Справа № 638/14906/25
Провадження № 2/638/6477/25
09 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Дудка Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
04.08.2025 позивач - ТОВ «Діджи фінанс» звернулося до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 29.01.2015 між ПАТ «Банк Михайлівський», правонаступником якого є ТОВ «Діджи фінанс», та ОСОБА_1 укладено угоду №200204448 щодо кредитування. Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 21700,00 грн., а Відповідач зобов'язався повернути отримані кошти у встановлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20.07.2020 ТОВ «Діджи фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020р., укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020. Банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, в той же час Відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк. Станом на 24.07.2025 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 49007,01 грн, з яких: 15939,42 грн - заборгованість за кредитом; 33067,59 грн - заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору - реєстрі кредитних договорів. Заборгованість відповідача за кредитним договором № 200204448 від 29.01.2015 - 49007,01 грн. Сума збитків з урахуванням 3% річних - 4418,69 грн. Сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань - 10716,09 грн. Разом заборгованість становить - 64141,79 грн. наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, в деяких випадках за частиною кредитних договорів призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора (за умови що боржник клопотатиме перед судом про застосування такої позовної давності), що в свою чергу також є підставою для його поновлення/не застосування судом позовної давності, оскільки кредитор з об'єктивних причин був позбавлений можливості звернутись до суду в межах такого строку. Крім цього, до об'єктивних причин звернення до суду із захистом своїх прав та інтересів, Позивачем виокремлюється також введення воєнного стану на території країни. У зв'язку з чим позивач просить Поновити строк позовної давності для подання позову до ОСОБА_1 , тягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором № 200204448 від 29.01.2015 у загальному розмірі 64141,79 грн, яка складається з: суми заборгованості - 49007,01 гр., суми інфляційних втрат 10716,09 грн, суми 3% річних - 4418,69 грн, стягнути судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025 вказану справу передано в провадження суду ОСОБА_2 .
За правилами ч. 6 ст. 187 ЦПК України - у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Судом направлено запит.
05.08.2025 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
Разом з позовною заявою представником позивача подане клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, у якій також зазначено, що проти ухвалення заочного рішення сторона позивача не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не сповістив.
За правилами ч. 11 ст. 128 ЦПК України - відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
З урахуванням того, що зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи ОСОБА_1 невідоме, судом здійснено виклик останнього через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, отже відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.
Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Всі подані позивачем докази зберігаються в матеріалах справи у електронному вигляді.
Судом встановлено, що 29.01.2015 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено договір у формі заяви (оферти) №200204448 про надання та використання платіжної картки. Вказана заява підписана ОСОБА_1 та працівником банку особисто. За умовами вказаної заяви кредитний ліміт становить 5000 грн, при цьому встановлений розмір за рішенням Банку може бути змінений, про що клієнт буде повідомлений, шляхом направлення смс- повідомлення або у порядку, передбаченому мовами кратки. Максимальна ставка по ліміту 68,8% річних. Реальна процента ставка по кредиту 90,19%.
Умовами договору передбачено, що ОСОБА_1 пропонує ПАТ «Банк Михайлівський» укласти з ним договір про надання та використання платіжної картки в рамках якого: відкрити на її ім'я поточний рахунок, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (валюта рахунку - гривня), що буде використовуватися в рамках договору про картку, в тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням картки з дебетно-кредитним порядком обслуговування рахунку; випустити на її ім'я платіжну картку, тип якої вказано в ОП заяви; для здійснення операцій за рахунком картки, сума яких перевищує залишок грошових коштів на рахунку картки, встановити ліміт, в межах якого позичальник має право здійснювати операції з використанням картки за рахунок наданого банком кредиту під операції з карткою та здійснювати у відповідності до статті 1069 ЦК України кредитування рахунку картки.
Більше жодного доказу на підтвердження укладення кредитного договору позивачем не надано, а також не надано довідок щодо умов кредитування, сукупної вартості споживчого кредиту та підтвердження отримання платіжної картки.
20.07.2020 ТОВ «Діджи Фінанс», набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, оформлених Протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020. За цим Договором в порядку та на умовах, що визначені в Договорі, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього Договору, надалі - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників божників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами , та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки та/або договорами застави, з урахування всіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №11 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за право вимоги грошові кошти у сумі та у порядку визначених цим договором.
За відступлення права вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» сплачено ПАТ «Банк Михайлівський» 5 307 308,39 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 09.07.2020.
Згідно з Витягом з Реєстру боржників в ПАТ "Банк Михайлівський" до Договору № 7_БМ про відступлення права вимоги від 20.07.2020, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Кредитним договором № 200220448 від 29.01.2015.
На підтвердження наявності заборгованості за кредитом позивачем надано, зокрема, виписки з 23.05.2016 по 27.07.2020 по особовим рахункам, зокрема за рахунками № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 за період з 23.05.2016 по 27.07.2020.
Позивач надав до суду результат розрахунку заборгованості за договором, відповідно до яких станом на 24.07.2025 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 49007,01 грн, з яких 15939,42 грн заборгованість за кредитом, 33067,59 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
У частині 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом частини 2 статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.
У відповідності до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За статтями 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з частиною 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.
На підтвердження заборгованості та її розміру ТОВ «Діджи Фінанс» надав до суду заяву (оферту) №200204448.
Посилання ТОВ «Діджи Фінанс» у позові на те, що ОСОБА_1 видано кредитні кошти в сумі 21700 грн грн, спростовуються змістом його заяви (оферти) № де зазначений кредитний ліміт в розмірі 5000 грн. Позивачем не надано суду доказів про збільшення кредитного ліміту, як передбачено умовами договору, та видачі відповідачу кредитних коштів саме у вказаному розмірі. Отже, заявлена до стягнення сума основного боргу перевищує розмір кредитного ліміту, відомості про зміну якого відсутні.
Окрім того, матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 отримано будь-яку платіжну картку, яка саме сума кредитних коштів була нарахована за цією карткою.
Надані товариством виписки сформовані з 23.05.2016, а не з часу укладення договору 29.01.2015, окрім того вказана виписка сформована на різні рахунки. При цьому, у заяві (оферті) зазначено рахунок картки НОМЕР_3 , а у виписці, наданій банком, вказаний рахунок міститься тільки на 18 аркуші виписки, більше жодного посилання на вказаний розрахунок виписка не містить, інші зазначені у виписці розрахунку не мають жодного відношення до предмету спору.
При цьому, за зазначеним рахунком, який співпадає з заявою (офертою) , у виписці зазначено про заборгованість у розмірі 15939,42 грн, а у заяві (оферті) зазначено про кредитний ліміт у розмірі 5000 грн.
Отже, надана виписка, яка сформована на різні рахунки, не є належним та допустимим доказом на підтвердження розміру заборгованості.
Також у позовній заяві не вказано, коли саме відповідач отримав кредит в розмірі, а суд не має можливості це встановити самостійно з наданої в якості доказу позивачем виписки по особовому рахунку, оскільки, виписка сформована з 23.05.2016, а не з часу укладення договору, у виписках зазначено рахунок, який не відповідає рахунку, вказаному у розписці про отримання платіжної карти і жодного доказу того, що рахунок, вказаний у виписці, належить саме відповідачу, не зазначено ні у позовній заяві, ні у доданих до позовної заяви доказах.
Крім того, додаток №1 до договору № 7_БМ від 15 червня 2020 року - реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та боржників за такими договорами, не містить підписів, до нього долучено окремим аркушем підписи ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи фінанс», проте з вказаного аркушу з підписами не можливо встановити до якого саме документу віднесені підписи. Оскільки витяг з реєстру складений ТОВ "Діджи Фінанс", без підписів ПАТ "Банк Михайлівський" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є одностороннім та не містить будь-яких посилань на первинні документи, які б підтверджували розмір заборгованості, яку відступає первісний кредитор.
Фактично доданий витяг є документом, що надрукований позивачем, що не є ідентичним копії оригінального документа.
До того ж, реєстр кредитних договорів до договору факторингу № 7_БМ від 20 липня 2020 року сам по собі не підтверджує розмір заборгованості, зокрема, яку частину тіла кредиту та відсотків за його користування було сплачено відповідачем, а яка частина кредиту сплачена не була з врахуванням щомісячного платежу у межах строку кредитування.
Таким чином в матеріалах справи відсутні докази підтвердження відступлення право вимоги за Договором про відступлення прав від 20.07.2020 №7_БМ до відповідача на користь позивача за кредитним договором, який укладений між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 .
Оскільки позивач всупереч визначеного у ст. ст.12,81ЦПК України процесуального обов'язку позивач не надав до суду належних і допустимих доказів про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200204448, укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Недоведеність позивачем видачі кредиту позбавляє можливості вирішити питання про стягнення 3% відсотків, та інфляційних втрат.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 258, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 13.10.2025.
Сторони:
Позивач - ТОВ «Діджи фінанс», ЄДРПОУ 42649746, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, 04112.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Суддя: І.В. Семіряд