Справа № 752/3633/24
Провадження №: 1-кп/752/1078/25
13 жовтня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100010000838 від 26 березня 2023 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Новоград-Волинський Житомирської області, має вищу освіту, одруженого, працюючого в ТОВ «МЕДАНАЛІТІКС», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
установив:
1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
ОСОБА_3 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за наступних обставин.
Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 затверджено указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». З 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який уподальшому продовжено.
Указом Президента України № 69-2022 від 24.02.2022 оголошено загальну мобілізацію та призов на військову службу у Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
10 січня 2023 року ОСОБА_3 відповідно до рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 № 162 був визнаний придатним до військової служби. Відстрочок від призову по загальній мобілізації не має.
10 січня 2023 року ОСОБА_3 , у зв'язку з оголошенням Указом Президента України № 69-2022 від 24.02.2022 загальної мобілізації за призовом на військову службу у ЗСУ, був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 .
17 січня 2023 року о 13:00, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , будучи повідомленим працівниками вищевказаного центру про призов на військову службу під час мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України № 69-2022 від 24.02.2022, відмовився отримувати бойову повістку про прибуття на 18 січня 2023 року о 09:00 до пункту відправки за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до Указу Президента України № 64-2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку з військовою агресією РФ проти України.
18 січня 2023 року о 09:00 ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 1, ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69-2022, ігноруючи підставу бойової повістки, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим не відправився до місця проходження військової служби, чим умисно, протиправно, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, а саме ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до положень ст. 336 КК України передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Просив призначити покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Повідомив, що бойову повістку йому не вручали, він не був у встановленому порядку повідомлений про необхідність з'явитись до ТЦКСП ні 18.01.2023 о 09:00, ні в будь-який інший день. Просив ухвалити виправдувальний вирок.
Захисник заперечив проти доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вказав на відсутність достатніх доказів на підтвердження вручення обвинуваченому бойової повістки. Акт про відмову обвинуваченого отримувати повістку засвідчено працівниками ТЦКСП, які є заінтересованими особами, а тому до їх свідчень слід ставитись критично. Інші докази відсутні. Просив виправдати обвинуваченого у пред'явленому йому обвинуваченні.
4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений повідомив, що 17 січня 2023 року прийшов до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою отримання військово-облікового документу. Працівник ТЦКСП ОСОБА_6 покликав його в кабінет, запитав чи не хоче він проходити службу в ЗСУ, на що він відповів що не хоче. Після цього ОСОБА_6 відпустив його додому та сказав, що зателефонує пізніше. Повістку йому не вручав.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомив, що проходить військову службу на посаді старшого інспектора у відділенні рекрутингу ІНФОРМАЦІЯ_2 . 18 січня 2023 року він був на службі черговим. У цей день по повістці на відправку для проходження військової служби до ТЦКСП повинен був з'явитись обвинувачений, проте не з'явився, у зв'язку з чим було складено відповідний документ про неявку.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомив, що проходить військову службу на посаді заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . У 2023 році після проходження обвинуваченим ВЛК та визнання придатним до військової служби, було прийнято рішення про його призов до лав ЗСУ. Відповідно до фахових здібностей хотіли направити обвинуваченого для проходження служби до ТрО на БПЛА. З цією метою вручали обвинуваченому повістку, від отримання якої він відмовився, про що в присутності обвинуваченого було складено відповідний акт. Повістку вручали з сьогодні на завтра. На наступний день обвинувачений по повістці не з'явився, у результаті чого було складено акт про неявку та повідомлено поліцію.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомив, що проходив військову службу в роті охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 . Був присутнім під час вручення ОСОБА_6 обвинуваченому повістки на відправку для проходження військової служби. Від отримання повістки обвинувачений відмовився, посилаючись на те, що працює в ІТ сфері та має хорошу роботу. Про факт відмови від отримання повістки ОСОБА_6 у присутності обвинуваченого було складено відповідний акт, в якому свідок поставив свій підпис.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомив, що проходив військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконував обов'язки з юридичного забезпечення. Був присутнім під час того, як обвинувачений у кабінеті ОСОБА_6 , будучи одягнутим в патріотичний одяг, публічно виразив своє небажання проходити службу в ЗСУ та відмовився отримати повістку про направлення для проходження військової служби. Про факт відмови в його присутності, у присутності обвинуваченого та свідка ОСОБА_8 ОСОБА_6 було складено відповідний акт, у якому поставили підписи ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . При цьому ОСОБА_6 зробив спільне фото з обвинуваченим. Після відмови отримати повістку на відправку для проходження військової служби обвинувачений зник і перестав виходити на зв'язок. Було повідомлено поліцію.
Відповідно до листа від 24 січня 2023 року № 2/1/477 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив Голосіївське УП ГУНП у м. Києві про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 162 від 10.01.2023 ОСОБА_3 визнаний придатним до військової служби.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 13 січня 2023 року ОСОБА_3 10 січня 2023 року був взятий на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до повістки на відправку від 17 січня 2023 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 наказав ОСОБА_3 протягом 24 годин з моменту вручення повістки, а саме 18.01.2023 о 09:00 з'явитись за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до складеного працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 акта про відмову від отримання повістки про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 січня 2023 року ОСОБА_3 17 січня 2023 року о 13:00 відмовився від отримання повістки про виклик на 18 січня 2023 року о 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , з тих причин, що не хоче служити, а хоче працювати на себе.
Відповідно до складеного працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 акта про неприбуття по повістці на відправку від 18 січня 2023 року ОСОБА_3 18 січня 2023 року о 09:00 не з'явився на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до протоколів роз'яснення права на відстрочку від 15 грудня 2023 року та від 29 січня 2024 року слідчий роз'яснювала ОСОБА_3 положення ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо умов відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, при цьому обвинувачений про наявність у нього підстав для відстрочки не повідомив.
Відповідно до наданої ОСОБА_3 15 грудня 2023 року геолокації з мобільного телефону 17 січня 2023 року у період часу з 09:55 по 13:30 він перебував у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наданого свідком ОСОБА_6 фото 17 січня 2023 року об 11:49 він фотографувався з ОСОБА_3 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Дослідивши докази, надавши їм оцінку, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Факт перебування обвинуваченого 17 січня 2023 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також факт його неявки 18 січня 2023 року о 09:00 по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_2 стороною захисту не оспорюється.
Доводи обвинуваченого про те, що йому не вручали повістку на відправку до лав ЗСУ та що він не був повідомлений про необхідність з'явитись до ТЦКСП на 18.01.2023 о 09:00, суд вважає недостовірними. Вказані доводи спростовуються наявними у кримінальному провадженні документами, зокрема повісткою на відправку для проходження військової служби у лавах ЗСУ, актом про відмову обвинуваченого від отримання вказаної повістки, а також послідовними показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які узгоджуються з іншими доказами, підстав недовіряти яким у суду немає.
Незважаючи на те, що допитані в судовому засіданні свідки є діючими або колишніми працівниками ТЦКСП, обставин, які би свідчили про їх заінтересованість оговорити обвинуваченого з метою притягнення його до кримінальної відповідальності замість проходження військової служби в лавах ЗСУ, судом не встановлено.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, є триваючим, тому неявка обвинуваченого без поважних причин на відправку для проходження військової служби у лавах ЗСУ як у зазначений у повістці строк - 18.01.2023, так і вподальшому під час досудового розслідування й судового розгляду, свідчить про його ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
5.Мотиви зміни обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
В ході судового розгляду підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.
6.Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання не встановлено.
7.Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.
Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, котрий до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, після вчиненого належних висновків для себе не зробив.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ст. 336 КК України у виді позбавленням волі.
Підстави для застосування положень ст. 75 КК України відсутні, оскільки в даному випадку це не сприятиме виправленню обвинуваченого та попередженню нових кримінальних правопорушень.
8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено.
9.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Речові докази та процесуальні витрати відсутні.
Враховуючи належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та судового провадження, підстав для обрання йому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 376, 615 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_3 після набрання вироком законної сили.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1