Справа № 752/13302/25
Провадження №: 1-кп/752/2028/25
13.10.2025 рокум. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві обвинувальні акти у кримінальних провадженнях № 12025100010002174 12025105010000367 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працює, має середню спеціальну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 02.10.2024 року за ч. 1 ст.309 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
законних представників потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_3 16.05.2025 року, тобто протягом року після засудження за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, перебуваючи на території Голосіївського парку знайшов поліетиленові пакети з порошкоподібною речовиною білого кольору, які помістив до кишені штанів, в які був одягнений на той час, чим незаконно придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP для власного вживання без мети збуту.
В подальшому ОСОБА_3 , а саме 16.05.2025 року приблизно о 14 год. 41 хв. за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 1, був зупинений працівником поліції, який в ході обшуку затриманого ОСОБА_3 виявив та вилучив у останнього з кишені штанів, в які той був одягнений на той час особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 0,104 г, яку ОСОБА_3 за вищевказаних обставин незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.
Згідно висновку експерта надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Загальна маса PVP становить 0,104 г.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.
Крім того, не пізніще 18 год. 29.06.2025 року ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що в Україні введено воєнний стан із 5 год. 00 хв. 24.02.2022 року, який триває і нині, перебуваючи поблизу дитячого майданчику за адресою: м. Київ, вул. А. Заболотного, 24, виявив на гілці дерева сумку чорного кольору, яка належить малолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матеріальної цінності не становить, в якій знаходились гаманець фіолетового кольору з грошима в сумі 10 грн., косметичн вироби, що матеріальної цінності не становлять, мобільний телефон "Redmi 9" моделі М2004J19С синьо-рожевого кольору, ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ (2) НОМЕР_2 , вартістю 2565 грн., та сумку чорного кольору, яка належить малолітній потерпілій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і матеріальної цінності не становить, в якій знаходились гаманець бежевого кльору, в середині якого знаходились грошові кошти в сумі 200 грн., косметичні вироби та декоративні окуляри, що матерілаьної цінності не становлять, мобільний телефон маркий Айфон 13 білого кольору, ІМЕЙ (1) НОМЕР_3 ІМЕЙ (2) НОМЕР_4 , вартістю 12 100 грн. Після цього ОСОБА_3 діючи умисно, таємно в умовах воєнного стану з корисливих мотивів взяв вказані вище сумки із наведеним вище вмістом та, утримуючи їх при собі, пішов з дитячого майданчика, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд, чим завдав неповнолітній потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди в розмірі 2565 грн. та неповнолітній потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди в розмірі 12100 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Допитаний в суді обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, розкаявся. Так, останній повідомив, що придбав та зберігав при собі PVP, однак 16.05.2025 року за адресою: м. Київ, вул.Академіка Глушкова, буд. 1 був зупинений працівником поліції, який в ході обшуку виявив у нього особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Вид та кількість психотропної речовини не оспорює. Крім того, підтвердив, що 29.06.2025 року після обід йшов на ринок по вул. Заболотного в м. Києві, побачив біля майданчику на дереві дві бананки, переконався, що ніхто його не бачить, взяв їх і пішов далі. Потім виявив в них гаманці: в одному було 10 грн., в другому 200 грн., якась косметика, окуляри і телефони: Айфон і Редмі. Гроші і телефони він забрав, решту - викинув. Редмі він розблокував і лишив собі, потім в нього його вилучила поліція. Айфон віддав знайомому, щоб розблокувати, але надалі його доля йому невідома. Просить суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства злочинах при обставинах, викладених у обвинувальних актах та вироку суду, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, матеріали цивільного позову, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальних актах та вироку суду, доведена повністю.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до нетяжких злочинів (ч. 2 ст. 309 КК України) та тяжких злочинів (ч. 4 ст. 185 КК України), обставини вчинення злочинів, дані про часткове відшкодування збитків потерпілій ОСОБА_8 шляхом повернення викраденого телефону, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, має в судах м. Києва та Київської області ряд інших кримінальних проваджень, по яким кінцеві рішення не прийняті, вчинив два злочини в період іспитового строку, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість, висновків для себе не зробив, має постійне місце проживання та реєстрації в м. Києві, офіційно не працює, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставину, що пом'якшує покарання - визнання вини, та обставину, що обтяжує покарання, - рецидив злочину (відносно злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкціями ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України та остаточно визначити покарання на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покраання більш суворим.
Крім того, із врахуванням того, що ОСОБА_3 злочини за цим вироком суду вчинив в період іспитового строку, останньому слід призначити остаточне покарання за сукупністю вироків із врахуванням вимог ст. 71 КК України, частково приєднавши до остаточно визначеного покарання невідбуте покарання за попереднім вироком із врахуванням вимог ст. 72 КК України.
На думку суду, остаточно призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових проступків та злочинів.
У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про остаточне призначення ОСОБА_3 реального виду покарання, та те, що в рамках даних проваджень обвинуваченому запобіжний захід не обрано, суд вважає за доцільне обрати ОСОБА_3 в рамках даного об"єднаного кримінального провадження запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу даного вироку в законну силу.
Цивільний позов неповнолітньої ОСОБА_9 (законний представник ОСОБА_6 ) до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 29896 грн. та моральної шкоди у розмірі 15000,00 грн. слід задовольнити частково.
Як вказано в цивільному позові, потерпіла просить стягнути матеріальну шкоду в розмірі 29896 грн. разом з цим, експертом та відповідно органом досудового розслідування було визначено розрахунок завданих збитків у сумі 12 100, тобто вартість викраденого телефону на момент вчинення злочину, а тому суд, враховуючи свою диспозитивність, вважає, що лише матеріальна шкода у розмірі 12100 грн. повністю підтверджена, доведена та підлягає стягненню з обвинуваченого.
Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування, враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Разом з цим, як зазначається у Рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2001 року у справі «Перна проти Італії», від 09 лютого 2007 року у справі «Білуха проти України», в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.
Оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, аніж достатній для розумного задоволення потреб особи, якій кримінальним правопорушенням завдано таку шкоду, при визначенні розміру відповідного відшкодування суд, керується принципами рівності, поміркованості, розумності і справедливості, приймає до уваги обставини вчинення злочину, ступінь вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненому ним злочині, характер та обсяг душевних страждань неповнолітньої потерпілої ОСОБА_9 і приходить до висновку про те, що розмір моральної шкоди, завданої обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_9 становить 10 000,00 грн., тому її позовні вимоги про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково і стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду у зазначеному вище розмірі.
Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат вирішити відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання
за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п"ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п"яти) років позбавлення волі.
На підставі вимог ст. ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 02.10.2024 року, ОСОБА_3 остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п"ять) років 6 (шість)місяць.
Строк остаточно призначеного покарання обчислювати з 13.10.2025 року.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 від імені якої діє законний представник ОСОБА_6 до ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ) 12 100 (дванадцять тисяч сто) гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні інших позовних вимог в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди ОСОБА_9 від імені якої діє законний представник ОСОБА_6 до ОСОБА_3 відмовити.
Речові докази:
особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP масою 0,104 г, яка знаходиться в камері схову речових доказів Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві (квитанція №223336 ) - знищити;
мобільний телефон марки"Redmi 9" моделі М2004J19С, переданий на зберігання ОСОБА_10 залишити останній за належністю,
коробку від мобільного телефону Айфон 13, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , залишити останній за належністю,
мобільний телефон марки Самсунг, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_11 , залишити останньому за належністю
Стягнути з ОСОБА_3 документально підтверджені витрати на залучення експертів в розмірі 3565,60 грн. та 424 грн. 08 коп.
До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_3 в рамках об"єднаного кримінального провадження № 12025105010000367 № 12025100010002174 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Взяти ОСОБА_3 під варту в залі суду негайно.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1