СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8401/25
пр. № 2-а/759/183/25
13 жовтня 2025 рокусуддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши у спрощенному позовному провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА№4512353 від 16.04.2025року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1190 грн., а також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
В позовній заяві позивач зазначає, що 16 квітня 2025 року поліцейським УПП в м. Києві заступником командира роти 1 взводу 5 роти 3 батальйону полку - 1 Капітаном поліції Олійником Тимуром Ігоровичем відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4512353.
У відповідності до вказаної постанови, ОСОБА_1 нібито було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч.І ст. 121-3 КУпАП. Як зазначено в постанові, керуючи транспортним засобом Rangr Rovrer, номерний знак НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), 16.04.2025 року о 09:31 годині, ОСОБА_1 порушив ч.І ст. 121-3 КУпАП а саме, керував транспортним засобом з номерними знаками НОМЕР_1 , які не відповідають записам в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.
Позивач зазначає, що притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є необгрунтованим та недоведеним, а зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 24.04.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Від представника відповідача Департаменту патрульної поліції- Щур І.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.
Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавшифактичні обставинисправи,на якихґрунтується позовназаява,оцінивши доказив їхсукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Реалізуючи свої повноваження у сфері безпеки дорожнього руху, суб'єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи відповідно до ст. 6 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до вимог ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок довести правомірність свого рішення з використанням доказів, які були покладені в основу оскаржуваного рішення з обґрунтуванням висновків про правомірність своїх дій та порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
Згідно ч.3 ст.79КАС України відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.
Так, з матеріалів справи встановлено, що 16.04.2025 р. ОСОБА_1 рухався на своєму автомобілі по вулиці Академіка Єфремова,9., був зупинений співробітниками патрульної поліції. На вимогу поліцейського Тишко В.В. пред'явив водійські права та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Перевіривши водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу поліцейським УПП в м. Києві заступником командира роти 1 взводу 5 роти 3 батальйону полку - 1 Капітаном поліції Олійником Тимуром Ігоровичем було повідомлено ОСОБА_1 що той порушив п.2.9.в Правил дорожнього руху та ч. 1 ст. 121-3 КУпАП оскільки номерний знак НОМЕР_1 не належить транспортному засобу, яким керував ОСОБА_1 .
Відповідач зауважив, що відповідно до Наказу МВС від 26.12.2018 № 1058 «Порядок замовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників.» ч. 7 розділ 4 порядок виготовлення та видачі (доставляння) індивідуальних номерних знаків: Власник транспортного засобу впродовж десяти діб після отримання індивідуальних номерних знаків повинен перереєструвати транспортний засіб у ТСЦ МВС, при цьому свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу підлягає заміні, а в графу «Особливі відмітки» нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вноситься інформація про індивідуальний номерний знак у такому форматі:напис індивідуального номерного знака зазначається великими літерами без пробілів; за наявності графічного елемента вноситься напис: «з графічним елементом».
З вказаною постановою позивач не згоден, так як вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Відповідно до п. 1.1.Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух"встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію"(далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
До компетенції органів Національної поліції відповідно до ст. 222 КУпАП віднесено розгляд справи, передбаченої ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно до вимог ст. 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 1 ст.121-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Вимогами статті 245КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 246КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 8 частини 1статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, вчинених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до пунктів 9, 10 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі Інструкція), розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року, Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року, Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року, Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» від 10.10.2001 року.
Приписамип. 2.9 «в» ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: - не належить цьому засобу; - не відповідає вимогам стандартів; - закріплений не в установленому для цього місці; - закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; - неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №4512353 від 16.04.2025 року в якості об'єктивної сторони правопорушення вказано, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в якому не номерні знаки не відповідають записам в свідоцтві про реєстрацію транспортного запису.
Диспозиція ч.1 ст.121-3 КУпАП передбачає, що в даному випадку об'єктивною стороною правопорушення може бути керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з: 1) неосвітленим номерним знаком; 2) забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що вказаний номерний знак є офіційним, отриманий та встановлений у відповідності до Наказу МВС ВІД 11.03.2016 № 174 «Про затвердження Порядку замовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників».
Наказу МВС від 26.12.2018 № 1058 «Про внесення змін до Порядку замовлення, видачі та обліку номерних знаків транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників» та Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2007 р. № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання" та відмітка про його видачу проставлена в свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 як того вимагає чинне законодавство України.
Судом встановлено, що вказаний номерний знак було отримано 14.03.2021 р. та в зв'язку з чим було замінено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу оскільки в попереднє свідоцтво неможливо внести інформацію про інший (іменний) номерний знак.
Судом встановлено, що номерний знак НОМЕР_1 , який встановлено на транспортний засіб RangeRover є офіційним, отриманий та встановлений у відповідності до Наказу МВС від 11.03.2011 №174 «Про затвердження Порядку замовлення, видачі та обліку номерних знаки транспортних засобів, що виготовляються на індивідуальне замовлення їх власників» Відповідно до п. 7 розділу IV вказаного Порядку у графі «Особливі відмітки» свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу вноситься інформація про індивідуальний номерний знак у форматі напису індивідуального номерного знака великими літерами без пробілів.
Отже, номерний знак позивача відповідає встановленим законодавством нормам, ще вказує на протиправність постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КупАп.
Варто зазначити, що індивідуальні номерні знаки (ІНЗ) дозволяють отримати унікальний за написом чи комбінацією символів номерний знак на власне авто.
Номерні знаки виготовляються у відповідності до певних ДСТУ.
ДСТУ 4278:2019 - цей стандарт установлює типи та основні розміри, вимоги до інформаційного змісту, правила застосування номерних знаків.
Даний ДСТУ містить лише загальні дані про номерні знаки, зокрема в прикладах з ІНЗ відображеним є необхідне позиціювання державного символа (герб) на синьому фоні, номера регіону та в основній частині знаку "тексту за індивідуальним замовленням", прикладом якого є напис "SТАRТ 01" з пробілом, хоча на самих номерах пробілу немає.
Таким чином ДСТУ 4278:2019 в поточній редакції дозволяє використання пробілу в тексті індивідуального замовлення/
Окрім того ще одним ДСТУ з даного приводу є ДСТУ 3650:2019. Цей стандарт установлює правила виготовлення номерних знаків, а також знаків, що їх виготовляють за індивідуальним замовленням. Даний документ містить більш чіткі вимоги до виконання номерних знаків.
Таким чином, оскільки мова йде лише про зміну відступів між символами, суд вважає, що інші умови при виготовленні дублікатів дотримані згідно діючих ДСТУ, та обговоренню не підлягають, ІНЗ є знаками типу №7.
За таких обставин, судом встановлено, що така подія адміністративного правопорушення, відсутня, а отже притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП з вказаних підстав є незаконним.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч.1ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах стосовно оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Жодних інших належних та достатніх доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП відповідачем надано не було.
Суд звертає увагу, що не може бути підтвердженням порушення позивачем ПДР України лише сама постанова серії ЕНА №4512353 від 16.04.2025, оскільки лише опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Також, 26.04.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Таким чином, оскільки доказів вини позивача у вчиненні правопорушення відповідачем не надано, то в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
У відповідності до п. 5 ч.1ст. 244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.
У відповідності до ч. 1ст. 139 КАС Українисуд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставіст.ст. 19, 55 Конституції України, Закону України «Про Національну поліцію», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, керуючись ст.ст.7, 9, 23, 213, 251, 280 КУпАП, ст. ст.2,77,241-246,255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ЕНА №4512353 від 16.04.2025року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121-3 КУпАП, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту Патрульної Поліції, ЄДРПОУ 40108646, адреса: м. Київ, в. Ф. Ернста,3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 судовий збір в розмірі 1211,20грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Л.М. Шум