Справа № 638/17100/25
Провадження № 2/638/7205/25
10 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - Позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №849658460 від 16.02.2021 у розмірі 20023,42 грн. В якості правових підстав позову зазначив норми статтей 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.
У відповідь на запит суду надійшла інформація з реєстру територіальної громади міста Харкова про останнє відоме зареєстроване місце проживання Відповідача: АДРЕСА_1
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви, дійшов висновку, що зазначена заява подана з порушенням правил підсудності на підставі такого.
Відповідно до частини першої статті 27 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Суд встановив, що Відповідач проживає на території, на яку не поширюється юрисдикція Шевченківського районного суду м. Харкова, у зв'язку з чим вважає за необхідне передати цивільну справу до Слобідського районного суду м. Харкова, до територіальної юрисдикції якого вона належить.
Суд враховує вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) від 20 липня 2006 року вказав, що «фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» … Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Таким чином, згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Розгляд справи судами з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням статті 6 Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 31, 187 ЦПК України, суд
Справу №638/17100/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати за підсудністю до Слобідського районного суду м. Харкова.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя О.В. Малахова