79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"10" жовтня 2025 р. Справа №907/394/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Орищин Г.В.,
суддів Галушко Н.А.,
Желіка М.Б.,
секретар судового засідання Хом'як Х.А.
розглянув апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.05.2025 (повне рішення складено 06.06.2025, суддя Л.І. Пригара)
у справі №907/394/24
за позовом Закарпатської обласної прокуратури, м. Ужгород Закарпатської області в інтересах держави в особі
Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород Закарпатської області,
Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, смт. Ясіня Рахівського району Закарпатської області
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Київ в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», м. Ужгород Закарпатської області
з участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , смт. Ясіня, Рахівського району, Закарпатської області
про стягнення 793960,10 грн шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
за участю:
прокурор - Місінська М.А.
від позивачів - не з'явились
від відповідача - не з'явились
від третьої особи - не з'явились
Закарпатська обласна прокуратура 19.04.2024 звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Ясінянське лісомисливське господарство» 793960,10 грн шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Господарський суд Закарпатської області 20.05.2025 ухвалив рішення, яки позовні вимоги прокурора задоволив; з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії Карпатський лісовий офіс стягнув на користь держави в особі Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області 793960,10 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» стягнув в дохід Державного бюджету України 11909,40 грн судового збору.
Задовільняючи позовні вимоги прокурора, місцевий господарський суд виходив, зокрема, з такого:
- Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» є правонаступником Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» у спірних правовідносинах;
- вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 29.11.2023 у справі №305/1061/23 (який за відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, набрав законної сили 01.01.2024 та, в силу приписів ч. 6 ст. 75 ГПК України, є обов'язковим для господарського суду), встановлено, що внаслідок неналежного виконання лісничим Станиславського лісництва Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, в період із 24.10.2022 по 08.11.2022 невстановленими досудовим розслідуванням особами на території кварталу 12 виділу 25 Станиславського лісництва проведено незаконну рубку 88 дерев, що спричинило шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та користування природними ресурсами, в особі Ясінянської селищної ради, в розмірі 793960,10 гривень;
- складеним за участю представника Станіславського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» та підписаним останнім без будь-яких заперечень протоколом огляду від 14.03.2023 в межах досудового розслідування кримінального провадження №42022072030000194 від 20.12.2022, а також доданою до нього відомістю попневого переліку від 14.03.2023 підтверджено, що в ході слідчих дій на території постійного лісокористування відповідача, а саме, у 12 кварталі (виділі 25) Станіславського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» виявлено та зафіксовано 88 пнів дерев породи ялина без ознак їх відведення в рубку. Доказів, що вказані дерева були відведені у встановленому законом порядку в рубку, матеріали справи не містять. За результатами проведеного на підставі постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», розрахунку розміру шкоди, заподіяної незаконними рубками дерев у згаданому виділі кварталу 12, від 20.03.2023 державним інспектором Державної екологічної інспекції у Закарпатській області було встановлено, що сукупна сума завданої шкоди складає 793960,10 грн, у тому числі 379385,57 грн шкоди, спричиненої внаслідок незаконної рубки дерев, та 414574,53 грн шкоди, завданої привласненням буреломних, вітровальних дерев та самовільним вирубуванням сухостійних дерев. Здійснений Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області розрахунок шкоди на суму 793960,10 грн також підтверджується висновком судового експерта Львівського НДІСЕ №1094-Е від 25.04.2023, що складений за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №42022072030000194 від 20.12.2022. Жодних доказів на спростування правильності проведених розрахунків завданої шкоди відповідачем суду надано не було.
Відповідач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для правильного вирішення справи внаслідок неправильної оцінки наданих сторонами доказів, у зв'язку з чим позовні вимоги прокурора задоволені судом безпідставно. Як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, відповідач покликається на таке:
- у спірних правовідносинах на прокурора, який звернувся до суду з позовом в інтересах держави, покладений обов'язок довести протиправність поведінки відповідача, як постійного лісокористувача, а також те, що збитки у вигляді незаконної рубки 88 (вісімдесяти восьми) дерев у кварталі 12 виділ 25 Станиславського лісництва є наслідком такої протиправної поведінки. Однак, в порушення процесуальних вимог, господарський суд не врахував, що прокурором не надано жодного доказу на підтвердження протиправності поведінки ДП «Ясінянське лісомисливське господарство», правонаступником якого є відповідач, та самого відповідача, як постійних лісокористувачів, наявності причинно - наслідкового зв'язку між діянням постійного лісокористувача та наслідками у вигляді незаконної рубки 88 (вісімдесяти восьми) дерев у кварталі 12 виділ 25 Станиславського лісництва;
- апелянт звертає увагу суду на те, що ні в ході досудових розслідувань кримінальних проваджень №42022072030000194 від 20.12.2022 р. та №62023140160000193 від 18.05.2023 р., ні в ході розгляду господарської справи прокурором не доведено належними та достовірними доказами той факт, що ДП «Ясінянське ЛМГ» чи відповідачем, як постійними лісокористувачами, не вживалися заходи організаційного характеру, спрямовані на захист лісу від незаконних рубок, зокрема не було визначено особу, відповідальну за охорону конкретної ділянки лісу, не забезпечувалися рейдові патрулювання на ввірених ділянках, не забезпечувалася охорона лісу під час тимчасової відсутності відповідального працівника (відпустка, тимчасова непрацездатність). Сам факт вчинення незаконної рубки невстановленими особами за умови, коли громадяни мають вільний цілодобовий доступ до лісу, без доведення прокурором належними доказами того, у чому саме проявилася протиправне діяння постійного лісокористувача, а також того, що це діяння є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила наслідки у вигляді незаконної рубки, не дає підстави для покладення на нього цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду;
- ДП «Ясінянське ЛМГ», як постійний лісокористувач, не порушувало законодавство про охорону навколишнього природного середовища та не заподіювало жодної шкоди навколишньому природному середовищу. Таке порушення допустив ОСОБА_1 , якому ДП «Ясінянське ЛМГ» доручило здійснювати функції з охорони і захисту лісу на ввірених ділянках, що встановлено вироком Рахівського районного суду від 29.11.2023 у справі №305/1061/23. Отже, обов'язок відшкодувати шкоду, заподіяну протиправними винними діями ОСОБА_1 , має бути покладений саме на ОСОБА_1 , як особу, діяння якої є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила наслідки у вигляді незаконної рубки 88 (вісімдесяти восьми) дерев, що встановлено вказаним вище вироком;
- підтвердження чи спростування розрахунку розміру збитків, завданих навколишньому природному середовищу, зокрема і внаслідок незаконної рубки дерев, не відноситься до завдань інженерно-екологічної експертизи. У зв'язку з цим, висновок за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи від 25.04.2023 є недопустимим доказом та не повинен враховуватися судом при винесенні рішення по суті спору;
- крім цього, відповідач вважає, що висновок за результатами проведення судової ботанічної експертизи від 03.04.2023, є неналежним доказом, оскільки як вбачається з протоколу огляду від 14.03.2023 р. в ході огляду були відібрані взірці вікових кернів з виявлених пнів дерев без ознак відведення в рубку та поряд ростучих дерев аналогічних порід та діаметрів по п'ять взірців кожного, які поміщено у паперові колби та опечатано. Отже, з 88 (вісімдесяти восьми) пнів дерев без ознак відведення в рубку було відібрано лише п'ять вікових кернів, які було надано експерту для проведення ботанічної експертизи. Разом з тим, висновок про ймовірну давність рубки стосується всіх 88 (вісімдесяти восьми) пнів дерев без ознак відведення в рубку, виявлених у кварталі 12 виділ 25 Станіславського лісництва. Таким чином, експертом було екстрапольовано результати досліджень п'яти вікових кернів пнів дерев без ознак відведення в рубку на всі 88 (вісімдесят вісім) пнів, вікові керни з яких експертом не досліджувалися. Вказане підтверджується формулюванням відповіді на поставлене питання за результатами проведення ботанічної експертизи, згідно якої «дерева, пні від яких виявлені в ході проведення огляду були зрубані у осінній період 2022 року, після завершення вегетаційного періоду росту дерев».
З огляду на вказані обставини, відповідач просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити.
Прокурор, скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи відповідача, покликаючись на такі обставини:
- з доводами апелянта про не доведення прокурором причинно-наслідкового зв'язку між діянням постійного лісокористувача та наслідками у вигляді незаконної рубки 88 дерев у кварталі 12 виділ 25 Станіславського лісництва прокурор не погоджується, позаяк суд в рішенні, за результатами дослідження доказів, встановив, що прокурором належними й допустимими доказами доведено склад правопорушення, вчиненого з боку відповідача у спірних правовідносинах, а саме, обставину незаконної порубки дерев на підвідомчій останньому території, що свідчить про протиправність поведінки постійного лісокористувача, наявність шкоди, розмір якої доказово підтверджено, та існування причинно-наслідкового зв'язку шкоди із протиправною поведінкою відповідача, адже заподіяння збитків зумовлено невиконанням ним обов'язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок;
- щодо визначення розміру збитків, прокурор зазначає, що до позовної заяви у якості доказів долучено протокол огляду, зі змісту якого вбачається участь у проведенні слідчих дій як спеціалістів державних інспекторів ДЕІ у Закарпатській області, так і працівників лісокористувача. Вказаним протоколом огляду зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення, кількість та діаметри пнів дерев без ознак відведення в рубку, більше того, до протоколу долучені відомості попневого переліку, які підписані всіма особами, що брали участь в переліку та обмірах зрубаних дерев. На підставі вказаних документів було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконним вирубуванням дерев;
- щодо неналежного проведення ботанічної експертизи, то прокурор вважає такі доводи апелянта його припущеннями, оскільки відповідач не надав жодного підтвердження тому, що експерт мав дослідити взірці від усіх незаконно зрубаних дерев. Крім того, вказаний доказ підтверджує лише часовий проміжок, протягом якого відповідачем допущено протиправну бездіяльність, та, який у сукупності з іншими доказами у справі доводить склад цивільного правопорушення з боку відповідача. Також, вказаному доказу надано належну оцінку судом, внаслідок чого останній є належним та допустимим.
За вказаних обставин, прокурор не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, позаяк таке ухвалено судом з повним з'ясуванням усіх обставин справи та з врахуванням актуальної судової практики.
Ясінянська селищна рада також подала суду відзив на апеляційну скаргу, доводи в якому аналогічні за змістом з доводами прокурора, наведеними у його відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить суд відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги відповідача, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.
В дане судове засідання прибув прокурор, який висловив свої заперечення з підстав, які наведені у відзиві на апеляційну скаргу. Позивачі та відповідач участі уповноважених представників в дане судове засідання не забезпечили, однак, Ясінянська селищна рада подала суду клопотання, в якому просила провести розгляд справи за відсутності її представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія встановила таке:
Під час досудового розслідування кримінального провадження №42022072030000194 від 20.12.2022 старший оперуповноважений 4 ОВ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, Павлич В.В. 14.03.2023 провів огляд території кварталу 12 виділу 25 Станіславського лісництва філії Ясінянське лісомисливське господарство ДСГП Ліси України у присутності уповноваженої особи відповідача, а також залученого спеціаліста державного інспектора Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, яким, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, роз'яснено їхні права та обов'язки. В результаті вказаного огляду складено відповідний протокол, в якому зафіксовано наявність пнів від зрізаних дерев без наявних ознак їх відведення в рубку; водночас під час огляду проведено перерахунок та обмір кожного пня, за наслідками чого складено відомість попневого переліку, в якій відображено кількість виявлених пнів, їх діаметр та порода.
З відомості попневого переліку від 14.03.2023 (додаток до протоколу огляду від 14.03.2023) слідує, що у 12 кварталі (виділі 25) Станіславського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» було виявлено та зафіксовано 88 пнів дерев породи ялина без ознак їх відведення в рубку.
Вказана відомість попневого переліку містить, у тому числі, інформацію про діаметри пнів, замір яких, відповідно до змісту протоколу огляду від 14.03.2023, здійснювався із застосуванням повіреної сертифікованої рулетки, а також із використанням засобу фіксування фотокамери.
Протокол огляду від 14.03.2023 підписаний усіма учасниками огляду (в тому, числі представником Станіславського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України») без жодних зауважень та заперечень, а відомість попневого переліку від 14.03.2023 (що є додатком до вищезгаданого протоколу) підписана особами, які брали участь у переліку та обмірі дерев, а саме, старшим оперуповноваженим 4 ОВ Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, Павличем В.В. та державним інспектором Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Лакатош В.І.
Водночас, з висновку експерта від 03.04.2023, складеного за результатами проведення наукової ботанічної експертизи у кримінальному провадженні №42022072030000194 від 20.12.2022, вбачається, що дерева, пні від яких виявлено в ході проведення огляду, були зрубані в осінній період 2022 року після завершення вегетаційного періоду росту дерев.
На підставі протоколу огляду від 14.03.2023, а також відомості попневого переліку державним інспектором Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Володимиром Лакатошем 20.03.2023, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» та ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», складено прогнозований розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконними рубками дерев у кварталі 12 виділі 25 Станіславського лісництва, згідно з яким такий становить 793960,10 грн, в тому числі 379385,57 грн шкоди, спричиненої внаслідок незаконної рубки дерев, та 414574,53 грн шкоди, завданої привласненням буреломних, вітровальних дерев та самовільним вирубуванням сухостійних дерев.
З висновку експерта за №1094-Е від 25.04.2023, складеного за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №42022072030000194, слідує, що рубка дерев у кварталі 12 виділі 25 на території Станіславського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» проведена без дозвільних документів, тобто з порушенням вимог чинних на момент досліджуваної події нормативних актів, а саме, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Лісового кодексу України, Порядку спеціального використання лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №761 від 23.05.2007.
В означеному висновку експерта також встановлено, що прогнозовані розрахунки розміру збитків, завданих внаслідок самовільної рубки дерев на території Станіславського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» (у кварталі 12 виділі 25), розраховані Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області, підтверджуються розрахунково та документально і становлять 793960,10 грн; водночас до настання наслідків досліджуваної події у кварталі 12 виділі 25 Станіславського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» з технічної точки зору призвели дії службових осіб Станіславського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», які не відповідали вимогам чинних галузевих нормативних актів, що безпосередньо регулюють правовий режим ведення лісового господарства в частині збереження природних ресурсів та охорони довкілля.
У висновку №1094-Е від 25.04.2023 експертом також підтверджено, що дерева, пні від яких виявлені у кварталі 12 виділі 25 Станіславського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», були зрубані в осінній період 2022 року.
Вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 29.11.2023 у справі №305/1061/23 (який за даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, набрав законної сили 01.01.2024) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, та призначено покарання - 2 (два) роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади лісничого держлісохорони строком на 1 (один) рік, без штрафу. На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
У вказаному вироку Рахівський районний суд Закарпатської області встановив наступне:
«Наказом директора підприємства (ДП Ясінянське лісомисливське господарство) №106 від 27.04.2022 на ОСОБА_1 покладено обов'язки лісничого Станіславського лісництва підприємства, а відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 02.05.2022, лісничий Станіславського лісництва Швайгер Є.Р. приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей і, у зв'язку з викладеним, зобов'язується: дбайливо ставитися до переданих йому для зберігання або для інших цілей матеріальних цінностей підприємства та вживати заходів щодо запобігання збитків; своєчасно повідомляти адміністрацію підприємства про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереження ввірених йому матеріальних цінностей; вести облік, складати і подавати в установленому порядку інші звіти про рух і залишки ввірених йому матеріальних цінностей; брати участь в інвентаризації ввірених йому матеріальних цінностей. У разі незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розміру збитку, заподіяного підприємству та його відшкодування здійснюються відповідно до чинного законодавства.
Восени 2022 року на території кварталу 12 виділу 25 Станіславського лісництва на ділянці виявлено сухостійні дерева, після чого майстром лісу складено повідомлення про погіршення санітарного стану лісу, а в подальшому, у вересні 2022 року, спеціалізованою ланкою з відведення і таксації лісосік проведено відвід ділянки для проведення санітарних вибіркових рубок на території кварталу 12 виділу 25 Станіславського лісництва, проте, у 2022, 2023 роках, лісорубний квиток на проведення санітарних вибіркових рубок на території кварталу 12 виділу 25 Станіславського лісництва не виписувався.
В ході досудового розслідування проведено огляд територій кварталу 12 виділу 25 Станіславського лісництва, під час виявлено пні 88 самовільно зрубаних дерев, внаслідок незаконної рубки яких на території кварталу 12 виділу 25 Станіславського лісництва спричинено шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів, та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та користування природними ресурсами, в особі Ясінянської селищної ради, в розмірі 793 960,10 гривень».
Отже, Рахівський районний суд Закарпатської області у вироку від 29.11.2023 у справі №305/1061/23 виснував, що лісничий Станіславського лісництва Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» ОСОБА_1 , який є службовою особою та працівником правоохоронного органу, під час виконання своїх службових обов'язків, у період із 24.10.2022 по 08.11.2022, перебуваючи на робочому місці на території Станілавського лісництва Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство», достовірно знаючи свої права та обов'язки, маючи об'єктивну можливість виконувати їх, через несумлінне ставлення до них, в порушення Положення про державну лісову охорону, посадової інструкції лісничого Станіславського лісництва, положень Лісового кодексу, не забезпечив перевірку стану охорони лісу на предмет виявлення таких порушень на території кварталу 12 виділу 25 Станіславського лісництва та їх фіксування, не здійснив заходів щодо попередження, виявлення фактів порушень лісового законодавства, незаконної рубки дерев, не вжив заходів щодо виявлення лісопорушників та притягнення їх до відповідальності, не доповідав письмово керівництву підприємства про факт незаконної рубки дерев на ввіреній йому території лісу, не провів огляд місць незаконної рубки дерев, не склав актів (протоколів) про лісопорушення на ввіреній йому території кварталу 12 виділу 25 Станіславського лісництва Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство». Водночас, внаслідок неналежного виконання лісничим Станіславського лісництва Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» ОСОБА_1 своїх службових обов'язків в період із 24.10.2022 по 08.11.2022 невстановленими досудовим розслідуванням особами на території означеного виділу 12 кварталу було вчинено незаконну рубку 88 дерев, що спричинило шкоду в розмірі 793960,10 гривень.
Покликаючись на обов'язок постійного лісокористувача із забезпечення охорони лісових насаджень, а також на вказаний вирок прокурор звернувся до суду з даним позовом про стягнення з правонаступника відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 793960,10 грн шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у примусовому порядку.
Оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на таке:
У відповідності до положень ч. 1 ст. 13 та ст. 66 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
За умовами ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (ст. 2 вказаного Закону).
Відносини, які стосуються володіння, користування та розпоряджання лісами і спрямовуються на забезпечення охорони, відтворення та стале використання лісових ресурсів з урахуванням екологічних, економічних, соціальних та інших інтересів суспільства (лісові відносини) регулюються, зокрема, Лісовим кодексом України.
За приписами ч. 2, 3 ст. 1 Лісового кодексу України, ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
Водночас, в розумінні ч. 1 та 2 ст. 17 Лісового кодексу України, у постійне користування ліси на землях державної та комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним і комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним та комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.
Права та обов'язки постійних лісокористувачів регламентовані статтею 19 Лісового кодексу України, відповідно до ч. 2 якої постійні лісокористувачі зобов'язані: - забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; - дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; - вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; - вести первинний облік лісів; - дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; - забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства; - забезпечувати безперешкодний доступ до об'єктів електромереж, інших інженерних споруд, які проходять через лісову ділянку, для їх обслуговування.
Згідно з положеннями ст. 63 Лісового кодексу України ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Частиною 5 статті 86 Лісового кодексу України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається, в тому числі, на постійних лісокористувачів, що відповідає правовій позиції наведеній Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30.01.2025 у справі №907/48/24 та від 12.03.2025 у справі №909/131/24.
Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників; порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (п. 1, 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
За приписами ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у відповідності до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підлягає компенсації в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
За умовами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, до способів захисту прав і законних інтересів належить, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Водночас загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 та 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому, стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює загальні правила відшкодування завданої особі недоговірної шкоди так званої деліктної шкоди. Загальною підставою застосування до правовідносин із завдання шкоди вказаної статті є відсутність договірних відносин між боржником (завдавачем шкоди) та кредитором (потерпілим).
Загальне правило статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі.
Таким чином, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі факти:
а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, яка не відповідає вимогам закону, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;
б) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права;
в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;
г) остання складова вина завдавача шкоди, але за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону, обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №912/823/18, від 03.11.2021 у справі №922/1705/20, від 18.12.2020 у справі №922/3414/19, від 02.06.2022 у справі №920/821/18, від 28.09.2023 у справі №927/32/23, від 12.09.2024 у справі №907/181/22, від 14.10.2024 у справі №912/4/24 та від 12.03.2025 у справі №909/131/24).
Верховний Суд неодноразово зазначав, що порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу. Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, наведеної у постановах від 12.09.2024 у справі №907/181/22, від 30.01.2025 у справі №907/48/24 та від 12.03.2025 у справі №909/131/24, для покладення на постійного лісокористувача обов'язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з'ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, в тому числі, здійснення незаконної порубки дерев.
З матеріалів справи слідує, що Державне підприємство «Ясінянське лісомисливське господарство» станом на час виникнення спірних правовідносин виступало постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок Станіславського лісництва (що є структурним підрозділом підприємства, лісові ділянки якого оглядалися в межах кримінального провадження), а відтак, обов'язки із охорони лісів від незаконних рубок та дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача у справі.
При цьому, судом встановлено, що наказом Державного агентства лісових ресурсів України за №881 від 28.10.2022 «Про припинення Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» та затвердження складу комісії з припинення» припинено Державне підприємство Ясінянське лісомисливське господарство шляхом реорганізації, а саме, приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (п. 1 наказу); визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов'язків Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» (п. 8 наказу).
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №145 від 17.01.2023 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» затверджено передавальний акт ДП «Ясінянське лісомисливське господарство» в редакції, доданій до наказу, згідно з якою до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» як правонаступника, зокрема, перейшли речові права (право постійного користування) на земельні ділянки загальною площею 29470,4 га, які перебували у постійному користуванні Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство».
21.11.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань було внесено запис №1003171120030000342 про припинення юридичної особи Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» (підстава: рішення щодо реорганізації); визначено, що правонаступником такого є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код ЄДРЮОФОПтаГФ 44768034).
Згодом, наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» №1830 від 18.10.2024 «Про припинення філії «Ясінянське лісомисливське господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» припинено філію «Ясінянське лісомисливське господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код ВП 45001575) шляхом її закриття (п. 1 наказу); визначено термін припинення філії «Ясінянське лісомисливське господарство» до 31.01.2025 (п. 6 наказу).
Відповідно до п. 1 наказу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України №2340 від 31.12.2024 «Про затвердження передавальних актів філій, що координуються Карпатським лісовим офісом» затверджено передавальні акти активів та пасивів на балансових та позабалансових рахунках, матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше по філіях, що координуються Карпатським лісовим офісом, зокрема, й щодо філії «Ясінянське лісомисливське господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
16.01.2025 Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» було видано наказ №179 «Про затвердження Положення про філію «Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в новій редакції» (далі Положення). За умовами п. 1.1. затвердженого наказом № 179 Положення, філія «Карпатський лісовий офіс» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі філія) є відокремленим підрозділом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ЄДРПОУ 44768034 (далі підприємство). Філія створена з метою ведення на землях закріплених за філією, лісового господарства, охорони, захисту, невиснажливого раціонального використання та відтворення лісів; ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству; одержання прибутку від комерційної діяльності; забезпечення потреб держави та територіальних громад на промисловій чи комерційній основі (п. 2.1. Положення).
Філія є відокремленим підрозділом підприємства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності підприємства. Філія не підлягає державній реєстрації. Відомості про філію вносяться до реєстраційної справи підприємства та включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (п. 3.1., 3.2. Положення).
Пунктами 7.1., 7.4. Положення визначено, що філія володіє та користується майном, земельними ділянками, мисливськими угіддями, які закріплено за філією, для досягнення мети діяльності філії, згідно з законодавством, Статутом підприємства та цим Положенням, а також майном, яке придбавається та/або набувається для цілей забезпечення діяльності філії. За філією закріплюється майно, земельні ділянки, мисливські угіддя на підставі відповідних наказів генерального директора підприємства. Майно філії є складовою частиною майна підприємства.
З урахуванням вищевикладеного, суд зробив висновок, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що саме Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» є правонаступником Державного підприємства «Ясінянське лісомисливське господарство» у спірних правовідносинах.
Матеріали справи містять вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 29.11.2023 у справі №305/1061/23 (який, за даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, набрав законної сили 01.01.2024) ОСОБА_1 (третю особу в даній справі) визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість), та призначено йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади лісничого держлісохорони строком на 1 (один) рік, без штрафу та який, у відповідності до ч. 6 ст. 75 ГПК України, є обов'язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вказаним вироком встановлено, що внаслідок неналежного виконання лісничим Станиславського лісництва Державного підприємства Ясінянське лісомисливське господарство ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, в період із 24.10.2022 по 08.11.2022 невстановленими досудовим розслідуванням особами на території кварталу 12 виділу 25 Станиславського лісництва проведено незаконну рубку 88 дерев, що спричинило шкоду охоронюваним законом державним інтересам у сфері охорони, відтворення, сталого і раціонального використання лісових ресурсів та громадським інтересам, які полягають у порушенні гарантованих Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та користування природними ресурсами, в особі Ясінянської селищної ради, в розмірі 793960,10 гривень.
За умовами статей 1172 Цивільного кодексу України та 19 Лісового кодексу України, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та неперешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків, в тому числі, з урахуванням обставин даної справи, встановленої вироком суду службової недбалості посадової особи постійного лісокористувача. Протиправна бездіяльність таких осіб полягає у незабезпеченні працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) невстановленими особами, що і встановлено вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 29.11.2023 у справі №305/1061/23.
З наявних в матеріалах справи доказів - протоколу огляду від 14.03.2023 в межах досудового розслідування кримінального провадження №42022072030000194 від 20.12.2022 (підписаного представника Станіславського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України») та доданою до нього відомістю попневого переліку від 14.03.2023 слідує, що в ході слідчих дій на території постійного лісокористування відповідача у 12 кварталі (виділі 25) Станіславського лісництва філії «Ясінянське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» було виявлено та зафіксовано 88 пнів дерев породи ялина без ознак їх відведення в рубку. Водночас, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що у вказаному кварталі такі дерева були відведені в рубку, у відповідності до встановленого законом порядку.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», якою затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту (додаток №1) за кожне зрубане дерево в залежності від діаметру дерева у корі біля шийки кореня, 20.03.2023 державним інспектором Державної екологічної інспекції у Закарпатській області було проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконними рубками дерев у кварталі 12 виділі 25 Станіславського лісництва філії Ясінянське лісомисливське господарство ДСГП Ліси України.
За результатами здійсненого розрахунку, Держекоінспекцією у Закарпатській області встановлено, що сукупна сума завданої шкоди складає 793960,10 грн, у тому числі 379385,57 грн шкоди, спричиненої внаслідок незаконної рубки дерев, та 414574,53 грн шкоди, завданої привласненням буреломних, вітровальних дерев та самовільним вирубуванням сухостійних дерев. Вказаний розрахунок шкоди на суму 793960,10 грн, також, підтверджується і висновком судового експерта Львівського НДІСЕ №1094-Е від 25.04.2023, складеним за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №42022072030000194 від 20.12.2022. Натомість відповідач не надав ні суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції жодних доказів на спростування правильності проведених Держекоінспкцією розрахунків завданої шкоди, як і не подав судам свого здійсненого контррозрахунку шкоди. Разом з тим, в матеріалах справи наявний протокол огляду від 14.03.2023 підписаний всіма учасниками огляду (в тому, числі й представником відповідача) без будь-яких зауважень та заперечень щодо здійсненого обрахунку незаконно зрубаних дерев, обмірів їх діаметрів біля шийки кореня, тощо.
Щодо доводів апелянта про недопустимість як доказу експертного висновку, судова колегія звертає увагу на актуальну практику Верховного Суду (постанова від 05.03.2024 у справі № 910/3374/23), відповідно до якої та обставина, що експертиза проведена не за ухвалою суду у справі, не є підставою вважати її недопустимим доказом, оскільки особа, яка проводила цю експертизу є атестованим судовим експертом, обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України, сам висновок є в достатній мірі інформативним щодо предмета доказування, а отже є допустимим письмовим доказом у справі, який слід оцінити у сукупності із іншими доказами у справі.
Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень. Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №477/2330/18.
Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах висновки судових експертиз, які було проведено в межах провадження з іншої справи (постанови Верховного Суду від 05.12.2023 у справі №910/6720/22, від 23.05.2023 у справі №914/1883/22, від 04.07.2019 у справі №922/101/16, від 13.02.2019 у справі №913/112/18).
Судом апеляційної інстанції відхиляються також доводи апелянта про недоведеність прокурором усього складу цивільного правопорушення, необхідного для покладення на відповідача обов'язку відшкодування шкоди, позаяк відповідачем суду не надано жодних доказів, які б свідчили про належне вчинення ним дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, а також про відсутність його вини в означеній протиправній бездіяльності. Суд наголошує, що вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 29.11.2023 у справі №305/1061/23 підтверджується факт бездіяльності посадової особи відповідача, що мала наслідком завдання шкоди та, відповідно, наявність причинного зв'язку, а відсутності вини відповідача останнім суду не доведено. Водночас, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
З огляду на вказані обставини, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених прокурором позовних вимог про стягнення з відповідача 793960,10 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зважаючи на те, що апелянт в своїй апеляційній скарзі не порушує питання обґрунтованості підстав для звернення прокурора до суду з даним позовом, відтак, судова колегія не надає таким обставинам детальної оцінки, враховуючи положеннями ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», які наділяють прокурора правом участі в господарському процесі.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, актуальних правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.
Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.
Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
В задоволенні вимог апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» відмовити.
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 20.05.2025 у справі №907/394/24 залишити без змін.
Судові витрати покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню.
Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.
повний текст постанови складено 10.10.2025
Головуючий суддя Г.В. Орищин
суддя Н.А. Галушко
суддя М.Б. Желік