Справа № 531/432/25 Номер провадження 22-ц/814/3774/25Головуючий у 1-й інстанції Герцов О. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
10 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду
цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2025 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Карлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичної операції -
Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Карлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичної операції задоволено.
Оголошено померлим громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця Збройних Сил України за обставин виконання ним обов'язків військової служби перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій, під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України.
Ухвалено датою смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місцем смерті - смт Білогорівка Лисичанської міської ради Сєвєродонецького району Луганської області, Україна; причиною смерті - ушкодження внаслідок скиду з дрону.
З рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2025 року не погодилося Міністерство оборони України та оскаржило його в апеляційному порядку, подавши через підсистему «Електронний суд» (документ сформований в системі 05 серпня 2025 року) до Полтавського апеляційного суду апеляційну скаргу.
У поданій апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, яке мотивовано тим, що копію рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2025 року було отримано Міністерством оборони України 17 липня 2025 року, що підтверджується штрих-кодом реєстрації вхідної документації.
Крім того, з урахуванням незадовільного матеріального стану, Міністерство оборони України прохало суд відстрочити сплату судового збору до прийняття судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року визнано підстави для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2025 року за клопотаннями Міністерства оборони України неповажними; у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено; апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2025 року залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та необхідністю подання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, та надано строк для усунення наведених недоліків - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Судом зауважено, що скаржник не позбавлений можливості заявити клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати з підстав, передбачених Законом України «Про судовий збір».
Особі, яка подала апеляційну скаргу було роз'яснено наслідки не усунення вказаних недоліків: у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено; у разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали в частині сплати судового збору - апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху були направлені Міністерству оборони України та його представнику - Ляшенко О.О. в особисті електронні кабінети в системі ЄСІТС.
Згідно довідок про доставку електронного документу вбачається, що 02 вересня 2025 року ухвалу Полтавського апеляційного суду від 28 серпня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху було доставлено до електронного кабінету Міністерства оборони України та його представника - Ляшенко О.О.
Частиною сьомою статті 14 ЦПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З матеріалів справи вбачається, що станом на час постановлення даної ухвали, недоліки апеляційної скарги усунуто не було. Клопотання про надання додаткового строку для усунення недоліків скаржником не подано.
Позиція суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підписана 04 листопада 1950 року та ратифікована Україною 17 липня 1997 року, гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (рішення ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», заява № 23436/03).
Реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.
Усталеною практикою ЄСПЛ закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Так, у рішенні від 08 січня 2008 року у справі «Скорик проти України», заява № 32671/02, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.
Отже, апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів особи.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України», заява № 50966/99).
За правилами статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано положеннями статті 127 ЦПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи зі змісту статті 354 ЦПК України клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 926/1037-б/15, від 14 червня 2022 року у справі № 904/3541/15, від 14 липня 2022 року у справі № 2-6491/08).
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 89 ЦПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У справі, яка переглядається, в апеляційній скарзі Міністерство оборони України прохало суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду, мотивуючи тим, що копію рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2025 року було отримано скаржником 17 липня 2025 року, що підтверджується штрих-кодом реєстрації вхідної документації.
Суд апеляційної інстанції в ухвалі від 28 серпня 2025 року наголосити, що факт реєстрації надходження до Міністерства оборони України копії оскаржуваного судового рішення залежить виключно від встановленого органом порядку здійснення реєстрації вхідної документації та внутрішнього документообігу, а тому вказаний довід та наданий екземпляр оскаржуваного рішення не є беззаперечним доказом його отримання скаржником саме 17 липня 2025 року.
Натомість аналізуючи матеріали цивільної справи вбачається, що копія рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2025 року була доставлена до електронного кабінету Міністерства оборони України 11 червня 2025 року (а.с.192).
Оскільки наведені скаржником доводи поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду були спростовані матеріалами справи, то суд апеляційної інстанції визнав їх неповажними та надав можливість Міністерству подати мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, що останнім не було виконано.
Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу (частина четверта статті 357 ЦПК України).
Згідно пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що Міністерство оборони України не подало до суду апеляційної інстанції мотивовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2025 року, суд вважає, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2025 року слід відмовити.
Керуючись статтями 127, 357, 358, 381 ЦПК України,-
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 09 червня 2025 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко