Справа № 344/15801/25
Провадження № 11-сс/4808/342/25
Категорія ст. 183 КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
09 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю: секретаря с/з
секретаря ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 08 вересня 2025 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 ,-
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2025 рокузадоволено клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч.2 ст.286 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 02 листопада 2025 року включно.
Своє рішення суд мотивував тим, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_8 . Інший більш м'який запобіжний захід не буде дієвим для запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України та не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
З оскаржуваною ухвалою не погодився та оскаржив її в апеляційному порядку захисник ОСОБА_9 , який в апеляційній скарзі з доповненнями оспорює обґрунтованість ухвали слідчого судді. Вказує, що прокурором не було надано жодного доказу, який би обґрунтовував існування хоча б одного з ризиків, передбачених ст.177 КПК України (переховування, незаконний вплив на свідків, перешкоджання провадженню іншим чином). Також не було доведено недостатність більш м'якого запобіжного заходу. Слідчий суддя не досліджував ці доводи та формально погодився з позицією обвинувачення. Крім того, слідчий суддя безпідставно не визначив альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, що є прямим порушенням вимог ч.3 ст.183 КПК України. Слідчий суддя не взяв до уваги обставини, передбачені ст.178 КПК України, які позитивно характеризують підозрюваного: ОСОБА_8 має постійне місце проживання з батьками; є студентом 3-го курсу денної форми навчання; позитивно характеризується за місцем проживання та навчання; раніше не судимий; визнав свою вину і висловив намір відшкодувати завдану шкоду сім'ї потерпілого. Захист наголошує, що фактично єдиним обґрунтуванням обрання найсуворішого запобіжного заходу стала тяжкість вчинення кримінального правопорушення, що є однобічною позицією, оскільки злочин відноситься до категорії тяжких, але вчинений з необережною формою вини. Зазначає, що сама по собі тяжкість злочину не може бути безумовною підставою для невизначення розміру застави.
Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або визначити розмір застави як альтернативний запобіжний захід.
В судовому засіданні апеляційного суду апелянт та підозрюваний підтримали апеляційні вимоги.
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення та промови учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи та перевіривши апеляційні доводи, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як встановлено ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
При вирішенні клопотання щодо підозрюваного ОСОБА_8 , слідчий суддя в достатній мірі дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, та обґрунтовано дійшов висновку про існування таких обставин.
Апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, внаслідок чого один потерпілий загинув, а двоє неповнолітніх потерпілих отримали тілесні ушкодження. Підозра підтверджується наданими копіями доказів, яких на даному етапі досудового розслідування достатньо для застосування запобіжного заходу.
Зазначені обставини в достатній мірі вказують на існування ризиків передбачених ст.177 КПК України, оскільки, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання, підозрюваний з високою вірогідністю буде вчиняти дії спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню.
Слідчий суддя належним чином врахував ці обставини та дані про особу підозрюваного, зважено оцінив ризики та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою.
Вищенаведене спростовує доводи апелянта про недоведеність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Не заслуговують на увагу і доводи, що слідчий суддя не розглянув можливість застосування інших запобіжних заходів.
Слідчий суддя належним чином мотивував свої висновки щодо виду запобіжного заходу. При цьому він врахував, що підозра стосується вчинення тяжкого злочину, що в свою чергу є переконливим для визначення ступеню ризиків зазначених стороною обвинувачення.
Разом з тим, невизначення слідчим суддею застави, як альтернативного запобіжного заходу, не є порушенням діючого кримінального процесуального законодавства, оскільки згідно п.2 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя має право при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Дії ОСОБА_8 спричинили загибель людини, а тому слідчий суддя правильно дійшов висновку, що в конкретному випадку відсутні підстави для визначення підозрюваному застави, як альтернативного запобіжного заходу.
Підстав для застосування інших менш тяжких запобіжних заходів судом також не встановлено.
Проаналізувавши обставини встановлені слідчим суддею та вимоги наведених норм діючого кримінального процесуального законодавства, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення слідчого судді законним та обґрунтованим, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2025 рокущодо підозрюваного ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5