Справа № 185/4105/25
Провадження № 2/185/4417/25
іменем України
13 жовтня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.,
з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності на квартиру,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Донецької міської ради про визнання права власності на квартиру.
Позовна заява надійшла до суду 16 квітня 2025 року, згідно з відміткою на конверті позовна заява здана на пошту 10 квітня 2025 року.
Позиція позивача
Позивач посилається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 01 жовтня 1996 року, посвідченого Першою донецькою державною нотаріальною конторою, зареєстрованого в реєстрі за № 2-4817.
У березні 2025 року позивачу було відмовлено у державній реєстрації права власності на зазначену квартиру у зв'язку з розташуванням паперових архівів БТІ міста Донецька на тимчасово окупованій території.
Позивач просить визнати за ним право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 .
Позивач вказує на те, що ціну позову визначити неможливо, оскільки квартира розташована на тимчасово окупованій території.
Рух по справі
21 квітня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач по справі - Донецька міська рада, код ЄДРПОУ 26502957, не має зареєстрованого Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками надсилалися відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Іншої адреси місцезнаходження відповідача суду не повідомлено.
Тому згідно з положеннями пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд справи. Відзиву на позов не надійшло, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом
З доданих до позовної заяви документів видно, що 01 жовтня 1996 року Першою донецькою державною нотаріальною конторою посвідчений договір купівлі-продажу, за змістом якого продавці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 продали, а покупець ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1 . (а.с.13)
На цьому договорі є реєстраційний напис, який посвідчує, що право власності ОСОБА_1 на квартиру зареєстровано у БТІ міста Донецька 09 жовтня 1996 року, реєстраційний номер 1/12дк-267(90).
Оригінал зазначеного правовстановлюючого документа наявний у позивача, як зазначено у тексті позовної заяви.
На теперішній час через тимчасову окупацію міста Донецька відсутній доступ до архівних матеріалів Донецького бюро технічної інвентаризації.
Тому позивачу відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на квартиру.
Позивач просить захистити своє порушене право шляхом визнання за ним права власності на квартиру.
Норми права, які застосував суд
Як визначено статтею 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Як визначив Верховний Суд у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Також Верховним Судом у постанові від 13 травня 2019 року у справі № 905/494/18 зазначено, що у разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв'язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб'єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв'язку з відсутністю у нього відповідного документа.
У даному випадку правовстановлюючий документ на квартиру не втрачений, натомість фактично є втраченим документ на паперовому носії, який зберігався в архіві Бюро технічної інвентаризації міста Донецька і посвідчував державну реєстрацію права власності позивачки на нерухоме майно.
Позивачу відмовлено у державній реєстрації його права власності на квартиру на підставі наявного правовстановлюючого документу, отже державою не визнається факт набуття позивачем права власності на нерухоме майно, тому позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним цього права.
Позивач просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке розташоване на території міста Донецька.
Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 13 травня 2019 року у справі № 905/494/18, учасники справи - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника, або така особа, що має до майна власний інтерес.
Як визначено статтею 335 Цивільного кодексу України, безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Отже у разі невизнання за позивачем права власності на нерухоме майно, таке майно має бути взято на облік як безхазяйне і в подальшому передано за рішенням суду у комунальну власність. Тому особою, яка має інтерес до спірного нерухомого майна, є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем розташування цього майна.
Органом місцевого самоврядування за місцем розташування спірного нерухомого майна є Донецька міська рада (код ЄДРПОУ 26502957) і саме ця юридична особа є належним відповідачем у даній справі.
На теперішній час територія міста Донецька є тимчасово окупованою. Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька», яке здійснювало реєстрацію права власності до 01 січня 2013 року, свою діяльність після 24 лютого 2022 року не поновлювало на території, підконтрольній Україні, архівні документи на паперових носіях залишилися на тимчасово окупованій території, у зв'язку з чим неможливо отримати інформацію щодо реєстрації об'єкта нерухомого майна, розташованого в місті Донецьку.
01 жовтня 1996 року нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, на підставі якого позивач набув право власності на спірне нерухоме майно, на договорі є відмітка про державну реєстрацію права власності КП «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька».
Отже право власності позивача на спірну квартиру було посвідчене належним чином згідно законодавства, діючого на час набуття права власності. На теперішній час доступ до архівних документів КП «Бюро технічної інвентаризації м.Донецька» неможливий. Однак право власності позивача на квартиру підтверджується відповідним правовстановлюючим документом і нічим не спростовується.
Тому позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на квартиру є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 1211 грн 20 коп.
Оскільки спір виник не внаслідок неправомірних дій відповідача, а через відсутність доступу до архівних документів БТІ у зв'язку з тимчасовою окупацією міста Донецька, у даній справі суд вважає за можливе не стягувати з відповідача на користь позивача судові витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд
Задовольнити повністю позов ОСОБА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Судові витрати на сплату судового збору залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
- ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
-Донецька міська рада, 84333 Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Транспортна, будинок 2, ЄДРПОУ 26502957.
Суддя У.М. Болдирєва