ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13459/25
провадження № 2/753/9467/25
13 жовтня 2025 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді Комаревцевої Л.В.
з секретарем Гаврилюк О.В.
за участю: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Шевчука Д.І.
третьої особи ОСОБА_2
розглянувши в порядку загального позовного провадження в залу суду № 224 по вул. Кошиця, 5а в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР ІМПЛАНТАЦІЇ "С ДЕНТАЛ", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за неналежне надання медичних послуг,
У червні 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР ІМПЛАНТАЦІЇ "С ДЕНТАЛ", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за неналежне надання медичних послуг.
Позивач посилається на те, що їй 06.12.2024 хірургом ОСОБА_2 в ТОВ "ЦЕНТР ІМПЛАНТАЦІЇ "С ДЕНТАЛ" проведено оперативне втручання з видалення двох зубів (38) і (28). Після видалення зубів лікар призначив лише знеболювальні, антибіотики не призначались, стан позивача щоденного погіршувався, ОСОБА_2 вчинив бездіяльність, залишивши пацієнта у небезпеці, не визначивши ефективне лікування. Вказані обставини стали підставою звернення позивача 10.12.2024 в лікарню у Відділення кафедри щелепно-лицевої хірургії (КНП КМКЛ №1), де поставили діагноз: флегмона щелепно-лицевої ділянки, відтак потрібна термінова операція і трубки. В той же день позивачу зробили операцію з розкриттям та дренування одонтогенної флегмони лівої підщелепної та лівої крило-щелепної ділянок від раніше видаленого зуба 38. Стан позивача почав покращуватись, вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 10.12.2024 по 13.12.2024, а потім продовжила лікуватися вдома. На два тижні позивач втратила працездатність. В подальшому позивач та її матір звернулись до відповідача з заявою про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, яка залишена позаувагою.
Вказана бездіяльність призвела до погіршення стану здоров'я позивача, додаткових фінансових витрат, відтак зважаючи на обставини викладені у позові позивач просить: стягнути з відповідача на її користь 25864,70 грн. матеріальної шкоди, 500000,00 грн. моральної шкоди, судові витрати.
30.06.2025 ухвалою суду відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання з викликом сторін.
24.07.2025 представником відповідача надано до суду відзив на позов у якому позовні вимоги не визнаються з огляду на наступне. 06.12.2024 у стоматологічній клініці S-Dental (ТОВ "Центр імплантації "С Дентал" хірургом ОСОБА_2 проведено ОСОБА_3 хірургічне видалення двох молярів "зубів мудрості" (28) та (38). Медичне втручання було здійснено в межах професійних стандартів, пацієнтка отримала знеболювальні засоби, лікар оцінив її стан динамічно. Претензії під час надання стоматологічної допомоги відсутні. Постопераційний період пройшов без ускладнень, призначення медикаментів після оперативного втручання є компетенцією лікаря, на час проведення хірургічного втручання підстав для призначення лікарем антибіотиків не було. Перші скарги у пацієнтки на утруднене ковтання з'явились тільки через три дні. У розділі Status localis виписки зі медичної картки стаціонарного хворого вказано порожнина рота несанована, гігієна незадовільна, що може бути наслідком абсцесів, длегмон. 09.12.2024 лікар призначив позивачу антибіотикотерапію, що спростовує доводи позивача щодо неналежного лікування. Щодо доказів на які посилається позивач, то вони не підтверджують факту порушення права пацієнта, а лише встановлюють недоліки внутрішньої документації. Зважаючи на обставини викладені у відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
16.09.2025 ухвалою підготовчого судового засідання розгляд справи призначено по суті.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позову з викладених підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, зважаючи на обставини викладені у відзиві та поясненнях наданих суду. Пояснення свідка дублюють письмові пояснення наявні в матеріалах справи, відтак представник відповідача просить їх не враховувати як доказ.
В судовому засіданні третя особа пояснила наступне. Пацієнтка звернулась за видаленням зубу. Спочатку проведено першу операцію, потім після загоїння пацієнтка звернулась для видалення 28,38 зубів. Видалення проведено без ускладенень, зуб був розділений на сигменти та видалений, рана ушита. Післяопераційний набряк це наслідки в 99% та може триматись до п'яти діб. Коли позивач в понеділок звернулась і був проведений огляд (3 доба після видалення) то післяопераційний набряк був. Наслідки були розписані в інформованій згоді на видалення. Лікар антибіотики пацієнтці призначив в понеділок, в неї трималась температура. Більше пацієнт на огляд не приходила. Зв'язлись з лікарем після операції. Признаків Флегмони у ОСОБА_5 не було. Третя особа має право проводити амбулаторні хірургічні операції, що підтверджується сертифікатом. Просить відмовити у задоволенні заяви.
Свідок ОСОБА_6 в суді пояснила, ОСОБА_3 є її донькою. 22.11.2024 донька звернулась до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР ІМПЛАНТАЦІЇ "С ДЕНТАЛ" з приводу видалення зуба. Операцію проводив лікар ОСОБА_2 . Операція по першому зубу мудрості пройшла успішно та без ускладенень. Наступні два зуби мудрості видалялись 06.12.2024. Видалення проводилось складно, лікар не зміг його одразу витягти, дробив. Коли тягнув зачепив нерв. ОСОБА_5 відчула що з'являється набряк. Лікар зашив рану не впевнившись що вона затягнулась, став кровяний згісток на місце. Коли ОСОБА_5 після операції запитала у лікаря чи потрібно їй приймати антибіотики, ОСОБА_7 сказав що ні, тільки німесил. Наступного дня ОСОБА_5 сказала що їй погано, поміряли температуру, було 39. Свідок зателефонувала до стоматології та пояснила адміністратору про ускладення після операції у ОСОБА_5 . Адміністратор намагалась зв'язатись з лікарем, але він не відповідав, залишено повідомлення на вайбер з описом про ситуацію щодо пацієнтки. Не дочекавшись зв'язку з лікарем свідок з донькою прийшли до клініки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР ІМПЛАНТАЦІЇ "С ДЕНТАЛ", лікар оглянув ОСОБА_5 , в неї рот погано відкривався. Лікар призначив антибіотики серата, аугментин по 2 таблетки вранці та ввечері. ОСОБА_5 почала приймати ліки, їй не ставало краще, тягнуло язик не могла розмовляти, письмово спілкувались, стан здоров'я погіршувався. Поїхали з ОСОБА_5 до лікарні Червоний хутір у відділення щелепно-лицьової хірургії. Завідувач відділення тільки глянув на ОСОБА_5 одразу сказав що це флегмона, потрібно оперативне втручання та встановлення трубок. Зробили КТ, лікарі повідомили що ситуація складна. Донька плакала, рот не відкривався. Операцію провели, продовжували лікування вдома. ОСОБА_5 постійно хворіє.
Клопотань про призначення експертизи не заявлено, відтак розгляд справи проведено на підставі наданих доказів.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, вивчивши покази свідка, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Статтею 49 Конституції України передбачено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
За змістом статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд звернув увагу на специфіку тягаря доказування у справах щодо надання медичних послуг. Мають пред'являтися пропорційні вимоги до ступеня деталізації обставин справи, які надаються пацієнтами. Від пацієнтів не можна очікувати та вимагати точного володіння медичними знаннями. Вони не мають точного розуміння процесів лікування та необхідної кваліфікації для аналізу та надання обставин справи, що становлять предмет спору. З метою належної участі в цивільному процесі сторона не повинна мати професійні медичні знання. У зв'язку з цим сторона процесу, яка є пацієнтом, має право обмежитися доповіддю, що дасть змогу припустити про порушення зі сторони обслуговуючого персоналу в силу наслідків, що настали для пацієнта. Тому, з урахуванням принципу розумності, пацієнту, який звернувся до суду за захистом порушених прав, що полягають у завданні шкоди здоров'ю, слід тільки вказати на порушення, а далі тягар доказування покладається на медичну установу чи на лікаря. При цьому вказане не призводить до порушення принципу диспозитивності судового процесу, а навпаки слугує для забезпечення процесуальної рівності сторін (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 344/3764/21).
Матеріалами справи встановлено та визнається сторонами, що 06.12.2024 у стоматологічній клініці S-Dental (ТОВ "Центр імплантації "С Дентал" хірургом ОСОБА_2 проведено ОСОБА_3 хірургічне видалення двох молярів "зубів мудрості" (28) та (38).
Звертаючись до суду з позовом позивач посилається на те, що після видалення зубів лікар призначив лише знеболювальні, антибіотики не призначались, стан позивача щоденного погіршувався, ОСОБА_2 вчинив бездіяльність, залишивши пацієнта у небезпеці, не визначивши ефективне лікування. Вказані обставини стали підставою звернення позивача 10.12.2024 в лікарню у Відділення кафедри щелепно-лицевої хірургії (КНП КМКЛ №1) та подальшого оперативного втручання.
Відповідач та третя особа заперечує бездіяльність та зазначає що лікування пацієнту призначено в межах професійних стандартів.
Відповідно до Акту МОЗ за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики, що підлягає ліцензуванню від 02.04.2025 № 17/422 встановлено наявність порушення вимог законодавства: не розроблені клінічні маршрути пацієнта при порушенні прорізування зубів; контроль якості медичної допомоги пацієнтці ОСОБА_3 не проводився, що свідчить про відсутність складу медичної ради в закладі охорони здоров'я та протоколу її засідання; враховуючи, що операція по видалення 28 та 38 зубів є травматичною, тривалою та яка потребує післяопераційного контролюантибактеріальна терапія після її завершення пацієнтці ОСОБА_3 лікарем-стоматологом-хірургом ОСОБА_2 , не призначена, а повторне відвідування було призначено на третій день після видалення зазначених зубів. Діагноз "дістопія 28 та 38 зубів" не відповідає міжнародній кваліфікації хвороб -10. В медичні картці стоматологічного хворого №4431, яка заведена на пацієнтку ОСОБА_3 , відсутні дані про рентгенологічне дослідження 28 та 38 зубів, яке необхідне для встановлення топографічного розташування в альвеолярному відростку; надання якості медичної допомоги, медичних послуг з використання методології доказової медицини на основі підтвердження їх недійсності та доведеності, а також відповідно до клінічних протоколів, протоколів надання медичної допомогти та стандартів медичної допомоги (медичних стандартів) оцінити неможливо, оскільки в медичній карті стоматологічного хворого № 4431, яка заведена на пацієнтку ОСОБА_3 не описані дані про: місце проживання пацієнта (повна адреса), телефон, перенесені супутні захворювання, розвиток теперішнього захворювання, дані об'єктивного дослідження, зовнішній огляд, стан зубів, дані рентгенологічних обстежень, прикус, план лікування, план обстеження. Запис в медичній карті стоматологічного хворого № 4431 проводиться російською мовою; інформацію про стан здоров'я пацієнтки ОСОБА_3 , мету здійснення їй запропонованих досліджень і лікувальних заходів по відношенню до пацієнта, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для його життя і здоров'я встановити не можливо, оскільки в первинній медичній документації відсутній план лікування та обстеження пацієнта; ліцензіатом не внесено запису до електронної системи охорони здоров'я щодо звернення пацієнки ОСОБА_3 до ТОВ "Центр імплантації "С Дентал" стосовно надання їй медичної допомоги, а саме не внесені дані: первинної облікової медичної документації, обліку медичних послуг, призначення додаткових обстежень для надання стоматологічних послуг в умовах загального знеболення, про супутні захворювання пацієнта. Лікар- стоматолог-хірург ОСОБА_2 , який видаляв пацієнтці ОСОБА_3 28 та 38 зуби, не має кваліфікаційної категорії за спеціальністю "хірургічна стоматологія", яка б надавала йому право здійснювати атипове видалення зубів".
Відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 28376 від 13.12.2024 вбачається наступне. Підстава госпіталізації: звернувся в приймальне відділення самостійно. Скарги: на болісне, утруднене ковтання, обмежене відкриття роту. Анамнез хвороби: Зі слів пацієнтки 06.12.2024 було проведено видалення зуба 38. Через три дні з'явилися перші скарги на утруднене ковтання. Пацієнтка почала приймати антибіотикотерапію, амоксиклав 1000 мг з 09.10.2024, позитивна динаміка не відмічалась. 10.08.2024 звернулась до КНП "КМКЛ №1" у зв'язку з погіршенням стану, для дообстеження та подальшого лікування. Об'єктивний огляд: загальний стан пацієнта середнього ступеню важкості. Свідомість ясна. Дихання самостійне. Загальношкірні покриви звичайного кольору, без видимих патологічних змін. Ковтання утруднене, болюче. Проведене оперативне лікування: 10.12.2024 розкриття та дренування отондогенної флегмони лівої підщелепної та лівої крило-щелепної ділянок від раніше видаленого зуба № 38. Перебіг лікування: без ускладнень та особливостей, пацієнтка виписується зі стаціонару з 10.12.2024 по 13.12.2024 з покращенням.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Верховний Суд у Постанові від 27 лютого 2019 р. в справі No 755/2545/15-ц уточнює, що в деліктних правовідносинах у сфері надання медичної допомоги, протиправна поведінка (особи, винної у вчиненні недбалості) є спрямованою на порушення суб'єктивного права пацієнта (пацієнтки) на отримання медичної допомоги, і протиправними слід вважати ті дії медичних працівників, що не відповідають приписам законодавства України в сфері охорони здоров'я, стандартам надання медичної допомоги, а також локальним правовим актом. Суд додав, що виходячи зі ст. 1166, ст. 1172 та ст. 1195 Цивільного Кодексу України, слід зробити висновок, що для настання (у цьому випадку, цивільно-правової) відповідальності через ушкодження здоров'я постраждалої сторони мають існувати наступні умови: 1) протиправна поведінка особи (в цьому випадку - лікаря, чи іншого медичного працівника), яка своїми діями спричинила шкоду здоров'ю постраждалої сторони; 2) наявність шкоди; 3) причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду (медичного працівника) та шкодою; 4) наявність вини в її заподіянні (див., також аналогічний висновок у Постанові Верховного Суду від 15 листопада 2018 р. в справі No 61-26051св18.
При цьому суд визнає належними доказами покази свідка ОСОБА_6 , оскільки її покази не можуть вважатися такими, що ґрунтуються на відомостях з чужих слів, оскільки ОСОБА_8 особисто спостерігала обставини, про які повідомила суду та безпосередньо брала участь у відповідних подіях. Показання є послідовними, логічними, узгоджуються з іншими доказами у справі, що відповідає вимогам ст. 76, 78, 89 ЦПК України. Таким чином, суд має підстави покласти покази свідка в основу судового рішення як належний та допустимий доказ.
Враховуючи покази свідка ОСОБА_8 та обставини викладені в Акті МОЗ за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з медичної практики, що підлягає ліцензуванню від 02.04.2025 № 17/422 суд погоджується з доводами позивача, що при проведенні перевірки було встановлено порушення прав пацієнта, лікування та встановлені діагнози не відповідали протокольним та міжнародним стандартам, не здійснено обстеження пацієнта перед проведенням операції, на посаді лікаря-стоматолога-хірурга працює особа, що не має кваліфікації "хірургічна стоматологія" та вбачає причинно- наслідковий зв'язок, наявність шкоди, вини та протиправну поведінку при наданні медичних послуг позивачу та наслідками наданих послуг.
У відповідь на листування з позивачем відповідач зазначає, що позивач не позбавлена права звернутись до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. Надає докази усунення порушень по акту.
Положеннями ч. 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Вказані обставини суд не сприймає як підставу для звільнення клініки від відповідальності оскільки лікар працював у ній офіційно та виконував свої функції під час лікування позивача, відтак цивільно-правова відповідальність за Законом покладається на відповідача, який в свою чергу не позбавлений звернутись до суду з позовом про відшкодування шкоди з ОСОБА_2 .
У зв'язку з неналежним наданням медичних послуг позивач понесла додаткові витрати на купівлю медичних засобів: л/п пов'язка 50,70 грн. (чек 147717 від 13.12.2024). сіратадерм гель для лікування - 630,21 грн. ( чек від 26.12.2024), лейкопластир ЛЕОПЕД silver 5смх9, лейкопластир ЛЕОПЕД стер., пов'язка 43,10 грн. (чек 20.12.2024), бинт марлевий (2шт.), сорцеф 400 мг., левомеколь 40 мг., проксіум 40 мг, лектіале № 30 капс. -1104,09 грн. (чек №147716 від 13.12.2024), лейкопластир з іонами срібла ЛЕОПЕД, лейкопластир на нект. Основі леопед -103 грн. (чек від 18.12.2024), лейкопластир мед на полім. Основі, лейкопластир на нект. Основі Леодерм, лейкопластир з іонами срібла Леопед, лейкопластир на нект. Основі Леопед, хлоргексидин р-н -167,70 грн. (чек 14.12.2024), л/п пов'язка ст. хірург (чек 15.12.2024), всього 2264,70 грн.
Також 11.12.2024 між ОСОБА_3 та КНП "КМКЛ №1" укладено договір № 1208 про надання медичних та додаткових послуг, ціна послуг сплачених позивачем склала 18500,00 грн.
Відтак витрати позивача на лікування за наслідками надання неналежних медичних послуг становлять 25864,70 грн. та покладається на відповідача.
Щодо моральної шкоди в розмірі 500000,00 грн.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Разом з тим ч. 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб, якщо інше не встановлено законом. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
На підставі викладеного, виходячи із принципів розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи, що відповідачем не спростовано презумпцію вини у настанні негативних наслідків щодо погіршення стану здоров'я ОСОБА_3 внаслідок протиправної поведінки лікаря ОСОБА_2 завданою позивачу шкодою, зважаючи на відсутність у лікаря кваліфікаційної категорії за спеціальністю "хірургічна стоматологія", яка надавала б йому право здійснювати атипове видалення зубів, перебування позивача на стаціонарному лікуванні та вчинені лікарем порушення, що не відповідали протокольним та міжнародним стандартам суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди повинен бути зменшений до достатнього та необхідного розміру у сумі 50000 грн, які підлягають стягненню з ТОВ "ЦЕНТР ІМПЛАНТАЦІЇ "С ДЕНТАЛ" на користь ОСОБА_3 .
Інші доводи відповідача не спростовують висновків суду щодо правомірності позовних вимог, відтак не потребують детального обґрунтування.
Представник позивача звернувся з заявою про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 23000 грн.
Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.
За змістом ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов'язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 23000,00 грн. є завищеними та не достатньо обґрунтованими.
За викладених обставин, суд вважає, що витрати в розмірі 15000,00 грн. відповідатимуть критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також не суперечать принципу розподілу таких витрат, відтак подана заява є такою, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ОСОБА_3 звільнена від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відтак витрати по сплаті судового збору суд покладає на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР ІМПЛАНТАЦІЇ "С ДЕНТАЛ", третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за неналежне надання медичних послуг - задовольнити частково.
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР ІМПЛАНТАЦІЇ "С ДЕНТАЛ" на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 25864,70 грн. (двадцять п'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 70 копійок), моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. (пятдесят тисяч гривень 00 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЦЕНТР ІМПЛАНТАЦІЇ "С ДЕНТАЛ" на користь держави судовий збір в розмірі 2422,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 13.10.2025
Суддя: Комаревцева Л.В.