ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
13 жовтня 2025 року Справа № 906/1218/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.,
суддя Олексюк Г.Є.,
суддя Гудак А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Роурен" про ухвалення додаткового рішення у справі №906/1218/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Роурен"
до 1)Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житомир Молодіжний "
2)Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житомир Молодіжний-1"
3) Приватного підприємства Будівельна компанія "Гарант-С"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Обслуговуючий кооператив "Житловий комплекс "Грін-Таун"
про усунення перешкод у виконанні умов договору
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.07.2025 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2025 у справі №906/1218/24 залишено без змін, апеляційні скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житомир Молодіжний" та ТОВ "Роурен" без задоволення.
02.10.2025 до Північно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ "Роурен" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених адвокатом Керницькою О.В. щодо представлення інтересів позивача у зв'язку з розглядом апеляційної скарги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Житомир Молодіжний" та стягнення з останнього на користь позивача 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, 3 ст.244 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи
За змістом ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегією суддів встановлено, що під час апеляційного перегляду рішення Господарського суду Житомирської області від 21.07.2025 ТОВ "Роурен" у своїй апеляційній скарзі заявляло про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Заява про прийняття додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат були подані позивачем 29.09.2025, що підтверджується відповідною відміткою підприємства поштового зв'язку на поштовому конверті, тобто в межах строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України.
Відтак, колегією суддів встановлено дотримання позивачем строків визначених у ч.8 ст.129 ГПК України, а тому його заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає розгляду судом.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2025 розгляд заяви ТОВ "Роурен" про ухвалення додаткового рішення у справі №906/1218/24 постановлено здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву позивача щодо ухвалення додаткового рішення у даній справі та відповідно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.
Згідно з ч.1, 2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, у додаткових постановах Верховного Суду у справі №910/1929/19 від 01.06.2022, у справі №903/999/23 від 17.01.2025)
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, ч.4 ст.126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 ГПК України).
Колегія суддів зауважує, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Апеляційним судом встановлено, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених ТОВ "Роурен", останнім було подано: договір про надання правничої допомоги №АО-177 від 01.10.2024, додаток №2 від 18.08.2025 до вказаного договору, акт приймання- передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 25.09.2025.
Матеріали справи також містять копію ордера серії ВХ №1079582 від 04.10.2024 на надання правничої допомоги ТОВ "Роурен" адвокатом Керницькою О.В. та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ХМ №000089 від 10.10.2018.
01.10.2024 між Адвокатським об'єднанням "Юридична компанія "Керницька та партнери" (Адвокатське об'єднання) та ТОВ "Роурен" (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги №АО-177, згідно п.1.1 якого, адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правничу допомогу клієнту у всіх справах, що пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а клієнт зобов'язується оплатити послуги адвокатського об'єднання (гонорар) та компенсувати фактичні витрати на надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п.3.2, 3.3 договору, винагорода адвокатського об'єднання за надання правничої допомоги (гонорар) обчислюється виходячи з витрачених ним годин роботи або визначається у фіксованому розмірі. Вартість однієї години роботи/фіксований розмір гонорару встановлюється сторонами у додатку до цього договору. У будь-якому випадку гонорар не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлюється сторонами у додатку до цього договору.
Факт надання адвокатським об'єднанням правничої допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), у якому має міститись опис виконаних робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат. У відповідному акті також може міститись посилання на конкретну судову справу (номер справи, назва суду), в межах якої адвокатським об'єднанням надавалась правнича допомога клієнту.(п. 3.6. договору)
Відповідно до додатку до договору №2 від 18.08.2025, сторони погодили, що вартість однієї години роботи адвокатського об'єднання, відповідно до п.3.2. договору, за представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції та надання іншої правничої допомоги, пов'язаної зі справою в суді апеляційної інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, підготовку процесуальних документів та заяв по суті справи, тощо - становить 5000 грн.
З акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 25.09.2025 вбачається, що відповідно до умов договору за період з 18.08.2025 по 23.09.2025 адвокатським об'єднанням було надані такі послуги (виконані роботи):
- зустріч з клієнтом та погодження стратегії захисту інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції;
- підготовка та подання процесуальних документів по справі №906/1218/24 до суду апеляційної інстанції: заяви про вступ у справу як представника від 26.08.2025, заяви про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції від 16.09.2025, відзиву на апеляційну скаргу ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" від 22.09.2025;
- представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції у судовому засіданні 23.09.2025.
На вищевказані послуги адвокатом витрачено 7 год, вартість яких при обрахунку за погодинною оплатою, складає 35 000 грн.
Сторони погодились, що розмір винагороди адвоката (гонорару) за надання правничої допомоги клієнту співмірний зі складністю справи та виконаними адвокатом роботи (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих виконаних робіт та послуг; значенням справи для клієнта, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію клієнта та публічним інтересом до справи. (п.4 акту приймання-передачі наданих послуг)
Оцінюючи наявність правових підстав для відшкодування ТОВ "Роурен" витрат на правову допомогу в частині надання адвокатом Керницькою О.В. юридичних послуг в межах розгляду апеляційної скарги ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" та представництво позивача у суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом ч.3 ст.237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч.1 ст.30 вищевказаного Закону, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19; п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п.127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 ).
Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.
Частинами 1, 2 статті 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2022 у справі №922/1964/21).
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади господарського законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Апеляційний суд також враховує, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.126 ГПК України (схожа правова позиція, викладена у додаткові постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №824/20/23).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22).
Оцінюючи надані ТОВ "Роурен" докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правову допомогу, колегією суддів встановлено, що останні у своїй сукупності разом із іншими матеріалами справи у повній мірі підтверджують обсяг наданої йому професійної правової допомоги адвокатом Керницькою Оксаною Вікторівною та розмір понесених ним витрат на професійну правову допомогу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України.
Відтак, з огляду на відсутність від ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" будь яких клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, беручи до уваги складність справи, зважаючи на участь адвоката Керницької О.В. судовому засіданні 23.09.2025 із його значною тривалістю, апеляційний суд вважає обґрунтованим заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 35 000,00 грн.
Керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, критеріїв реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги обставини справи та характер спірних правовідносин, з урахуванням вчинених процесуальних дій адвоката у даній справі, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОК "ЖБК "Житомир Молодіжний" на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн, а тому заява ТОВ "Роурен" про відшкодування судових витрат у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції підлягає задоволенню.
Керуючись ст.123, 129, 233, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Роурен" про ухвалення додаткового рішення у справі №906/1218/24 - задоволити.
2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Житомир Молодіжний" (10024, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Олександра Клосовського, буд.14, кв.15, код ЄДРПОУ 41138357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роурен" (29001, Хмельницька обл., м.Хмельницький, вул.Старокостянтинівське шосе, 26, код ЄДРПОУ 39913411) 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Господарському суду Житомирської області видати судовий наказ.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.