13.10.2025
Справа № 642/2672/24
Провадження № 1-кс/642/1515/25
13 жовтня 2025 року м.Харків
Слідчий суддя Холодногірського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024222030000045 від 29.02.2024, -
10.10.2025 до Холодногірського районного суду м.Харкова звернувся ОСОБА_2 з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024222030000045 від 29.02.2024, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова по справі №642/2672/24, а саме: на об?єкт нерухомого майна з реєстраційним номером №1770262263101, щодо якого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на момент звернення з клопотанням містяться відомості про проведену 08.07.2019 державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , на гаражний бокс № НОМЕР_1 в літ. «Г-1» по вул. Маліновського, 5 у м. Харкові, загальною площею 22,5 кв.м.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що його слід повернути заявнику, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто, з клопотанням про скасування арешту майна може звернутись підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна.
З аналізу ст.ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна /власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Однак, всупереч зазначеним вимогам, до суду надано неналежні документи, а саме: копії ухвал Холодногірського районного суду м. Харкова від 25.06.2025 та 17.05.2024, які не завірені належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, з аналізу ст.ст. 171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено, яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт.
Однак, до клопотання про скасування арешту майна додана ухвала суду від 17.05.2024, в якій міститься посилання на «ОСІБ», що унеможливлює встановлення конкретного власника майна.
Стаття 99 КПК України регламентує, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов'язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.
Також до поданого клопотання не додано відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які б підтверджували наявність зареєстрованого права власності за заявником на момент подання клопотання, а також не додано копії паспорта особи, яка звертається до суду.
Нормою частини 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст.7 КПК України.
У КПК України відсутня спеціальна норма, яка б регламентувала дії слідчого судді у разі встановлення невідповідності клопотання про скасування арешту майна вимогам законодавства, зокрема вимогам ч. 1 ст. 174 КПК України.
Разом з тим, виходячи з положень ч. 3 ст. 172, п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, подання заяви чи клопотання особою, яка не має на це права, або без дотримання певних вимог, тягне за собою її повернення, що не позбавляє таку особу знов звернутися з відповідною заявою чи клопотанням після усунення недоліків або після виникнення нових обставин, які не досліджувались судом при ухваленні попереднього рішення.
Зазначена ухвала не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді або в іншому судовому порядку та не перешкоджає захисту прав особи, яка подала клопотання, в порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи вищевикладене, що такі обставини перешкоджають призначенню клопотання та розгляду у відповідності до правил, визначених КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання про скасування арешту майна заявнику.
Керуючись ст. 99, 174, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024222030000045 від 29.02.2024- повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_3