Справа №752/24229/25
Провадження №2-з/752/223/25
10 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кокошко О.Б., розглянувши заяву Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» в особі голови комісії з реорганізації Цикалевича Миколи Миколайовича про забезпечення позову до подання позову,-
Перепелиця Олександр Володимирович в інтересах Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позову шляхом зупинення дії та виконання п. 1.5., п. 2.5. «Змін та доповнень до колективного договору ДП «ФІНІНПРО» від 24.04.2025», зареєстрованих від 08.05.2025 №29, до вирішення по суті спору по справі за його позовом.
Представник заявника зазначає, що заявник має намір звернутися до суду із позовною заявою немайнового характеру до уповноваженого представника трудового колективу Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» - заступника директора з економічних питань Сироватки Сергія Анатолійовича, третя особа Первинна профспілкова організація Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів», Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України про визнання Загальних зборів трудового колективу ДП «ФІНІНПРО» такими, що не відбулися 24.04.2025; про визнання рішення загальних зборів трудового колективу ДП «ФІНІНПРО» від 24.04.2025 недійсним; про визнання п.1.5., 2.5. «Змін та доповнень до колективного договору ДП «ФІНІНПРО»», зареєстрованих від 08.05.2025 №29, недійсними.
Наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України №Н-204/11-00 від 05.05.2025, як засновника ДП «ФІНІНПРО», прийнято рішення щодо реорганізації вказаного підприємства шляхом його приєднання до ДП «Дирекція з будівництва міжнародного аеропорту «Одеса». Також вказаним наказом була утворена комісія з реорганізації вказаного підприємства та визначений строк пред'явлення кредиторами своїх вимог. 05.09.2025 утвореною комісією прийнято рішення про скорочення штату працівників, у зв'язку з чим на виконання умов колективного договору кожному працівнику було направлено/пред'явлено на робочому місці попередження про наступне вивільнення з займаної посади. Вказана комісія була обізнана з дня її призначення - 01.05.2025, щодо наявності колективного договору від 01.09.2014, який діяв з 01.01.2015. Водночас у відповідь на запит голови комісії Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація повідомила про неподання підприємством на реєстрацію з 2016 року колективного договору.
15.09.2025 із заяви про звільнення з посади керівника проектного офісу ДП «ФІНІНПРО» ОСОБА_2 та доданих документів було встановлено наявність змін до п. 2.5 колективного договору підприємства від 01.09.2014, які були внесені 24.04.2025 та діють з 01.05.2025. Вказані зміни до колективного договору були схвалені загальними зборами трудового колективу підприємства в особі уповноваженого представника трудового колективу Сироватки С.А. та затверджено директором Журавльовим Ю.М.
Вказані зміни передбачають, що при звільненні працівника у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі організації, скорочення чисельності або штату працівників, йому одноразово виплачується вихідна допомога у розмірі дванадцяти середніх заробітних плат, а в подальшому середня заробітна плата за весь період до наступного працевлаштування, але не більше ніж за три місяці з дня звільнення.
У попередній редакції вказаний пункт колективного договору було вказано, що при звільненні працівника у разі змін в організації виробництва та при скороченні чисельності штату працівників, йому виплачується заробітна плата за весь період до наступного працевлаштування, але не більше ніж за три місяці з дня звільнення за рахунок власних коштів підприємства.
Заявник вважає неправомочними збори трудового колективу від 24.04.2025, на яких були прийняті вказані зміни до колективного договору. Вказані обставини підтверджуються поясненнями працівників підприємства. Крім того, на підприємстві діє первинна профспілкова організація, і саме вона, відповідно до ст.ст.12, 13 КЗпП України та ст. 3, 4 Закону України «Про колективні договори і угоди», є стороною колективного договору від працівників. Отже, Сироватка С.А. не мав належних повноважень для підписання вказаних змін до колективного договору, що виключає можливість представництва працівників іншими органами при укладенні чи зміні колективного договору. Таким чином, вказані зміни до колективного договору підписані з порушенням вимог чинного законодавства, що є додатковим обґрунтуванням і підставою для визнання їх недійсними. Крім того, вказані збори не були правомочними, оскільки не було повідомлено належним чином всіх працівників підприємства про місце та час їх проведення, що позбавило їх можливості делегування своїх представників.
Передчасна виплата працівникам сум, передбачених змінами до колективного договору, призведе до неможливості їх повернення позивачу, оскільки в даному випадку мова про підроблені документи не йде. Таким чином, з урахуванням положень ч. 1 ст. 239 КЗпП України, ч. 2 ст. 445 ЦПК України у випадку здійснення виплат працівникам згідно змін до колективного договору підприємство не зможе ефективно захистити свої права, оскільки повернення виплачених грошей буде неможливим.
На його думку, підсудність вказаної заяви слід визначати із врахуванням ч. 8 ст. 28 ЦПК України, оскільки виконання колективного договору можливо тільки за адресою ДП «ФІНІНПРО»: м. Київ, вул. Хотівська, буд. 4-а. Водночас відповідні зміни до колективного договору були зареєстровані у Голосіївській районній в місті Києві державній адміністрації.
Просив застосувати захід забезпечення позову та задовольнити заяву.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що вона підлягає передачі на розгляд до іншого суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З матеріалів справи судом встановлено, що заявник ДП «ФІНІНПРО» звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позову, в якому визначив відповідачем - уповноваженого представника трудового колективу Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» - заступника директора з економічних питань Сироватки Сергія Анатолійовича.
Сироватка Сергій Анатолійович зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 10.10.2025 №1878658.
Відомості щодо реєстрації відповідача на території Голосіївського району м. Києва до заяви заявником не додано.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2024 у справі №554/7669/21 зазначив, що ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України імперативно передбачено використання для визначення територіальної юрисдикції (підсудності) лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
Таким чином, заява про забезпечення позову до подання позову подана з порушенням територіальної юрисдикції (підсудності), а зазначена цивільна справа не підсудна Голосіївському районному суду міста Києва, оскільки відповідач не має зареєстрованого місця проживання на території Голосіївського району м. Києва.
На виконання ч. 1 ст. 27 ЦПК України вказана заява мала бути подана за зареєстрованим місцем проживання відповідача до Святошинського районного суду міста Києва.
За таких обставин суд вважає, що вказана цивільна справа за вказаною заявою підлягає передачі за підсудністю для розгляду до Святошинського районного суду міста Києва.
Водночас, судом не встановлено підстав щодо визначення підсудності заяви про забезпечення позову до подання позову із врахуванням положень ч. 8 ст. 28 ЦПК України, оскільки колективний договір є окремим інститутом трудового права, враховуючи, що він є договором, що укладається між трудовим колективом підприємства та роботодавцем з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин.
Керуючись ст.ст. 27, 31, 149-152, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -
Цивільну справу за заявою Державного підприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» в особі голови комісії з реорганізації Цикалевича Миколи Миколайовича про забезпечення позову до подання позову - передати за підсудністю для розгляду до Святошинського районного суду міста Києва.
Передачу цивільної справи здійснити в порядку, встановленому ч. 3 ст. 31 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала складена 10.10.2025.
Суддя О. Б. Кокошко