ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14913/25
провадження № 2/753/10270/25
"10" жовтня 2025 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши за наявними у справі матеріалами цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Суд ухвалою від 05.09.2025 залишив позовну заяву без руху та надав позивачам строк для усунення недоліків, вказав спосіб їх усунення та роз'яснив наслідки їх неусунення у встановлений судом строк.
09.09.2025 суд за Вих. №59791/25 засобами поштового зв'язку направив позивачу рекомендованою кореспонденцією ухвалу від 05.09.2025 за адресою, вказаною позивачем: АДРЕСА_1 .
Поштове відправлення зареєстровано за № 0610278596080.
30.09.2025 поштове відправлення повернуто до суду з причини «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Отже, на виконання ч. 1 ст. 131 ЦПК України суд надіслав ухвалу від 05.09.2025 рекомендованою кореспонденцією за адресою, яку зазначили заявники.
За загальним правилом повернення надісланої кореспонденції до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування позивача, а також не може беззаперечно свідчити про його відмову від одержання кореспонденції чи про його незнаходження за адресою, повідомленою суду.
Разом із тим, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження у справі. В іншому разі поштова кореспонденція надсилається на останню відому судові адресу.
За змістом п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом із бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Таким чином, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2019 р. у справі № 2-4159/12.
Відповідно до ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Станом на 10.10.2025 позивач недоліки, визначені судом в ухвалі від 05.09.2025, не усунув.
Враховуючи, що суд здійснив всі заходи для вручення позивачу копії ухвали про залишення заяви без руху, а саме - надсилав зазначену ухвалу засобами поштового зв'язку на адресу позивача, яку вона вказала у заяві, однак позивач у строк, який встановлений судом, недоліки заяви не усунула, заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись нормами ч. 3 ст. 185, ст. 260, 261, 352-355 ЦПК України, суд
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів позивачу.
Роз'яснити позивачам, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.М. Маркєлова