Справа № 761/329/25
Провадження №1-кп/761/2734/2025
іменем України
09 жовтня 2025 року місто Київ
Суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024105100002250, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.12.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов'янськ Донецька область, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
установив:
У провадженні судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_5 перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату суду від 29.05.2025 № 01-08-1951 здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 761/329/25, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_5 у відставку.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2025 у справі № 761/329/25 визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 05.06.2025 прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 19.08.2025 у цьому кримінальному провадженню призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акту.
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
ОСОБА_3 , маючи умисел спрямований на незаконне зберігання без мети збуту психотропних речовин, обіг яких заборонено, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, точну дату, час та місце в ході проведення розслідування встановити не вдалось, за невстановлених обставин, незаконно придбав порошкоподібну речовину білого кольору, яка містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» почав зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту, до моменту затримання працівниками поліції.
Надалі 23.12.2024 у період часу з 15 години 18 хвилини по 15 годину 28 хвилини, працівниками поліції за адресою: місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, 10, в порядку ст. 298-2 КПК України затримано ОСОБА_3 , у якого під час особистого обшуку виявлено та вилучено три поліетиленові зіп пакети, в яких знаходилась психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 1,930 г, яку ОСОБА_3 незаконно зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.
Маса амфетаміну - 1,930 г, відповідно до Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 (в редакції наказу МОЗ України № 634 від 29.07.2010) є великим розміром даної психотропної речовини (від 1,5 до 15,0).
Таким чином, ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав психотропну речовину у великих розмірах без мети збуту, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 309 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та вказав, що дійсно, за вказаних в обвинувальному акті обставин, він вчинив зазначене кримінально каране діяння.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , зокрема заявив, що він у повній мірі усвідомив кримінально-протиправний характер своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому, просив суд суворо не карати.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті підтримала у повному обсязі та просила визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік та на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Після роз'яснення учасникам судового розгляду наслідків застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, вони підтвердили відсутність оспорюваних ними обставин по справі та погодилися, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, який надійшов до провадження суду, обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, із врахуванням заяви прокурора про відмову від допиту в судовому засіданні свідків, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Показання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам справи, які ним не оспорюються, є послідовними, логічними і правдивими, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Наведене свідчить про щире каяття ОСОБА_3 .
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає поза розумним сумнівом доведеним пред'явлене ОСОБА_3 обвинувачення та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, у великих розмірах.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно приписів ст. 12 КК України, відповідно є нетяжким (ч. 2 ст. 309 КК України);
- особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має місце реєстрації та постійне місце проживання, із середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого;
- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Так, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає пом'якшуючою обставиною щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обвинувачений повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, що враховується як щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
З урахуванням наведеного, відсутності кількох пом'якшуючих обставин, суд не знаходить підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання.
Крім того, при призначенні покарання, суд також враховує особливості й обставини вчинення злочину: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку обвинуваченого.
Так, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в мінімальній межі санкції ч. 2 ст. 309 КК України, при цьому суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, а тому в порядку ст. 75 КК України приймає рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Також, суд вважає за необхідне при звільненні від відбування покарання з випробуванням покласти на обвинуваченого, відповідно до ст. 76 КК України, такі обв'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У підсумку встановлене покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Питання доцільності застосування запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та зважаючи на те, що відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. А тому, процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертизи слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись статтями 2, 7, 349, 368 - 371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати за проведення експертизи № СЕ-19/111-24/74873-НЗПРАП від 24.12.2024, які складають 3 183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок, на користь держави.
Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 1,930 г (квитанція № 1084/SHEV_NARK/2024/13310/1) - знищити.
Вирок може бути оскаржено, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_6