Справа №752/24265/25
Провадження №2-н/752/411/25
про відмову у видачі судового наказу
13 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з п. 4, 5 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з п. 1, 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; заяву подано з порушенням правил підсудності.
Як вбачається з поданої заяви та доданих документів, заявником зазначено у заяві адресу місця проживання боржника ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , а адресу заявника ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 .
Предметом звернення до суду є вимога заявника до боржника про стягнення аліментів на утримання їх неповнолітньої дитини, яка проживає разом із заявником за адресою: АДРЕСА_2 . Дитина перебуває на його утриманні.
Боржник ОСОБА_2 та заявник ОСОБА_1 мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.10.2025 №1880758, №1880757.
Аналогічні відомості містяться у копії паспорта громадянина України на ім'я заявника та копії довідки від 05.08.2019 №41821633 щодо реєстрації місця проживання боржника, які були додані до вказаної заяви заявником.
Разом з тим, заявником до заяви додано копію акту обстеження умов проживання від 18.07.2025, в якій зазначено зі слів ОСОБА_1 , що він та його син ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_2 , а боржник ОСОБА_2 з його слів за вказаною адресою з 30.06.2025 не проживає.
Отже, відомості щодо реєстрації заявника та боржника на території Голосіївського району м. Києва до вказаної заяви заявником не додано.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2024 у справі №554/7669/21 зазначив, що ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно передбачено використання для визначення територіальної юрисдикції (підсудності) лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказана заява подана з порушенням територіальної юрисдикції (підсудності), а зазначена цивільна справа не підсудна Голосіївському районному суду міста Києва, оскільки заявник та боржник не мають зареєстрованого місця проживання на території Голосіївського району м. Києва.
На виконання ч. 1 ст. 27 ЦПК України вказана заява мала бути подана за зареєстрованим місцем проживання боржника до Солом'янського районного суду міста Києва.
Крім того, судом враховується, що в провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебувала справа №760/21701/25 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини. У вказаній справі судом постановлена ухвала про відмову у видачі судового наказу за вказаною заявою на підставі п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає з підстав передбачених п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України за необхідне відмовити у видачі судового наказу за вказаною заявою.
Керуючись ст.ст. 27, 160-163, 165-167, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з вказаних підстав не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ «Наказне провадження» ЦПК України, після усунення її недоліків, або з позовною заявою у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала складена 13.10.2025.
Суддя О. Б. Кокошко