Справа № 638/15075/25
Провадження № 2/638/6541/25
09 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Дудка Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
06.08.2025 позивач КП «ХТМ» завернулось до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що ОСОБА_1 належать нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 , а саме нежитлові приміщення першого поверху 4-1-:-4-4 в літ. «А-3». Нежитлові приміщення розташовані у будинку з централізованою системою теплопостачання, система опалення є невід'ємною частиною централізованої системи опалення будинку в цілому. Відповідач користуються тепловою енергією, проте не виконує своїх зобов'язань щодо сплати вартості теплової енергії. У зв'язку з чим позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача вартість спожитої теплової енергії без укладення договору за період з 01.10.2021 по 30.11.2021 - 1662,83 грн, за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.04.2023 у сумі 49976,25 грн, плату за абонентське обслуговування за період з 01.12.2021 по 30.09.2023 - 235,94 грн, вартість технічного обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2023 у сумі 395,21 грн. та судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2025 вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом запит до Реєстру територіальної громади м. Харкова. Відповідно до відповіді №1647565 від 07.08.2025 ОСОБА_1 не значиться зареєстрованою.
07.08.2025 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача КП «ХТМ» - Пономаренко Т.І. у судове засідання не з'явилась, надала суду заяву в якій підтримала позовні вимоги, просила розглядати справу за її відсутністю, не заперечувала проти винесення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, письмових заперечень проти позову з посиланням на докази, суду не надала, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістила.
За правилами ч. 11 ст. 128 ЦПК України - відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
З урахуванням того, що зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи ОСОБА_1 невідоме, судом здійснено виклик останнього через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, отже відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 , а саме нежитлові приміщення першого поверху 4-1-:-4-4 в літ. «А-3», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №336201384 від 20.06.2023. Право власності набуто відповідачем на підставі договору купівлі- продажу серія та номер 1986, який видано 23.04.2021.
КП «Харківські теплові мережі» подає теплову енергію у централізовану систему опалення та гарячого водопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 , де розташоване приміщення відповідача.
Постачання теплової енергії відповідачам підтверджується відповідними актами, що складені представниками позивача та балансоутримувачем №173/32642 від 31.10.2022, №173/33824 від 06.04.2023, №173/30602 від 06.10.2021.
Відповідно до розрахунків, які надані позивачем, заборгованість відповідача за споживання послуг з теплопостачання за адресою АДРЕСА_1 становить 52270,23 грн.
Ч. 4 ст. 4 ЖК України передбачає, що до житлового фонду не входять нежитлові приміщення в житлових будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Правовідносини між сторонами підлягають регулюванню законом України «Про теплопостачання» та Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198, які розглядають теплову енергію як товарну продукцію, а також статті 714 ЦК України, так як приміщення є нежитловим.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У статтях 6, 627 ЦК України визначено, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Згідно статті 1 ЗУ «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» визначено споживачем теплової енергії - фізичну особу, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.
Відповідно до статті 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно статті 40 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 «Про затвердження Правил користування тепловою енергією» споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.
Частина 1 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За правилами ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За правилами ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Згідно положень ст. 24 ЗУ «Про теплопостачання» до основних обов'язків споживача теплової енергії відноситься своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання.
Матеріали справи не містять заяви-приєднання відповідача до індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з позивачем.
Факт відсутності договору сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі №6-2951цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №751/3840/15-ц, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.04.2020 у справі №910/7968/19, від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17.
Матеріалами справи, а саме: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що відповідач є власником нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_1 .
Власник в силу прямої норми закону несе тягар утримання належного йому майна, в тому числі й щодо сплати комунальних послуг.
Система опалення приміщень по АДРЕСА_1 є невід'ємною частиною централізованої системи опалення житлового будинку, тому при подачі теплової енергії у централізовану систему опалення житлового будинку одночасно опалюються нежитлові приміщення відповідача.
Розрахунок спожитої теплової енергії проводиться відповідно до показань приладу обліку теплової енергії.
За правилами п. 23 Правил, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюється на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку, згідно з діючими тарифами.
Розрахунок вартості спожитої теплової енергії по нежитловим приміщенням, розташованим у будинках, оснащених будинковими приладами облік у теплової енергії, здійснюється згідно їх показань, які розподіляються між власниками нежитлових приміщень пропорційно тепловим навантаженням, а між власниками житла пропорційно площам квартир.
Оскільки законодавством передбачений двосторонній обов'язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, та праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, відповідає обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, суд дійшов висновку про те, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Враховуючи те, що факт відсутності договору про надання послуги з постачання теплової енергії сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг.
Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав та здійснив відпуск теплової енергії відповідачу, що підтверджується вищезазначеними актами.
Також встановлено, що відповідач не заявив про свою відмову укласти договір на постачання теплової енергії чи про свою незгоду із умовами договору до позивача у письмовому вигляді не направив, втім споживав надану позивачем теплову енергію, а тому відповідач вважається таким, що прийняв пропозицію позивача щодо укладення договору на постачання теплової енергії, положення якого відповідають типовому договору.
Відповідно до ч. 6 ст. 25 ЗУ «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.
Доказів відсутності опалення, або відключення від опалення споживача матеріали справи не містять.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Факт наявності заборгованості на суму 52270,23 грн підтверджується документально належними та допустимими доказами, наявними у справі.
Відповідачами не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази повної оплати спожитої у спірний період теплової енергії згідно умов Договору.
Щодо нарахування абонентської плати, суд зазначає наступне.
Ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Відповідно до п.32 Договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Абонетська плата становить 235,94 грн.
Окрім того, КП «ХТМ» виконало нарахування плати за послуги технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води. Технічне обслуговування складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів систем чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо, та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку. Вартість послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем зазначена у публічному договорі з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності. За відповідачами утворилась заборгованість з обслуговування внутрішньобудинкових у розмірі 395,21 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі викладеного, ст.ст.525, 526, 530, 625, 626 ЦК України, ст.ст.64, 67, 68, 162 ЖК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 11-13, 81, 141, 265,280ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» вартість спожитої теплової енергії без укладення договору за період з 01.10.2021 по 30.11.2021 - 1662,83 грн, за індивідуальним договором про надання послуг з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 30.04.2023 у сумі 49976,25 грн, плату за абонентське обслуговування за період з 01.12.2021 по 30.09.2023 - 235,94 грн, вартість технічного обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01.07.2022 по 30.09.2023 у сумі 395,21 грн, судовий збір 3028 грн, а всього 55 298 (п'ятдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто вісім) грн 23 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 13.10.2025.
Сторони:
Позивач - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», ЄДРПОУ 31557119, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11,61037
Відповідачі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , власник майна за адресою АДРЕСА_1 .
СУДДЯ - І.В. Семіряд