справа № 156/1317/19
провадження №1-кп/165/26/25
про накладення грошового стягнення
09 жовтня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника потерпілих адвоката ОСОБА_7 , розглянувши в судового засіданні кримінальне провадження №12019030080000308 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України, -
встановив :
На розгляді Нововолинського міського суду Волинської області перебуває кримінальне провадження №12019030080000308 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.297 КК України.
У судовому засіданні 09.10.2025 прокурор звернувся до суду з клопотанням про накладення на обвинуваченого грошового стягнення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05.09.2025 судове засідання було відкладено у зв'язку з надходженням клопотанням захисника обвинуваченого ОСОБА_9 , з причин перебування обвинуваченого ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні.
В судове засідання, призначене на 09.10.2025 обвинувачений, будучи належним чином повідомленим про день, час місце судового розгляду, без поважних причин не з'явився, підтверджуючих поважність причин його неявки в судове засідання 05.09.2025, документів, суду не надав. Захисник ОСОБА_10 надіслав клопотання про відкладення розгляду у зв'язку із його зайнятістю у розгляді кримінального провадження у Луцькому міськрайонному суді Волинської області.
Потерпілі та їх представник адвокат ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора, наголосивши, що обвинувачений зловживає процесуальними правами.
Вирішуючи клопотання прокурора, заслухавши думку потерпілих та їх представника, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Як передбачено частиною1 статті 318 КПК України, судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Згідно із частиною 2 цієї статті судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
На даний час ОСОБА_8 має процесуальний статус обвинуваченого і тому, відповідно до пункту 1 частини 7 статті 42 КПК України, зобов'язаний прибути за викликом до суду. У разі неможливості прибути в призначений строк обвинувачений та захисник зобов'язані завчасно повідомити суд про таку неможливість та її причини.
Зазначені норми кореспондуються із положеннями частини 1 статті 323 КПК України, які зобов'язують обвинуваченого підтверджувати поважність причин неприбуття в судове засідання.
Вирішуючи питання щодо поважності причин неприбуття до суду обвинуваченого ОСОБА_8 , суд звертає увагу на таке.
Про дати проведення чергових судових засідань, а саме 04.09.2025, 05.09.2025, 09.10.2025 обвинувачений ОСОБА_8 був завчасно та належно повідомлений, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку, з яких вбачається, ОСОБА_11 отримав повідомлення про виклик до суду на 04.09.2025 - 26.08.2025 о 20.55 год., на 05.09.2025 - 04.09.2025 о 14.55 год., та 09.10.2025 - 05.09.2025 о 15.24 год.
На підтвердження поважності причин неприбуття в судове засідання 05.09.2025, яке було відкладено за клопотанням захисника ОСОБА_9 , обвинувачений доказів про його перебування на стаціонарному лікуванні, не надав.
У судове засідання, призначене 09.10.2025, обвинувачений ОСОБА_8 повторно не з'явився, клопотань про відкладення судового розгляду за наявності поважних причин, від нього не надходило.
Між тим, відповідно до пункту 5 частини 1статті 138 КПК України поважною причиною неприбуття особи на виклик є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад.
Тобто, для визнання поважною причиною неприбуття в судове засідання особою мають бути надані документальні підтвердження наявності у неї тяжкої хвороби, яка б перешкоджала її прибуттю до приміщення суду, або ж її перебуванням в закладі охорони здоров'я у зв'язку із лікуванням за умов неможливості тимчасово залишити цей заклад.
З огляду на викладене, виходячи із змісту зазначеної правової норми, сам по собі факт перебування особи на лікуванні не є безумовною поважною причиною не прибувати за викликом до суду.
Враховуючи, що обвинувачений не виконав покладений на нього обов'язок повідомити про поважність причин неявки до суду та підтвердити їх належним чином, суд вважає, що ОСОБА_8 не прибув в судові засідання 04.09.2025, 05.09.2025 та 09.10.2025 без поважних причин.
Таким чином, є підстави для застосування до обвинуваченого визначених статтею 323 КПК України заходів забезпечення кримінального провадження, пов'язаних із неприбуттям особи в судове засідання без поважних причин.
Так, відповідно до частини першої згаданої статті, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 144 КПК України грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов'язків. Частинами 2, 3 статті 146 КПК України визначено, що під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання. Слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.
Частиною 1 статті 139 КПК України передбачено, що якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, попередження відкладень судових засідань, враховуючи достатність правових і фактичних підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на обвинуваченого ОСОБА_12 слід накласти грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень.
Керуючись статтями 139,140, 143, 144, 323, 369-372 КПК України, суд, -
ухвалив:
Судовий розгляд відкласти на 21 жовтня 2025 року на 10 годину 00 хвилин.
Накласти на обвинуваченого ОСОБА_8 грошове стягнення у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень, які стягнути на користь держави, за невиконання процесуального обов'язку щодо явки в судове засідання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання в частині грошового стягнення протягом трьох років.
Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення.
Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий підпис ОСОБА_13