Справа №760/20657/25
Провадження № 2/638/8051/25
10 жовтня 2025 року м.Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Теслікова І.І., при прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (Київська обл., м.Ірпінь, вул.Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-
Встановив:
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м.Києва через систему «Електронний суд», з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 31 липня 2025 року позовну заяву передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м.Харкова.
02 жовтня 2025 року справа надійшла до Шевченківського районного суду м.Харкова та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2025 надійшла у провадження судді Теслікової І.І.
Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Однак, подана позовна заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.
Згідно частини першої ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Крім того, приписами ч. 5 ст. 43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Представником позивача до позову додано підтвердження направлення листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_1 копії поданих до суду документів за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд бере до уваги ту обставину, що позивачу станом на день звернення до суду вказана адреса була єдиною відомою адресою місця проживання відповідача, а тому направлення позову з доданими документами за адресою: АДРЕСА_2 , було його єдиною можливістю виконати вимоги ч 1 ст. 177 ЦПК України.
Проте, судом виконано вимоги ч. 6 ст. 187 ЦПК України, а саме направлено запит відносно відповідача щодо надання інформації про його зареєстроване місце проживання (перебування).
Згідно відповіді №1625569 від 31.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманої суддею Солом'янського районного суду м.Києва, зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 значиться за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України, листування із фізичними особами, здійснюється за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
За таких обставин, оскільки суду відома адреса зареєстрованого місця проживання відповідача, копія позову з доданими до нього документами має бути надіслана за цією адресою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги ч. 1 ст. 177 ЦПК України мають бути виконані позивачем за зареєстрованим місцем проживання відповідача - АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, слід зауважити, що залишення позовної заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177,185, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Теслікова