Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/672/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 388/1538/24 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
08.10.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому упорядку письмового провадження, матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12024121030000197 стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України, за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_6 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.10.2025, якою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Катеринівки Долинського району Кіровоградської області, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 08.11.2022 вироком Долинського районного суду Кіровоградської області за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк п'ять років, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком три роки,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 30.11.2025 включно.
У провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження, внесене 09.05.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024121030000197 стосовно ОСОБА_5 обвинуваченого вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.
У судовому засіданні прокурором подане письмове клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможуть забезпечити виконання покладених на нього обов'язків та запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зникли.
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від02.10.2025 задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 30.11.2025 включно.
Районний суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного, особливо тяжкого злочину у стані алкогольного сп'яніння, за санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Об'єктом злочину є статева свобода та недоторканість неповнолітньої особи. Як особа ОСОБА_5 характеризується посередньо, не приймає участі в житті села та громади, схильний до вживання спиртних напоїв та крадіжок, не працює, неодружений, не має дітей, тобто не має міцних соціальних зв'язків та скоїв злочин в період іспитового строку під час його звільнення від відбування покарання з випробуванням, тобто схильний до вчинення кримінальних правопорушень,а тому, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, існують ризики того, що перебуваючи на волі, обвинувачений може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою змінити ОСОБА_5 запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за адресою реєстрації та мешкання його матері ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_2 .
Отже, захисник вважає, що вказані у клопотанні прокурора підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 є формальними та не доведені жодними доказами і не відображають фактичних обставин справи.
Вказує на те, що обвинувачений ніде не переховувався і не втікав, а перебував у себе вдома за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 .
Звертає увагу суду на те, що тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може бути підставою тримання під вартою, а сама лише кваліфікація його дій за відповідною статтею Кримінального Кодексу України не тягне за собою автоматичне визнання його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
На даний час обвинувачений не може спотворити будь-які речі та/або документи, оскільки основні докази по справі зібрані, свідки допитані.
Прокурор, обвинувачений та його захисник, клопотань про участь сторін під час розгляду апеляційної скарги не заявляли, тому відповідно до вимог ч.4 ст. 422-1 КПК України, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно положень ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України, суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 цього Кодексу, на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Так, перевіркою доводів апеляційної скарги захисника колегія суддів встановила, що судом першої інстанції дотримані зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 .
Судом першої інстанції належним чином враховано конкретні обставини даного кримінального провадження, а саме вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, щодо малолітньої особи, що свідчить про його кримінальну спрямованість та стійкість його злочинних намірів.
Окрім цього, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 у справі «Воляник проти України»). Крім цього, судом взято до уваги і позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 06.04.2000 у справі «Лабіта проти Італії», в якому зазначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Також, судом першої інстанції правильно враховано і обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема вік, стан здоров'я обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків.
При цьому, жодних доказів, які б свідчили про зменшення раніше встановлених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, стороною захисту суду не надано.
З урахуванням наведеного, а також існуванням на даний час ризиків, які вказують на можливість обвинуваченим, у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду, продовжити вчиняти нові злочини та приймаючи до уваги ту обставину, що дане кримінальне провадження в суді першої інстанції не завершено до спливу продовженого строку тримання під вартою, тому скасування оскаржуваної ухвали з тих підстав, на які посилається у своїй апеляційній скарзі захисник обвинуваченого, колегія суддів не вбачає.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого, при цьому дослідив належним чином матеріали кримінального провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне судове рішення.
Доводи викладені в апеляційній скарзі захисника стосовно того, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається із матеріалів провадження клопотання прокурора розглянуто із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, повноважним судом повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено, висновки суду викладені в ухвалі відповідають фактичним обставинам встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції.
За таких підстав, на переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, належним чином дослідженими та оціненими судом першої інстанції.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування по суті правильно прийнятого судом першої інстанції рішення, колегією суддів не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора та продовжив обвинуваченому ОСОБА_5 строк тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, а тому апеляційну скаргу захисника обвинуваченого необхідно залишити без задоволення, а ухвалу районного суду без зміни.
Керуючись ст.ст. 183, 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 -залишити без задоволення, а ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.10.2025, якою стосовно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 30.11.2025 включно- залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2