Справа № 761/41893/25
Провадження № 1-кс/761/26695/2025
07 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань (далі -ДБР), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування скарги вказано, що 29.09.2025 ОСОБА_3 до ДБР подано повторну заяву про вчинення кримінального правопорушення посадовими особами органу військового управління військової частини НОМЕР_1 . За попередньою заявою від 08.08.2025 Відомості до ЄРДР у передбачений ч.1 ст.214 КПК України строк не внесені, витяг з ЄРДР заявнику не надано.
Відповідно до листа ДБР № 34732- 25/10-2-04-01-14222/25 від 01.10.2025 заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 направлено до Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого в місті Києві.
Таким чином, ДБР вчинив бездіяльність, яка полягає у невиконанні обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 214 КПК України, що суперечить ч. 7 ст.214 КПК України, у зв'язку з чим просив слідчого суддю:
1) визнати незаконною бездіяльність ДБР щодо невнесення відомостей за заявою від 29.09.2025 до ЄРДР;
2) зобов'язати ДБР внести відповідні відомості до ЄРДР за фактами, викладеними у вказаній заяві;
3) зобов'язати ДБР надати заявнику належним чином оформлений витяг з ЄРДР.
У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Уповноважена особа ДБР у судове засідання не з'явилася.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності слідчого.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши особу, яка подала скаргу, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Чинним КПК України закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч.1 ст.214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч.2 ст.214 КПК України).
Проте така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що викладені в ньому обставини не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують для отримання зазначеного вище висновку перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ані попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року №298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК України.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
За правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Суд також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК України слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Так, заява від 29.09.2025, відомості за якою ОСОБА_3 просить зобов'язати уповноважено особу ДБР внести до ЄРДР, не містить викладу обставин про вчинення кримінального правопорушення, які б могли об'єктивно свідчити, що подане заявником повідомлення про кримінальне правопорушення містить відомості про реальність конкретної події кримінального правопорушення та є суспільно небезпечним.
Викладені у заяві ОСОБА_3 обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування у розумінні ч. 1 ст. 214 КПК України, оскільки в ній він тільки зазначає про факт попереднього звернення до ДБР із заявою про вчинення кримінального правопорушення, зазначаючи тільки обставини, які були в ній зазначені.
Проте, підставою для початку досудового розслідування за заявою про вчинення кримінального правопорушення є фактичні дані та конкретні обставини, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
Дослідивши матеріали скарги, суд дійшов до висновку, що заява ОСОБА_3 за своєю суттю, в розумінні ст. 11 КПК України, не містить викладу обставин про вчинення кримінального правопорушення, які б могли об'єктивно свідчити, що подане заявником повідомлення про кримінальне правопорушення містить відомості про реальність конкретної події кримінального правопорушення та є суспільно небезпечним.
Вказане вище дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії за такою заявою щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до положень ст. 214 КПК України.
Слід зазначити, що кримінальний процесуальний закон дійсно не вимагає від заявника зазначення в заяві усіх складових злочину.
Однак, це не означає, що будь-яка заява про вчинене кримінальне правопорушення виключно з огляду на її назву набуває статусу цього документа і її подання тягне за собою процесуальні наслідки у виді внесення відомостей до ЄРДР.
Враховуючи викладене, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на розгляд заявником, перевіривши надані в обґрунтування її доводів матеріали, з урахуванням наведеного вище, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 7, 11, 214, 303, 304, 307, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1