Справа № 206/3100/25
Провадження № 2/206/1902/25
07.10.2025 Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Поштаренко О.В.
за участю секретаря судового засідання Содоль М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, -
04 червня 2025 року представник позивача ОСОБА_3 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпра з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини, що має інвалідність з дитинства.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що від шлюбу позивач та відповідач мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом з позивачкою і повністю перебуває на її утриманні. В свідоцтві про народження ОСОБА_4 батьком зазначений відповідач ОСОБА_2 . Син позивача та відповідача є інвалідом ІІ групи з дитинства, безтерміново потребує стороннього догляду, обмежений в самообслуговуванні, спілкуванні, контролюванні своєї поведінки. У зв'язку з інвалідністю він не має змоги працевлаштуватися та отримувати стабільний дохід, тому перебуває у скрутному матеріальному становищі та потребує сторонньої допомоги. Батько, попри неодноразові звернення, відмовляється добровільно надавати йому матеріальну підтримку. З огляду на обставини та враховуючи регулярні потреби в лікуванні, харчуванні та базовому забезпеченні, розмір аліментів у твердій грошовій сумі складає 5500 грн. щомісяця і є необхідним та обґрунтованим мінімумом для утримання сина. Для підтвердження вказаних обставин наводиться розрахунок суми аліментів: Лікування та медичні витрати: Інвалідність сина позивача потребує регулярного лікування та медичних процедур. Для цього позивач змушена витрачати на медикаменти та медичні послуги щомісячно приблизно 1500 грн. Це включає витрати на: Придбання ліків - 1000 грн. на місяць; спеціалізовані медичні послуги (візити до лікаря, медичні обстеження, реабілітаційні процедури) - 500 грн. на місяць, а також необхідні кошти для спеціалізованого харчування у розмірі приблизно 1888 грн. на місяць. Також необхідні засоби гігієни та побутові потреби - 1000 грн., транспорт та зв'язок - 800 грн., витрати на одяг та взуття - 2000 грн. Таким чином для того щоб підтримувати середній рівень життя сина позивача та відповідача, необхідна сума не менша за 10902 грн.
З цих підстав, представник позивача просить суд стягнути щомісячно з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом ІІ групи з дитинства, безтерміново, у розмірі 5500,0 грн. з дня подання позовної заяви до суду.
Ухвалою суду від 15.08.2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін.
01.09.2025 року представник відповідача ОСОБА_5 через «Електронний суд» до суду направила відзив на позовну заяву, який обґрунтовано наступним. Відповідач вважає висунуті Позивачем вимоги про стягнення з нього аліментів у розмірі 5500 грн. необґрунтованими. Так, ОСОБА_4 має право на отримання аліментів, позивач подала до суду копію посвідчення дитини-інваліда №2942016977 від 02.03.2021 та довідку від 12.02.2015 КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР», із зазначенням інвалідності другої групи з 01 лютого 2015 року, в якій зазначено, що останній не може виконувати регулярні види роботи, проте може бути адаптований до надомної праці». Що свідчить, про обмежену придатність особи до праці. А ніяк не працездатність. Інших доказів на підтвердження непрацездатності повнолітнього сина ОСОБА_4 , що є однією з обов'язкових умов, які мали б бути доведені позивачка не надала. Також важливою складовою призначення аліментів на повнолітню дитину є наявність можливості у Відповідача надавати таку допомогу. Проте, Відповідач не має фінансової можливості виконати зазначені обов'язки, оскільки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою пенсійного віку та отримує пенсію за віком в розмірі 4027,01 грн., що підтверджується довідкою №7713 2071 0877 2770, виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та має низку захворювань, що потребують постійного медикаментозного лікування та додаткових витрат на медичне обслуговування, а також враховуючи розмір отримуваної пенсії, який становить лише 4027,01 грн., останній не те, що не має фінансової можливості сплачувати аліменти, а й забезпечувати власне мінімальне існування становить для нього серйозну проблему. У таких обставинах виконання зобов'язань зі сплати аліментів є фактично неможливим без загрози для базових життєвих потреб. Окрім того, Відповідач проживає разом із дружиною ОСОБА_6 , яка також є особою пенсійного віку та отримує пенсію, розмір якої 4348,25 грн., що підтверджується довідкою №3227 0320 0780 8202, виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, інших джерел доходу немає, про що свідчить довідка ОК-5. З урахуванням викладених обставин, в задоволенні позовних вимог просила відмовити в повному обсязі.
Представником позивача адвокатом Санцевич В.В. 11.09.2025 подано до суду клопотання про розгляд без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
06.10.2025 представник відповідача Латишева Ю.А. через «Електронний суд» направила клопотання про проведення судового засідання без її участі та участі відповідача, в якому зазначила, що просить відмовити в задоволенні позивних вимог у повному обсязі, а також просила долучити до матеріалів справи медичні довідки відповідача.
07.10.2025 представником позивача адвокатом Санцевич В.В. подано через «Електронний суд» клопотання про доручення доказів на підтвердження витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
Згідно з п.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками повнолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 20.08.1980 року РАЦС Самарського района м. Дніпропетровська, актовий запис №662 (а.с.37).
Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААГ №014532 від 12.02.2015 виданої КЗ «Обласний клінічний центр медико-соціальної експертизи ДОР» та пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 від 02.03.2021 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має інвалідність з дитинства другої групи, яка встановлена довічно (а.с. 12,13-14).
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки про доходи № 8771067751722994 виданої на ім'я ОСОБА_4 , встановлено, що останній перебуває на обліку в управлінні ПФУ Дніпропетровської області і отримує пенсію соціальна за: листопад 2024 року у розмірі 2725 грн., грудень 2024 року у розмірі 2725 грн., за січень 2025 року у розмірі 2725 грн., всього 8175 грн. (а.с.10).
Відповідно до пенсійного посвідчення під № НОМЕР_3 від 09.10.2007 серії НОМЕР_4 , встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком (а.с.92).
Представником позивача надано фотокопії скриншотів сплати комунальних послуг, які надані на підтвердження витрат на утримання ОСОБА_4 , позивачем (а.с.82,83,86,88-91).
Згідно з довідкою наданою КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» ДМР від 17.12.2021 під №14/1135 встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.10.2014 року перебуває під наглядом лікаря-психіатра з центру психіатричної допомоги дитячому та дорослому населенню КНП «КЛШД» ДМР з діагнозом: органічне ураження головного мозку внаслідок перинатальної патології, виражений психоорганічний синдром, змішаний варіант (а.с.87).
Відповідно до частин 8 та 9 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст. 198 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть надати таку матеріальну допомогу.
Статтею 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вказано, що непрацездатними є особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону. Важливою є непрацездатність повнолітньої дитини за станом здоров'я, тобто наявність у дитини статусу інваліда. Інвалідом визнається особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що призводить до обмеження нормальної життєдіяльності, викликає в особи потребу в соціальній допомозі і посиленому соціальному захисті, а також виконання з боку держави відповідних заходів для забезпечення її законодавчо визначених прав (ст. 1 Закону України Про реабілітацію інвалідів в Україні). Подібне визначення інваліда міститься і у Законі України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні. При цьому не має значення, яку групу інвалідності має дитина. Батьки, за загальним правилом, мають добровільно утримувати свою непрацездатну дитину. В разі відмови батьків від надання утримання аліменти можуть бути стягнені з них рішенням суду за позовом як самої дитини, так і того з батьків, з яким проживає дитина.
Згідно з ст. 200 СК Україн,и суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України.
Відповідно до вимог ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Аліменти повнолітнім непрацездатним дочці, сину, які потребують матеріальної допомоги, у разі визнання їх особами з інвалідністю І, II груп присуджуються на строк інвалідності.
Відповідно до ч. 2 ст. 200 СК України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно зі ст. 201 СК України щодо застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми ст. ст. 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі №459/1381/18 (провадження № 61-9328св19).
Згідно з п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексуУкраїни при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року №3, відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина. Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою пенсійного віку та отримує пенсію за віком в розмірі 4027,01 грн, що підтверджується довідкою №7713 2071 0877 2770, виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (а.с.45,50,51-57).
Окрім того, судом встановлено, що відповідач не працює за віком, проживає з разом із дружиною ОСОБА_6 , яка також є особою пенсійного віку та отримує пенсію, розмір якої 4348,25 грн., що підтверджується довідкою №3227 0320 0780 8202, виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, інших джерел доходу немає, про що свідчить довідка ОК-5 (а.с.58,59-67). Судовим розглядом не встановлено, що у відповідача є хронічні захворювання, маються інші діти на його утриманні, доказів того.
Доводи сторони представника відповідача про ту обставину, що відповідач має низку захворювань, що потребують постійного медикаментозного лікування та додаткових витрат на медичне обслуговування, суд не приймає до уваги, оскільки вважає, що зазначені обставини не є підставою для повного звільнення відповідача від обов'язку батька утримувати непрацездатного сина, інваліда другої групи та зазначає, що мінімальний розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина законом не встановлюється.
Разом з тим, позивачем та її представником не було долучено до матеріалів справи відповідних доказів на підтвердження витрат на утримання повнолітнього сина-інваліда, оскільки представником позивача долучено лише квитанції про сплату комунальних послуг (а.с.82-86,88-91). Будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених обставин позивачем суду не надано.
За таких обставин, з урахуванням принципів розумності і справедливості, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню. Стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1000 грн., щомісячно на утримання повнолітнього сина-інваліда, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову, а саме з 04.06.2025.
Суд вважає, що такий розмір аліментів на утримання повнолітнього непрацездатного сина сторін щомісяця є обґрунтованим та доцільним з огляду на характер захворювання, що вимагає постійного догляду та наявний мінімальний дохід у відповідача. Відповідно до п.1 ч.1ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць. За положеннями ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ураховуючи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів позивач звільняється від сплати судового збору в дохід держави, то судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп. підлягає згідно з ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 141,258,259,265,268,274,279 ЦПК України, суд, -
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ,зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної дитини з інвалідністю другої групи - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 04.06.2025 і до строку, до якого встановлено інвалідність ОСОБА_4 .
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10.10.2025 року.
Суддя О.В. Поштаренко