Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа №: 539/1690/25
Провадження № 2/528/405/25
Іменем України
01 жовтня 2025 року м. Гребінка
01 жовтня 2025 року Гребінківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Татіщевої Я.В., секретаря Ігнатущенко І.М., розглянувши у приміщенні суду м. Гребінка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що 05.10.2021 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №05.10.2024-100001350 шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Зазначає, що позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору №05.10.2024-100001350 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Відповідно до умов договору ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» надало відповідачу кредит у розмірі 6000,00 грн.
Зазначає, що ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, однак ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання не виконує належним чином, внаслідок чого станом на дату подачі позову до суду у нього утворилася заборгованість за договором, яка становить 16080 грн. 00 коп. яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі - 6000,00 грн., по процентам в розмірі 5880,00 грн., по комісії у розмірі - 1200,00 грн. та неустойки у розмірі 3000,00 грн.
Враховуючи викладене, просить суд стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитом і судові витрати у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно п.4 прохальної частини позовної заяви просив справу розглядати за відсутності представника ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР».
Відповідач у судове засідання не з'явився, правом на подання відзиву не скористався, про поважність причин неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку
Суд вважає за необхідне провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини в межах наданих письмових доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.
Судом встановлено, що 05.10.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заповнена Заявка кредитного договору №05.10.2024-100001350 (кредитної лінії), яка підписана одноразовим ідентифікатором - Е234.
Того ж дня, а саме 05.10.2024 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 05.10.2024-100001350 (кредитної лінії) на наступних умовах: сума кредиту - 6000,00 грн; строк, на який надається Кредит - 98 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 10.01.2025 року; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,93% =(5441,03/6000)/98х100%; проценти (економічна сутність - плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми Кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку; комісія, пов'язана з наданням Кредиту- 1200 грн. комісія нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів. Кредит надається у безготівковій формі з перерахуванням коштів на реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу 4149-62ХХ-ХХХХ-5581. Договір підписано одноразовим ідентифікатором «Е234» (а.с. 09-15).
Факт перерахування коштів на картковий рахунок НОМЕР_1 , підтверджується листом, направленим генеральним директором ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТЕЖІ ТОВ'УПР» на адресу ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», Квитанцією IDплатежу 529381113 в системі iPay.ua від 05.10.2024 року 14:34:03 на суму 6000,00UAH, призначення платежу -видача готівки за договором кредиту №05.10.2024-100001350 (а.с.17).
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №05.10.2024-100001350 від 05.10.2024 року позичальник ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , має заборгованість у розмірі 16080 грн. 00 коп., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі - 6000,00 грн., по процентам в розмірі 5880,00 грн. комісії у розмірі - 1200,00 грн. та неустойки у розмірі 3000,00 грн. (а.с.18).
Матеріали справи свідчать про те, що договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідач зобов'язання за Договором №05.10.2024-100001350 від 05.10.2024 року не виконав.
Згідно із п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
24.02.2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, ЗУ "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб.
В подальшому Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"», строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і станом на день розгляду справи дія воєнного стану триває.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування та стягнення суми неустойки у розмірі 3000,00 грн., слід відмовити.
Крім того, згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Відповідно до пункту 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління НБУ від 08.06.2017 №49, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Таким чином, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації. Тоді як комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19, а також постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №461/2857/20.
Суд, аналізуючи зміст кредитного договору (кредитної лінії), встановив, що такі правочини не визначають необхідності внесення плати за додаткові, супутні послуги кредитора, пов'язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, також кредитором у договорі про надання кредиту не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які позивачем визначено плату, як комісію за надання кредиту, заявлену до стягнення - у розмірі 1200,00 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що такі умови надання споживчого кредиту є нікчемними відповідно до ч.1 та ч.2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому в задоволенні позову в частині стягнення комісії - слід відмовити.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, лише в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та відсотків за користування кредитом, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83 ,89, 141, 142, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354-356 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», (адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код в ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за Кредитним договором № 05.10.2024-100001350 від 05.10.2024 року у розмірі 11880 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп., яка складається з: 6000,00 грн - основний борг та 5880,00 грн. - проценти за період з 05.10.2024 року по 10.01.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», (адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код в ЄДРПОУ: 37356833) судовий збір у розмірі 1790 (одна тисяча сімсот дев'яносто) грн. 15 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Гребінківським районним судом Полтавської області за заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня отримання ним копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення суду може бути переглянуто Гребінківським районним судом Полтавської області за заявою відповідача, яку може бути подано протягом 30 днів з дня отримання ним копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 06 жовтня 2025 року.
Суддя Я. В. Татіщева