Справа № 761/355/25
Провадження № 2/761/4453/2025
10 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., за участю секретаря судового засідання Каніковського Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа, де Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 160084,66 грн. та витрати по оплаті судового збору.
В обґрунтування позову вказано, що з 01.05.2018 КП «Київтеплоенерго» здійснює надання послуг з централізованого опалення (ЦО) та централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ). КП «Київтеплоенерго» було підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085). Квартира АДРЕСА_1 під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже ОСОБА_2 є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води. Відповідач у встановленому законом порядку від надання послуг централізованого опалення та/або централізованого постачанні гарячої води не відмовлявся. Позивач зазначає, що відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води в повному обсязі, в результаті чого станом на 01.10.2024р. утворилася заборгованість у розмірі 160084,66 грн.
Також у період до 31.10.2021 р. заборгованість зі сплати зі сплати внесків з обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого опалення у розмірі 14,29 грн., за період з 01.11.2021 р. заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1118,23 грн., заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 570,90 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги у загальному розмірі 160084,66 грн. та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23.04.2025 року позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 160084,66 грн., та судовий збір.
14.05.2025 року від представника відповідача надійшла заява про перегляд заочного рішення, в якій відповідач посилається на те, що він був позбавлений можливості захищати свої права та законні інтереси, оскільки не отримував судові виклики та не був присутнім в судовому засіданні. Відтак, він був позбавлений можливості надати докази та відомості, що мають істотне значення для розгляду справи та впливають на визначення розміру заборгованості.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2025 року заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задоволено. Заочне рішення суду від 23 квітня 2025 року по згаданій вище справі - скасовано.
17.06.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній просив відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, заяви про відкладення судового засідання не надходили.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без їхньої участі.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладеного Договір № 602-18 про відступлення права вимоги, за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов'язань перед кредитором з оплати спожитої до 01 травня 2018 року теплової енергії та/або оплати за централізоване постачання гарячої води.
На виконання вимог закону КП «Київтеплоенерго», на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення і постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085).
За період надання послуг до 01.05.2018 (надавач послуг ПАТ «Київенерго») заборгованість залишається незмінною, оскільки КП «Київтеплоенерго» позбавлене права проводити коригування заборгованості і прийнятої на підставі Договору цесії № 602-18.
Згідно ч. 1, 2 ст. 12 Закону «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово- комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Відповідно до ст. 13 Закону «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем.
Згідно п. 3 ч. 2 ст.6 Закону «Про житлово-комунальні послуги» виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація. Відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати регулюють Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою КМУ від 21.08.2019 №830. Відповідно до п. 13 вказаних Правил №830 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах; послуга (постачання теплової енергії) надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону «Про житлово-комунальні послуги».
Як зазначає представник позивача у позовній заяві, що за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість становить 40341,95 грн. за послуги з централізованого опалення та 4118,20 грн. за послуги централізованого постачання гарячої води. Однак позивачем не надано розрахунку заборгованості за цей період.
Крім того, у поданих відповідачем розрахунках заборгованості за послуги з централізованого опалення на суму 40341,95 грн. та централізованого постачання гарячої води на суму 4118,20 грн. за період з 01.09.2021 по 30.09.2021 споживачем є інша особа, а саме - ОСОБА_3 .
Так само у розрахунках заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, а також внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку комунальних послуг за період з 01.11.2021 по 30.09.2024 вказаний споживач ОСОБА_3 .
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 лише 02 квітня 2024 року.
Тобто до 02 квітня 2024 року відповідач не був власником квартири і жодних послуг з постачання теплоенергії і гарячої води не споживав, тому не міг бути споживачем, договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання теплової енергії та постачання гарячої води з позивачем не укладав, відповідно заборгованість, яка виникла до 02 квітня 2024 року не може бути стягнута з відповідача.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Згідно із ч.ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Як вказала Велика Палата Верховного Суду у справі 342/180/17-ц, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Згідно ст. 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що доказів того, що відповідачем здійснювалося фактичне споживання послуг з централізованого постачання гарячої води та опалення за період з 01.05.2018 по 31.10.2021року, та з 01.11.2021 по 30.09.2024 року позивачем суду не надано, як не надано детального розрахунку заборгованості за вищевказаними послугами, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.О. Матвєєва
10 жовтня 2025 року