печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46972/23-к
07 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
На розгляді Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження стосовно вчинення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , злочину, передбаченого ч.1 ст. 28, ч. 4 ст. 185 КК України, на стадії підготовчого судового провадження.
У судове засідання неодноразово не з'явився потерпілий, був належним чином повідомлений про розгляд, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 57 КПК України визначено, що потерпілий зобов'язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття.
Згідно ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
В підготовче судове засідання, призначене судом на 25.03.2024, 30.09.2024, 20.11.2024, 05.02.2025, 08.04.2025, 02.07.2025, 07.10.2025 потерпілий ОСОБА_9 не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Зважаючи на те, що потерпілий, будучи завчасно належним чином повідомленим про дату, час і місце підготовчого судового засідання, не прибув, причини неприбуття суду не повідомив, поведінку потерпілого суд визнає такою, що перешкоджає розгляду провадження та проявом неповаги до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Пунктом 2 ч. 2 цієї статті визначено, що заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, накладення грошового стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КПК України, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.
Частинами 1 та 2 ст. 144 КПК України визначено, що грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків. Грошове стягнення накладається під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.
Частиною 2 ст. 146 КПК України визначено, що під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.
Суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.
Відтак, зважаючи на викладені вимоги закону, суд дійшов висновку про необхідність накладення на потерпілого ОСОБА_9 грошового стягнення в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2025 становить 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
При цьому, суд роз'яснює, що відповідно до ст. 147 КПК України, особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обґрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншому випадку - призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду. Суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку - відмовляє у задоволенні клопотання.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 131, 139, 144, 146, 314, 369-372, 376, 392 КПК України, суд
Накласти на ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , грошове стягнення за неприбуття без поважних причин за викликом до суду в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Ухвала про накладення штрафу є виконавчим документом.
Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання на протязі 3 (трьох) місяців з дня набрання нею законної сили.
Копію ухвали скерувати ОСОБА_9 для відома та виконання.
Роз'яснити ОСОБА_9 , що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1