Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/4560/25
Провадження № 2-з/723/5743/25
09 жовтня 2025 року м. Сторожинець
Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Дедик Н.П., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє як представник адвокат Никонова Марина Олександрівна, про забезпечення позову,
встановив:
07 жовтня 2025 року судом отримано заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє як представник адвокат Никонова Марина Олександрівна, про забезпечення позову до подачі позовної заяви.
Зазначає, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки по АДРЕСА_1 , відповідно до рішення № 11 від 25.01.1995 р., виданого Красноїльською селищною радою. Також на праві приватної власності ОСОБА_1 належить житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 , розташований на належній їй земельній ділянці.
В квітні 2025 року заявник помітила, що поруч з її домоволодінням почалися будівельні роботи, які окрім побутових незручностей, також несуть шкоду встановленій огорожі на межі її ділянки та загрозу руйнувань бічної стіни її будинку. З'ясовано, що будівництво здійснює сусід, який проживає навпроти, ОСОБА_2 .
За результатами технічного обстеження житлового будинку з допоміжною будівлею (гараж) було встановлено, що вказані об'єкти збудовані ОСОБА_2 самочинного, оскільки при обстеженні він не надав необхідних документів, та з порушенням будівельних норм та правил, які передбачають собою будівництво з дотриманням будівельного відступу 1 м. та дотримання пожежного відступу 8 м.
На даний час відповідач ОСОБА_2 продовжує будівництво без правових підстав, знаючи про намір заявника звернутися до суду. Це свідчить про те, що відповідачем здійснюються дії, які в подальшому можуть ускладнити виконання судового рішення. Також це може привезти до значних матеріальних втрат для відповідача у майбутньому, а це не є метою заявниці. Тобто ризики в разі невжиття заходів забезпечення позову досить реальні та серйозні.
Враховуючи судову практику і висновки Верховного Суду України, в такій категорії прав належним способом захисту є вимоги щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання новобудови самочинно збудованою та зобов'язання відповідача провести демонтаж самочинної будови за його рахунок. Саме такий позов буде подано до суду протягом 10 днів, як того вимагає закон.
Вказує, що підставою забезпечення позову судом є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування таких заходів може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.
Зазначає, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, в даній конкретній справі відповідають інтересам всіх учасників справи, а наслідки продовження будівництва можуть ще більше порушити права заявниці ОСОБА_1 . Продовження будівництва суттєво збільшить матеріальні втрати та ускладнить в майбутньому виконання рішення. Наразі неправомірні дії відповідача розпочалися і продовжуються в часі, тобто ризики не тільки високі, а реально вже настали.
Просить заборонити ОСОБА_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , проводити будь-які замірно-проектні, будівельні або монтажні роботи, вирубку зелених насаджень на земельній ділянці, яка межує з ділянкою ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Зважаючи на те, що заявник вказує на намір звернутися з позовом, що стосуватиметься об'єкта нерухомості, місцезнаходження якого відноситься до територіальної підсудності Сторожинецького районного суду, то за правилами підсудності подана заява про забезпечення позову підлягає розгляду цим судом.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Виходячи з наведених процесуальних норм розгляд заяви про забезпечення позову здійснено в порядку письмового провадження без проведення судового засідання.
Частиною 1 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, до яких належить заборона вчиняти певні дії.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Умовою забезпечення позову є існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів заяви на земельній ділянці, що не належить заявниці, зведено житловий будинок з допоміжною будівлею (гараж). Цим позивачці створюються побутові незручності, завдається шкода огорожі та існує загроза руйнувань бічної стіни будинку. Тому заявниця має намір звернутися до суду з позовом з вимогами щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання новобудови самочинно збудованою та зобов'язання відповідача провести демонтаж самочинної будови за його рахунок.
Суд вважає, що заявницею не наведено обґрунтувань яким чином невжиття заходів забезпечення позову призведе до реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Так само, вказуючи, що наслідки продовження будівництва можуть ще більше порушити права заявниці, не зазначено які саме можуть бути наслідки та до порушення яким саме прав заявниці вони можуть призвести.
Крім того заявляючи вимогу про заборону проведення будь-яких замірно-проектних, будівельних або монтажних робіт, вирубки зелених насаджень, заявницею не наведено доводів щодо проведення таких робіт щодо кожної з перелічених та вирубки зелених насаджень, а також не зазначено, в який спосіб невжиття заборони матиме наслідком реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, або захист чи поновлення прав та інтересів заявниці.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову за заявою ОСОБА_1 , в зв"язку з чим в її задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149-158 ЦПК України, суд
постановив:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якої діє як представник адвокат Никонова Марина Олександрівна, про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня її вручення.