, суд першої інстанції встановив наявність порушень законодавства при прийнятті Вчорайшенською сільською радою рішення від 24.10.2019 р. №370 про передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спільну сумісну власність земельної ділянки площею 26,3453 га з кадастровим номером 1825284400:08:000:0083 для ведення фермерського господарства та дійшов висновку про задоволення позовних вимог про витребування земельних ділянок із володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволеного позову, враховуючи таке.
Щодо правових підстав володіння фермерським господарством земельними ділянками.
За визначенням частини 1 статті 1 Закону «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Стаття 31 Земельного кодексу України визначає, що землі фермерського господарства можуть складатися із:
1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування;
2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.
У статті 89 ЗК визначено, що громадяни можуть мати земельну ділянку у спільній сумісній власності. Так , зокрема, у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними.
З обставин справи вбачається, що передана у спільну сумісну власність відповідачам- фізичним особам земельна ділянка в подальшому увійшла до складу майна створеного ними фермерського господарства, що не суперечить наведеним вище положенням законодавства.
Стаття 32 ЗК , ст.13 Закону «Про фермерське господарство» встановлюють право членів фермерського господарства на приватизацію земельних ділянок у відповідному порядку та розмірах.
Щодо розміру земельних ділянок, які громадяни України мають право безоплатно отримати у власність із земель державної або комунальної власності , підпункт а) частини 1 статті 121 ЗК встановлює, що для ведення фермерського господарства передбачено право отримати земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
Апеляційним судом встановлено, що Вчорайшенська сільська рада відповідно до рішення № 370 від 24.10.2019 р. передала ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 безоплатно у спільну сумісну власність земельну ділянку кадастровий номер 1825284400:08:000:0083 площею 26,3453 га, яка знаходиться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради за межами населених пунктів, для ведення фермерського господарства.
Означена земельна ділянка з кадастровим номером 1825284400:08:000:0083 у сформованому стані була передана Вчорайшенській сільській ради Ружинського району Житомирської області відповідно до наказу головного управління Держгеокадастру в Житомирській області від 18.06.2019 року № 6-1766/14-19-СГ.
Прокурор стверджує, земельна ділянка надана без урахування належного для отримання розміру земельної ділянки. Пояснює, що розмір земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство, визначається по кожному підприємству шляхом поділу земель, котрі підлягали паюванню, на кількість осіб, що мали право на одержання земельної частки (паю), відповідно до Указу Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 № 720/95. У зв'язку з цим прокурор у позовній заяві зазначає, що на території Вчорайшенської сільської ради згідно з інформацією Відділу в Ружинському районі Головного Управління Держгеокадастру в Житомирській області знаходиться 10 реформованих колективних сільськогосподарських підприємств. Прокурор також стверджує, що земельна ділянка була надана відповідачам з розрахунку розміру земельної частки (паю), визначеної для членів КСП “Першотравневе», проте у рішенні сільської ради № 370 від 24.10.2019 р. про таке не зазначено, відтак твердження прокурора не відповідає змісту рішення ради. Натомість у рішенні вказано, що земельна ділянка передавалася для створення фермерського господарства з метою реалізації громадян прав на землю та раціонального використання земельних ділянок комунальної власності Вчорайшенської сільської ради.
Апеляційний суд відзначає, що твердження прокурора про невідповідність розміру переданої громадянам у спільну сумісну власність земельної ділянки необґрунтовано належним чином, адже прокурор не наводить ні розрахунків, ні відповідної інформації про розмір земельної частки (паю), визначеної для членів зазначених сільськогосподарських підприємств, ні розміру земельної частки (паю), визначеного як середнього по цих підприємствах, розташованих на території Вчорайшенської сільської ради, тоді як на території ради знаходиться 10 реформованих колективних сільськогосподарських підприємств, про що зазначено вище.
Згідно із ч.3 ст.13, ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, стверджуючи, що земельна ділянка надана без урахування належного для отримання розміру земельної ділянки, прокурор жодним чином не обґрунтовує, яким є належний розмір земельної частки (паю), який визначається як середній по цих підприємствах, відповідно суд за відсутності доказів не має можливості достовірно встановити необхідні обставини і для перевірки тверджень прокурора.
Разом з тим, колегія суддів встановила, що рішення Вчорайшенської сільської ради № 370 від 24.10.2019 р. реалізовано, земельна ділянка надана громадянам, і 19.12.2019 р. створено фермерське господарство “ ОСОБА_6 », до якого громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 передана ця земельна ділянка. Така обставина підтверджена положеннями п.2, п.3.1.1 статуту Фермерського господарства "Лебединський О.В.".
Таким чином, є підстави для висновку, що земельна ділянка використана власниками за цільовим призначенням згідно з положеннями ч.1 ст. 91 ЗК України щодо обов'язків власників земельних ділянок.
Прокурор стверджує про порушення норм земельного законодавства при прийнятті радою рішення про передачу земельної ділянки для ведення фермерського господарства громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у спільну сумісну власність.
Судом встановлено, що на час подання прокурором позову до суду земельна ділянка площею 26,3453 га з кадастровим номером 1825284400:08:000:0083 була поділена між власниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є учасниками створеного фермерського господарства “Лебединський О.В.», відповідно до умов договору про поділ земельної ділянки від 04.03.2021 р.
Отже, на час звернення прокурором із позовом до суду спірні земельні ділянки після поділу земельної ділянки з кадастровим номером 1825284400:08:000:0083 перебувають у приватній власності кожного з учасників фермерського господарства - відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Прокурор не оспорює такий поділ земельної ділянки на підставі договору про поділ земельної ділянки від 04.03.2021 р. Натомість доводить про неправомірне надання сільською радою земельної ділянки з кадастровим номером 1825284400:08:000:0083 безоплатно у спільну сумісну власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , хоча на час звернення прокурором з позовом до суду стверджуване порушення - надання земельної ділянки у спільну сумісну власність вже не існує, тоді як відповідно до положень 12 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, за змістом рішення ЄСПЛ у справі “Рисовський проти України» Суд підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип “належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
У рішенні ЄСПЛ у справі “Пайн Велі Девелопмент Лтд та інші проти Ірландії» від 23.10.1991 ЄСПЛ зазначив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту “правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. “Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.
ЄСПЛ, оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого протоколу, загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося в зв'язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно, зазначаючи, що існують відмінності між тією справою, в якій законне походження майна особи не оспорюється, і справами стосовно позбавлення особи власності на майно, яке набуте злочинним шляхом або стосовно якого припускається, що воно було придбане незаконно (наприклад, рішення та ухвали ЄСПЛ у справах “Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, “Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, “Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, “Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року, “Ісмаїлов проти Російської Федерації» від 6 листопада 2008 року).
Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання “справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Прокурор в даному випадку обрав способом захисту права держави і територіальної громади витребування у громадян земельних ділянок, набутих на підставі рішення сільської ради, яка/рада за доводами прокурора, порушила норми земельного законодавства. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про витребування земельних ділянок із незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не врахував вищенаведених положень статті 12 Закону України "Про фермерське господарство", не звернув уваги на те, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства до фермерського господарства перейшли правомочності володіння і користування та юридичні обов'язки щодо використання земельних ділянок його засновника та учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18), тоді як встановлено, що спірна земельна ділянка, надана безоплатно у спільну сумісну власність вказаних громадян, передана до складу земель ФГ "Лебединський О. В.".
Правовими підстави позову у цій справі прокурор визначив положення статей 387, 388 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з ст.388 ЦК України (в редакції, чинній на дату прийняття Вчорайшенською сільською радою рішення №370 від 24.10.2019 р.) якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
У розумінні положень наведених норм можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем. Верховним Судом неодноразово вказувалось, що у спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна у власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 р. у справі № 925/1351/19, постанова Верховного Суду від 07.08.2024 р. у справі №924/1018/22).
Таким чином, неправомірність набуття права власності підлягає доказуванню.
Натомість у позовній заяві прокурор посилається одночасно на норми статей 387 та 388 ЦК України, однак не обґрунтовує позовну вимогу про витребування земельних ділянок конкретною нормою, тоді як ст. 387 та 388 ЦК України передбачають різні наслідки при задоволенні відповідних позовних вимог.
Так, ст. 387 ЦК України передбачає право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, тоді як нормами ст. 388 ЦК України (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення Вчорайшенської сільської ради від 24.10.2019 р. № 370) передбачено право власника витребувати належне йому майно від добросовісного набувача - набувача який не знав і не міг знати про те, що особа не мала права відчужувати таке майно.
Прокурор у позові не навів, а суд першої інстанції не встановив обставин, які свідчили би про недобросовісні дії відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Як вже зазначалось апеляційним судом, сільська рада, приймаючи рішення №370 від 24.10.2019 р. діяла в межах своїх повноважень відповідно до норм п. “а» ч. 1 ст. 12, ст..121, 122 Земельного кодексу України та ст. 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», і докази у справі не дозволяють дійти висновку про порушення ч. 1, 2 ст. 89, ч. 6, 7 ст. 118, п. а ч. 1 ст. 121 ЗК України, як зазначено вище.
За таких обставин, колегія суддів висновує про необґрунтованість позовних вимог прокурора, а тому позовна вимога про витребування земельних ділянок з приватної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.
Щодо тверджень Фермерського господарства "Лебединський О.В." про незастосування строку позовної давності у даній справі, колегія суддів зазначає, що строк позовної давності не може бути застосований до спірних правовідносин відповідно до норм ч.1 ст.261 ЦК України, оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог з мотивів їх необґрунтованості.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів за результатом апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2025 р. в частині задоволення позовних вимог про витребування на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га. з кадастровим номером 1825284400:08:000:0134, з незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га. з кадастровим номером 1825284400:08:000:0135 га. з незаконного володіння ОСОБА_3 земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га. з кадастровим номером 1825284400:08:000:0136 та з незаконного володіння ОСОБА_4 земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га. з кадастровим номером 1825284400:08:000:0133 га. на підставі п. 2, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог.
Щодо апеляційної скарги Заступника Керівника Житомирської обласної прокуратури, суд апеляційної інстанції встановив, що прокурор просить суд апеляційної інстанції витребувати на користь Вчорайшенської сільської ради з чужого незаконного володіння Фермерського господарства “Лебединський О.В.» земельну ділянку площею 6,5853 га з кадастровим номером 182528400:08:000:0134, земельну ділянку площею 6,5853 га з кадастровим номером 1825284400:08:000:0135, земельну ділянку площею 6,5853 га з кадастровим номером 1825284400:08:000:0136, з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку площею 6,5853 га з кадастровим номером 1825284400:08:000:0133, які знаходяться на території Малочернявського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради.
Однак, встановивши наведені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову до відповідачів-фізичних осіб і витребування в них земельних ділянок, переданих до складу майна фермерського господарства, які і перебувають на час розгляду справи в користуванні фермерського господарства «Лебединський О.В.» у відповідності до Статуту господарства , а отже наразі відсутні будь-які законні підстави для витребування у ФГ «Лебединський О.В.» зазначених в позовній заяві земельних ділянок.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відмови у витребуванні у ФГ «Лебединський О.В.» земельних ділянок є законним, хоча і мотивовано щодо в інший спосіб. Помилковість мотивів суду першої інстанції при відмові у задоволенні позову до фермерського господарства не впливає на в цілому правильний висновок, не зазначається прокурором серед доводів апеляційної скарги, а тому апеляційний суд, виходячи з встановлених процесуальним законом меж апеляційного перегляду, не вбачає за необхідне змінювати мотивувальну частину рішення у частині відмови у позові.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Заступника Керівника Житомирської обласної прокуратури задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2025 р. у справі №906/773/24 у частині якою відмовлено у задоволенні позовних вимог судова колегія залишає без змін.
6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2025 у справі №906/773/24 не відповідає вимогам щодо повного та достовірного встановлення обставин, які підлягали встановленню господарським судом.
За таких обставин, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України апеляційну скаргу Фермерського господарства "Лебединський О.В." на рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2025 у справі №906/773/24 слід задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.
В свою чергу в апеляційній скарзі Заступника Керівника Житомирської обласної прокуратури наведено достатні та переконливі доводи, на підставі яких колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до ст.129 ГПК України.
Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Заступника Керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2025р. у справі №906/773/24 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Лебединський О.В." на рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2025р. у справі №906/773/24 - задоволити.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 03.06.2025 р. у справі №906/773/24 скасувати в частині задоволення позовних вимог про витребування на користь Вчорайшенської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га. з кадастровим номером 1825284400:08:000:0134, з незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га. з кадастровим номером 1825284400:08:000:0135 га. з незаконного володіння ОСОБА_3 земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га. з кадастровим номером 1825284400:08:000:0136 та з незаконного володіння ОСОБА_4 земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства площею 6,5853 га. з кадастровим номером 1825284400:08:000:0133 га.
Ухвалити в цій частині нове рішення. У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Житомирської обласної прокуратури (10008, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, код ЄДРПОУ 02909950) на користь Фермерського господарства "Лебединський О.В." (13622, Житомирська обл., Ружинський р-н, с. Першотравневе, вул. Центральна, буд. 1, кв. 1, код ЄДРПОУ 43417507) 22061,20 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Господарському суду Житомирської області видати наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №906/773/24 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "10" жовтня 2025 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Василишин А.Р.