СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/16450/25
пр. № 2-а/759/256/25
10 жовтня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Твердохліб Ю. О., за участю секретаря Олійник Н.Р.., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та просив скасувати постанову від 10 липня 2025 року № 2947 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, провадження у справі закрити.
Свої вимоги мотивував тим, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10 липня 2025 року він отримав в ІНФОРМАЦІЯ_1 вищезазначену постанову.
Вважає її незаконною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, прийнятою з порушенням вимог чинного законодавства України та протиправною, а тому на його думку підлягає скасуванню з наступних підстав.
Зазначає, що в описовій частині постанови зазначено, що він не уточнив протягом 60 діб з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центра надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року, чим порушив пункти 1, 7 та 10-1 та Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, які містяться у Додатку 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487. Правопорушення вчинено під час дії стану особливого періоду. Станом на день складання протоколу правопорушення триває.
Вказує, що до складання зазначеної постанови офіцер відділу обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , керуючись статтею 235 КупАП склав відносно нього протокол від 10 червня 2025 року № 2770 про вчинення начебто адміністративного правопорушення за порушення правил військового обліку. При складенні протоколу він заявив про свою незгоду з викладеними обставинами.
Стверджує, що зазначене в постанові та протоколі не відповідає дійсності, оскільки він 03 липня 2024 року, тобто у встановлений законом строк, оновив свої персональні дані через Святошинський центр надання адміністративних послуг міста Києва, доказом чого є фото документа отриманого в ЦНАПі, а також витяг з додатку «Резерв +», де чітко написано: «Дані уточнено вчасно». Про це я повідомив співробітника ІНФОРМАЦІЯ_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення і начальника зазначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 та СП при винесенні постанови. Тільки після оновлення даних в 2024 році отримав бронювання за офіційним місцем роботи, у випадку неуточнення даних у бронюванні було б відмовлено.
Зазначає, що коли побачив у додатку «Резерв +» запис, що мене є порушення залікових даних, він одразу 10 червня 2025 року не маючи жодних повісток сам з'явився в ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою з'ясування причини неправильного запису і одночасно пройшов ВЛК. У той ж день відносно нього був одразу складений протокол про адміністративне правопорушення.
Як вказує позивач, до приходу 10 червня 2025 року в ІНФОРМАЦІЯ_1 , він не мав запису в додатку «Резерв +» з текстом «Вас розшукує ІНФОРМАЦІЯ_1», а тільки «У вас порушення облікових даних». Після візиту до ІНФОРМАЦІЯ_1 і постановки на облік 10 червня 2025 року з'явився новий запис, що начебто з 20 квітня 2025 року його розшукує ІНФОРМАЦІЯ_1, що не відповідає дійсності.
Пояснює, що остання редакція частини третьої статті 210 КУпАП з'явилась 09 травня 2024 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і була введена в дію 19 травня 2024 року, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що ним і було зроблено. Посилання в постанові на порушення ним пункту 10-1 та пункту 1 та пункту 7 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які містяться в додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 № 1487. Порушення зазначені в цих пунктах Порядку не стосується несвоєчасності оновлення даних, що є окремою підставою для скасування постанови.
Процесуальні дії
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 липня 2025 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю. О. та справу передано судді (а. с. 19, 20).
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 28 липня 2025 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а. с. 43).
Відзив на позовну заяву не надходив.
Частина п'ята статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина перша статті 286 КАС України передбачає, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Фактичні обставини справи
З матеріалів справи встановлено, що 10 червня 2025 року офіцером відділу обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 складено протокол № 2770 за частиною 3 статті 210 КУпАП про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не уточнив протягом 60 діб з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центра надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року, чим порушив пункти 1, 7, 10-1 та Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, які містяться у Додатку 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487. Правопорушення вчинено під час дії стану особливого періоду. Станом на день складання протоколу правопорушення триває (а. с. 15).
При складенні протоколу позивач заявив про свою незгоду з викладеними обставинами.
Постановою від 10 липня 2025 року № 2947 за вчинене правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП накладено на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн.
Позивач надав скріншот із застосунку «Резерв+», де вказано «на обліку», дата уточнення даних «03 липня 2024 року» (а. с. 16).
Відповідно до скріншоту із застосунку «Резерв+», сформованого 17 липня 2025 року, вказано «Порушення правил військового обліку», дата уточнення даних «10 червня 2025 року».
Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права
Відповідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП зобов'язує орган (посадову особу) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 285/1535/15 міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Частина перша статті 210 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною третьою статті 210 КпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210 КУпАП, є порушення пунктів 1, 7, 10-1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, які містяться у Додатку 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 та Постанови КМУ від 16 травня 2024 року № 560 (зі змінами) в особливий період.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначені Законом № 3543-XII.
Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17 березня 2014 року, коли оприлюднений Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває і сьогодні.
Законом України №2105-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і сьогодні.
Статтею 22 Закону №3543-XII визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII, під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження (абзац сьомий частина третя статті 22 Закону № 3543-XII).
Таким чином, відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абзаців 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Вказаний обов'язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
Отже, зазначені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України, та які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані у період з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року (включно), а саме:
- шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання;
- шляхом прибуття самостійно до центру надання адміністративних послуг;
- через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення № 2770 від 10 червня 2025 року уповноваженою особою в описі вчиненого позивачем порушення вказано посилання лише на неуточнення позивачем вчасно облікових даних, при цьому не зазначено з якого періоду не уточнено персональні дані, та які саме дані не було уточнено (адреси проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти, інші персональні дані).
В оскаржуваній постанові відповідач вказував на те, що під час дії особливого періоду, воєнного стану та мобілізації, своїми діями позивач порушив пункт 10-1 та пункт 1 та пункт 7 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, які містяться у Додатку 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 та Постанови КМУ від 16 травня 2024 року № 560 (зі змінами) в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.
Разом з цим слід зазначити про те, що обов'язок щодо уточнення персональних даних саме з 18 травня 2024 до 16 липня 2024 року включно, коли уже йде мобілізація, запроваджений і передбачений Законом № 3633-ІХ саме у частині проведення мобілізації, а не військового обліку, то його не виконання слід розглядати як порушення законодавства про мобілізацію, відповідальність за яке передбачена статтею 210-1 КУпАП.
Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації, які саме вимоги (підпункт, пункт, частина) статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було порушено позивачем. Відповідач в оскаржуваній постанові не вказав, які саме відомості (персональні дані) не були оновлені позивачем та з якого саме періоду, зазначивши лише, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу не з'являвся для оновлення військово-облікових даних, проходження військово-лікарської комісії. Відсутність таких відомостей унеможливлює перевірку факту порушення, та відповідно, законність накладення штрафу.
Разом з цим, матеріалами справи підтверджується, що 03 липня 2024 року ОСОБА_1 уточнив свої персональні дані через мобільний застосунок «Резерв +». Отже, позивач у встановлений Законом № 3633-ІХ строк та спосіб уточнив свої військо-облікові дані.
Крім того, позивач як тільки побачив у додатку «Резерв +» запис «порушення правил військового обліку», добровільно з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 та пройшов ВЛК, що підтверджується скріншотом з додатку «Резерв +» (а. с.17).
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки тягар доказування в адміністративному процесі покладається на суб'єктів владних повноважень, слід відзначити, що відповідачем не надано суду будь-яких доказів, що спростували б доводи позивача про добросовісне дотримання законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в тому числі правил військового обліку.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у пункті 39 постанови Верховного Суду від 08 липні 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
У статті 129 Конституції України міститься вимога стосовно того, що «суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним і керується верховенством права». Крім того, відповідно до частини першої статті 8 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.
Оцінюючи оскаржувану постанову на відповідність вимогам статті 2 КАС України, суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення, відповідач дійшов помилкового висновку щодо визнання винуватості позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП.
Встановлені у справі обставини свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови.
За таких обставин, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позову та скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 від 10 липня 2025 року № 2947 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати, провадження у справі закрити.
Розподіл судових витрат.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на положення статті 132, 139 КАС України, з урахуванням сплати позивачем судового збору за подання даного позову до суду та задоволення позовних вимог позивача щодо скасування оскаржуваної постанови, на користь останнього підлягають відшкодуванню понесені ним витрати зі сплати судового збору, а саме - 1 211,20 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 5, 9, 72-79, 77, 139, 229, 242-246, 262, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 від 10 липня 2025 року № 2947 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210 КУпАП закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних ІНФОРМАЦІЯ_1 на корить ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Текст рішення складено 10.10.2025.
Суддя Ю.О. Твердохліб