ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
13 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4889/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення та виклику сторін апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на рішення Господарського суду Одеської області від 11.06.2025 (повний текст складено та підписано 11.06.2025, суддя Цісельський О.В.)
у справі №916/4889/24
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
до Приватного підприємства «Каргосаф»
про стягнення 17 192,08 грн
Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Господарського суду Одеської області з позовної заявою до Приватного підприємства “Каргосаф», в якій просило суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 16799,94 грн та 392,14 грн пені.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди державного майна № 432-26-065 від 14.08.2006 зі своєчасної та повної сплати орендної плати у період з січня по грудень 2023 року.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.06.2025 по справі №916/4889/24, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що виходячи з положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 в редакції до 07.05.2024, тобто в редакції чинній протягом січня-грудня 2023 року, а також враховуючи місцезнаходження орендованого нерухомого майна - м. Херсон, з огляду на те, що законодавець не пов'язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, суд виснував, що відповідач у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 був звільнений від орендної плати за спірне нерухоме майно, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся позивач з апеляційною скаргою в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 11.06.2025 по справі №916/4889/24 - скасувати повістю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі в повному обсязі.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке полягає у неправильному тлумаченні закону та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи та нез'ясовані обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції встановленим обставинам справи, з огляду на таке:
- укладений між сторонами договір оренди є чинним до теперішнього часу, а тому у відповідача є обов'язок щодо сплати орендних платежів. В свою чергу, жодних заяв про припинення договору оренди чи про звільнення від сплати орендної плати до Регіонального відділення від відповідача не надходило. Орендоване майно до теперішнього часу не повернуто балансоутримувачу та перебуває в користуванні Орендаря;
- Регіональне відділення на підставі підп.1 п.1 Постанови №634 повністю звільняло Орендаря від сплати орендної плати до 31.12.2022. Оскільки протягом 2023 року повне звільнення від сплати орендної плати не було передбачено законодавством, Регіональним відділенням нараховувалась орендна плата в цей період на підставі п. 4 Постанови № 634;
- відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови № 634 передбачено звільнення орендарів державного і комунального майна від орендної плати на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 року. Тобто, як вважає апелянт, починаючи з 01.01.2023 орендарям, визначеним пп.1 п.1 Постанови № 634, орендна плата нараховується;
- з огляду на положення Постанови № 634, нарахування орендної плати орендарям у розмірах, передбачених пунктом 1 цієї постанови, є державним регулюванням такої плати, в зв'язку з чим Регіональне відділення і нараховувало її відповідачу за період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023.
Ухвалою суду апеляційної інстанції відкрито апеляційне провадження у цій справі та визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 14.08.2006 між Регіональним відділенням ФДМУ по Херсонській області (наразі - Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, орендодавець, позивач, Регіональне відділення) та Приватним підприємством “Каргосаф» (орендар, відповідач, ПП “Каргосаф») був укладений договір оренди державного майна № 432-26-065, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне майно - вбудоване приміщення загальною площею 22,1 кв.м., яке знаходиться на другому поверсі чотирьохповерхової будівлі службово-побутового корпусу, яка перебуває на балансі Херсонського морського торгівельного порту, та розташована за адресою: м. Херсон, пр-кт Ушакова, 4. Мета оренди: розміщення офісу (п. 1.2. договору).
Згідно з п.10.1. строк дії договору визначено в одинадцять місяців. Цей договір діє з 14.08.2006 до 14.07.2007.
Додатком до договору є розрахунок орендної плати.
14.08.2006 Регіональним відділенням, балансоутримувачем Херсонським МТП та ПП “Каргосаф» було підписано акт прийому-передачі державного майна, відповідно до якого орендодавець та балансоутримувач передали, а орендар прийняв в оренду державне майно - вбудоване приміщення загальною площею 22,1 кв.м., яке знаходиться на другому поверсі чотирьохповерхової будівлі службово-побутового корпусу, яка перебуває на балансі Херсонського морського торгівельного порту, та розташована за адресою: м. Херсон, пр-кт Ушакова, 4.
Додатковими угодами №1 від 20.03.2007, № 2 від 02.08.2007 та додатковими договорами №3 від 14.07.2009, № 4 від 13.07.2010, № 5 від 20.02.2012, № 6 від 13.07.2012, № 7 від 19.08.2013, № 8 від 25.06.2014, № 9 від 15.07.2016, № 10 від 17.07.2018 до договору оренди державного майна №432-26-065 від 14.08.2006 сторони неодноразово вносили зміни щодо розрахунку та розміру орендної плати, а також щодо строку дії договору.
15.12.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Приватним підприємством “Каргосаф» та ДП “Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії ДП “АМПУ» (Адміністрація Херсонського морського порту) (балансоутримувач) укладений договір №11 про внесення змін до договору оренди від 14.08.2006 № 432-26-065.
Відповідно до п.5.1 змінюваних умов договору №11 процедурою, в результаті якої майно отримано в оренду, є продовження за результатами проведення аукціону договору оренди від 14.08.2006 № 432-26-065.
Згідно з п. 9.1 змінюваних умов договору №11 місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, становить 2801,39 грн, без ПДВ.
Пунктом 12.1 змінюваних умов договору №11 передбачено, що договір укладено строком на 2 роки.
Пунктом 16 змінюваних умов договору №11 визначено співвідношення розподілу орендної плати станом на дату укадення договору, а саме перерахування орендарем орендної плати здійснюється у співвідношенні 30% суми орендної плати - балансоутримувачу та 70% суми орендної плати - до державного бюджету.
Якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції цього року (п. 3.2. незмінюваних умов договору №11).
Відповідно до пункту 3.3 незмінюваних умов договору №11 передбачено, що орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов (або в іншому співвідношенні, визначеному законодавством), щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.
Відповідно до п.3.8. незмінюваних умов договору №11 на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Пунктом 12.1. незмінюваних умов договору №11 встановлено, що договір укладено на строк, визначений у п. 12. Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди за цим договором починається з наступного дня після дати закінчення строку оренди за договором, який продовжується.
24.09.2024 на електронну пошту відповідача позивачем було направлено претензію за №11-04-01022 щодо сплати заборгованості з орендної плати та пені за договором оренди державного майна від 14.08.2006 №432-26-065. У вказаній претензії Регіональне відділення наполягало на добровільній сплаті заборгованості з орендної плати в сумі 16799,94 грн та пені в сумі 392,14 грн. Вказану претензію також додатково було направлено позивачем засобами поштового зв'язку на юридичну адресу відповідача.
В матеріалах справи також міститься розрахунок заборгованості за договором оренди від 14.08.2006 №432-26-065 (додаткова угода від 15.12.2020 №11), відповідно до якого загальна сума заборгованості за орендною платою становить 16799,94 грн, за пенею - 392,14 грн.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди державного майна №432-26-065 від 14.08.2006, зі змінами, та додатковим договором №11 від 15.12.2020 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмовив у їх задоволенні.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Згідно з ч.ч.1, 6 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За умовами ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з частиною 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи те, що об'єкт оренди відповідно до наявних у справі матеріалів є державною власністю, на правовідносини, що склалися між сторонами за договором оренди державного майна №432-26-065 від 14.08.2006, також розповсюджуються положення Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
Судом приймається до уваги, що Законом України “Про оренду державного та комунального майна» не передбачено автоматичне продовження строку дії договору оренди або його продовження за мовчазною згодою сторін.
Разом з тим, відповідно до п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про оренду державного та комунального майна» під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема, щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану; припинення орендарем договору оренди.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених ст. 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Пунктом 16 Постанови Кабінету Міністрів України № 634 визначено орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Отже, за змістом наведених положень Постанови Кабінету Міністрів України № 634, нею встановлено автоматичний порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна з початку введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, за наступних умов: строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану; відсутність повідомлення балансоутримувачем орендаря з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.
Таким чином, враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України № 634 від 27.05.2022, договір оренди державного майна № 432-26-065 від 14.08.2006 в редакції договору № 11 від 15.12.2020 про внесення змін до договору оренди від 14.08.2006 № 432-6-065 є продовженим на строк, визначений у вказаній Постанові, а саме: на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Визначаючи наявність, період та суму зобов'язання, що виникло у відповідача, колегія суддів зазначає, що в укладеному між сторонами договорі узгоджено, зокрема, що орендна плата сплачується відповідачем до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов, щомісяця до 5 числа поточного місяця оренди.
Так, позивачем надано суду розрахунок орендної плати, у якому зазначено про наявність заборгованості у відповідача зі сплати орендної плати у сумі 16799,94 грн, а також пені в сумі 392,14 грн. При цьому, вказана заборгованість з орендної плати розрахована за період оренди з 01.01.2023 до 31.12.2023 з урахуванням здійснених відповідачем оплат за попередні періоди.
При цьому, як вбачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості відповідача, позивач враховує, що у починаючи з 24.02.2022 до кінця 2022 року відповідач був звільнений від обов'язку здійснювати оренду плату, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2022 №634. А з 01.01.2023 відповідач повинен був виконувати взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендних платежів.
Вирішуючи питання стосовно нарахування відповідачу орендної плати у спірний період, суд зазначає наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 року № 634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» (далі - постанова № 634) (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) установлено, що:
1) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 року, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна: фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану; які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м. Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території);
2) на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 вересня 2022 року, за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене: на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях); у закладах культури і освіти, якщо об'єкт оренди було передано в оренду на погодинній основі;
3) на період воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до 30 травня 2022 року, за договорами оренди державного майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей.
Відповідно до підп. 5 п. 1 постанови № 634 звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.
Згідно з підп. 1-1 п. 1 постанови № 634, в редакції, чинній з 08.05.2024, установлено, що орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих рф територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.
Пунктом 16 постанови № 634, в редакції, яка діє з дня набрання чинності постанови та станом на цей час, визначено, що орендодавцям державного та комунального майна забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, а також продовження та припинення договорів оренди відповідно до пункту 5 цієї постанови починаючи з 24 лютого 2022 року. В цей же час, відповідно до преамбули постанови № 634, в редакції, чинній з 08.05.2024, установлено, що нарахування орендної плати орендарям, визначеним підпунктом 1-1 пункту 1 цієї постанови, здійснюється з урахуванням змін, затверджених Постановою КМ № 512 від 07.05.2024, починаючи з 1 січня 2024 року. Надмірно сплачена зазначеними орендарями орендна плата підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів згідно з постановою КМ № 512 від 07.05.2024.
Наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, включено, зокрема, всю територію Херсонської області.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5, в редакції з 18.11.2022, територія Херсонського району Херсонської області включена до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, крім смт Білозерка, сіл Дар'ївка, Музиківка, Станіслав, міста Херсон, села Чорнобаївка).
Наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2022 № 5840/5 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 01 квітня 2022 року № 1307/5 “Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану».
Відповідно до п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 “Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (далі - постанова № 209) (в редакції з 27.12.2022), установлено, що протягом дії воєнного стану: 1) припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій; 2) в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, забезпечується з урахуванням зумовлених умовами воєнного стану технічних характеристик (можливостей); 3) у разі появи загрози несанкціонованого доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, зокрема внаслідок тимчасової окупації державою-агресором певної адміністративно-територіальної одиниці, адміністратор таких реєстрів невідкладно припиняє доступ користувачів до них в межах відповідної території, про що у дводенний строк інформує Міністерство юстиції.
Згідно з п. 1-2 постанови № 209 (в редакції з 23.05.2023 до 01.01.2024) установлено, що протягом дії воєнного стану: 1) припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих рф територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації; 2) в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих рф територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, забезпечується з урахуванням зумовлених умовами воєнного стану технічних характеристик (можливостей); 3) у разі появи загрози несанкціонованого доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, зокрема внаслідок тимчасової окупації державою-агресором певної адміністративно-територіальної одиниці, адміністратор таких реєстрів невідкладно припиняє доступ користувачів до них в межах відповідної території, про що у дводенний строк інформує Міністерство юстиції.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф» територію Херсонської міської територіальної громади віднесено: з 01.03.2022 до 11.11.2022 - до тимчасово окупованих рф територій України; з 11.11.2022 до 01.05.2023 - до території можливих бойових дій; з 01.05.2023 - до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф» визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, а також затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф. Щодо Херсонської міської територіальної громади перелік містить ідентичні дані з тими, які вказані у переліку, затвердженому наказом від 22.12.2022 № 309.
Так, згідно з підп. 1 п. 1 постанови КМУ № 634, в редакції, яка набула чинності 01.06.2022 та діяла протягом спірного періоду, установлено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 року, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24 лютого 2022 року або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24 лютого 2022 року або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, зокрема, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, у тому числі, на території Херсонської області. За змістом п. 5, 16 цієї постанови звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця, при цьому, орендодавцям доручено забезпечити нарахування орендної плати орендарям згідно з пунктом 1 цієї постанови, починаючи з 24 лютого 2022 року.
Також, згідно з підп. 2, 3 п. 1 цієї постанови звільнено від сплати орендних платежів у певному періоді орендарів, які використовують державне та комунальне майно з місцезнаходженням у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, серед переліку яких Херсонська області відсутня. При цьому, у змісті підп. 2 та 3 п.1 постанови, при визначені часового проміжку часу, протягом якого надається знижка відповідним орендарям, містить визначення “не довше», на відміну від підп. 1 п. 1, в якому вживається конструкція “в будь-якому разі до 31 грудня 2022 року».
З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта в цій частині, оскільки положення Постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 не містять обмеження щодо кінцевої дати звільнення від сплати орендної дати - 31.12.2022, наявність правової конструкції “але у будь-якому разі до 31.12.2022» свідчить, що така дата вказана як кінцева лише у разі припинення воєнного стану раніше 31.12.2022.
Оскільки воєнний стан не був припинений під час спірного періоду та триває і на цей час, судова колегія зазначає, що положення цього пункту постанови мало бути враховано позивачем при здійсненні нарахування спірних платежів.
Окрім того, суд апеляційної інстанції враховує, що на момент прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 27.05.2022 № 634 діяв наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 “Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану» (далі - Перелік), згідно з яким (в редакції станом на дату винесення постанови № 634) до Переліку включено Херсонську область.
Далі, наказом Мінюсту від 17.11.2022 № 5152/5 були внесені зміни до Переліку, зокрема, включено Херсонський район, крім смт Білозерка, сіл Дар'ївка, Музиківка, Станіслав, міста Херсон, села Чорнобаївка. Водночас, на підставі наказу Мінюсту від 27.12.2022 № 5840/5, який набрав чинності 13.01.2023, наказ від 01.04.2022 №1307/5 втратив чинність, натомість, нового нормативно-правового акту, який визначає перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, не прийнято.
В цей же час суд звертає увагу, що до постанови КМУ № 634 неодноразово вносились зміни, зокрема згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 1026 від 13.09.2022, №1236 від 18.10.2022, №280 від 24.03.2023 та №35 від 16.01.2024, і в жодній із зазначених редакцій не було змінено положення підп. 1 п.1 постанови.
Вказаний підпункт постанови № 634 було змінено лише на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 № 512, тобто лише після 08.05.2024 було виключено положення щодо звільнення від орендної плати орендарів комунального майна, яке розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану із визначеним переліком таких адміністративно-територіальних одиниць. При цьому, редакція постанови від 08.05.2024 звільняє від сплати орендних платежів орендарів за місцерозташуванням не лише з прив'язкою наявності чи відсутності доступу користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, а звільняє орендарів державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій та територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Отже, Кабінет Міністрів України після втрати чинності наказу Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5, тобто після 13.01.2023, неодноразово вносив зміни до постанови № 634 та залишав редакцію підпункту 1 пункту 1 постанови, якою передбачено, що на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, у тому числі, Херсонська область.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що такий “перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану» визначений в самому підпункті 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634.
З урахуванням вищевикладеного, виходячи з вищезазначених положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 в редакції до 07.05.2024, тобто в редакції чинній протягом січня-грудня 2023 року, приймаючи до уваги місцезнаходження орендованого нерухомого майна - м. Херсон, з огляду на те, що законодавець не пов'язує звільнення від орендної плати з окремим рішенням орендодавця, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач у період з 01.01.2023 по 31.12.2023 був звільнений від орендної плати за спірне нерухоме майно, оскільки в цей період тривав воєнний стан в Україні.
Таким чином доводи скаржника про необхідність нарахування орендної плати за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 ґрунтується на помилковому тлумаченні нормативних актів, що регулюють вказані правовідносини.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не доведена обставина наявності заборгованості відповідача у спірний період з січня по грудень 2023 року.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника, що відповідач повинен був звернутися до орендодавця із заявою про звільнення від сплати орендної плати, з огляду на таке.
Відповідно до п.129 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 (чинний на момент виникнення правовідносин), для внесення змін до договору оренди орендар звертається до орендодавця із заявою, де зазначаються положення договору, які він пропонує змінити, та пояснення необхідності внесення таких змін.
Пунктом 129-1 Порядку передбачено, що якщо у зв'язку із змінами у соціально-економічному становищі в країні або в окремих її регіонах внаслідок економічної кризи, стихійного лиха, запровадження карантинних обмежень або інших подій, які можуть негативно вплинути на здатність орендарів продовжувати сплачувати орендну плату за укладеними договорами оренди, Кабінет Міністрів України або представницький орган місцевого самоврядування ухвалили рішення про надання орендних знижок, звільнень від сплати орендної плати за договорами оренди певного майна або за договорами оренди майна, яке використовується за певними цільовими призначеннями, визначеними у такому рішенні, то підставою для застосування таких звільнень або знижок є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, на якого вони поширюються, крім випадків, коли у рішенні Кабінету Міністрів України або представницького органу місцевого самоврядування зазначається про те, що знижки або звільнення застосовуються без окремого рішення орендодавця.
Таким чином, пункт 129-1 Порядку, яким встановлено, що підставою для звільнення від сплати орендної плати за договорами оренди майна є наказ орендодавця, прийнятий на підставі звернення орендаря, крім випадків, коли у рішенні Кабінету Міністрів України або представницького органу місцевого самоврядування зазначається про те, що знижки або звільнення застосовуються без окремого рішення орендодавця.
У даному випадку, відповідно до підп. 5 п. 1 постанови № 634 звільнення або перерахунок орендної плати відповідно до цього пункту здійснюється без окремого рішення орендодавця.
Відповідно, законодавець не вимагає ані звернення орендодавця до орендаря з приводу звільнення від орендної плати, ані прийняття останнім окремого рішення про таке звільнення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, а тому не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Одеської області від 11.06.2025 у справі №916/4889/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Датою складання та підписання даної постанови є 13.10.2025 у зв'язку з перебуванням судді Аленіна О.Ю. у відпустці з 11.08.2025 по 05.09.2025, судді Філінюка І.Г. з 11.08.2025 по 12.09.2025 та судді Принцевської Н.М. з 09.09.2025 по 10.10.2025.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.