79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"30" вересня 2025 р. Справа №907/407/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
секретар судового засідання Копець Х.А.
розглянувши апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» в особі філії “Карпатський лісовий офіс» ДП “Ліси України» від 15.07.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/2210/25 від 16.07.2025)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.06.2025 (повний текст рішення складено та підписано 26.06.2025, суддя Худенко А.А)
у справі № 907/407/25
за позовом Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород Закарпатської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області, Ясінянської селищної ради, смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України», м. Київ в особі філії “Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України», м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 10 329 553,50 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
з участю представників:
прокуратура:Місінська М.А.
від позивачів: не з'явились;
від відповідача в режимі відеоконференції: Буря В.В.;
Закарпатська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Ясінянської селищної ради звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ДГСП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» про стягнення 10 329 553,50 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем обов'язків постійного лісокористувача щодо вчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев на підвідомчій відповідачу території та встановлено в межах кримінального провадження. Зазначає, що при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, встановлено порушення інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме - виявлено факт наявності невідшкодованих збитків, завданих кримінальним правопорушенням в сфері охорони навколишнього природного середовища. Так, за твердженням прокурора, під час опрацювання матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024140160000073 від 22.03.2024 встановлено, що внаслідок неналежного виконання майстром лісу Свидовецького лісництва ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, в осінньо-зимовий період 2022-2023 років, невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, в зоні природно-заповідного фонду на території кварталу 6 виділів 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва, проведено незаконну самовільну порубку 64 дерев, що спричинило шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та користування природними ресурсами, в особі Ясінянської селищної ради, в розмірі 10 329 553,50 грн. ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначено покарання (справа №305/908/24). Відтак, прокурор вважає, що ДСГП “Ліси України» в особі філії “Карпатський лісовий офіс» ДСГП “Ліси України», як постійний лісокористувач у зазначених правовідносинах, зобов'язано відшкодувати заподіяну шкоду.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 20 червня 2025 року у справі №907/407/25 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ДГСП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» на користь держави в особі Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області шкоду, заподіяну довкіллю внаслідок вчинення кримінального правопорушення в розмірі 10 329 553,50 грн. Стягнуто з ДГСП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДСГП «Ліси України» в дохід державного бюджету України 154 943,30 грн. судового збору.
При ухваленні рішення судом встановлено, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про належне вчинення ним дій, направлених на збереження охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду кварталу 6 виділів 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності. Зазначив, що призначення на посаду особи, яка не забезпечила схоронності лісу не свідчить про вжиття відповідачем вичерпних дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок, а встановлений та підтверджений факт незаконної рубки дерев за який посадову особу відповідача притягнуто до кримінальної відповідальності спростовує аргументи відповідача про вжиття усіх належних заходів задля забезпечення охорони лісу. Відтак перевіривши додані до позовної заяви розрахунки розміру заподіяної шкоди, судом зроблено висновок, що вони виконані працівниками Держекоінспекції у відповідності до постанови №655, виходячи з базового значення такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, підтверджені висновком судового експерта, а відтак визнано обґрунтованими позовні вимоги в цілому.
Не погодившись з ухваленим рішенням, ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною у скаргою, у в якій просить: залучити громадянина ОСОБА_1 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»; скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.06.2025 у справі №907/407/25 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції не конкретизує, які саме обов'язки і норми чинного законодавства України у сфері ведення лісового господарства були порушені відповідачем, які дії відповідач повинен був вчинити відповідно до вимог ведення лісового господарства з метою забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок, однак їх не вчинив, або вчинив не у відповідності із встановленими вимогами. Також скаржник зазначає, що прокурором для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних незаконною рубкою 64 дерев у кварталі 6 виділах 17, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва, не долучено експертизу документів про економічну діяльність підприємств й організацій. Крім того, звертає увагу, що прокурором не надано доказів проведення судової земельно-технічної експертизи для вирішення питання про те, чи відноситься ділянка на якій виявлено 64 пні без ознак відведення у рубку, до об'єкту природно-заповідного фонду - Карпатського біосферного заповідника. Також відповідач не погоджується з висновком з результатами проведеної судової ботанічної експертизи, вважає, що така є неналежним доказом. Зазначає, що згідно з протоколами огляду від 01.11.2023 та від 03.11.2023 в ході огляду були відібрані взірці вікових кернів з виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку та порядок ростучих дерев аналогічних порід та діаметрів по п'ять взірців кожного. Також вважає, що судом неправомірно відмовлено в клопотання про залучення третьої особи ОСОБА_1 .
Закарпатська обласна прокуратура у відзиві від 22.07.2025 заперечує проти доводів апеляційної скарги, вказуючи на те, що відповідач не надав суду доказів , які б свідчили про належне вчинення ним дій , направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності, позаяк вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 21.02.2025 у справі №305/908/24, навпаки, підтверджується бездіяльність посадової особи відповідача, внаслідок чого була спричинила шкоду довкіллю та відповідно і наявність причинного зв'язку. Також, зауважує, що обвинувачення у даному кримінальному провадженні стосується не дій обвинуваченого, як звичайної фізичної особи, а його бездіяльності як службової особи, до обов'язків якого входило здійснення контролю за правильністю лісокористування, охороною і захистом лісу на закріплених лісогосподарських дільницях, який в порушення вимог посадової інструкції та статей 19, 86, 89, 105 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону затвердженого постановою КМ Україні від 16.09.2009 №976, який через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків допустив незаконну порубку дерев. Щодо розрахунків, то прокурор зазначає, що у кримінальному провадженні збитки, спричинені незаконною порубкою дерев, підтверджені розрахунками спеціалістів ДЕІ у Закарпатській області, зробленими виходячи з протоколів огляду та відомостей попневого переліку, постанови КМ України від 10.05.2022 №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» та ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». Крім того, вказує, що державні інспектори екологічної інспекції брали участь в огляді місця події у якості спеціалістів у розумінні положень ст.71 КПК України. Щодо того, чи відноситься ділянка , на якій виявлено 64 пні без ознак відведення у рубку до об'єкту природно-заповідного фонду - Карпатського біосферного заповідника то зазначає, що в протоколах чітко зазначено про квартал та виділи, де здійснювався огляд. Межі кварталів та виділів встановлювались на підставі матеріалів лісовпорядкування та електронної карти місцевості за участі працівників відповідача. Також вказує, що в протоколах огляду зазначено, що на підставі охоронного зобов'язання від 10.03.2011 встановлено, що вказана територія перебуває в межах природно-заповідного фонду. В охоронному зобов'язанні від 10.03.2011 зазначено, що квартал 6 Свидовецького лісництва знаходиться в межах Карпатського біосферного заповідника, частина якого передана відповідачу. Прокурор звертає увагу, що саме на відповідача як на землекористувача вказаним охоронним зобов'язанням покладено обов'язок винести об'єкт у натурі та на планово-картографічний матеріал із збереженням меж, встановленням інформаційних щитів та знаків. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.06.2025 в даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18 липня 2025 року у справі №907/407/25 (головуючий суддя Кравчук Н.М., судді - Матущак О.І., Скрипчук О.С.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДСГП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» на рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.06.2025 у справі №907/407/25. Розгляд справи №907/407/25 призначено в судовому засіданні на 12.08.2025.
В судовому засіданні 12.08.2025 заслухано пояснення прокурора та представника відповідача, розгляд справи відкладено на 30.09.2025.
30.09.2025 в судове засідання з'явився прокурор та представник відповідача в режимі відеоконференції.
Державна екологічна інспекція у Закарпатській області та Ясінянська селищна рада участі уповноважених представників в жодне судове засідання не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 12.08.2025 шляхом надіслання такої до електронних кабінетів і така отримана ними 18.08.25, докази чого містяться в матеріалах справи.
Прокурором та представником відповідача надано пояснення по суті апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції розглянуто клопотання скаржника, яке викладено в апеляційній скарзі щодо залучення до участі у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і постановлено в його задоволенні відмовити, з огляду на те, що рішення у даній справі не вплине на права та обов'язки ОСОБА_1 .
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, Західний апеляційний господарський встановив таке.
Прокурор в позовній заяві вказує, що у ході досудового розслідування кримінального провадження №62024140160000073 від 22.03.2024 встановлено, що внаслідок неналежного виконання майстром лісу Свидовецького лісництва ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, в осінньо-зимовий період 2022-2023 років, невстановленими особами, в зоні природно-заповідного фонду на території кварталу 6 виділів 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва, проведено незаконну самовільну порубку 64 дерев.
За результатами судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні №62024140160000073 від 22.03.2024 Рахівським районним судом Закарпатської області 21.02.2025 (справа №305/908/24) ухвалено вирок, яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України за фактом неналежного виконання майстром лісу Свидовецького лісництва ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, в осінньо-зимовий період 2022-2023 років. Вказаний вирок суду набрав законної сили 25.03.2025.
Відповідно до вироку Рахівського районного суду Закарпатської області 21.02.2025 ОСОБА_1 , обіймаючи посаду майстра лісу Свидовецького лісництва, уповноважений на виконання адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, є службовою особою та працівником правоохоронного органу.
Відповідно до наказу від 26.01.2023 № 15/а, “Про перезакріплення лісових обходів працівників філії “Ясінянське ЛМГ» ДП “Ліси України», за майстром лісу Свидовецького лісництва Новоселюк М.М., перезакріплено території кварталу 5, 6, 7 Свидовецького лісництва.
30.05.2023 службовими особами Департаменту безпеки ДП “Ліси України» проведено перевірку щодо дотримання вимог ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів на території Свидовецького лісництв, в тому числі кварталу 6, в ході якої, в зоні природно-заповідного фонду, виявлено самовільні рубки дерев.
Під час досудового розслідування, слідчим, за участю спеціаліста Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та службових осіб філії “Ясінянське ліссомисливське господарство ДП “Ліси України», проведено огляд території кварталу 6 виділів 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва.
Під час огляду, на території кварталу 6 виділів 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва, в зоні природно-заповідного фонду, виявлено пні дерев ознак відведення в рубку. На кореневих лапах вказаних пнів відсутні затиси та відтиски клейма, про відведення в рубку.
В ході огляду, за допомогою повіреної сертифікованої металевої рулетки, спеціалістом проведено заміри середніх діаметрів виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку (у сантиметрах), з розрахунку найбільшого та найменшого діаметра кожного пня та встановлено їх породи. Таким чином, в ході огляду кварталу 6 виділ 37 виявлено пні 20 самовільно зрубаних дерев породи “Ялина», без ознак відведення в рубку, із наступними середніми діаметрами (у сантиметрах): 20, 20, 22, 22, 23, 23, 24, 25, 30, 34, 42, 42, 43, 47, 48, 51, 51, 52, 53.
В ході огляду кварталу 6 виділ 19 виявлено пні 9 самовільно зрубаних дерев без ознак відведення в рубку, у тому числі породи “Ялина» із наступними середніми діаметрами (у сантиметрах): 23, 55, 58, 61, 63, 64, 66, 68 та породи “Дуб» із наступними середніми діаметрами (у сантиметрах):33.
В ході огляду кварталу 6 виділів 14, 20, 21 виявлено пні 35 самовільно зрубаних дерев без ознак відведення в рубку, у тому числі породи “Ялина» із наступними середніми діаметрами (у сантиметрах): 29, 29, 30,30, 34, 35, 36, 38, 39, 40, 40, 40, 42, 42, 42, 43, 43, 44, 45, 45, 45, 45, 45, 46, 48, 48, 49, 50, 53, 55, 55, 56 та пні самовільно зрубаних вітровальних дерев породи “Ялина» із наступними середніми діаметрами (у сантиметрах): 36, 45.
Отже, самовільна рубка дерев на території кварталу 6 виділів 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва проведена в осінньо-зимовий період 2022-2023 років.
Внаслідок самовільної рубки дерев на території кварталу 6 виділів 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та користування природними ресурсами, в особі Ясінянської селищної ради спричинено шкоду в розмірі 10 329 553,5 грн.
Таким чином, майстер лісу Свидовецького лісництва ОСОБА_1 будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, під час виконання своїх службових обов'язків, в осінньо-зимовий період 2022-2023 років, перебуваючи на робочому місці, на території кварталу 5, 6, 7 Свидовецького лісництва, достовірно знаючи свої права та обов'язки, маючи об'єктивну можливість виконувати їх, через несумлінне ставлення до них, в порушення Положення про державну лісову охорону, Посадової інструкції лісничого Свидовецького лісництва, положень Лісового кодексу, не забезпечив перевірку стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень в зоні природно-заповідного фонду на території кварталу 6 виділів 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва, не здійснив заходів щодо попередження, виявлення фактів порушень лісового законодавства, незаконної рубки дерев, не вжив заходів щодо виявлення лісопорушників та притягнення їх до відповідальності, не доповідав письмово керівництву Підприємства про факт незаконної рубки дерев на ввірені йому території лісу, не провів оглядів місць незаконної рубки дерев, не склав актів (протоколів) про лісопорушення на ввіреній йому території кварталу 6 виділів 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва.
Внаслідок неналежного виконання майстром лісу Свидовецького лісництва ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, в осінньо-зимовий період 2022-2023 років, невстановленими на даний час досудовим розслідуванням особами, в зоні природно-заповідного фонду на території кварталу 6 виділів 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва, проведено незаконну самовільну порубку 64 дерев, що спричинило шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та користування природними ресурсами, в особі Ясінянської селищної ради, в розмірі 10 329 553,5 (десять мільйонів триста двадцять дев'ять тисячі п'ятсот п'ятдесят три гривні п'ятдесят копійок)
Згідно витягу з кримінального провадження №62024140160000073, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, внесені уповноваженою особою до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 березня 2024 року про те що, майстер лісу Свидовецького лісництва філії “Ясінянське лісомисливське господарство» ДП "Ліси України, ОСОБА_1 , будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, неналежно виконував свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, що спричинипло шкоду охоронюваним законом державним інтересам в розмірі 10329553,5 гривень.
Згідно витягу з кримінального провадження №42023070000000158, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України, внесені уповноваженою особою до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.06.2023, за яким службові особи філії "Ясінянське лісомисливське господарство ДП "Ліси України", шляхом зловживання службовим становищем, допустили проведення незаконних порубок дерев на території Лопушанського, Станиславського та Свидовецького лісництв, внаслідок чого державним інтересам спричинено тяжкі наслідки.
З акту перевірки господарської діяльності Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" Карпатського лісового офісу від 30.05.2023 вбачається, що іспекторами 1-го сектору відділу контролю з використання лісового та мисливського господарства Департаменту безпеки ДП "Ліси України", за участю лісничого Свидовецького лісництва, помічника лісничого Свидовецького лісництва проведено перевірку Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісове господарство" Карпатського лісового офісу щодо дотримання вимог ведення лісового та мисливського господарства, використання лісових ресурсів і побічного користування лісом, у Свидовецькому лісництві: квартал 5 виділ 1, виявлено незаконну рубку дерев породи ялина в кількості 10 пнів. Загальна кубомаса незаконно зрубаної деревини становить 21,0 кубічних метрів. Шкода заподіяна лісу відповідно 2266437,60 грн; квартал 5 виділ 1, виявлено незаконну рубку дерев породи ялина в кількості 10 пнів. Загальна кубомаса незаконно зрубаної деревини становить 21,0 кубічних метрів. Шкода заподіяна лісу відповідно 2266437,60 грн; квартал 5 виділ 2, виявлено незаконну рубку дерев породи ялина в кількості 16 пнів. Загальна кубомаса незаконно зрубаної деревини становить 30,0 кубічних метрів. Шкода заподіяна лісу відповідно 3338609,40 грн; квартал 6 виділ 120 та 21, виявлено незаконну рубку дерев породи ялина в кількості 22 пнів. Загальна кубомаса незаконно зрубаної деревини становить 30 кубічних метрів. Шкода заподіяна лісу відповідно 3878380,80 грн; квартал 6 виділ 19, виявлено незаконну рубку дерев породи ялина в кількості 8 пнів та 1 пень породи бук. Загальна кубомаса незаконно зрубаної деревини становить 19,0 кубічних метрів. Шкода заподіяна лісу відповідно 1999242 грн; квартал 6 виділ 37, виявлено незаконну рубку дерев породи ялина в кількості 18 пнів та 1 пень породи явір. Загальна кубомаса незаконно зрубаної деревини становить 14 кубічних метрів. Шкода заподіяна лісу відповідно 1951979,40 грн; квартал 7 виділ 13, виявлено незаконну рубку дерев породи ялина в кількості 23 пнів. Загальна кубомаса незаконно зрубаної деревини становить 16,0 кубічних метрів. Шкода заподіяна лісу відповідно 27797749,00 грн; квартал 7 виділ 3, виявлено незаконну рубку дерев породи ялина в кількості 12 пнів. Загальна кубомаса незаконно зрубаної деревини становить 7,0 кубічних метрів. Шкода заподіяна лісу відповідно 511358,40 грн; квартал 7 виділ 17, виявлено незаконну рубку дерев породи ялина в кількості 34 пні. Загальна кубомаса незаконно зрубаної деревини становить 15,0 кубічних метрів. Шкода заподіяна лісу відповідно 1111181,40 грн; квартал 7 виділ 18, виявлено незаконну рубку дерев породи ялина в кількості 23 пні. Загальна кубомаса незаконно зрубаної деревини становить 23,0 кубічних метрів. Шкода заподіяна лісу відповідно 2676844,8 грн; квартал 7 виділ 29, виявлено незаконну рубку дерев породи ялина в кількості 24 пні. Загальна кубомаса незаконно зрубаної деревини становить 11,0 кубічних метрів. Шкода заподіяна лісу відповідно 969078,6 грн. Розрахунок збитків проведено згідно Постанови КМ України від 10 травня 2022 року №575. Таким чином перевіркою встановлено що незаконно зрубано 192 дерева, загальна сума збитків 21482861,40 грн.
Згідно з витягом з кримінального провадження №62023140160000059 відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.367 КК України, внесені уповноваженою особою до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.03.2023, за яким службові особи філії "Ясінянське лісомисливське господарство ДП "Ліси України",діючи за попередньою змовою з працівниками та фізичними особами, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та інших фізичних та юридичних осіб, використовуючи владу та службове становище всупереч інтересам служби, забезпечили проведення самовільної рубки дерев, що спричинило тяжкі наслідки.
З протоколу огляду від 01.11.2023, проведеним слідчим Шостого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого в м. Львові, Канюка Н.В., з участю спеціаліста Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Дяченка І.Б., прокурора Закарпатської обласної прокуратури Медуниці Д.М., лісничого Свидовецького лісництва Піпаша В.В., майстра лісу Свидовецького лісництва Головчука Д.І., майстра лісу Свидовецького лісництва Новеселюка М.М. було оглянуто квартал 6 виділу 37 Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП "Ліси України" . Під час огляду на підставі матеріалів лісовпорядкування та електронної карти місцевості, встановлено межі кварталу 6 виділу 37 Свидовецького лісництва, що оглядаєтся. На підставі охоронного зобов'язання від 10.03.2011 встановлено що вказана територія перебуває в межах природно-заповідного фонду. Під час огляду, на території кварталу 6 виділу 37 Свидовецького лісництва виявлено пні дерев без ознак відведення в рубку. На кореневих лапах вказаних пнів відсутні затиси та відтиски клейма про відведення в рубку. В ході огляду, за допомогою рповіреної сертифікованої металевої рулетки, спеціалістом проведено заміри середніх діаметрів виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку (у сантиметрах), з розрахунку найбільшого та найменшого діаметра кожного пня та встановлено їх породи. Таким чином, в ході огляду виявлено пні 20 дерев без ознак відведення в рубку породи "Ялина", із наступними середніми діаметрами (у сантиметрах): 20, 20, 22, 22, 23, 23, 24, 25, 30, 34, 42, 42, 43, 47, 47, 48, 51, 51, 52, 53. Під час огляду, на території кварталу 6 виділу 37 Свидовецького лісництва, із застосуванням буру "Halgof" відібрано вікові керни із виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку та поряд ростучих дерев аналогічних порід та діаметрів по п'ять взірців кожного, які поміщено та опечатано у паперові короби. Окрім цього, під час огляду території кварталу 6 виділу 37 Свидовецького лісництва виявлено пні зрубних дерев попередніх років, діаметри яких визначити неможливо у зв'язку із сильним ураженням та руйнуванням внаслідок деструктивного та корозійного ушкодження деревини пнів. Вказані пні до обліку не бралися. До протоколу огляду долучається: відомості попневого переліку виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку; фототаблиця виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку; фото таблиця виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку; взірці вікових кернів із виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку та поряд ростучих дерев аналогічних порід.
З протоколу огляду від 01 листопада 2023 року, проведеним слідчим Шостого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого в м. Львові, з участю спеціаліста Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, прокурора Закарпатської обласної прокуратури, лісничого Свидовецького лісництва, майстра лісу Свидовецького лісництва Головчука Д.І., майстра лісу Свидовецького лісництва Новеселюка М.М. було оглянуто квартал 6 виділу 19 Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП "Ліси України". Під час огляду на підставі матеріалів лісовпорядкування та електронної карти місцевості, встановлено межі кварталу 6 виділу 19 Свидовецького лісництва, що оглядаєтся. На підставі охоронного зобов'язання від 10.03.2011 встановлено, що вказана територія перебуває в межах природно-заповідного фонду. Під час огляду на території кварталу 6 виділу 19 Свидовецького лісництва виявлено пні дерев без ознак відведення в рубку.
На кореневих лапах вказаних пнів відсутні затиси та відтиски клейма про відведення в рубку. В ході огляду, за допомогою повіреної сертифікованої металевої рулетки, спеціалістом проведено заміри середніх діаметрів виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку (у сантиметрах), з розрахунку найбільшого та найменшого діаметра кожного пня та встановлено їх породи. Таким чином, в ході огляду виявлено пні 9 дерев без ознак відведення в рубку породи "Ялина", із наступними середніми діаметрами (у сантиметрах): 23, 55, 58, 61, 63, 64, 66, 68 та породи "Бук" діаметром 33 см. Під час огляду, на території кварталу 6 виділу 19 Свидовецького лісництва, із застосуванням буру "Halgof" відібрано вікові керни із виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку та поряд ростучих дерев аналогічних порід та діаметрів по п'ять взірців кожного, які поміщено та опечатано у паперові короби. Окрім цього, під час огляду території кварталу 6 виділу 19 Свидовецького лісництва виявлено пні зрубних дерев попередніх років, діаметри яких визначити неможливо у зв'язку із сильним ураженням та руйнуванням внаслідок деструктивного та корозійного ушкодження деревини пнів. Вказані пні до обліку не бралися. До протоколу огляду долучається: відомості попенного переліку виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку; фото таблиця виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку; фототаблиця виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку; взірці вікових кернів із виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку та поряд ростучих дерев аналогічних порід.
З протоколу огляду від 03 листопада 2023 року, проведеним слідчим Шостого слідчого відділу Територіального управління ДБР, розташованого в м. Львові, з участю спеціаліста Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, прокурора Закарпатської обласної прокуратури, лісничого Свидовецького лісництва, майстра лісу Свидовецького лісництва, майстра лісу Свидовецького лісництва було оглянуто квартал 6 виділу 14, 20, 21 Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП "Ліси України". Під час огляду на підставі матеріалів лісовпорядкування та електронної карти місцевості, встановлено межі кварталу 6 виділу 14, 20, 21 Свидовецького лісництва, що оглядаєтся. На підставі охоронного зобов'язання від 10.03.2011 встановлено що вказана територія перебуває в межах природно-заповідного фонду. Під час огляду, на території кварталу 6 виділу 14, 20, 21 Свидовецького лісництва виявлено пні дерев без ознак відведення в рубку. На кореневих лапах вказаних пнів відсутні затиси та відтиски клейма про відведення в рубку. В ході огляду, за допомогою повіреної сертифікованої металевої рулетки, спеціалістом проведено заміри середніх діаметрів виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку (у сантиметрах), з розрахунку найбільшого та найменшого діаметра кожного пня та встановлено їх породи. Таким чином, в ході огляду виявлено пні 9 дерев без ознак відведення в рубку породи "Ялина", із наступними середніми діаметрами (у сантиметрах): 29, 29, 30, 30, 34, 35, 36, 38, 39, 39, 40, 40, 40, 42, 42, 42, 43, 43, 44, 45, 45, 45, 45, 45, 46, 48, 48, 49, 50, 53, 55, 55, 56 та пні самовільно зрубаних вітровальних дерев породи "Ялина" із наступними середніми діаметрами (у сантиметрах): 36, 45. Окрім цього, під час огляду території кварталу 6 виділів 14, 20, 21 Свидовецького лісництва виявлено пні зрубаних дерев попередніх років, діяметри яких визначити неможливо, у зв'язку із сильним ураженням та руйнуванням внаслідок деструктивного та корозійного ушкодження деревини пнів. Під час огляду, на території кварталу 6 виділу 14, 20, 21 Свидовецького лісництва, із застосуванням буру "Halgof" відібрано вікові керни із виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку та поряд ростучих дерев аналогічних порід та діаметрів по п'ять взірців кожного, які поміщено та опечатано у паперові короби. До протоколу огляду долучається: відомості попенного переліку виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку; фототаблиця виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку; фототаблиця виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку; взірці вікових кернівіз виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку та поряд ростучих дерев аналогічних порід.
З розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в межах територій природно-заповідного фонду у кварталі 6 виділі 37 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДСГП "Ліси України" від 05.12.2023, загальний розмір заподіяної шкоди становить 2490133,38 (два мільйони чотириста дев'яносто тисяч сто тридцять три грн 38 копійок. Розрахунок проведений відповідно до протоколу огляду від 01.11.2023, відомості попневого переліку від 01.11.2023, Постанови КМУ від 10.05.2022 №575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" та ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
З розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в межах територій природно-заповідного фонду у кварталі 6 виділі 19 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДСГП "Ліси України" від 05.12.2023, загальний розмір заподіяної шкоди становить 2200611,84 (два мільйони двісті тисяч шістсот одинадцять гривень 84 копійки). Розрахунок проведений відповідно до протоколу огляду від 01.11.2023, відомості попневого переліку від 01.11.2023, Постанови КМУ від 10.05.2022 №575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" та ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
З розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в межах територій природно-заповідного фонду у кварталі 6 виділі 14, 20, 21 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДСГП "Ліси України" від 05.12.2023, загальний розмір заподіяної шкоди становить 5484122,10 (п'ять мільйонів чотириста вісімдесять чотири тисячі сто двадцять дві гривні 10 копійок). Розрахунок проведений відповідно до протоколу огляду від 01.11.2023, відомості попневого переліку від 03.11.2023, Постанови КМУ від 10.05.2022 №575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" та ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
З розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев в межах територій природно-заповідного фонду у кварталі 6 виділі 14, 20, 21 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДСГП "Ліси України" від 05.12.2023, загальний розмір заподіяної шкоди становить 154686,21 (сто п'ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят шість гривень 21 копійку). Розрахунок проведений відповідно до протоколу огляду від 01.11.2023, відомості попневого переліку від 03.11.2023, Постанови КМУ від 10.05.2022 №575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" та ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
З висновку за результатами проведення ботанічної експертизи у кримінальному провадженні №62023140160000059 від 17.03.2023 вбачається, що на основі проведеного дослідження взірців вікових кернів із пнів зрубаних дерев та поряд ростучих дерев породи осики, граба звичайного та бука лісового відібраних в результаті огляду 02.11.2023, кварталі 6, виділах 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливсьве господарство" дерева пні від яких виявлені в ході проведення огляду ймовірно були зрубані після завершення вегетації у дерев у осінньо-зимовий період 2022-23 р.
З висновку експерта №879-Е від 06 березня 2024 року проведеного на підставі поданих документів та матеріалів справи в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень встановлено, що рубка дерев на території природно-заповідного фонду у кварталі 6 виділи 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісмисливське господарство" ДП "Ліси України" здійснювалася з порушенням чинних на момент досліджуваної події нормативних актів, а саме: ЗУ "Про природно-заповідний фонд" від 16.06.1992 №2456-Х11; Дослідженням поданих документів та матеріалів справи підтверджуються розрахунково та документально прогнозовані розрахунки розміру збитків, завданих внаслідок самовільної рубки дерев на території природно-заповідного фонду у кварталі 6 виділи 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП "Ліси України" розраховані Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області та становлять: 9 дерев у кварталі 6 виділ 19 - 2200611,84 гривні; 20 дерев у кварталі 6 виділ 37 - 2490133,3860,10 гривні; 33 дерева у кварталі 6 виділи 14, 20, 21, - 5484122,10; 2 вітровальних дерева у кварталі 6 виділи 14, 20, 21 - 154686,21 грн.. Дослідженням поданих документів та матеріалів справи в межах спеціальних знань експерта з інженерно-екологічного виду досліджень встановлено, що дерева, пні від яких виявлені на території природно-заповідного фонду у кварталі 6 виділи 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва філії "Ясінянське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" ймовірно були зрубані у осінньо-зимовий період 2022-2023 року. До настання наслідків досліджуваної події, а саме незаконної рубки дерев на території природно-заповідного фонду у кварталі 6, виділ 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП "Ліси України", з технічної точки зору спричинилися дії службових осіб Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП "Ліси України", які не відповідали вимогам чинних галузевих нормативних актів, що безпосередньо регулюють правовий режим ведення лісового господарства в частині збереження природних ресурсів та охорони довкілля.
З наказу №151а, від 26.01.2023, слідує, що у зв'язку з реорганізацією державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство" а саме, приєднання його до Державного Спеціалізованого Господарського Підприємства "Ліси України", згідно наказу державного спеціалізованогго господарського підприємства "Ліси України", згідно наказу Державного Агенства лісових ресурсів України від 28.10.2022 за №852 та наказу №2/К від 18 січня 2023 р. перезакріплено лісові обходи за працівниками філії в розрізі структурних підрозділів Свидовецьке лісництво: Новоселюка Мирослава Мирославовича № обходу 3 кв.5, 6, 7, пл.523 га.
Наказом директора державного підприємства "Ясінянське лісомисливське господарство" №7/к від 13.02.2006 ОСОБА_2 переведено Новоселюка Мирослава Мирославовича, за його згодою з 13.02.2006 із майстра лісу Довжанського лісництва у Свидовецьке лісництво на посаду майстра лісу з посадовим окладом згідно із штатним розписом.
Отже, прокурор вважає, що настання наслідків вищеописаної події, а саме незаконної рубки дерев на території природно-заповідного фонду у кварталі 6, виділ 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП «Ліси України», з технічної точки зору спричинило дії службових осіб Свидовецького лісництва філії Ясінянське ЛМГ ДП «Ліси України», які не відповідали вимогам чинних галузевих нормативних актів, що безпосередньо регулюють правовий режим ведення лісового господарства в частині збереження природніх ресурсів та охорони довкілля на суму 10 329 553,50 грн.
При ухваленні постанови колегія суддів керувалася таким.
Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Зі змісту з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" вбачається, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Як вбачається з матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Закарпатській області, на яку законодавством покладено обов'язок, щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави та в інтересах Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.
Право органів місцевого самоврядування щодо подання позовів про стягнення завданої довкіллю шкоди ґрунтується на приписах ст. ст. 13, 142, 145 Конституції України, ст. ст. 15, 19, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Статтею 15 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Ясінянська селищна рада Рахівського району Закарпатської області є органом, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів. Територія кварталу 6 виділів 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва, у межах якого виявлено факти незаконної порубки деревини перебуває у адміністративно-територіальних межах Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.
Прокуратурою попередньо повідомлено про встановлені порушення інтересів держави Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області та Дубриницьку сільську раду (Т-1, а.с.137-138, 140-141), однак, уповноваженими органами не вжито належних заходів для відновлення таких порушених інтересів держави, зокрема, шляхом подання до суду відповідного позову про стягнення завданих кримінальним правопорушенням збитків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначила, що сам факт не звернення до суду суб'єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів.
Статтею 20-2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання вимог законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; пред'явлення претензій про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб'єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням; вжиття в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах тощо.
Згідно з підпунктом 2 пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №275 від 19.04.2017, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування; раціонального та невиснажливого використання 11 лісових ресурсів; добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів; заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів. Також відповідно до підпунктів 3, 8 пункту 4 даного Положення проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування); пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Територіальним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища на території Закарпатської області є Державна екологічна інспекція у Закарпатській області. Таким чином, іншим органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у вказаній сфері, є Державна екологічна інспекції в Закарпатській області.
Відповідно до викладеного, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що у прокурора є належні підстави для представництва Закарпатською обласною прокуратурою в інтересах Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області у зв'язку з нездійсненням ними захисту інтересів територіальної громади у сфері охорони та захисту лісів шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Крім того, позов заявлено прокурором також в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Закарпатській області, на яку законодавством покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Згідно з частиною 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів.
Підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані: 1) забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров'я людей; 2) забезпечувати безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісових ресурсів для задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції; 3) здійснювати відтворення лісів; 4) забезпечувати підвищення продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження біотичного та іншого природного різноманіття в лісах; 5) здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень; 6) раціонально використовувати лісові ділянки (стаття 64 Лісового кодексу України).
Частиною 2 статті 86 Лісового кодексу України визначено, що власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Згідно зі статтею 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.
В силу положень статті 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.
Відповідно до статті 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення; д) збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.
При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.
Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Частинами 1, 2 статті 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об'єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.
Згідно із ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи , винні у, зокрема порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок неналежного виконання майстром лісу Свидовецького лісництва ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, в осінньо-зимовий період 2022-2023 років невстановленими досудовим розслідуванням особами, в зоні природно-заповідного фонду на території кварталу 6 виділу 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва проведено незаконну самовільну рубку 64 дерев, що спричинило шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання природніх ресурсів в розмірі 10 329 553, 32 грн. Дане підтверджується протоколом від 01.11.2023 огляду місця події - кварталу 6 виділу 19 Свидовецького лісництва філії «Ясінянське ЛМГ» ДП «Ліси України» та відомістю попневого переліку; протоколом від 01.11.2023 огляду місця події - кварталу 6 виділу 37 Свидовецького лісництва філії «Ясінянське ЛМГ» ДП «Ліси України» та відомістю попневого переліку; протоколом від 03.11.2023 огляду місця події - кварталу 6 виділи 13, 20, 21 Свидовецького лісництва філії «Ясінянське ЛМГ» ДП «Ліси України» та відомістю попневого переліку; розрахунком розміру шкоди, заподіяної лісу у кварталі 6 виділи 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва «Ясінянське ЛМГ» ДП «Ліси України» , проведені ДЕІ у Закарпатській області згідно постанови КМ України від 10.05.2022 №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд»; висновком за результатами проведення ботанічної експертизи від 13.12.2023; висновком за результатами проведення інженерно-екологічної експертизи від 06.03.2024 та вироком Рахівського районного суду від 21.02.2025 у справі №305/908/24.
Отже, судом встановлео, що постійним користувачем території кварталу 6 виділу 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва є відповідач, а відтак, обов'язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов'язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача.
В обґрунтування даного суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно з наказом ДСГП «Ліси України» Карпатський лісовий офіс, філія «Ясінянське лісомисливське господарство» №15/а «Про перезакріплення лісових обходів працівників філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» (Т-1, а.с.204-206) зазначено, про те, що у зв'язку з реорганізацією ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» а саме - приєднання його до ДСГП «Ліси України» , згідно наказу державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 за №852 та наказу №2/к від18.01.2023 перезакріплено обходи за працівникам філії в розрізі структурних підрозділів, зокрема і щодо Свидовецького лісництва .
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Положення вказаної норми передбачають, що підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.
Обов'язок, доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка завдала шкоди.
Згідно з вимогами статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету спору. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В свою чергу частиною 1 статті 77 Господарського кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про належне вчинення відповідачем дій, на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності, позаяк вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 21.02.2025 у справі №305/908/24 підтверджується бездіяльність посадової особи відповідача, яка спричинила шкоду довкіллю та відповідно і наявність причинного зв'язку.
Обставинами справи встановлено, що обвинувачення у кримінальному провадженні №62024140160000073 стосується не дій обвинуваченого як звичайної фізичної особи, а його бездіяльності як службової особи, до обов'язків якого входило здійснення контролю за правильністю лісокористування, охороною і захистом лісу на закріплених лісогосподарських дільницях, який в порушення вимог посадової інструкції та статей 19, 86, 89, 105 Лісового кодексу України, Положення про державну лісову охорону, затвердженого постановою КМ України від 16.09.2009 №976, який через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків допустив незаконну порубку дерев, а відповідач в даному випадку прямо пов'язаний із кримінальним провадженням, оскільки його посадова особа має процесуальний статус обвинуваченого.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що прокурором для визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних незаконною рубкою 64 дерев у кварталі 6 виділах 14, 19, 20, 21, 37 Свидовецького лісництва не долучено експертизу документів про економічну діяльність підприємств й організацій.
Дане спростовується тим, що у кримінальному провадженні збитки, спричинені незаконною порубкою дерев підтверджені розрахунками спеціалістів ДЕІ у Закарпатській області, зробленими виходячи з протоколів огляду та відомостей попневого переліку, постанови КМ України від 10.05.2022 №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» та ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища.
Державні інспектори екологічної інспекції брали участь в огляді місця події у якості спеціалістів у розумінні положень ст. 71 КПК України.
В матеріалах справи наявні протоколи оглядів, зі змісту яких вбачається участь у проведенні слідчих дій як спеціаліста державного інспектора ДЕІ у Закарпатській області так і працівників лісокористувача. Вказаними протоколами огляду зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення, кількість та діаметр пнів дерев без ознак відведення в рубку, більш того до протоколів долучені відомості попневого переліку, які підписані всіма особами , що брали участь в переліку та обмірах зрубаних дерев.
Щодо не проведення судової земельно-технічної експертизи для вирішення питання про те, чи відноситься ділянка на якій виявлено 64 пні без ознак відведення у рубку до об'єкту природно-заповідного фонду - Карпатського біосферного заповідника, то слід відмітити , що в протоколах огляду чітко зазначено про квартал та виділи , де здійснювався огляд. Як зазначає прокурор межі кварталів та виділів встановлювались на підставі матеріалів лісовопорядкування та електронної книги місцевості за участі працівників відповідача. Також, в протоколах огляду зазначено, що на підставі охоронного зобов'язання від 10.03.2011 встановлено, що вказана територія перебуває в межах природно-заповідного фонду. В охоронному зобов'язанні від 10.03.2011 вказано, що квартал 6 Свидовецького лісництва знаходиться в межах Карпатського біосферного заповідника, частина якого передана відповідачу. Слід відмітити, що саме на відповідача, як на землекористувача вказаним охоронним зобов'язанням покладено обов'язок винести об'єкт у натуру та на планово-картографічний матеріал із збереженням інформаційних щитів та знаків.
Щодо не переоформлення охоронного зобов'язання від 19.03.2011 у зв'язку із зміною землекористувача, то дане не впливає на суть справи, з огляду на те, що квартал та виділи де здійснювався огляд чітко встановлювалися на підставі матеріалів лісовпорядкування та електронних карт за участі працівників відповідача в кримінальному провадженні, що описано вище.
Також скаржник звертає увагу на неналежний доказ, а саме результати судової ботанічної експертизи, з посиланням на те, що з протоколів огляду від 01.11.2023 та від 03.11.2023 в ході огляду були відібрані взірці вікових кернів з виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку та порядок ростучих дерев аналогічних порід та діаметрів по п'ять взірців кожного.
Суд звертає увагу, що така експертиза проводилась в рамках кримінального провадження з метою встановлення точного періоду часу, в який саме відбулась незаконна рубка та, як наслідок, встановлення конкретної посадової особи відповідача, чия службова недбалість призвела до заподіяння шкоди довкіллю.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що доказів на спростування експертизи, правильності проведених розрахунків завданої шкоди, своїх контррозрахунків відповідач не надав.
Отже, за наслідками апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення судова колегія констатує, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Закарпатської області від 20 червня 2025 року у справі №907/407/25, а зводяться до переоцінки доказів у справі.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
ухвалив:
1. Апеляційну скаргу ДСГП “Ліси України» в особі філії “Карпатський лісовий офіс» ДП “Ліси України» - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.06.2025 у справі №907/407/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. ст. 287-288 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Закарпатської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Судді О.І. Матущак
О.С. Скрипчук