79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"06" жовтня 2025 р. Справа № 909/899/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
від скаржника - не з'явився
від прокуратури - Винницька Л.М.
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
від третіх осіб-1- 3 - не з'явились
розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Акріс-Захід» від 19 березня 2025 року
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2025 року (повний текст підписано 07.02.2025), суддя Неверовська Л.М.
у справі № 909/899/24
за позовом Керівника Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області, м. Коломия, Івано-Франківська область
в інтересах держави в особі:
позивача Івано-Франківської обласної ради, м. Івано-Франківськ
до відповідача Отинійської селищної ради, смт. Отинія, Коломийський район, Івано-Франківська область
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Комунальне підприємство “Коломийський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради», с. Воскресинці, Коломийський район, Івано-Франківська область
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Коломия, Івано-Франківська область
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Зірка Карпат», м. Київ
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку
встановив:
25 вересня 2024 року керівник Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної ради до Отинійської селищної ради про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, площею 83.964 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, площею 83.964 га та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні останньою, площею 83.964 га, шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності Отинійської селищної ради, припинивши її право власності на вказану земельну ділянку.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2025 року у справі № 909/899/24 позов задоволено в повному обсязі. Суд вирішив усунути перешкоди власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, площею 83.964 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації вказаної земельної ділянки та усунути перешкоди власнику - державі в особі Івано-Франківської обласної ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, площею 83.964 га, шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності Отинійської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, площею 83.964 га, припинивши право власності Отинійської селищної ради на вказану земельну ділянку.
Рішення мотивоване тим, що як встановлено судом, наказом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 09.12.2020 №42-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" передано Отинійській селищній раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1076,3890 га, які розташовані за межами населених пунктів Отинійської селищної ради ОТГ. Серед загальної площі земельних ділянок даним наказом, відповідно до додатку до наказу від 09.12.2020 №42-ОТГ, передано у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001. Судом у рішенні встановлено, згідно матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001 накладається на землі лісового фонду агролісгоспу в кварталі №107 виділів 2,3 Отинійської технічної дільниці. Площа перетину земельних ділянок лісового фонду з ділянкою кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, співпадає на 46.7185%. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні документи, які свідчили б про вилучення спірної земельної ділянки та зміну її цільового призначення в порядку передбаченому нормами Земельного та Лісового кодексів України. Суд у рішенні зазначив, що Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області здійснено формування та передачу спірної земельної ділянки державної власності у комунальну власність, при цьому, земельна ділянка з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001 накладається на землі лісового фонду, які перебували у постійному користуванні Коломийського САЛГ, що свідчить про те, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001 є незаконно сформованою. Суд дійшов до висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області поза межами своєї компетенції та поза волею належного власника - держави в особі Івано-Франківської обласної ради, з незаконною зміною цільового призначення вилучило із власності держави та постійного користування спірну земельну ділянку в частині, що накладаються із земельними ділянками лісового фонду та передало у комунальну власність Отинійській селищній раді. Судом встановлено, що Отинійська селищна рада вимоги по справі визнає. Суд у рішенні також встановив, що керівником Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області обрано належний та ефективний спосіб захисту, оскільки задоволення вимог про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку забезпечить поновлення порушених прав та інтересів держави у сфері охорони та збереження об'єктів лісового фонду.
Вказане рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.
На виконання рішення 03 березня 2025 року місцевим господарським судом видано відповідний наказ.
24 березня 2025 року до Західного апеляційного господарського суду від особи, яка не брала участі у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю “Акріс-Захід» надійшла апеляційна скарга на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2025 року у справі № 909/899/24.
Так, апелянт просить скасувати вказане рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове про відмову в позові.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Акріс-Захід» є суборендарем земельної ділянки з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, площею 83.964 га. Також апелянт стверджує, що починаючи з 2022 року товариство понесло господарські витрати щодо виконання умов укладеного договору, так як окрім своєчасної сплати орендної плати товариство здійснювало цільове покращення земельної ділянки, шляхом внесення відповідних добрив і мінеральних речовин, а отже оскаржуване рішення суду призвело до істотного дисбалансу й майнових втрат товариства, що на думку представника товариства є недопустимим. У апеляційній скарзі апелянт також зазначає, що його не було належним чином повідомлено про розгляду справи, а також не було залучено в якості третьої особи, що на думку апелянта є порушенням норм процесуального права та обов'язковою підставою для скасування рішення.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі № 909/899/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Акріс-Захід» на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2025 року; витребувано з місцевого господарського суду матеріали справи; прокурору, позивачу, відповідачу та третім особам-1- 3 надано строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.
06 травня 2025 року від Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач (прокурор) просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Акріс-Захід» використовувало земельну ділянку кадастровий номер 2623286200:02:002:0001 на умовах суборенди з 2002 року, а отже товариство “Акріс-Захід» очевидно отримувало користь (майнову вигоду з ї використання), а враховуючи, що земельна ділянка використовувалась для вирощування сільськогосподарської продукції внесення добрив і мінеральних речовин покращувало врожайність земельної ділянки, а отже сприяло отриманню більшого доходу від вирощування врожаю. Крім того, вказує, що у чинному законодавстві відсутня така підстава скасування рішення суду як матеріальні збитки понесені внаслідок використання землі. Також зазначає, що в ході розгляду справи № 909/899/24 встановлено, що площа перетину земельних ділянок лісового фонду з ділянкою кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, співпадає на 46.7185%. Таким чином більше 60 відсотків земельної ділянки що використовувалася Товариством з обмеженою відповідальністю “Акріс-Захід» до ухвалення рішення судом залишається земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які за умови належно оформлення права користування на умовах оренди можуть в подальшому використовуватися ТзОВ “Акріс-Захід». Також прокурор не погоджується з твердженням апелянта, що його не було належним чином повідомлено про розгляду справи, а також не було залучено в якості третьої особи, що на думку апелянта є порушенням норм процесуального права та обов'язковою підставою для скасування рішення, оскільки вищенаведені тези суперечать положенням чинного господарського процесуального та цивільного процесуального законодавства України.
Ухвалою суду від 15 травня 2025 року апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 червня 2025 року.
Ухвалами суду від 10 червня 2025 року, 07 липня 2025 року та 25 серпня 2025 року розгляд апеляційної скарги відкладено в межах розумного строку, з підстав наведених в останніх.
В судовому засіданні 25 серпня 2025 року представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги.
В судове засідання 06 жовтня 2025 року з'явився прокурор. Представники інших учасників справи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, поряд з цим, скаржник участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Івано-Франківським окружним адміністративним судом не забезпечив.
Прокурор у судових засіданнях 25 серпня 2025 року та 06 жовтня 2025 року проти вимог апеляційної скарги заперечував, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.
Розглядаючи апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю “Акріс-Захід», колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження, з огляду на наступне:
При розгляді апеляційної скарги судом враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №921/730/13-г/3 та постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі №904/897/19 щодо розгляду скарг осіб, які не брали участі у справі.
Зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах “Ейрі проти Ірландії», від 09.10.1979, п.24, Series A №32, та “Гарсія Манібардо проти Іспанії», заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II), які з огляду на положення статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі “Мушта проти України» зазначено: “право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Тобто реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч.1 ст.17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
З наведених норм вбачається, що перш ніж переглядати справу в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд повинен встановити чи місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, вирішив питання про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка подала апеляційну скаргу на таке рішення та з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.
Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтею 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Слід враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведе, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема, апеляційної скарги.
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Предметом позову у цій справі є вимога Коломийської окружної прокуратури Івано-Франківської області до Отинійської селищної ради про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, площею 83.964 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, площею 83.964 га та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, площею 83.964 га, шляхом скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності Отинійської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, площею 83.964 га, припинивши право власності Отинійської селищної ради на вказану земельну ділянку.
Судом встановлено, що згідно інформації отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі розпорядження Коломийської районної державної адміністрації 26.12.2008 Отинійською селищною радою земельна ділянка кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, площею 83.964 га на підставі відповідного договору передана в оренду фізичній особі ОСОБА_1 терміном на 15 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто по 26.12.2023 року. В подальшому, ОСОБА_1 07.09.2018 уклала з ТОВ "Зірка Карпат" договір суборенди земельної ділянки кадастровим номером 2623286200:02:002:0001, площею 83.964 га до 26.05.2025.
Разом з тим, як вбачається із п. 5 договору оренди землі від 26.12.2008 року договір укладено на 15 років, отже термін договору закінчився 26.12.2023 року.
Відповідно до частини четвертої статті 8 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.
Отже, договір суборенди землі від 07.09.2018 року та додаткова угода №2, в якій суборендарем вказано апелянта, від 31.03.2022 року до договору суборенди землі від 07.09.2018 року також припинені.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2025 року у справі № 909/899/24 не вирішувалися будь-які питання про права, інтереси та (або) обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю “Акріс-Захід».
Слід зазначити, що встановлена процесуальним законом можливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі, лише у разі підтвердження та встановлення наявності порушення її прав, інтересів та (або) обов'язків оскаржуваним судовим рішенням, ґрунтується на принципі res judicata, тобто поваги до остаточного судового рішення, дія якого передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов'язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.
Здійснення апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання за відсутності передбачених законом виняткових підстав є порушенням зазначеного принципу, що не є виправданим.
Колегією суддів встановлено, що права/інтереси/обов'язки апелянта оскаржуваним судовим рішенням не порушені, питання про його права та обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, при цьому, скаржником не доведено наявності безпосереднього матеріально-правового зв'язку із предметом позову у цій справі, як і того, що оскаржуване рішення суду стосується його інтересів, прав та (або) обов'язків.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з'ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов'язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Як зазначалось вище, відповідно до ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Пунктом 3 ч.1 ст.264 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи наведене вище, у зв'язку з встановленням судом обставин щодо подання апеляційної скарги особою, не залученою до участі в справі, питання про права, інтереси та (або) обов'язки якої не вирішувались судом першої інстанції у цій справі, оскільки такі обставини встановлено після відкриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Акріс-Захід» на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2025 року у справі № 909/899/24.
При цьому, колегія суддів не розглядає інших доводів скаржника, що викладені ним в апеляційній скарзі та які стосуються суті спору, оскільки дійшла висновку про закриття апеляційного провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.
Керуючись ст.ст.234, 254, 255, 264 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
постановив:
Закрити апеляційне провадження у справі № 909/899/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Акріс-Захід» на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23 січня 2025 року.
Копії ухвали суду надіслати учасникам у справі та скаржнику.
Матеріали справи № 909/899/24 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну ухвалу складено 10 жовтня 2025 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.