Справа № 642/6093/25
Провадження № 2/642/2073/25
Іменем України
08 жовтня 2025 року Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Пашнєв В.Г., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
03.10.2025 до Холодногірського районного суду м. Харкова звернувся позивач з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначена заява не може бути прийнята до розгляду Холодногірським районним судом м. Харкова та підлягає направленню за підсудністю з таких підстав.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз'яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).
Як передбачено ч.1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно з нормами процесуального закону завданням інституту підсудності є розподіл цивільних справ між судами загальної юрисдикції для більш швидкого і правильного розгляду і вирішення справи, найбільш ефективного захисту прав, свобод та інтересів суб'єктів права.
Частиною 1 статті 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання особи підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно з ч. 10 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Аналізуючи зазначені норми права, вважаю, що єдиною офіційною адресою місця проживання особи є зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання та відомості про таке місце проживання мають бути відображені в паспорті або іншому документі, що засвідчує право на постійне проживання в Україні.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем зазначена адреса реєстрації відповідача як: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з відповіді Єдиного державного демографічного реєстру № 1868603 від 08.10.2025 адреса реєстрації ОСОБА_1 зазначена як: АДРЕСА_2 , дата реєстрації 27.03.2019.
При цьому суддя враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2024 року у справі № 554/7669/21, згідно якої в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Отже, враховуючи, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є Запорізька область, Мелітопольський район, с. Семенівка, та виходячи із правил підсудності, встановлених ст. 27 ЦПК України, вказана позовна заява підсудна Мелітопольському міськрайонному суду Запорізькоої області.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року№ 64/2022"Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX.
На даний час воєнний стан на території України не припинено та не скасовано.
Розпорядженням голови Верховного суду № 4/0/9-22 від10.03.2022, відповідно до ч.7 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області на Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
Розпорядженням голови Верховного суду № 49/0/9-22 від 14.09.2022, внесено зміни до розпоряджень Голови Верховного Суду від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», від 12.03.2022 року, визначено територіальну підсудність судових справ Томаківського районного суду Дніпропетровської області за Комунарським районним судом м. Запоріжжя.
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Частина 1 ст.378 ЦПК України передбачає, що недотримання судом правил територіальної юрисдикції є порушенням процесуального закону та є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду.
Згідно п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
У зв'язку з тим, що місце реєстрації відповідача відноситься до території с. Семенівка Мелітопольського району Запорізької області, підсудність суду, уповноваженого розглядати справи змінена, то суддя прийшов висновку про направлення матеріалів справи до Комунарського районного суду м. Запоріжжя за територіальною юрисдикцією (підсудністю), так як дана справа не підсудна Холодногірському районному суду м. Харкова.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 260, 315, 316, 353 ЦПК України,-
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Комунарського районного суду м. Запоріжжя (вулиця Європейська,7,Запоріжжя,Запорізька область,69104).
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів до Харківського апеляційного суду з дня отримання її копії.
Суддя В.Г. Пашнєв